Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Актуальні інфекційні захворювання
день перший день другий
Журнал "Актуальна інфектологія" Том 9, №6, 2021
Повернутися до номеру
Проривні інфекції COVID-19 після щеплення (стендова доповідь)
Автори: Трихліб В.І. (1), Золіна С.В. (2), Рихальська К.С. (2), Багінська О.В. (3), Мороз А.В. (3), Клименко Л.І. (3)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь»,
м. Київ, Україна
(3) — Центральна поліклініка МВС України, м. Київ, Україна
Рубрики: Інфекційні захворювання
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
Актуальність. Нова коронавірусна інфекція залишається актуальною вже третій рік у країнах світу, що обумовлено рівнем захворюваності, розвитком різноманітних тяжких ускладнень. Проводяться різні профілактичні заходи, серед яких щепленню приділяється дуже важлива роль. Але, незважаючи на проведення щеплень, все одно реєструються випадки захворювань на коронавірусну інфекцію. Тому введено поняття «проривні інфекції», що передбачає інфекції, які виникають через ≥ 14 днів після завершення первинної серії вакцинації, згідно зі стандартним визначенням. Випробування AstraZeneca, Moderna, Pfizer продемонстрували значну ефективність вакцин після першої дози, незважаючи на низькі рівні антитіл нейтралізації, при цьому багато суб’єктів були з рівнями за нижньою межею (Kristen A. et al., 2021). Дослідження показали кращу реакцію серед молодого населення (середній вік — 27,6 року) на різні вакцини — від 95 до 100 % порівняно з 60–70 % серед літніх осіб (Subhadeep Ghosh et al., 2021). Дослідження показало значну асоціацію між повноцінною вакцинацією та зниженням смертності серед госпіталізованих пацієнтів. Covishield® зменшує кількість інфекцій на 80–94 %. У цьому дослідженні зазначено, що повністю вакциновані особи мали на 70 % менші шанси смертності, ніж невакциновані особи серед госпіталізованих тяжких хворих. Пацієнти, які вижили, були значно молодшими та мали менше супутніх захворювань, та їх схема вакцинації була виконана повністю. Попередні дослідження показали, що у вакцинованих рідше спостерігається безсимптомна або симптоматична хвороба, менше госпіталізацій через тяжке захворювання (Muthukrishnan J. et al., 2021).
Мета: встановити особливості коронавірусної інфекції в щеплених.
Матеріали та методи. Було використано дані 22 амбулаторних карт хворих, які лікувались амбулаторно, та 38 медичних карт стаціонарного хворого пацієнтів, які лікувались у клініці інфекційних хвороб Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» («ГВКГ») у вересні 2021 р.
Результати та обговорення. Серед хворих, які проходили обстеження та лікування в центральній поліклініці МВС, 21 (95,5 %) хворий перед захворюванням був щеплений вакциною CoronaVac, 1 (4,5 %) — Comirnaty Pfizer. Середній вік хворих, які були вакциновані, становив 45 років (Q25 = 42, Q75 = 50), min = 22 роки, max = 74 роки. Із них: у віці 20–30 років — 2 хворі, 31–40 років — 3, 41–50 років — 12, 51–60 років — 2, старше 60 років — 3 хворі. Чоловіків було 12 (54,5 %), жінок — 10 (45,5 %). Середній вік у чоловіків становив 47,5 року (Q25 = 43,5, Q75 = 60,5), min = 30 років, max = 74 роки, а у жінок — 43,5 року (Q25 = 35, Q75 = 49), min = 22 роки, max = 49 років. 11 (50 %) осіб були вакциновані в березні — травні, 9 (40,9 %) осіб — у червні — серпні, 2 (9,1 %) — у вересні 2021 року. Усі хворі перед щепленням не хворіли. У 10 (45,5 %) хворих був середньотяжкий перебіг, у 12 (54,5 %) — легкий перебіг. Із досліджуваної групи 7 (31,8 %) осіб були вакциновані одноразово. Середній термін захворювання після вакцинації в пацієнтів, які були вакциновані одноразово, становив 4 міс. (Q25 = 0,5, Q75 = 5), min = 0,5 міс., max = 6 міс.; які були вакциновані двічі — 4 міс. (Q25 = 3,5, Q75 = 5,5), min = 0,5 міс., max = 6 міс. Захворіли після щеплення в середньому через 4 міс. (Q25 = 3, Q75 = 5), min = 0,5 міс., max = 6 міс. Середній термін захворювання після щеплення в осіб віком 20–30 років становив 1,75 міс. (Q25 = 0,5, Q75 = 3), min = 0,5 міс., max = 3 міс.; 31–40 років — 4 міс. (Q25 = 4, Q75 = 6), min = 4 міс., max = 6 міс.; 41–50 років — 5 міс. (Q25 = 2,5, Q75 = 5,25), min = 0,5 міс., max = 6 міс.; 51–60 років — 3,75 міс. (Q25 = 3,5, Q75 = 4), min = 3,5 міс., max = 4 міс.; старше 60 років — 4 міс. (Q25 = 0,5, Q75 = 6), min = 0,5 міс., max = 6 міс. Середній термін захворювання в чоловіків становив 4 міс. (Q25 = 2,25, Q75 = 5), min = 0,5 міс., max = 6 міс.; у жінок — 4,5 міс. (Q25 = 3, Q75 = 5,5), min = 0,5 