Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №3, 2022

Актуальність. Діагностика металевих осколків у м’яких тканинах пораненого базується на даних огляду, анамнезу, даних рентгенографічних та ультразвукових досліджень, ревізії рани. Помилки в діагностиці та лікуванні вогнепальних поранень обумовлені складністю механізму, поєднаним характером травми і невідповідністю зовні незначних змін тяжким внутрішньопорожнинним й внутрішньотканинним пошкодженням. Однією з нових технологій для поглиблення наукових знань є сучасний метод рентгенівської дифрактометрії за допомогою рентгенівського фазового аналізу, що ефективно застосовується при дослідженні металів. З огляду на металевий склад більшості остаточних осколків вибухового і вогнепального генезу та можливу дифузію елементів металу в оточуючу капсулу, цей метод адаптовано та застосовано для дослідження капсул металевих осколків вибухового і вогнепального генезу. Мета дослідження: визначити та проаналізувати інтенсивність рентгенофлюоресценції вмісту нанодомішок капсул металевих осколків м’яких тканин вибухового й вогнепального генезу. Матеріали та методи. Як матеріал для дослідження інтенсивності рентгенофлюоресценції вмісту нанодомішок використовували м’які тканини, видалені хірургічним шляхом разом з інкапсульованим металевим осколком вибухового і вогнепального генезу у 36 поранених в період від 2 місяців до 23 років після поранення, які знаходилися на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону МО України та у ДУ «ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМН України». Результати. За результатами проведеного дослідження інтенсивності рентгенофлюоресценції вмісту нанодомішок визначено 3 фази капсулювання металевих осколків у м’яких тканинах пораненого на підставі елементних, структурних, клітинних, тканинних та клінічних даних: активних динамічних змін, перехідної фази, нестабільної рівноваги, які відображують основні механізми виникнення ускладнень та їх відсутність у більшості клінічних випадків. Висновки. Визначено 3 фази капсулювання металевих осколків у м’яких тканинах поранених на підставі елементних, структурних, клітинних, тканинних та клінічних даних: активних динамічних змін, перехідної фази, нестабільної рівноваги, які відображують основні механізми виникнення ускладнень та їх відсутність у більшості клінічних випадків.

Background. Diagnosis of metal fragments in the soft tissues of the wounded is based on examination, history, data of radiographic and ultrasound examinations, wound revision. Errors in the diagnosis and treatment of gunshot wounds are due to the complexity of the mechanism, the combined nature of the injury and the inconsistency of seemingly minor changes in severe intracavitary and intratissue damage. One of the new technologies for deepening scientific knowledge is a modern method of X-ray diffractometry using X-ray phase analysis, which is effectively used in the study of metals. Taking into account the metal composition of most final metal fragments of explosive and refractory genesis and the possible diffusion of metal elements into the surrounding capsule, this method is adapted and used to study capsules of metal fragments of explosive and refractory genesis. The purpose of the study: to determine and analyze the intensity of X-ray fluorescence of the contents of the nano-impurities of capsules of metal fragments of soft tissues of explosive and refractory genesis. Mate­rials and methods. As a material for the study of X-ray fluorescence intensity of the nano-impurity content, soft tissues removed surgically together with an encapsulated metal fragment of explosive and fire-fighting genesis were used in 36 wounded in the period from 2 months to 23 years after wounding in a military medical clinic. The center of the Northern region of the Ministry of Defense of Ukraine and the State Institution “IZNH them. V.T. Zaitseva National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. Results. Accor­ding to the results of the study of the intensity of X-ray fluorescence of nano-impurities, 3 phases of encapsulation of metal fragments in the soft tissues of the wounded were determined on the basis of elemental, structural, cellular, tissue and clinical data: active dynamic changes, transient phase, unstable equilibrium their absence in most clinical cases. Conclusions. 3 phases of encapsulation of metal fragments in soft tissues of wounded were determined on the basis of elemental, structural, cellular, tissue and clinical data: active dynamic changes, transitional phase, unstable balance, which reflect the main mechanisms of complications and their absence in most clinical cases.

