Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №4, 2022

Вернуться к номеру

Вплив грудного вигодовування на закриття відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених

Вплив грудного вигодовування на закриття відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених

Авторы: Товарницька А.О.
Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна
ТОВ «Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Відкрита артеріальна протока (ВАП) становить серйозну проблему в клінічній неонатології і педіатрії. Лікування ВАП на сьогодні є дискутабельним через високу ймовірність ускладнень при медикаментозному та інвазивному лікуванні. Мета дослідження: визначення залежності закриття ВАП від типу вигодовування новонародженого. Матеріали та методи. Ми провели ретроспективний аналіз 300 історій хвороби дітей, які проходили лікування в неонатальних відділеннях. Нами було виділено дві групи порівняння: основну становили новонароджені до 37 тижнів гестації на грудному вигодовуванні (102 дитини); конт­рольну — недоношені новонароджені, які з народження годувались виключно штучно (198 дітей). Результати. При виписці зі стаціонару 14,7 ± 2,0 % дітей (44 випадки) мали ВАП. Відсоток немовлят з ВАП на штучному вигодовуванні був у 2,3 раза вище порівняно з дітьми на грудному вигодовуванні: 18,2 ± 2,7 % проти 7,8 ± 2,7 % (p = 0,017 за критерієм χ2). Респіраторний дистрес-синдром (РДС) також частіше зустрічався в контрольній групі: 72,7 ± 3,2 % проти 46,1 ± 4,9 % (р < 0,001). Тяжкі ускладнення РДС частіше спостерігалися у дітей на штучному вигодовуванні: ДН ІІІ — 25,8 ± 3,1 % проти 12,7 ± 3,3 % (р = 0,009); розвиток бронхолегеневої дисплазії — 13,1 ± 2,4 % проти 2,9 ± 1,7 % (р = 0,005). У дітей, які годувалися грудним молоком, значно рідше спостерігалась необхідність в інвазивній ШВЛ у відділенні інтенсивної терапії. Причому рівень дихальних порушень ДН ІІ в обох групах відрізнявся несуттєво (p = 0,742): 24,5 ± 4,3 % в основній групі і 26,3 ± 3,1 % — в контрольній. Висновки. Вигодовування грудним молоком з перших днів життя сприяє закриттю артеріальної протоки та сприятливому перебігу респіраторного дистрес-синдрому у недоношених дітей.

Background. Patent ductus arteriosus (PDA) is a serious problem in clinical neonatology and pediatrics. Today treatment of PDA remains debatable because of high risk of complications with medical and invasive treatment. The purpose of the study was to determine the dependence of PDA closure on the type of feeding the newborn. Materials and methods. We have made a retrospective analysis of 300 case histories of children in neonatal units. We selected two comparison groups: the main group consisted of breastfed babies born at 37 weeks gestation (n = 102); controls — preterm infants who received artificial feeding since birth (n = 198). Results. At discharge from the hospital, 44 (14.7 ± 2.0 %) children had PDA (p < 0.05). The percentage of infants on artificial feeding with PDA was 2.3 times higher compared to breastfed babies: 18.2 ± 2.7 % versus 7.8 ± 2.7 % (p = 0.017 by χ2 test). Respiratory distress syndrome was more common in the control group as well: 72.7 ± 3.2 % versus 46.1 ± 4.9 % (p < 0.001). Additionally, the group of formula-fed children more often had severe complications of respiratory distress syndrome: respiratory failure type III — 25.8 ± 3.1 % versus12.7 ± 3.3 % (р = 0.009); development of bronchopulmonary dysplasia — 13.1 ± 2.4 % versus 2.9 ± 1.7 % (p = 0.005). The need for invasive mechanical ventilation in the intensive care unit was observed much less often in breastfed children. Moreover, the level of respiratory disorders (type II respiratory failure) in both groups differed insignificantly (p = 0.742): 24.5 ± 4.3 % in the main group and 26.3 ± 3.1 % in controls. Conclusions. Breastfeeding from the first days of life contributes to the closure of the ductus arteriosus and the favorable course of respiratory distress syndrome in premature babies.


Ключевые слова

відкрита артеріальна протока; недоношені; грудне вигодовування; новонароджені; грудне молоко; мікроРНК

patent ductus arteriosus; premature infants; breastfeeding; newborns; breast milk; miRNA

