Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №4, 2022

Вернуться к номеру

Вплив грудного вигодовування на закриття відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених

Вплив грудного вигодовування на закриття відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених

Авторы: Товарницька А.О.
Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна
ТОВ «Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини», м. Дніпро, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Відкрита артеріальна протока (ВАП) становить серйозну проблему в клінічній неонатології і педіатрії. Лікування ВАП на сьогодні є дискутабельним через високу ймовірність ускладнень при медикаментозному та інвазивному лікуванні. Мета дослідження: визначення залежності закриття ВАП від типу вигодовування новонародженого. Матеріали та методи. Ми провели ретроспективний аналіз 300 історій хвороби дітей, які проходили лікування в неонатальних відділеннях. Нами було виділено дві групи порівняння: основну становили новонароджені до 37 тижнів гестації на грудному вигодовуванні (102 дитини); конт­рольну — недоношені новонароджені, які з народження годувались виключно штучно (198 дітей). Результати. При виписці зі стаціонару 14,7 ± 2,0 % дітей (44 випадки) мали ВАП. Відсоток немовлят з ВАП на штучному вигодовуванні був у 2,3 раза вище порівняно з дітьми на грудному вигодовуванні: 18,2 ± 2,7 % проти 7,8 ± 2,7 % (p = 0,017 за критерієм χ2). Респіраторний дистрес-синдром (РДС) також частіше зустрічався в контрольній групі: 72,7 ± 3,2 % проти 46,1 ± 4,9 % (р < 0,001). Тяжкі ускладнення РДС частіше спостерігалися у дітей на штучному вигодовуванні: ДН ІІІ — 25,8 ± 3,1 % проти 12,7 ± 3,3 % (р = 0,009); розвиток бронхолегеневої дисплазії — 13,1 ± 2,4 % проти 2,9 ± 1,7 % (р = 0,005). У дітей, які годувалися грудним молоком, значно рідше спостерігалась необхідність в інвазивній ШВЛ у відділенні інтенсивної терапії. Причому рівень дихальних порушень ДН ІІ в обох групах відрізнявся несуттєво (p = 0,742): 24,5 ± 4,3 % в основній групі і 26,3 ± 3,1 % — в контрольній. Висновки. Вигодовування грудним молоком з перших днів життя сприяє закриттю артеріальної протоки та сприятливому перебігу респіраторного дистрес-синдрому у недоношених дітей.

Background. Patent ductus arteriosus (PDA) is a serious problem in clinical neonatology and pediatrics. Today treatment of PDA remains debatable because of high risk of complications with medical and invasive treatment. The purpose of the study was to determine the dependence of PDA closure on the type of feeding the newborn. Materials and methods. We have made a retrospective analysis of 300 case histories of children in neonatal units. We selected two comparison groups: the main group consisted of breastfed babies born at 37 weeks gestation (n = 102); controls — preterm infants who received artificial feeding since birth (n = 198). Results. At discharge from the hospital, 44 (14.7 ± 2.0 %) children had PDA (p < 0.05). The percentage of infants on artificial feeding with PDA was 2.3 times higher compared to breastfed babies: 18.2 ± 2.7 % versus 7.8 ± 2.7 % (p = 0.017 by χ2 test). Respiratory distress syndrome was more common in the control group as well: 72.7 ± 3.2 % versus 46.1 ± 4.9 % (p < 0.001). Additionally, the group of formula-fed children more often had severe complications of respiratory distress syndrome: respiratory failure type III — 25.8 ± 3.1 % versus12.7 ± 3.3 % (р = 0.009); development of bronchopulmonary dysplasia — 13.1 ± 2.4 % versus 2.9 ± 1.7 % (p = 0.005). The need for invasive mechanical ventilation in the intensive care unit was observed much less often in breastfed children. Moreover, the level of respiratory disorders (type II respiratory failure) in both groups differed insignificantly (p = 0.742): 24.5 ± 4.3 % in the main group and 26.3 ± 3.1 % in controls. Conclusions. Breastfeeding from the first days of life contributes to the closure of the ductus arteriosus and the favorable course of respiratory distress syndrome in premature babies.


