Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №1, 2022

Актуальність. Дослідження, спрямовані на визначення можливих механізмів прогресування ушкоджень різних органів і систем на тлі інфікування СOVID-19, є актуальними, не до кінця вивченими питаннями сучасної клінічної медицини. Мета. Визначити особливості зміни рівня нейрогормонів мелатоніну (МТ) та серотоніну (СТ) у сироватці крові у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) та ураження нирок, інфікованих вірусом СОVID-19. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилися 72 хворі на НАЖХП (стеатогепатит) у поєднанні із збільшенням індексу маси тіла. Хворих на НАЖХП поділено на дві групи залежно від наявності чи відсутності цукрового діабету 2 типу, а саме: у 1 групу увійшло 34 хворі на НАЖХП з інсулінорезистентністю (ІР); 2 групу становили 38 хворих з НАЖХП та цукровим діабетом 2 типу. Усім обстеженим хворим проведено визначення рівня МТ та СТ у сироватці крові. Результати. Встановлено суттєве зниження рівня МТ у сироватці крові в обох групах обстежених — у 2,2 та у 3,2 раза відповідно у хворих 1 та 2 групи на момент надходження в лікарню. Така ж тенденція визначена і в показниках СТ у сироватці крові у хворих обох груп на 1 день стаціонарного лікування — а саме його зниження в 1,5 та 2,3 раза. Виявили залежність між прогресуванням ураження печінки та зменшенням рівня МТ та СТ у сироватці крові. Зменшений рівень нейрогормонів у сироватці крові також корелює з рівнем інсуліну та індексом інсулінорезистентності. Між ураженням нирок, що виникає на етапі стаціонарного лікування у хворих на НАЖХП з порушеннями вуглеводного обміну при інфікуванні СОVID-19, та зменшенням рівня МТ та СТ крові існує сильна кореляційна залежність за швидкістю клубочкової фільтрації за MDRD (r = 0,88; р < 0,01, та r = 0,94; р < 0,01 відповідно). Висновки. Інфекція СOVID-19 та її лікування у хворих на НАЖХП з порушеннями вуглеводного обміну призводить до зміни функціонального стану нирок. У хворих на НАЖХП з порушеннями вуглеводного обміну встановлено зниження рівнів нейрогормонів МТ та СТ у сироватці крові, що прогресивно зменшується на фоні інфікування СOVID-19 та ураження нирок у даних пацієнтів.

Background. Research aimed at determining the possible mechanisms of progression in the damage to various organs and systems against the background of COVID-19 infection is an urgent, not thoroughly studied issue in contemporary clinical medicine. The purpose was to determine the peculiarities of changes in serum melatonin (МТ) and serotonin (ST) neurohormone levels in patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and kidney damage infected with the COVID-19 virus. Materials and methods. 84 patients with NAFLD (steatohepatitis) combined with increased body mass index were examined. NAFLD patients were divided into two groups depending on the presence or absence of type 2 diabetes mellitus (DM), and namely: Group 1 included 34 NAFLD and insulin resistance (IR) patients; Group 2 comprised 38 patients with NAFLD and type 2 DM. All examined patients were tested for MT and ST levels in blood serum. Results. There was a significant decrease in serum MT level in both examined groups — by 2.2 and 3.2 times respectively in group 1 and 2 patients at the time of admission to the hospital. The same trend was identified in the indicators of serum MT level in both groups of patients on day 1 of inpatient treatment (IT) — and namely, its decrease by 1.5 and 2.3 times. Revealed a correlation between the progression of liver damage and the decrease of MT and ST levels in blood serum, which is probably a consequence of its toxic damage against the background of the conducted treatment of patients infected with COVID-19. The decreased serum neurohormone levels also correlate with the insulin level and IR index. There is also a strong correlation between renal damage occurring at the IT stage in NAFLD patients and impaired carbohydrate metabolism during COVID-19 infection and decreased levels of MT and ST in the blood, according to glomerular filtration rate MDRD MDRD (r = 0,88; р < 0,01 and r = 0,94; р < 0,01 accordance). Conclusions. COVID-19 infection and its treatment in NAFLD patients with impaired carbohydrate metabolism lead to impaired renal functional status. In patients with NAFLD and carbohydrate metabolism disorders, a decrease in serum levels of the neurohormones MT and ST was found, which progressively decreased against the background of COVID-19 infection and kidney damage in these patients.