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.17.4.2022.1515

Вступ

За даними ВООЗ та ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН), грудне вигодовування являє собою природну, сформовану під час еволюції форму харчування немовлят, що зумовлює оптимальне формування здоров’я дитини, її фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток [6]. Для населення України грудне вигодовування є традиційним, його переваги були науково доведені та ніколи не піддавалися сумніву. Найсучасніші наукові дослідження переконливо підтверджують, що природне вигодовування є єдиним засобом годування, що зумовлює унікальний вплив на біологічні механізми організму дитини [4, 5]. Грудне вигодовування впливає на різноманітні фізіологічні процеси, на зростання й розвиток дитини. Комплекс біологічно активних речовин (гормонів, ферментів, ростових чинників) грудного молока забезпечує фізіологічний перехід від гемо- та амніотрофного до лактотрофного харчування, регулює процеси асиміляції та синтезу білка, запобігає переобтяженню гіпоталамо-гіпофізарної системи немовляти [5].
Артеріальна протока — судинна комунікація, що з’єднує легеневу артерію та аорту і є однією з основних фетальних шунтів, які забезпечують циркуляцію крові в антенатальному періоді. Відкрита артеріальна протока (ВАП) — фізіологічне або патологічне незакриття шунта в новонародженої дитини [14]. ВАП зустрічається в 0,1–0,2 % доношених новонароджених, але середня захворюваність у недоношених новонароджених як мінімум у 5 разів вища і є обернено пропорційною до гестаційного віку та маси тіла дитини при народженні [11]. ВАП персистує в 20–40 % передчасно народжених дітей до 32 тижнів гестації та у 60 % новонароджених з гестаційним віком до 29 тижнів [42, 45]. Як нормальна резидуальна фізіологічна фетальна комунікація ВАП характерна для майже всіх новонароджених. ВАП закривається функціонально протягом перших 24–48 годин життя. Анатомічне закриття спостерігається протягом першого тижня. Хоча у близько 75 % новонароджених, які мають функціонуючу ВАП на момент виписки зі стаціонару, цей дефект спонтанно закривається протягом першого року життя.
Персистенцію ВАП пов’язують з порушенням харчової толерантності, розвитком некротизуючого ентероколіту, метаболічного ацидозу, ниркової недостатності, внутрішньошлуночковим крововиливом, перивентрикулярною лейкомаляцією, легеневою кровотечею, тяжким перебігом респіраторного дистрес-синдрому (РДС), швидшим розвитком бронхолегеневої дисплазії (БЛД), ретинопатією, порушенням нервово-психічного розвитку та в 4–7 разів підвищеним ризиком смерті [7, 12, 14, 48].
Шунтування крові через ВАП підтримується впливом низького рівня кисневого тиску крові та підвищеного рівня аденозину і простаноїдів, в основному простагландину Е2 (PGE2) та простацикліну. Простаноїди продукуються плацентою та не виділяються через легені плода. У постнатальному періоді спостерігаються підвищення тиску системного кровотоку, поступове зниження тиску в судинах легень, підвищення кисневого тиску крові, зниження рівня простагландинів. Табл. 1 відображає фактори, що сприяють закриттю ВАП, і патологічні стани, які можуть перешкоджати цьому процесу [26, 38].
Закриття ВАП пришвидшують вазоконстриктори (ендотелін-1, катехоламіни, скоротливі простаноїди), активізація іонних каналів, тромбоцитів, морфологічна зрілість, сприятлива генетична схильність [26]. Водночас додатковими факторами, що сприяють підтриманню ВАП, є: підвищена чутливість до вазодилатаційного впливу простагландину Е2 та оксиду азоту, тонша структура стінок протоки, рання недостатність наднирників, порушення функції тромбоцитів [32].
Основним консервативним шляхом лікування ВАП є фармакологічне інгібування синтезу простагландинів, що призводить до констрикції протоки [18]. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), а саме індометацин, ібупрофен, парацетамол сьогодні використовуються для консервативного закриття ВАП [13, 14, 22, 38, 52, 58]. Серед проаналізованих літературних джерел інших патогенетичних рекомендованих консервативних безпечних шляхів лікування ВАП нами не знайдено. У доступній науковій літературі (бази даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar, CyberLeninka, РІНЦ) нами не знайдено також наукових робіт, що присвячені дослідженням залежності швидкості закриття ВАП від типу вигодовування.
Мета дослідження: встановити вплив грудного вигодовування на закриття відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених дітей.

Матеріали та методи 

Це дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи «Прогнозування розвитку дитячих захворювань, асоційованих з цивілізацією» (№ держреєстрації 0120U101324) кафедри педіатрії 1 та медичної генетики Дніпровського державного медичного університету. У рамках дослідження проводився ретроспективний аналіз історій хвороби передчасно народжених дітей, які отримували лікування у відділенні для постінтенсивного догляду та виходжування новонароджених Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР та відділенні для недоношених новонароджених Комунального некомерційного підприємства «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва» ДОР у 2020–2021 роках. Було проаналізовано 300 історій хвороби. Нами було виділені дві групи порівняння: перша група, основна — недоношені новонароджені, які годувались грудним молоком відразу після народження (102 дитини); друга група, контрольна — недоношені новонароджені, які як перше ентеральне годування отримали суміш (198 дітей). 
Критеріями включення були: гестаційний вік немовлят до 37 тижнів, перебування на стаціонарному лікуванні в неонатальному відділенні. Критеріями виключення були: гестаційний вік новонароджених більше ніж 37 тижнів, дуже тяжкий клінічний стан новонароджених. Статистичну обробку результатів здійснено за допомогою програмного продукту Statistica 6.1 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA). Аналіз отриманих даних з оцінкою статистичної вірогідності відмінностей проведено за допомогою параметричних і непараметричних методів статистики. За умов нормального розподілу кількісних даних (критерій Шапіро — Уїлка) використовували середню арифметичну (М), її стандартну похибку (± m), критерій Стьюдента (t) для незалежних вибірок, при анормальному розподілі — медіану (Ме) з міжквартильним розмахом (IQR 25 %; 75 %) та критерій Манна — Уїтні (U). Для характеристики і порівняння відносних величин використовували показник частоти з похибкою (F ± m %), критерій згоди Пірсона (χ2) та двосторонній точний критерій Фішера (ТКФ). Оцінку зв’язків між різними факторами проводили за коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена (r). Критичне значення рівня статистичної значущості при перевірці усіх нульових гіпотез прийнято рівним 0,05 (5 %).

