Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №1, 2022

Вернуться к номеру

Діагностика та хірургічна корекція неспроможності фізіологічної кардії при грижах стравохідного отвору діафрагми

Авторы: Шевченко Б.Ф., Пролом Н.В., Бабій О.М., Зеленюк О.В., Тарабаров С.О., Галінський О.О.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета дослідження: підвищення результатів хірургічного лікування хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) шляхом застосування розробленого способу хірургічної корекції неспроможності фізіологічної кардії, направленого на збереження та відновлення анатомотопографічних взаємовідносин органів езофагокардіальної зони. Матеріали та методи. У відділі хірургії органів травлення Державної установи «Інститут гастроентерології НАМН України» за період 2017–2021 рр. проведено дослідження 78 хворих на ГСОД, у тому числі: аксіальні ГСОД (І тип) — 60 (77,0 %) пацієнтів; параезофагеальні (ІІ тип) — 9 (11,5 %) пацієнтів; змішані (ІІІ тип) — 9 (11,5 %) (код за МКХ-10 — К 44). Для встановлення та підтвердження діагнозу пацієнтам проводили рентгенологічне та ендоскопічне дослідження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, манометрію. Результати. При аналізі скарг обстежених хворих можна зазначити, що найбільш частими з клінічних проявів у хворих з ГСОД та ГЕРХ були печія — у 73 (93,7 %), відрижка — у 68 (87,2 %) та біль в епігастрії — у 64 пацієнтів (82,0 %). Ерозії нижньої третини стравоходу виявлено у 13 (16,7 %) хворих, при цьому, згідно з Лос-Анджелеською класифікацією, у 6 (7,7 %) хворих був езофагіт ступеня А, у 7 (8,9 %) хворих — ступеня В. За результатами манометрії найбільш високий тиск спостерігався у пацієнтів з аксіальними ГСОД та становив (13,54 ± 3,32) мм рт.ст., а найбільш низький — у пацієнтів з ГЕРХ — (9,81 ± 3,18) мм рт.ст. Після комплексного обстеження у 3 (3,8 %) хворих після підтвердження діагнозу ГСОД в поєднанні зі стравоходом Барретта було проведено двохетапне лікування: першим етапом виконано аргоноплазмову абляцію зміненої слизової оболонки стравоходу, другим етапом — антирефлюксні оперативні втручання. Усім 78 (100 %) пацієнтам було виконано антирефлюксні оперативні втручання. Лапароскопічні фундопликації проведено: фундоплікація за Nissen — у 53 (67,9 %) пацієнтів, фундоплікація за Toupet — у 7 (8,9 %) пацієнтів та фундоплікація за Dor — у 5 (6,6 %) пацієнтів, крурорафія була виконана у 100,0 %. 11 (14,1 %) пацієнтів прооперовано за новою методикою, що забезпечує надійне відновлення фізіологічної кардії та збереження анатомічних взаємовідносин діафрагми і зони стравохідно-шлункового переходу та включає крурорафію і фундоплікацію. Висновки. Розроблений спосіб хірургічного лікування неспроможності фізіологічної кардії при ГСОД, направлений на корекцію фізіологічної кардії, є менш травматичним, ніж відомі, забезпечує надійне відновлення анатомічних взаємовідносин ділянки стравохідно-шлункового переходу.

Background. The purpose of the study was to improve the diagnosis and improving the results of surgical treatment of patients with hiatal hernia (HH) and GERD by applying the develo­ped method of surgical correction of insufficiency of physiological cardia aimed at preserving and restoring the anatomical and topographic relationships of the esophagocardial organs. Materials and methods. In the Department of Digestive Surgery of the State Institution “Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” for the period 2017–2021 conducted a study in 78 patients with HH, including: axial HH (type I) was 60 (77.0 %) patients; paraesophageal (type II) — 9 (11.5 %) patients; mixed (type III) — 9 (11.5 %) (code for ICD-10 — K 44). To establish and confirm the diagnosis, patients underwent radiological and endoscopic examination of the esophagus, stomach, duodenum, manometry. Results. In the analysis of complaints of examined patients it can be noted that the most common clinical manifestations in patients with HH and GERD were heartburn in 73 (93.7 %), belching in 68 (87.2 %) and epigastric pain in 64 (82.0 %). The erosions of the lower third of the esophagus was found in 13 (16.7 %) patients, while according to the Los Angeles classification in 6 (7.7 %) patients had esophagitis grade A, 7 (8.9 %) patients — grade B. According to the results of the mano­metry study, the highest pressure was observed in patients with axial HH and was (13.54 ± 3.32) mm Hg, and the lowest — in patients with GERD and was (9.81 ± 3.18) mm Hg. After a comprehensive examination, 3 (3.8 %) patients after confirmation of the diagnosis of HH in combination with Barrett’s esophagus underwent two-stage treatment: the first stage performed argonoplasmic ablation of altered esophageal mucosa, the second stage — antireflux surgery. All of 78 (100 %) patients underwent antireflux surgery. Laparoscopic fundoplications were performed: the Nissen fundoplication was performed in 53 (67.9 %) patients, Toupet fundoplication in 7 (8.9 %) patients and Dor fundoplication in 5 (6.6 %) patients, cruroraphy was performed in 100.0 %. The 11 (14.1 %) patients underwent surgery according to a new method that provides reliable restoration of physiological cardia and preservation of the anatomical relationship of the diaphragm and esophageal-gastric junction and includes cruroraphy and fundoplication. Conclusions. The method of surgical treatment of insufficiency of physiological cardia in HH, proposed by us, aimed at the correction of physiological cardia is less traumatic than known, provides a reliable restoration of the anatomical relationship of the esophagogastric region.