неалкогольна жирова хвороба печінки; цукровий діабет 2 типу; ураження нирок; СOVID-19; мелатонін; серотонін

non-alcoholic fatty liver disease; type 2 diabetes mellitus; kidney damage; СOVID-19; melatonin; serotonin

1. Cheng Y., Luo R., Wang K. et al. Kidney disease is associated with in-hospital death of patients with COVID-19. Kidney. 2020. № 97. Р. 829-838. doi: 10.1016/j.kint.2020.03.005 pmid:32247631.
2. Peleg Y., Kudose S., D’Agati V. et al. Acute kidney injury due to collapsing glomerulopathy following COVID-19 infection. Kidney Int. Rep. 2020. № 5. Р. 940-945. doi: 10.1016/j.ekir.2020.04.017. PMID: 32346659.
3. Selby N.M., Forni L.G., Laing C.M. et al. Covid-19 and acute kidney injury in hospital: summary of NICE guidelines. BMJ. 2020. № 369. m1963. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m1963.
4. Hamid S., Alvares da Silva M.R., Burak K.W. et al. WGO Guidance for the Care of Patients With COVID-19 and Liver Disease. J. Clin. Gastroenterol. 2021. № 55(1). Р. 1-11. doi: 10.1097/MCG.0000000000001459.
5. Ziaee A., Azarkar G., Ziaee M. Role of fatty liver in coronavirus disease 2019 patients’ disease severity and hospitalization length: a case-control study. Eur. J. Med. Res. 2021. № 26. Р. 115. https://doi.org/10.1186/s40001-021-00590-y.
6. Попов С.С., Пашков А.Н., Есауленко И.Э. и др. Антиапоптотическое действие мелатонина при неалкогольном стеатогепатите, развивающемся при сахарном диабете 2-го типа. Клиническая эндокринология. 2018. № 63 (3). С. 162-168.
7. Зайченко Г.В., Горчакова Н.О. Серотонин: від нейромедіа–тору до лікарського засобу. Вісник проблем біології та медицини. 2017. Вип. 3. Том 1 (137). С. 49-56.
8. Мамчур В.И., Носивец Д.С., Хомяк Е.В. Мелатонин как вспомогательная терапия при COVID-19. Семейная медицина. 2020. № (89). С. 13-19.
9. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. European Association for the Study of the Liver (EASL), European Association for the Study of Diabetes (EASD) and European Association for the Study of Obesity (EASO). Journal of Hepatology. 2016. V. 64. P. 1388-1402. 
10. Гульчій М.В., Матюха Л.Ф., Нетяженко В.З. та ін. Цукровий діабет 2 типу. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Київ, 2012. 343 с.
11. Колесник М., Дудар І., Степанова Н. та ін. Класифікація хвороб сечової системи. Український журнал нефрології та діалізу. 2018. № 1 (57). С. 3-23.
12. Karstila K., Harmoinen A.P., Lehtimaki T.J. et al. Measurement of the kidney function in patients with rheumatoid arthritis: plasma cystatin С versus 51Cr-EDTA clearancem. Nephron Clin. Pract. 2008. № 4 (108). Р. 284-290.
13. Коляник І.О., Геруш І.В. Вплив мелатоніну на антиоксидантну систему печінки щурів при експериментальній нефропатії. Вісник медичних і біологічних досліджень. 2020. № 4 (6). С. 37-41. DOI 10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.1180.
14. Кривчанська М.І., Ризничук М.А., Пишак В.П. Морфофункціональні зміни в нирках, викликані пропранололом: ефект мелатоніну. Морфологія. 2016. № 3. Том 10. С. 197-198. DOI: https://doi.org/10.26641/1997-9665.2016.3.196-198.
15. Кондратюк В.Є., Петрова А.С., Карпенко О.В. Характеристика мелатонінутворювальної функції епіфіза у пацієнтів з хронічною хворобою нирок у термінальній стадії. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2019. № 4 (68). С. 94-102. DOI: http://doi.org/10.30978/CEES-2019-4-94.
16. Доцюк Л.Г., Кушнір І.Г., Бойчук Т.М. Інтраренальні механізми регуляції циркадного ритму функції нирок. Медична хімія. 2012. Т. 14. № 2. С. 78-81.
17. Лычкова А.Э., Хощенко Ю.А., Осипов П.Г., Фентисов В.В. Влияние серотонина на структурно-функциональное состояние почек (Обзор литературы и собственные данные). Научные ведомости. Сер. Медицина. Фармация. 2016. № 12 (233). Вып. 34. С. 22-26.