Результати 

Аналіз історій хвороби показав, що ВАП при виписці зі стаціонару мали 44 дитини, що становило 14,7 ± 2,0 % від проаналізованих випадків. ВАП спостерігалася у 8 (7,8 ± 2,7 %) дітей на грудному вигодовуванні та у 36 (18,2 ± 2,7 %) дітей, які отримували суміш (табл. 2). Отже, відсоток дітей з ВАП на штучному вигодовуванні був у 2,3 раза вище порівняно з дітьми на грудному вигодовуванні (p = 0,017 за критерієм χ2).
При аналізі історій хвороби недоношених клініко-анамнестичні особливості дітей відрізнялись за гестаційним віком, масою при народженні, шляхом розродження, наявністю ентеральної паузи. Проте результати подальшої статистичної обробки спростовують наявність статистично значущого зв’язку між цими характеристиками і закриттям ВАП (р > 0,05). Основні характеристики груп дослідження наведені у табл. 2.
Статистичний зв’язок з клініко-анамнестичними факторами у дітей на грудному та штучному вигодовуванні відображений в табл. 3.
За результатами дослідження встановлено, що 63,7 ± 2,8 % недоношених новонароджених мали РДС. Причому у дітей на штучному вигодовуванні РДС спостерігався у 1,6 раза частіше, ніж у дітей на грудному вигодовуванні (72,7 ± 3,2 % випадків проти 46,1 ± 4,9 %, р < 0,001), та мав більш тяжкий перебіг. Частота розвитку дихальної недостатності ІІІ ступеня у дітей другої групи становила 25,8 ± 3,1 %, у першій — 12,7 ± 3,3 % (р = 0,009). Розвиток дихальних порушень середнього ступеня тяжкості суттєво не відрізнявся в обох групах (p = 0,742): 24,5 ± 4,3 % в основній групі; 26,3 ± 3,1 % — в контрольній. Розвиток БЛД також вірогідно частіше (p = 0,005) спостерігався у дітей на штучному вигодовуванні — 26 (13,1 ± 2,4 %) випадків проти 3 (2,9 ± 1,7 %). Порівняльний аналіз захворюваності на ВАП, РДС, БЛД дітей на грудному та штучному вигодовуванні наведено у табл. 4.
Такі результати можливо пояснити обмеженням можливостей годування грудним молоком за необхідності ентеральної паузи через тяжкий стан та порушену харчову толерантність дитини, гіпогалактію матері, тяжкість стану матері або прийомом нею медикаментів (наприклад, антигіпертензивна, протисудомна, антипсихотична терапія), роз’єднання матері та дитини за життєвими показаннями.
У проведеному дослідженні серед з’ясованих причин початку введення сумішей (n = 83) лідирували гіпогалактія та тяжкий стан матері після пологів — разом становили 49,4 ± 5,5 % (рис. 1). 
Причому в близько третини таких випадків (31,7 ± 7,3 %) матері поновлювали грудне вигодовування після стабілізації стану матері та дитини. Після пологів шляхом кесаревого розтину (n = 146) лише 40 (27,4 ± 3,7 %) матерів починали годувати новонароджених грудним молоком. Дуже часто введення суміші відзначалось після закінчення ентеральної паузи — у 80 з 90 випадків (88,9 ± 3,3 %).

