Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №2, 2022

Актуальність. Незважаючи на значну кількість публікацій щодо впливу компонентів схем анестезіологічного забезпечення на розвиток післяопераційних ускладнень, залишаються не до кінця зрозумілими питання вибору оптимальної схеми анестезіологічного забезпечення під час аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Метою нашої роботи було порівняти вплив малоопіоїдної та високоопіоїдної схем анестезіологічного забезпечення на ранні клінічні результати в пацієнтів при аортокоронарному шунтуванні із штучним кровообігом (ШК). Матеріали та методи. У дослідження включено 120 пацієнтів, яким виконувалось АКШ в умовах штучного кровообігу. Медіана операційного ризику за EuroSCORE II — 3,45 % (2,15; 4,05 %). Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення всі пацієнти були розподілені на дві групи: перша група (60 осіб) — малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення; друга група (60 осіб) — стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Результати. У пацієнтів першої групи більш ніж удвічі вірогідно рідше спостерігався розвиток післяопераційної фібриляції передсердь (ПОФП) порівняно з другою групою (15,0 проти 31,7 %, р = 0,031). Крім того, у пацієнтів першої групи в 2,3 раза вірогідно рідше спостерігався синдром низького серцевого викиду (СНСВ) порівняно з другою групою (11,7 проти 26,7 %, р = 0,037). Вірогідними показниками для передбачення СНСВ виявлялись тривалість штучного кровообігу (р = 0,032) та рівень інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) після ШК (р = 0,004). Остаточна статистична модель [F (4, N = 120) = 12,52, p < 0,001, R2 = 0,304] охоплює майже третину всіх факторів розвитку СНСВ. Вірогідними показниками для передбачення ПОФП виявлявся лише рівень ІЛ-6 після ШК, остаточна статистична модель [F (4, N = 120) = 11,54, p < 0,001, R2 = 0,286]. Висновки. Отримані результати підтверджують безпеку клінічного використання схем анестезіологічного забезпечення з низькими дозами опіоїдів у кардіохірургічних хворих і підкреслюють можливість більш консервативного використання опіоїдів у кардіохірургії.

Background. Despite a large number of publications on the influence of anesthesia components on the development of postoperative complications, the choice of the optimal anesthesia scheme during coronary artery bypass grafting (CABG) in patients with coronary heart disease remains unclear. The study was aimed to compare the effect of low-opioid and high-opioid anesthesia schemes on early clinical outcomes in patients undergoing coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass. Mate­rials and methods. The study included 120 patients who underwent CABG with cardiopulmonary bypass (CPB). The median operational risk for EuroSCORE II is 3.45 % (2.15 %; 4.05 %). Accor­ding to the scheme of anesthesia, all patients were divided into two groups: the first group (60 patients) — low-opioid scheme of anesthesia; the second group (60 patients) is a standard scheme of anes­thesia. Results. Patients in the first group were more than twice as likely to develop postoperative atrial fibrillation (POAF) compared with the second group (9 (15.0 %) vs. 19 (31.7 %), p = 0.031). In addition, patients in the first group were 2.3 times significantly less likely to have low cardiac output syndrome (LCOS) compared to the second group (11.7 % vs. 26.7 %, p = 0.037). The duration of CPB (p = 0.032) and the level of IL-6 after CPB (p = 0.004) were reliable indicators for predicting LCOS. The final statistical model [F (4, N = 120) = 12.52, p < 0.001, R2 = 0.304] covers almost a third of all factors in the development of LCOS. Only the level of IL-6 after CPB (the final statistical model [F (4, N = 120) = 11.54, p < 0.001, R2 = 0.286]) were reliable indicators for predicting POAF. Conclusions. The obtained results confirm the safety of clinical use of anesthesia schemes with low doses of opioids in cardiac surgery patients and emphasize the possibility of more conservative use of opioids in cardiac surgery.

