Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Біохімічні показники шлункового соку у пацієнтів зі стенозом гастродуоденальної зони виразкового генезу
Авторы: Шевченко Б.Ф., Галінська А.М., Пролом Н.В., Бабій О.М., Кленіна І.А., Галінський О.О.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: визначити патологічні зміни біохімічних показників шлункового соку у пацієнтів зі стенозом вихідного отвору шлунка виразкового генезу.
Матеріали та методи. Дослідження проведено у відділі хірургії органів травлення Інституту гастроентерології НАМН України у 24 пацієнтів зі стенозом гастродуоденальної зони виразкового генезу. Контрольна група становила 40 осіб. При виконанні езофагогастродуоденоскопії збирали шлунковий секрет методом аспірації в градуйовану пробірку. Визначали рН шлункового соку, концентрацію пепсину, глікопротеїнів, сіалових кислот, фукози, гексозамінів. Кислотоутворюючу функцію оцінювали за pH шлункового соку за методикою Шелекетиної. Функціональну активність поверхнево-епітеліальних клітин слизової оболонки шлунка визначали за концентрацією загальних глікопротеїнів у шлунковому соку. Рівень сіалових кислот вивчали за методом I. Warren. Вміст фукози визначали за методикою L. Dische. Концентрацію глікозаміногліканів визначали за методикою R. Palmer.
Результати. У пацієнтів зі стенозом гастродуоденальної зони середні показники рН становили 3,76 ± 0,44, які зростали на 50,0 % (р < 0,05) порівняно зі значеннями контрольної групи, проте не виходили за межі норм ацидної секреції. Концентрація пепсину (0,67 ± 0,16 мг/мл) статистично не відрізнялася від значень контрольної групи, а рівень глікопротеїнів (0,16 ± 0,04 мг/мл) мав тенденцію до зростання на 58,6 %. У пацієнтів зі стенозом гастродуоденальної зони спостерігалась втрата співвідношення компонентів захисних факторів шлункового соку на тлі зниження концентрації фукози (0,59 ± 0,10 ммоль/л) на 48,2 % (р < 0,01) та глікозаміногліканів (0,66 ± 0,06 ммоль/л) на 26,4 % (р < 0,05). Концентрація сіалових кислот (0,42 ± 0,06 ммоль/л) зростала на 363,3 % (р < 0,01) порівняно зі значеннями контрольної групи.
Висновок. Встановлено, що у пацієнтів зі стенозом гастродуоденальної зони виразкового генезу в середньому відмічалась ацидна секреція зі збереженою функціональною активністю головних та поверхнево-епітеліальних клітин, поєднаною з порушенням співвідношення компонентів захисних факторів шлункового соку.