Обговорення

Незважаючи на активний розвиток неонатології, проблема ВАП залишається актуальною.
На відміну від внутрішньоутробного середовища, де системний серцевий викид надходить практично з обох шлуночків, системний постнатальний кровообіг забезпечується скороченням лівого шлуночка. ВАП призводить до шунтування крові зліва направо, рециркуляції крові в легеневому кровообігу, збідніння системного кровотоку. Патофізіологічні особливості ВАП залежать від розмірів і форми ВАП, васкулярної резистентності, хімічних медіаторів та реологічних властивостей крові, переповнення судинного русла в малому колі кровообігу. Таким чином, клінічні зміни будуть залежати від величини шунта зліва направо, кардіальної та легеневої відповіді на шунтування, величини діастолічного реверсивного потоку крові в аорті, що є ознакою «обкрадання» системного кровотоку [23, 43].
У недоношених новонароджених шлуночки серця менш схильні до розтягування. Підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку при ВАП у недоношених дітей відбувається при меншому перевантаженні об’ємом, ніж у доношених. Як результат, спостерігається підвищення легеневого венозного тиску та застій крові в малому колі кровообігу. У подальшому це призводить до капілярної фільтрації і транссудації рідини в інтерстицій легень як результат переповнення венозного русла, підвищення легеневого артеріального тиску і переважання шунтування в місця капілярної фільтрації [17, 21]. Ці патологічні процеси призводять до необхідності подовженої та більш агресивної вентиляції легень, що асоціюється з розвитком БЛД. Наявна ВАП підвищує ризик легеневої кровотечі [8]. Хоча недоношені новонароджені мають підвищений серцевий викид, постдуктальний кровоток є збіднілим за рахунок шунтування зліва направо [45]. У результаті «обкрадання» системного кровотоку знижується серцевий викид, що призводить до порушення перфузії у вітальних органах, таких як мозок, нирки, кишечник [14]. 
Існують консервативні та інвазивні шляхи лікування ВАП. Хірургічне лікування пов’язують з вищою смертністю немовлят порівняно з консервативними методами [42]. На сьогодні основним консервативним шляхом лікування та профілактики ВАП є фармакологічне інгібування синтезу простагландинів, що призводить до констрикції протоки [18]. Нестероїдні протизапальні препарати (індометацин, ібупрофен, парацетамол) активно використовуються для консервативного закриття ВАП [13, 14, 22, 38, 52, 58]. 
Підтримка функціонуючої ВАП здійснюється через вплив циркулюючих простагландинів, які продукуються з арахідонової кислоти за допомогою комплексу простагландин-Н2-синтетази. Цей комплекс складається із фрагментів з циклооксигеназою (ЦОГ) та пероксидазою (ПОД).
Індометацин та ібупрофен — неселективні інгібітори ЦОГ, які діють шляхом пригнічення продукції простагландинів із вільної арахідонової кислоти. Ацетамінофен пригнічує фрагмент ПОД та перешкоджає перетворенню простагландину G2 (PGG2) у простагландин Н2 (PGH2). Усі три медикаменти знижують рівень PGЕ2, простагландину І2 (PGI2), тромбоксану і сприяють закриттю ВАП [8, 27].
Небажаними ефектами при використанні НПЗП можуть бути олігурія, гіперкреатинінемія, гіпонатріємія, гіпербілірубінемія, підвищення рівня печінкових ензимів, тромбоцитопенія та послаблення агрегації тромбоцитів, кровотеча ШКТ, периферична та церебральна вазоконстрикція, збідніння кровотоку внутрішніх органів. Крім того, призначення НПЗП протипоказане при гострій нирковій недостатності, внутрішньочерепному крововиливі, порушеннях ШКТ, тромбоцитопенії [22, 40, 56]. В одному з опублікованих досліджень E. Okulu та співавт. (2020) вказується, що смертність недоношених немовлят, які не отримували лікування при ВАП, була навіть меншою, ніж серед тих, кого лікували медикаментозно [41]. На сьогоднi питання терапії та профілактики ВАП залишається дискутабельним, особливо з огляду на те, що в близько 30 % глибоко недоношених дітей ВАП закривається спонтанно наприкінці першого тижня життя [51].
Проаналізовані літературні джерела свідчать про зниження ризику ускладнень РДС та розвитку БЛД у дітей на грудному вигодовуванні [25, 47, 61]. Зниження необхідності в кисневій підтримці та постійне плато високого парціального кисневого тиску крові також стимулюють раннє закриття ВАП [26, 38].
МікроРНК знайдені в екстрацелюлярних рідинах людини: плазмі, слині, сечі, сльозах, грудному молоці [24, 30]. У жіночому грудному молоці мікроРНК міститься в екстрацелюлярних везикулах (ЕВ). МікроРНК — малі некодуючі молекули РНК довжиною 21–23 нуклеотиди, що регулюють експресію генів на посттранскрипційному рівні шляхом РНК-інтерференції [3, 15, 29, 33, 53]. Вони приєднуються до комплементарних ділянок матричної РНК (мРНК), пригнічують трансляцію білка та/або індукують деградацію мРНК [10]. Регуляція експресії мРНК мікроРНК часто є специфічною для клітини/органа; високо залежна від стресу та метаболічного стану організму [19]. Таким чином, мікроРНК впливають на фізіологічні процеси, у тому числі диференціювання клітин, апоптоз, нейрогенез, розвиток серцевого м’яза, проліферацію клітин, імунну відповідь, вивільнення медіаторів запалення [9, 10]. 
Мембрана ЕВ захищає мікроРНК від руйнування в шлунково-кишковому тракті немовляти і, таким чином, дає змогу досягти таргетних клітинних генів [59, 62]. Проте на кількість ЕВ в грудному молоці негативно впливають: центрифугування, ультразвук та мікрохвилі [28]. Пастеризація не змінює екзосомальну активність грудного молока [44], у той час як кип’ятіння сприяє деградації мікроРНК ЕВ [34]. Згідно з дослідженнями J.M. Vélez-Ixta та співавт. (2022), у грудному молоці експресія мікроРНК набагато вища, ніж у сумішах [60].
У дослідженні M. Rubio та співавт. (2018) у грудному молоці матерів через 24–72 години після народження дитини спостерігалась найбільша кількість мікроРНК родини miR-200 (hsa-miR-200b-3p, hsa-miR-200a-3p, hsa-miR-200c-3p) [49]. МікроРНК родини miR-200 впливають на таргетні гени, які залучені до процесу продукції та дії PGE2, зокрема гени фосфоліпази С (PLC) та фосфоліпази С гамма 1 (PLCG1). Таким чином, ці мікроРНК асоціюються зі зниженням рівня PGE2 [37, 57].
У протилежність цьому низка досліджень доводять прямий зв’язок miR-21 з акумуляцією та підвищеним рівнем PLE2 [31, 36]. MiR-21 виділялись у значно меншій кількості з молока матерів, які народили до 72 годин [44]. Таким чином, можливо зробити припущення про модулюючий пластичний вплив мікроРНК грудного молока на рівень PLE2 залежно від наявної потреби немовляти. 
Наші результати та літературні дані свідчать про можливий антипростагландиновий ефект грудного молока в перші 24–72 години після народження немовляти.
Отже, грудне молоко є джерелом дотаційних мікроРНК, зокрема miR-200, що в більшій кількості представлені саме в молозиві та ранньому грудному молоці, сприяють зниженню рівня PGE2 природним шляхом та вчасному закриттю ВАП. Регулюючий ефект мікроРНК грудного молока відбувається через зміну якісного складу мікроРНК грудного молока в той чи інший проміжок часу і відповідає наявним потребам дитини. 

