Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №3, 2022

Мета роботи: залежно від гендерної ознаки та перебігу хвороби в підлітків віком 17 років у порівняльному дослідженні із здоровими особами дослідити вміст у крові біологічно активних речовин — пептидів та гормонів, спроможних впливати на артеріальний тиск (АТ) та розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). Матеріали та методи. Обстежили 87 підлітків (37 юнаків та 50 дівчат), які в подальшому ввійшли до 4 основних (підлітки жіночої та чоловічої статі із стабільною та лабільною АГ) та 2 контрольних (26 дівчат та юнаків із нормальним артеріальним тиском крові) груп спостереження. Усім підліткам проведений добовий моніторинг АТ та комплексне клінічне обстеження, яке виключило симптоматичну АГ. У всіх підлітків визначали сироваткові концентрації біологічно активних сполук, а саме: ендотеліну, реніну, копептину, тесто­стерону, естрадіолу, остеокальцину та PIVKA-II (протеїну, що виникає в разі дефіциту вітаміну K) методами імуноферментного аналізу. Результати. Визначено, що найважливіша особливість, яка відрізняє підлітків з АГ від однолітків із нормальним АТ, стосується реніну, сироваткові концентрації якого майже в 1,5 раза підвищені в юнаків із лабільною АГ та вдвічі — із стабільною АГ. У дівчат виявлені такі ж закономірності з перевищенням рівня реніну більше ніж удвічі при стабільній АГ. У дівчат, незалежно від перебігу АГ, були підвищені показники ендотеліну. Крім того, дівчата зі стабільною АГ мали й високі показники PIVKA-II. Висновки. Підвищення рівня сироваткового реніну в юнаків та дівчат пізнього пубертатного віку як показника ренальної дисфункції можна вважати суттєвою ознакою розвитку АГ у підлітків. Встановлення важливого значення ниркової дисфункції з підвищенням рівня вазопресорних гормонів спрямовує терапевтичні зусилля при лікуванні підлітків з АГ саме на корекцію цієї ланки патогенезу юнакової АГ.

Background. The purpose of the work is to study the blood content of biologically active substances — peptides and hormones that can affect blood pressure and the development of hypertension, depending on the gender and disease course in adolescents aged 17 years by comparing them with healthy individuals. Materials and methods. There were examined 87 adolescents (37 boys and 50 girls) who were divided into 4 main groups with stable and labile hypertension and 2 control groups with normotension. All patients underwent daily blood pressure monitoring and a comprehensive clinical examination, which ruled out symptomatic hypertension. The serum concentrations of biologically active substances were determined, namely endothelin, renin, copeptin, testosterone, estradiol, osteocalcin and protein induced by vitamin K absence (PIVKA-II), by enzyme immunoassay. Results. It was found that the most important feature that distinguishes hypertensive adolescents from normotensive peers was renin, which serum concentrations were almost 1.5 times higher in boys with labile hypertension and twofold — with stable hypertension. Girls with stable hypertension had the same patterns, with a twofold increase in renin level. Regardless of hypertension course, female adolescents had higher endothelin levels. In addition, girls with stable hypertension had high serum content of PIVKA-II. Conclusions. The elevated serum renin level in boys and girls at late stages of puberty as an indicator of renal dysfunction can be considered an essential cause of hypertension development. Determining the importance of renal dysfunction with increased levels of vasopressor hormones directs therapeutic efforts in the treatment of adolescents with hypertension precisely to the correction of this link in the pathogenesis of juvenile hypertension.

підлітки; артеріальна гіпертензія; ендотелін; ренін; копептин; тестостерон; естрадіол; остеокальцин; PIVKA-II

adolescents; hypertension; endothelin; renin; copeptin; testosterone; estradiol; osteocalcin; PIVKA-II

1. Unger T., Borghi C., Charchar F. et al. International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines. Hypertension. 2020. Vol. 75. P. 1334-1357. https://doi.org:10.116/120.15026
2. Flynn J., Kaelber D.C., Baker-Smith C.M. et al. Clinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics. 2017. https://www.ahajournals.org/10.116/HYP.0000000000000007
3. Майданник В.Г., Коренев М.М., Хайтович М.В., Богмат Л.Ф. Діагностика та класифікація первинної артеріальної гіпертензії у дітей. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. № 6. С. 5-10. 
4. Lurbe E., Agabiti-Rosei E., Cruickshank J.K. et al. 2016 European Society of Hypertension guidelines for the management of high blood pressure in children and adolescents. Journal of hypertension. 2016. Vol. 34. Iss. 10. P. 1887-1920. https://doi: 10.1097/HJH.0000000000001039
5. Baranowska В., Kochanowski J. Copeptin — a new diagnostic and prognostic biomarker in neurological and cardiovascular diseases. Neuroendocrinology Letters. 2019. Vol. 40. Iss. 4. P. 207-214.
6. Afsar B. Pathophysiology of copeptin in kidney disease and hypertension. Clinical hypertension. 2017. Vol. 23. Iss. 13. P. 1-8. https://doi:10.1186/s40885-017-0068-y
7. Tuli G., Munarin J., Tessaris D. et al. Distribution of plasma copeptin levels and influence of obesity in children and adolescents. European Journal of Pediatrics. 2021. Vol. 180. Iss. 1. P. 119-126. https://doi: 10.1007/s00431-020-03777-3
8. Orlando A., Viazzi F., Giussani M. et al. Endothelin-1/nitric oxide balance and HOMA index in children with excess weight and hypertension: a pathophysiological model of hypertension. Hypertension Research. 2019. Vol. 42. Iss. 8. P. 1192-1199. https://doi:10.1038/s41440-019-0253-3
9. Aflyatumova G.N., Nigmatullina R.R., Sadykova D.I. et al. Endothelin-1, nitric oxide, serotonin and high blood pressure in male adolescents. Vascular health and risk management. 2018. Vol. 14. P. 213. https://doi: 10.2147/VHRM.S170317 
10. Sung K.D., Pekas E.J., Scott S.D. et al. The effects of a 12 week jump rope exercise program on abdominal adiposity, vasoactive substances, inflammation, and vascular function in adolescent girls with prehypertension. European journal of applied physiology. 2019. Vol. 119. Iss. 2. P. 577-585. https://doi:10.1007/s00421-018-4051-4 
11. Mantzoros C.S., Georgiadis E.I., Young R. et al. Relative androgenicity, blood pressure levels, and cardiovascular risk factors in young healthy women. American journal of hypertension. 1995. Vol. 8. Iss. 6. P. 606-614. https://doi: 10.1016/0895-7061(95)00051-P
12. Насоненко О.В. Оптимізація діагностики та лікування гіпертонічної хвороби ІІ стадії у чоловіків з андрогенним дефіцитом: Автореф. дис… канд. мед. наук: 14.01.11. Запоріжжя, 2019. 24 с.
13. De Pergola G., Triggiani V., Bartolomeo N. et al. Independent relationship of osteocalcin circulating levels with obesity, type 2 diabetes, hypertension, and HDL cholesterol. Endocrine, Metabolic & Immune Disorders-Drug Targets. 2016. Vol. 16. Iss. 4. P. 270-275. https://doi: 10.2174/1871530317666170106150756
14. Douthit M.K., Fain M.E., Nguyen J.T. et al. Phylloquinone intake is associated with cardiac structure and function in adolescents. The Journal of nutrition. 2017. Vol. 147. Iss. 10. P. 1960-1967. https://doi.org/10.3945/jn.117.253666