аортокоронарне шунтування; малоопіоїдна анестезія; синдром малого серцевого викиду; післяопераційна фібриляція передсердь

coronary artery bypass grafting; low-opioid anesthesia; low cardiac output syndrome; postoperative atrial fibrillation

1. Severino P., D’Amato A., Pucci M. et al. Ischemic Heart Disease Pathophysiology Paradigms Overview: From Plaque Activation to Microvascular Dysfunction. Int. J. Mol. Sci. 2020. № 21(21). P. 8118. doi: 10.3390/ijms21218118. PMID: 33143256; PMCID: PMC7663258.
2. Rocha E.A.V. Fifty Years of Coronary Artery Bypass Graft Surgery. Braz. J. Cardiovasc. Surg. 2017. № 32(4). P. II-III. doi: 10.21470/1678-9741-2017-0104. PMID: 28977193; PMCID: PMC5613722.
3. Landoni G., Rodseth R.N., Santini F. et al. Randomized evidence for reduction of perioperative mortality. J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2012. № 26(5). P. 764-72. doi: 10.1053/j.jvca.2012.04.018. Epub 2012 Jun 20. PMID: 22726656.
4. Bridgewater B., Keogh B. Sixth national adult cardiac surgical database report 2008: improving outcomes for patients. Oxfordshire UK: Dendrite Clinical Systems, 2009.
5. Colvin L.A., Bull F., Hales T.G. Perioperative opioid analgesia-when is enough too much? A review of opioid-induced tolerance and hyperalgesia. Lancet. 2019. №393(10180). Р. 1558-1568. doi: 10.1016/S0140-6736(19)30430-1. PMID: 30983591.
6. Lowenstein E. Morphine “anesthesia” — a perspective. Anesthesiology. 1971. № 35(6). Р. 563-5. doi: 10.1097/00000542-197112000-00001. PMID: 5124736.
7. Dayer L.E., Painter J.T., McCain K., King J., Cullen J., Foster H.R. A recent history of opioid use in the US: Three decades of change. Subst. Use Misuse. 2019. № 54(2). Р. 331-339. doi: 10.1080/10826084.2018.1517175. Epub 2018 Dec 21. PMID: 30572776.
8. Beloeil H. Opioid-free anesthesia. Best Pract. Res. Clin. Anaesthesiol. 2019. № 33(3). Р. 353-360. doi: 10.1016/j.bpa.2019.09.002. Epub 2019 Sep 26. PMID: 31785720.
9. Chia P.A., Cannesson M., Bui C.C.M. Opioid free anesthesia: feasible? Curr Opin Anaesthesiol. 2020. № 33(4). Р. 512-517. doi: 10.1097/ACO.0000000000000878. PMID: 32530891; PMCID: PMC7502015.
10. Forget P. Opioid-free anaesthesia. Why and how? A contextual analysis. Anaesth Crit. Care Pain Med. 2019. № 38(2). Р. 169-172. doi: 10.1016/j.accpm.2018.05.002. Epub 2018 Sep 13. PMID: 29775728.
11. Wong W.T., Lai V.K., Chee Y.E., Lee A. Fast-track cardiac care for adult cardiac surgical patients. Cochrane Database Syst. Rev. 2016. № 9(9). Р. CD003587. doi: 10.1002/14651858.CD003587.pub3. PMID: 27616189; PMCID: PMC6457798.
12. Greco M., Landoni G., Biondi-Zoccai G. et al. Remifentanil in cardiac surgery: a meta-analysis of randomized controlled trials. J. Cardiothorac. Vasc. Anesth. 2012. № 26(1). Р. 110-6. doi: 10.1053/j.jvca.2011.05.007. Epub 2011 Aug 5. PMID: 21820920.
13. Rong L.Q., Kamel M.K., Rahouma M. et al. High-dose versus low-dose opioid anesthesia in adult cardiac surgery: A meta-analysis. J. Clin. Anesth. 2019. № 57. Р. 57-62. doi: 10.1016/j.jclinane.2019.03.009. Epub 2019 Mar 11. PMID: 30870677.
14. Ding W., Ji Q., Shi Y., Ma R. Predictors of low cardiac output syndrome after isolated coronary artery bypass grafting. Int. Heart J. 2015. № 56(2). Р. 144-9. doi: 10.1536/ihj.14-231.
15. Loskutov O., Maruniak S., Dryzhyna O., Malysh I., Kolesnykov V., Korotchuk N. Influence of low-opioid anesthesia in cardiac surgery on dynamics of pro-inflammatory interleukin-6. Kardiochir. Torakochirurgia Pol. 2020. № 17(1). Р. 39-43. doi: 10.5114/kitp.2020.94190. Epub 2020 Apr 7. PMID: 32728362; PMCID: PMC7379208.