Висновки

1. Вигодовування грудним молоком з перших днів життя сприяє закриттю артеріальної протоки у недоношених дітей.
2. У недоношених немовлят, які вигодовуються грудним молоком, відзначається більш сприятливий перебіг респіраторного дистрес-синдрому.
Конфлікт інтересів. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
 
Отримано/Received 01.08.2022
Рецензовано/Revised 11.08.2022
Прийнято до друку/Accepted 18.08.2022

Список литературы

  1. Абатуров О.Є., Бабіч В.Л. Роль мікро-РНК при захворюваннях біліарної системи. Здоров’я дитини. 2017. Т. 12. № 7. С. 841-843. doi: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116191.
  2. Абатуров О.Є., Завгородняя Н.Ю., Бабич В.Л. МикроРНК при заболеваниях гепатобилиарной системы. Днепр: Домінанта Прінт, 2018. 336 с.
  3. Абатуров А.Е., Крючко Т.А., Агафонова Е.А., Петренко Л.Л. Геномный импринтинг и импринтинг-ассоциированные заболевания: в 3 т. Т. 2: Эпигенетические особенности и механизмы регуляции импринтированных генов. Харьков: Изд. Рожко С.Г., 2017. 256 с.
  4. Козакевич В.К., Зюзіна Л.С., Козакевич О.Б., Жук Л.А., Мелащенко О.І. Сучасні аспекти підтримки лактації та грудного вигодовування немовлят в діяльності сімейного лікаря. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2019. Т. 19. № 4 (68). С. 15-18.
  5. Кравець О.М. Грудне вигодовування. The 7th International scientific and practical conference “The world of science and innovation” (February 10–12, 2021). Лондон, 2021. С. 615.
  6. Охрана, поощрение и поддержка практики грудного вскармливания: особая роль родовспомогательных служб. Совместная декларация ВОЗ/ЮНИСЕФ. Женева, 1989. 32 с.
  7. Abdel-Hady H., Nasef N., Shabaan A.E., Nour I. Patent ductus arteriosus in preterm infants: do we have the right answers? Biomed. Res. Int. 2013. 2013. 676192. doi: 10.1155/2013/676192. Epub 2013 Dec 23. PMID: 24455715; PMCID: PMC3885207.
  8. Abu-Shaweesh J.M., Almidani E. PDA: Does it matter? Int. J. Pediatr. Adolesc Med. 2020 Mar. 7(1). 9-12. doi: 10.1016/j.ijpam.2019.12.001. Epub 2019 Dec 3. Erratum in: Int. J. Pediatr. Adolesc. Med. 2020 Dec. 7(4). 212. PMID: 32373696; PMCID: PMC7193069.
  9. Alsaweed M., Hartmann P.E., Geddes D.T., Kakulas F. MicroRNAs in Breastmilk and the Lactating Breast: Potential Immunoprotectors and Developmental Regulators for the Infant and the Mother. Int. J. Environ Res. Public Health. 2015, Oct 30. 12 (11). 13981-14020. doi:10.3390/ijerph121113981.
  10. Alsaweed M., Hepworth A.R., Lefevre C., Hartmann P.E., Geddes D.T., Hassiotou F. Human Milk MicroRNA and Total RNA Differ Depending on Milk Fractionation. J. Cell Biochem. 2015, Oct. 116 (10). 2397-2407. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25925799. doi: 10.1002/jcb.25207.
  11. Anderson J.E., Morray B.H., Puia-Dumitrescu M., Rothstein D.H. Patent ductus arteriosus: From pharmacology to surgery. Semin. Pediatr. Surg. 2021 Dec. 30(6). 151123. doi: 10.1016/j.sempedsurg.2021.151123. Epub 2021 Oct 23. PMID: 34930590.
  12. Atasay B., Erdeve Ö., Sallmon H., Singh Y. Editorial: Management of Patent Ductus Arteriosus in Preterm Infants. Front Pediatr. 2021 Apr 14. 9. 681393. doi: 10.3389/fped.2021.681393. PMID: 33937158; PMCID: PMC8079752.
  13. Balachander B., Mondal N., Bhat V., Adhisivam B., Kumar M., Satheesh S., Thulasingam M. Comparison of efficacy of oral paracetamol versus ibuprofen for PDA closure in preterms — a prospective randomized clinical trial. J. Matern. Fetal Neonatal. Med. 2020 May. 33(9). 1587-1592. doi: 10.1080/14767058.2018.1525354. Epub 2018 Oct 29. PMID: 30227731.
  14. Bardanzellu F., Neroni P., Dessì A. et al. Paracetamol in Pa–tent Ductus Arteriosus Treatment: Efficacious and Safe? Biomed. Res. Int. 2017. 2017. 1438038. doi: 10.1155/2017/1438038. Epub 2017 Jul 30. PMID: 28828381; PMCID: PMC5554551.
  15. Bartel D.P. Metazoan MicroRNAs. Cell. 2018. 173. 20-51. https://doi.org/10.1016/j.cell.2018.03.006.