м’які тканини; металеві осколки; вибухова і вогнепальна травма; нанодомішки; інтенсивність рентгенофлюоресценції

soft tissues; metal fragments; explosive and gunshot wounds; nano-impurities; X-ray fluorescence intensity

1. Герасименко О.С., Дхауаді Ф., Єнін Р.В., Каштальян М.А., Тертишний С.В. Нові напрямки в лікуванні вогнепальних ран. Проблеми військової охорони здоров’я. 2017. Вип. 48. С. 360-366. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_48_56.
2. Гетьман В.Г., Сафонов В.Є., Кравченко К.В. та ін. Сторонні тіла грудної клітки після бойової травми. Проблеми військової охорони здоров’я. 2017. Вип. 48. С. 78-81.
3. Бойко В.В., Лісовий В.М., Макаров В.В. та ін. Обрані лекції з військово-польової хірургії. Харків: НТМТ, 2018. 212 с.
4. Шармазанова О.П., Бортний М.О., Волковська О.В., Оборіна Н.О. Визначення діагностичної ефективності сучасних методів візуалізації. Українські медичні вісті. 2011. Т. 9. № 1–4(72–75). С. 305-309. 
5. Бойко В., Замятин П., Дубровина Н., Замятин Д. Применение статистических моделей при прогнозировании исхода у пострадавших при тяжелой травме. Клінічна хірургія. 2014. № 2. С. 39-44.
6. Михайлов И.Ф., Батурин А.А., Михайлов А.И. Рентгеновские методы анализа состава материалов. Харків: Підручник НТУ ХПІ, 2015. 204 с.
7. Михайлов І.Ф., Батурін О.А., Михайлов А.І., винахідники. Спосіб визначення вмісту вуглецю в сталі. Патент України № 98040. 2015 квіт. 10.
8. Бойко В.В. и др. Анализ клинических данных в медицинских исследованиях на основе методов вычислительного интеллекта. Харьков: Эксклюзив, 2008. 121 с.
9. Biecek P. Analiza danych z programem R. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2012. 320 s.
10. Informatyka mediczna. Pod red. R. Rudowskiego. Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2012. 250 s.
11. Roterman-Konieczna I. Elementy informatyki medycznej. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2011. 202 s.
12. Kozak K. Large Scale Data Handling in Biology. Ventus Publishing Aps, United Kingdom. University of Essex, 2010. 53 p.
13. Pallaniappan R. Biological Signal Analysis. Ventus Publishing Aps, United Kingdom. University of Essex, 2010. 138 p.
14. Roterman-Konieczna I. Statystyka na recepte. Wprowadzenie do statystyki medycznej. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2010. 262 s.
15. Бойко В.В., Замятин П.Н., Негодуйко В.В., Невзоров В.П., Невзорова О.Ф. Динамика изменений субмикроскопической организации плазмоцитов из капсулы, окружающей огнестрельный осколок в скелетных мышцах. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2017. Т. 16. № 2(60). С. 113-5.
16. Замятин П.Н., Негодуйко В.В., Невзоров В.П. Дінаміка змін ультраструктури ендотеліоцитів кровоносних капілярів в області локалізації вогнепального осколку в скелетних м’язах. Мат-ли І Міжнар. наук.-практ. конф. «Ліки — людині. Сучасні проблеми фармакотерапії і призначення лікарських засобів». Харків: НФаУ, 2017. С. 122-123.
17. Замятин П.Н., Негодуйко В.В., Невзоров В.П. Динамика изменений ультраструктурной организации миосимпластов в мягких тканях при наличии инородного металлического тела огнестрельного происхождения. Експериментальна і клінічна медицина. 2017. № 1 (74). С. 103-9.
18. Замятин П.Н., Негодуйко В.В., Невзоров В.П., Невзорова О.Ф. Изучение ультраструктуры макрофагоцитов из капсулы, окружающей огнестрельный осколок, в скелетных мыщцах в эксперименте на кролях. Експериментальна і клінічна медицина. 2017. № 2 (75). С. 12-6.
19. Замятин П.Н., Негодуйко В.В., Невзоров В.П., Невзорова О.Ф. Ультраструктура фибробластов капсулы, окружающей огнестрельный осколок в скелетных мышцах. Харківська хірургічна школа. 2017. № 3–4 (84–85). С. 8-12.
20. Жуков В.І., Моісеєнко А.С., Наконечна О.А., Стеценко С.О., Васильєва І.М., Гопкалов В.Г. та ін. Інформативні показники в діагностиці і моніторингу захворювань (навчальний посібник). Харків: ХНМУ, 2019. 396 с.
21. Михайлусов Р.М., Негодуйко В.В., Біленький В.А., Замятін П.М., Ромаєв С.М., винахідники; Харківська медична академія післядипломної освіти, патентовласник. Спосіб діагностики наявності та уточнення локалізації сторонніх тіл у м’яких тканинах вогнепального походження. Патент України № 104193. 2016 січ. 12. 
22. Михайлусов Р.М., Негодуйко В.В., Біленький В.А., Замятін П.М., Ромаєв С.М., винахідники; Харківська медична академія післядипломної освіти, патентовласник. Спосіб проведення обстеження поранених з вогнепальними пораненнями м’яких тканин. Патент України № 107053. 2016 трав. 25.