Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Фізична активність дітей та підлітків з неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі ожиріння під час пандемії COVID-19
Авторы: Завгородня Н.Ю., Коненко І.С., Жигир Н.О., Петишко О.П.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: дослідити фізичну активність (ФА) у дітей та підлітків з НАЖХП під час пандемії COVID-19 та її зв’язок з фіброзом печінки.
Матеріали та методи. У дослідження включено 40 хворих з НАЖХП та ожирінням віком від 10 до 17 років (середній вік (12,15 ± 2,51) року). Ожиріння діагностували шляхом розрахунку індексу маси тіла (ІМТ) та порівняння показника із сигмальними відхиленнями значень ІМТ, відповідними віку і статі. Наявність фіброзу та стеатозу печінки встановлювали за допомогою транзієнтної еластографії (Fibroscan®502touch, Франція). За даними транзієнтної еластографії та ІМТ діти були розділені на 4 групи: 1 група — 13 дітей з НАЖХП та фіброзом печінки, 2 група — 13 дітей з НАЖХП без фіброзу, 3 група — 14 дітей з ожирінням без НАЖХП та фіброзу, 4 групу (контрольну) становили 10 дітей з нормальною масою тіла без НАЖХП та фіброзу. Оцінку фізичної активності у період шкільного навчання у вересні — жовтні 2021 року проводили за допомогою опитувальника фізичної активності для дітей старшого віку (PAQ-C) та підлітків (PAQ-A).
Результати. Підсумковий бал загального рівня ФА становив (2,4 ± 0,3) у 1 групі, (2,2 ± 0,2) у 2 групі, (2,2 ± 0,3) у 3 групі, (2,4 ± 0,2) у 4 групі без вірогідних відмінностей між групами. Рівень ФА у вільний час був найнижчим у всіх групах порівняно з іншими видами діяльності. Найвищий показник ФА спостерігався в усіх групах під час уроків фізичної культури, але кількість дітей, які відвідували ці заняття нерегулярно, становила 43,9 %, серед яких не відвідували уроки фізкультури взагалі — 9,8 %, майже ніколи — 2,4 %, час від часу — 31,7 % дітей. Лише 26,8 % пацієнтів були активними на шкільній перерві, тоді як активність решти 73,2 % була обмежена класною кімнатою. Рівень ФА дітей дещо підвищувався відразу після школи, також без істотних відмінностей між групами, але діти з фіброзом печінки мали найнижчий рівень ФА (2,1 ± 0,2). 24,4 % дітей взагалі не мали будь-якої ФА відразу після школи. Наявність вільного часу у вихідні не супроводжувалась підвищенням рівня фізичної активності, навпаки, підсумковий бал знизився майже у всіх групах до 1,94, а частка дітей без фізичної активності залишалась стабільною (24,4 %). За самооцінюванням, діти 1–3 груп мали нижчий рівень фізичної активності порівняно з дітьми контрольної групи. Майже 73,2 % опитаних дітей розуміли, що мають надто низький рівень фізичної активності. Загальний рівень фізичної активності за днями тижня був найнижчим у дітей з фіброзом печінки (1 група). Загальний рівень ФА негативно корелював з окружністю гомілки (r = –0,582, p = 0,018), рівень ФА за даними самооцінювання продемонстрував тенденцію до негативної кореляції з рівнем аланінамінотрансферази (r = –0,372, p = 0,056).
Висновки. Під час пандемії COVID-19 рівень фізичної активності дітей з НАЖХП з ожирінням є низьким, особливо у вільний час, і не підвищується у вихідні дні. Діти з НАЖХП з фіброзом печінки мають найнижчий рівень ФА після шкільних занять та загалом за днями тижня, що може свідчити про недостатність адаптаційних механізмів.