  16. Capozzi G., Santoro G. Patent ductus arteriosus: patho-physiology, hemodynamic effects and clinical complications. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 2011 Oct. 24 Suppl. 1. 15-6. doi: 10.3109/14767058.2011.607564. Epub 2011 Sep 6. PMID: 21892883.
  17. Clyman R.I. Patent ductus arteriosus, its treatments, and the risks of pulmonary morbidity. Seminars in Perinatology. 2018. 42(4). 235-242. doi: 10.1053/j.semperi.2018.05.006.
  18. Conrad C., Newberry D. Understanding the Pathophysiology, Implications, and Treatment Options of Patent Ductus Arteriosus in the Neonatal Population. Adv. Neonatal Care. 2019 Jun. 19(3). 179-187. doi: 10.1097/ANC.0000000000000590. PMID: 30720481.
  19. Correia de Sousa M., Gjorgjieva M., Dolicka D., Sobolewski C., Foti M. Deciphering miRNAs’ Action through miRNA Editing. Int. J. Mol. Sci. 2019 Dec 11. 20(24). 6249. doi: 10.3390/ijms20246249. PMID: 31835747; PMCID: PMC6941098.
  20. Dykes I.M., Emanueli C. Transcriptional and Post-transcriptional Gene Regulation by Long Non-coding RNA. Genomics Proteomics Bioinformatics. 2017 Jun. 15(3). 177-186. doi: 10.1016/j.gpb.2016.12.005. Epub 2017 May 19. PMID: 28529100; PMCID: PMC5487525.
  21. El-Khuffash A., Levy P.T., Gorenflo M., Frantz I.D. 3rd. The definition of a hemodynamically significant ductus arteriosus. Pediatr. Res. 2019 May. 85(6). 740-741. doi: 10.1038/s41390-019-0342-7. Epub 2019 Feb 15. PMID: 30770863.
  22. El-Mashad A.E., El-Mahdy H., El Amrousy D., Elgendy M. Comparative study of the efficacy and safety of paracetamol, ibuprofen, and indomethacin in closure of patent ductus arteriosus in preterm neonates. Eur. J. Pediatr. 2017 Feb. 176(2). 233-240. doi: 10.1007/s00431-016-2830-7. Epub 2016 Dec 21. PMID: 28004188.
  23. Elsayed Y.N., Fraser D. Patent Ductus Arteriosus in Preterm Infants, Part 1: Understanding the Pathophysiologic Link Between the Patent Ductus Arteriosus and Clinical Complications. Neonatal Network. 2017. 36(5). 265-272. doi:10.1891/0730-0832.36.5.265.
  24. Golan-Gerstl R., Elbaum Shiff Y., Moshayoff V., Schecter D., Leshkowitz D., Reif S. Characterization and biological function of milk-derived miRNAs. Molecular Nutrition & Food Research. 2017. 61(10). 1700009. doi: 10.1002/mnfr.201700009.
  25. Hair A.B. Breast feeding associated with reduced risk of bronchopulmonary dysplasia. J. Pediatr. 2016 Jul. 174. 279. doi: 10.1016/j.jpeds.2016.04.074. PMID: 27346515.
  26. Hamrick S.E.G., Sallmon H., Rose A.T., Porras D., Shelton E.L., Reese J., Hansmann G. Patent Ductus Arteriosus of the Preterm Infant. Pediatrics. 2020 Nov. 146(5). e20201209. doi: 10.1542/peds.2020-1209. PMID: 33093140; PMCID: PMC7605084.
  27. Jasani B., Weisz D.E., McNamara P.J. Evidence-based use of acetaminophen for hemodynamically significant ductus arteriosus in preterm infants. Semin. Perinatol. 2018 Jun. 42(4). 243-252. doi: 10.1053/j.semperi.2018.05.007. Epub 2018 May 24. PMID: 29958702.
  28. Jiang X., You L., Zhang Z., Cui X., Zhong H., Sun X., Ji C., Chi X. Biological Properties of Milk-Derived Extracellular Vesicles and Their Physiological Functions in Infant. Front Cell Dev. Biol. 2021 Jun 25. 9. 693534. doi: 10.3389/fcell.2021.693534. PMID: 34249944; PMCID: PMC8267587.
  29. Kim D. et al. General rules for functional microRNA targeting. Nat. Genet. 2016. 48. 1517-26.
  30. Kim Y.J., Yeon Y., Lee W.J., Shin Y.U., Cho H., Sung Y.K., Kim D.R., Lim H.W., Kang M.H. Comparison of MicroRNA Expression in Tears of Normal Subjects and Sjögren Syndrome Patients. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 2019 Nov 1. 60(14). 4889-4895. doi: 10.1167/iovs.19-27062. PMID: 31752018.
  31. Li L., Wang X., Li W., Yang L., Liu R., Zeng R., Wu Y., Shou T. miR-21 modulates prostaglandin signaling and promotes gastric tumorigenesis by targeting 15-PGDH. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2018 Jan 1. 495(1). 928-934. doi: 10.1016/j.bbrc.2017.09.137. Epub 2017 Oct 31. PMID: 29101039.