Ключевые слова

неспроможність фізіологічної кардії; грижа стравохідного отвору діафрагми; лапаро­скопічна фундоплікація; крурорафія

insufficiency of physiological cardia; hiatal hernia; laparoscopic fundoplication; cruroraphy


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Велигоцький М.М., Горбуліч О.В., Комарчук В.В. Профілактика несприятливих результатів лапароскопічної корекції антирефлюксної функції кардії при грижах стравохідного отвору діафрагми й ахалазії стравоходу. Одеський медичний журнал. 2015. № 3. С. 66-69. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_3_16.
  2. Малиновский А.В., Грубник В.В. Сравнение лапароскопической крурорафии и пластики с применением облегченного сетчатого трансплантанта при больших грыжах пищеводного отверстия диафрагмы. Хірургія України. 2016. № 9. С. 14-18.
  3. Матвійчук Б.О., Гураєвський А.А., Стасишин А.Р. Досвід виконання лапароскопічних операцій у хворих із грижами стравохідного отвору діафрагми та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Клінічна хірургія. 2018. Т. 85. № 12. С. 23-25. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_12_8.
  4. Стасишин А.Р. Ключові чинники успіху відеолапароскопічних операцій з приводу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та грижі стравохідного отвору діафрагми. Клінічна хірургія. 2016. № 12. С. 13-15. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_12_5.
  5. Nurczyk K., Corpo M.D., Patti M.G. Hiatal hernia. Benign Esophageal Disease: Modern Surgical approaches and Techniques. Springer. 2021. Vol. 3. P. 59-71. https://doi.org/10.1007/978-3-030-51489-1.
  6. Rudolph-Stringer V. et al. Thompson Devitt Randomized Trial of Laparoscopic Nissen Versus Anterior 180 Degree Partial Fundoplication — Late Clinical Outcomes at 15 to 20 years. Annals of Surgery. 2022, 25 January. Vol. 275. № 1. Р. 39-44(6). https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000004643.
  7. Morales-Conde S., Bernal F.L., Alarcón I. Minimally Invasive Surgery of Paraesophageal Hernias Atlas of Minimally Invasive Techniques in Upper Gastrointestinal surgery. Springer. 2021. P. 39-47. https://doi.org/10.1007/978-3-030-55176-6_6.
  8. Song E.J., et al. Variability in endoscopic assessment of Nissen fundoplication wrap integrity and hiatus herniation. Diseases of the Esophagus. 2021. https://doi.org/10.1093/dote/doab078.
  9. Gerdes S., et al. Current surgical concepts for type III hiatal hernia: a survey among members of the Swiss Society of Visceral Surgery. Swiss Medical Weekly. 2021. Vol. 151. w30052. DOI: https://doi.org/10.4414/smw.2021.w30052.
  10. Грубник В.В., Грубник В.В., Ткаченко А.И. Использование сетчатых имплантов при лапароскопическом лечении больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы. Шпитальна хірургія. 2020. № 3. C. 17-23. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11123.
  11. Rawlings A., Soper N.J., Oelschlager B. et al. Laparoscopic Dor versus Toupet fundoplication following Heller myotomy for achalasia: results of a multicenter, prospectice, randomized-controlled trial. Surg. Endosc. 2012. Vol. 26(1). Р. 18-26. doi: 10.1007/s00464-011-1822-y.
  12. Lebenthal A., Waterford S.D., Fisichella P.M. Treatment and controversies in paraesophageal hernia repair. Front Surg. 2015. https:// doi.org/10.3389/fsurg .2017.00073.

Вернуться к номеру