міс., max = 6 міс. Хворі при зверненні до лікаря скаржились: на незначну або помірну загальну слабкість — 10 (45,5 %), виражену загальну слабкість — 3 (13,6 %), нежить — 11 (50 %), закладеність носа — 3 (18,2 %), відсутність нюху, смаку — 5 (22,7 %), підвищення температури до субфебрильних цифр — 7 (31,8 %), підвищення температури до фебрильних цифр — 1 (4,5 %), озноб — 6 (27,3 %), біль та першіння в горлі — 5 (22,7 %), підвищену втомлюваність — 4 (18,2 %), підвищену пітливість — 4 (18,2 %), гарячку — 4 (18,2 %), порушення сну — 3 (13,6 %), біль у великих суглобах — 3 (13,6 %), ломоту в тілі — 3 (13,6 %), серцебиття — 3 (13,6 %), захриплість голосу — 3 (13,6 %), покашлювання — 6 (27,3 %), кашель із мокротинням — 3 (13,6 %), біль у грудній клітці — 2 (9,1 %), головний біль — 2 (9,1 %), ускладнене дихання — 1 (4,5 %), чхання — 2 (9,1 %), похитування — 2 (9,1 %), печіння в грудях — 1 (4,5 %), запаморочення — 1 (4,5 %), захриплість голосу — 1 (4,5 %), сухість у роті — 1 (4,5 %), зниження апетиту — 2 (9,1 %). Під час огляду сатурація реєструвалась на рівні 97–99 %. При обстеженні 6 хворих за допомогою загального аналізу крові в перші три дні після захворювання патології не виявлено. Хворим були призначені амоксиклав та зиннат (по 1 хворому), кардіомагніл 0,75 мг (4 хворі), ксарелто по 10 мг (5 хворих), аспірин кардіо по 100 мг (2 хворі). За даними рентгенографії, КТ органів грудної клітки, у 2 пацієнтів виявлена полісегментарна пневмонія з відсотком ураження до 5 %. Усі хворі проходили амбулаторне лікування, виписані з одужанням. Серед хворих, які проходили обстеження та лікування в клініці інфекційних хвороб Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» у вересні та були вакциновані проти коронавірусної інфекції в серпні, було госпіталізовано 38 хворих. Середній вік хворих — 20 років (Q25 = 20, Q75 = 21), min = 19 років, max = 28 років. Усі хворі були чоловічої статі. У переважної більшості був легкій перебіг — у 92,1 %, середньотяжкий — у 7,9 %. Хворі надходили на лікування в середньому на 2-гу добу після захворювання (Q25 = 1, Q75 = 3), min = 1-ша доба, max = 4-та доба. Більшість хворих при надходженні скаржились на загальну слабкість (71,1 %), ломоту в тілі (15,8 %), сухий кашель або покашлювання (73,7 %), нежить (73,7 %), підвищення температури до субфебрильних цифр (55,3 %), фебрильних (10,5 %), а також були скарги на озноб (31,6 %), втрату нюху (у 47,4 % — на 3-тю — 4-ту добу після госпіталізації), біль у горлі (39,5 %), головний біль (28,9 %), дискомфорт за грудниною (5,3 %). Середній рівень лейкоцитів при обстеженні в перші 3 дні після госпіталізації становив 5,5 × 109/л (Q25 = 4,8, Q75 = 6,2), min = 3,1 × 109/л, max = 8,6 × 109/л; лімфоцитів — 33,25 % (Q25 = 26, Q75 = 41,4), min = 9 %, max = 51 %; тромбоцитів — 196,5 × 109/л (Q25 = 171, Q75 = 234), min = 149 × 109/л, max = 281 × 109/л; гранулоцитів — 57,7 % (Q25 = 52,5, Q75 = 64,7), min = 45,5 %, max = 76,2 %; паличкоядерних нейтрофілів — 57,7 % (Q25 = 52,5, Q75 = 64,7), min = 45,5 %, max = 76,2 %; паличкоядерних нейтрофілів — 6 % (Q25 = 3, Q75 = 9), min = 2 %, max = 20 %. Середній рівень сечовини становив 3,83 (Q25 = 3,53, Q75 = 4,14), min = 0, max = 7,06; креатиніну — 84,8 (Q25 = 74,5, Q75 = 90), min = 67,2, max = 144,2; глюкози — 4,765 (Q25 = 4,47, Q75 = 5,58), min = 4,32, max = 6,2; ЛДГ — 165,7 (Q25 = 146, Q75 = 197,2), min = 117,1, max = 244; АлАТ — 15,65 (Q25 = 14,4, Q75 = 19,2), min = 9,8, max = 40,3; АсАТ — 20,75 (Q25 = 16,8, Q75 = 24), min = 11,9, max = 41,9; КФК — 111,35 (Q25 = 85, Q75 = 162), min = 45,1, max = 120,6; КФК-МВ — 20,15 (Q25 = 13,4, Q75 = 28,7), min = 9,7, max = 34,2; ПТІ — 82,5 % (Q25 = 77,5, Q75 = 84), min = 70 %, max = 101 %; МНО — 1,3 (Q25 = 1,3, Q75 = 1,3), min = 0,99, max = 1,6. За допомогою рентгенографії додаткових пазух носа у 21,1 % виявлений синусит, у 2 (5,3 %) — посилення легеневого малюнка або наявність інфільтрації.
Висновки. У більшості вакцинованих спостерігався легкий перебіг проривних інфекцій. У той же час у старших за віком осіб частіше спостерігалися середньотяжкий перебіг, розвиток пневмонічної інфільтрації. При госпіталізації в більшості хворих не відмічалися відхилення у загальному аналізі крові, біохімічних аналізах, відсутність аускультативних змін у легенях. Незважаючи на проведення щеплень, слід дотримуватись та проводити весь комплекс профілактичних заходів із метою запобігання особистому захворюванню та поширенню інфекції у зв’язку з незначними клінічними проявами хвороби в щеплених.