  32. Martini S., Aceti A., Galletti S., Beghetti I., Faldella G., Corvaglia L. To Feed or Not to Feed: A Critical Overview of Enteral Feeding Management and Gastrointestinal Complications in Preterm Neonates with a Patent Ductus Arteriosus. Nutrients. 2019 Dec 27. 12(1). 83. doi: 10.3390/nu12010083. PMID: 31892190; PMCID: PMC7019993.
  33. McGeary S.E., Lin K.S., Shi Ch.Y., Bisaria N., Bartel D.P. The biochemical basis of microRNA targeting efficacy. Science. 2019. 366(6472). aav1741. doi: 10.1126/science.aav1741.
  34. Melnik B.C., John S.M., Schmitz G. Milk: an exosomal microRNA transmitter promoting thymic regulatory T cell maturation preventing the development of atopy? J. Transl. Med. 12. 43 (2014). https://doi.org/10.1186/1479-5876-12-43.
  35. Mohr A.M., Mott J.L. Overview of microRNA biology. Semin. Liver Dis. 2015 Feb. 35(1). 3-11. doi: 10.1055/s-0034-1397344. Epub 2015 Jan 29. PMID: 25632930; PMCID: PMC4797991.
  36. Monteleone N.J., Moore A.E., Iacona J.R., Lutz C.S., Di–xon D.A. miR-21-mediated regulation of 15-hydroxyprostaglandin dehydrogenase in colon cancer. Sci. Rep. 2019 Apr 1. 9(1). 5405. doi: 10.1038/s41598-019-41862-2. PMID: 30931980; PMCID: PMC6443653.
  37. Moore A.E., Young L.E., Dixon D.A. MicroRNA and AU-rich element regulation of prostaglandin synthesis. Cancer Metastasis Rev. 2011 Dec. 30(3-4). 419-35. doi: 10.1007/s10555-011-9300-5. PMID: 22005950; PMCID: PMC3447743.
  38. Nemri A.M. Patent ductus arteriosus in preterm infant: Basic pathology and when to treat. Sudan J. Paediatr. 2014. 14(1). 25-30. PMID: 27493386; PMCID: PMC4949912.
  39. Noori S., Seri I. Hemodynamic antecedents of peri/intraventricular hemorrhage in very preterm neonates. Semin. Fetal Neonatal Med. 2015. 20(4). 232-237. http://dx.doi.org/10.1016/j.siny.2015.02.004.
  40. Ohlsson A., Shah P.S. Paracetamol (acetaminophen) for patent ductus arteriosus in preterm or low birth weight infants. Cochrane Database Syst Rev. 2020 Jan 27. 1(1). CD010061. doi: 10.1002/14651858.CD010061.pub4. PMID: 31985831; PMCID: PMC6984659.
  41. Okulu E., Erdeve O., Arslan Z., Demirel N., Kaya H., Kursad I., et al. An Observational, prospective, multicenter, registry-based cohort study comparing conservative and medical management for patent ductus arteriosus. Front Pediatr. 2020. 8. 434. doi: 10.3389/fped.2020.00434.
  42. Park J., Yoon S.J., Han J., Song I.G., Lim J., Shin J.E., Eun H.S., Park K.I., Park M.S., Lee S.M. Patent ductus arteriosus treatment trends and associated morbidities in neonates. Sci. Rep. 2021 May 21. 11(1). 10689. doi: 10.1038/s41598-021-89868-z. PMID: 34021202; PMCID: PMC8139968.
  43. Parkerson S., Philip R., Talati A., Sathanandam S. Management of Patent Ductus Arteriosus in Premature Infants in 2020. Front Pediatr. 2021 Feb 11. 8. 590578. doi: 10.3389/fped.2020.590578. PMID: 33643964; PMCID: PMC7904697.
  44. Perri M., Lucente M., Cannataro R., De Luca I.F., Gallelli L., Moro G., De Sarro G., Caroleo M.C., Cione E. Variation in Immune-Related microRNAs Profile in Human Milk Amongst Lactating Women. Microrna. 2018. 7(2). 107-114. doi: 10.2174/2211536607666180206150503.
  45. Philip R., Towbin J.A., Sathanandam S., Goldberg J., Yohannan T., Swaminathan N., Johnson J.N. Effect of patent ductus arteriosus on the heart in preterm infants. Congenit. Heart Dis. 2019 Jan. 14 (1). 33-36. doi: 10.1111/chd.12701. PMID: 30811789.
  46. Philips B.J., Garcia-Prats J.A., Fulton D.R., Wilkie L. Patent ductus arteriosus in preterm infants: Pathophysiology, clinical manifestations, and diagnosis. Jun 21, 2021. https://www.uptodate.com/contents/patent-ductus-arteriosus-in-preterm-infants-pathophysiology-clinical-manifestations-and-diagnosis#H10685887.
  47. Piersigilli F., Van Grambezen B., Hocq C., Danhaive O. Nutrients and Microbiota in Lung Diseases of Prematurity: The Placenta-Gut-Lung Triangle. Nutrients. 2020 Feb 13. 12(2). 469. doi: 10.3390/nu12020469. PMID: 32069822; PMCID: PMC7071142.
