Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Вираженість стресостійкості і стресу у підлітків-випускників з різним рівнем навчального навантаження
Авторы: Сімонова С.А., Сімонова О.В., Хоменко О.М.
Дніпровський державний медичний університет, ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпровський національний університет імені О. Гончара, м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: провести аналіз рівня стресостійкості (РС) та вираженості стресу серед підлітків випускних класів залежно від їх навчального навантаження.
Матеріали та методи. Дослідження проведено в м. Дніпрі (Україна) із залученням учнів 11 класів середніх загальноосвітніх шкіл (СЗШ) (І група — 32 учня) і спеціалізованих шкіл з підвищеним рівнем навчання (ліцеїв) (ІІ група — 52 учня). Рівень стресостійкості вивчали за допомогою стандартизованого опитувальника «Стійкість до стресу» (розрізняли високий, помірний, низький РС). Вираженість стресу оцінювали за варіабельністю серцевого ритму (ВСР), а саме за визначенням симпатовагального балансу (розрізняли ваготонію, ейтонію, симпатикотонію) та стрес-індексу (СІ) (оцінювали як норму, тривожність, больовий синдром), що вивчали за результатами PRECISE-діагностики (хмарна технологія автоматизованої інтерпретації ЕКГ).
Результати. Аналіз анкетування показав, що серед підлітків І групи РС у період навчального навантаження практично майже порівну розподілявся між високим та помірним (53,1 та 40,6 % відповідно). Серед ліцеїстів частота різко зниженого РС була істотно вищою, ніж в І групі (p < 0,05), і виявлена у кожного другого підлітка. Високий РС виявлено лише у 11,5 % ліцеїстів, що значно менше, ніж в І групі (p < 0,05). Аналіз частоти різних видів тонусу автономної нервової системи серед підлітків показав, що в І групі переважала частота ваготонії (55,6 %) та ейтонії (27,8 %); більше ніж у половини учнів ІІ групи (53,6 %) виявлено симпатикотонію (p < 0,05). Середні значення СІ були вірогідно вищими у підлітків-ліцеїстів на відміну від учнів СЗШ, у яких значення СІ у середньому були нормальними. У більшості підлітків І групи (77,8 %) виявлено нормальні значення СІ (p < 0,05), і лише у 22,2 % — ознаки тривожності, у той час як більше ніж у половини ліцеїстів (53,6 %) визначено ознаки тривожності (p < 0,05).
Висновки. Отримані дані свідчать про значне зниження рівня стресостійкості й підвищення рівня стресу у підлітків-випускників, особливо з високим рівнем навчального навантаження. Для своєчасної діагностики цих станів показано проведення анкетування учнів для виділення серед них осіб зі зниженим рівнем стресостійкості, які потребують подальшого обстеження з аналізом ВРС з метою своєчасного виявлення ознак стресу та проведення корекції режиму дня та навчання.