  48. Prescott S., Keim-Malpass J. Patent Ductus Arteriosus in the Preterm Infant: Diagnostic and Treatment Options. Adv. Neonatal. Care. 2017 Feb. 17 (1). 10-18. doi: 10.1097/ANC.0000000000000340. PMID: 27740976.
  49. Rubio M., Bustamante M., Hernandez-Ferrer C., Fernandez-Orth D., Pantano L., Sarria Y., Piqué-Borras M., Vellve K., Agramunt S., Carreras R., Estivill X., Gonzalez J.R., Mayor A. Circulating miRNAs, isomiRs and small RNA clusters in human plasma and breast milk. PLoS One. 2018 Mar 5. 13(3). e0193527. doi: 10.1371/journal.pone.0193527. PMID: 29505615; PMCID: PMC5837101.
  50. Ruoss J.L., Bazacliu C., Giesinger R.E., McNamara P.J. Pa–tent ductus arteriosus and cerebral, cardiac, and gut hemodynamics in premature neonates. Semin. Fetal Neonatal Med. 2020 Oct. 25(5). 101120. doi: 10.1016/j.siny.2020.101120. Epub 2020 Jun 2. PMID: 32513596.
  51. Sankar M.N., Bhombal S., Benitz W.E. PDA: To treat or not to treat. Congenit. Heart Dis. 2019 Jan. 14(1). 46-51. doi: 10.1111/chd.12708. PMID: 30811796.
  52. Schindler T., Smyth J., Bolisetty S., Michalowski J., Mallitt K.A., Singla A., Lui K. Early PARacetamol (EPAR) Trial: A Randomized Controlled Trial of Early Paracetamol to Promote Closure of the Ductus Arteriosus in Preterm Infants. Neonatology. 2021. 118(3). 274-281. doi: 10.1159/000515415. Epub 2021 Apr 12. PMID: 33845473.
  53. Schmiedel J.M. et al. Gene expression. MicroRNA control of protein expression noise. Science. 2015. 348. 128-32.
  54. Sherman J. Renal and genitourinary disorders. In: Verklan M.T., Walden M., eds. Core Curriculum for Neonatal Intensive Care Nursing. St Louis, MO: Elsevier Saunders, 2015. 719-733.
  55. Statistics about the current Human GENCODE Release (version 40) (July 2022 freeze, GRCh38) — Ensembl 90. Available at: https:// https://www.gencodegenes.org/human/stats.html.
  56. Su B.H., Lin H.Y., Chiu H.Y., Tsai M.L., Chen Y.T., Lu I.C. Therapeutic strategy of patent ductus arteriosus in extremely preterm infants. Pediatr. Neonatol. 2020 Apr. 61(2). 133-141. doi: 10.1016/j.pedneo.2019.10.002. Epub 2019 Oct 29. PMID: 31740267.
  57. Uhlmann S., Zhang J.D., Schwäger A., Mannsperger H., Riazalhosseini Y., Burmester S., et al. miR-200bc/429 cluster targets PLCγ1 and differentially regulates proliferation and EGF-driven invasion than miR-200a/141 in breast cancer. Oncogene. 2010. 29(30). 4297-4306. doi:10.1038/onc.2010.201.
  58. Valerio E., Valente M.R., Salvadori S., Frigo A.C., Baraldi E., Lago P. Intravenous paracetamol for PDA closure in the preterm: a single-center experience. Eur. J. Pediatr. 2016 Jul. 175(7). 953-66. doi: 10.1007/s00431-016-2731-9. Epub 2016 May 5. PMID: 27146832.
  59. van Herwijnen M.J.C., Driedonks T.A.P., Snoek B.L., Kroon A.M.T., Kleinjan M., Jorritsma R., Pieterse C.M.J., Hoen E.N.M.N., Wauben M.H.M. Abundantly Present miRNAs in Milk-Derived Extracellular Vesicles Are Conserved Between Mammals. Front Nutr. 2018 Sep 18. 5. 81. doi: 10.3389/fnut.2018.00081. PMID: 30280098; PMCID: PMC6153340.
  60. Vélez-Ixta J.M., Benítez-Guerrero T., Aguilera-Hernández A., Martínez-Corona H., Corona-Cervantes K., Juárez-Castelán C.J., Rangel-Calvillo M.N., García-Mena J. Detection and Quantification of Immunoregulatory miRNAs in Human Milk and Infant Milk Formula. BioTech (Basel). 2022 Apr 20. 11(2). 11. doi: 10.3390/biotech11020011. PMID: 35822784; PMCID: PMC9264398.
  61. Xu Y., Yu Z., Li Q., Zhou J., Yin X., Ma Y., Yin Y., et al. Dose-dependent effect of human milk on Bronchopulmonary dysplasia in very low birth weight infants. BMC Pediatr. 2020 Nov 16. 20(1). 522. doi: 10.1186/s12887-020-02394-1. PMID: 33190629; PMCID: PMC7666971.
  62. Zempleni J., Sukreet S., Zhou F., Wu D., Mutai E. Milk Derived Exosomes and Metabolic Regulation. Annu. Rev. Anim. Biosci. 2019, Feb 15. 7: 245262. doi: 10.1146/annurevanimal020518115300.

Вернуться к номеру