Ключевые слова

відкрита артеріальна протока; недоношені; грудне вигодовування; новонароджені; грудне молоко; мікроРНК

patent ductus arteriosus; premature infants; breastfeeding; newborns; breast milk; miRNA

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.17.4.2022.1515

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Абатуров О.Є., Бабіч В.Л. Роль мікро-РНК при захворюваннях біліарної системи. Здоров’я дитини. 2017. Т. 12. № 7. С. 841-843. doi: 10.22141/2224-0551.12.7.2017.116191.
  2. Абатуров О.Є., Завгородняя Н.Ю., Бабич В.Л. МикроРНК при заболеваниях гепатобилиарной системы. Днепр: Домінанта Прінт, 2018. 336 с.
  3. Абатуров А.Е., Крючко Т.А., Агафонова Е.А., Петренко Л.Л. Геномный импринтинг и импринтинг-ассоциированные заболевания: в 3 т. Т. 2: Эпигенетические особенности и механизмы регуляции импринтированных генов. Харьков: Изд. Рожко С.Г., 2017. 256 с.
  4. Козакевич В.К., Зюзіна Л.С., Козакевич О.Б., Жук Л.А., Мелащенко О.І. Сучасні аспекти підтримки лактації та грудного вигодовування немовлят в діяльності сімейного лікаря. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2019. Т. 19. № 4 (68). С. 15-18.
  5. Кравець О.М. Грудне вигодовування. The 7th International scientific and practical conference “The world of science and innovation” (February 10–12, 2021). Лондон, 2021. С. 615.
  6. Охрана, поощрение и поддержка практики грудного вскармливания: особая роль родовспомогательных служб. Совместная декларация ВОЗ/ЮНИСЕФ. Женева, 1989. 32 с.
  7. Abdel-Hady H., Nasef N., Shabaan A.E., Nour I. Patent ductus arteriosus in preterm infants: do we have the right answers? Biomed. Res. Int. 2013. 2013. 676192. doi: 10.1155/2013/676192. Epub 2013 Dec 23. PMID: 24455715; PMCID: PMC3885207.
  8. Abu-Shaweesh J.M., Almidani E. PDA: Does it matter? Int. J. Pediatr. Adolesc Med. 2020 Mar. 7(1). 9-12. doi: 10.1016/j.ijpam.2019.12.001. Epub 2019 Dec 3. Erratum in: Int. J. Pediatr. Adolesc. Med. 2020 Dec. 7(4). 212. PMID: 32373696; PMCID: PMC7193069.
  9. Alsaweed M., Hartmann P.E., Geddes D.T., Kakulas F. MicroRNAs in Breastmilk and the Lactating Breast: Potential Immunoprotectors and Developmental Regulators for the Infant and the Mother. Int. J. Environ Res. Public Health. 2015, Oct 30. 12 (11). 13981-14020. doi:10.3390/ijerph121113981.
  10. Alsaweed M., Hepworth A.R., Lefevre C., Hartmann P.E., Geddes D.T., Hassiotou F. Human Milk MicroRNA and Total RNA Differ Depending on Milk Fractionation. J. Cell Biochem. 2015, Oct. 116 (10). 2397-2407. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25925799. doi: 10.1002/jcb.25207.
  11. Anderson J.E., Morray B.H., Puia-Dumitrescu M., Rothstein D.H. Patent ductus arteriosus: From pharmacology to surgery. Semin. Pediatr. Surg. 2021 Dec. 30(6). 151123. doi: 10.1016/j.sempedsurg.2021.151123. Epub 2021 Oct 23. PMID: 34930590.
  12. Atasay B., Erdeve Ö., Sallmon H., Singh Y. Editorial: Management of Patent Ductus Arteriosus in Preterm Infants. Front Pediatr. 2021 Apr 14. 9. 681393. doi: 10.3389/fped.2021.681393. PMID: 33937158; PMCID: PMC8079752.
  13. Balachander B., Mondal N., Bhat V., Adhisivam B., Kumar M., Satheesh S., Thulasingam M. Comparison of efficacy of oral paracetamol versus ibuprofen for PDA closure in preterms — a prospective randomized clinical trial. J. Matern. Fetal Neonatal. Med. 2020 May. 33(9). 1587-1592. doi: 10.1080/14767058.2018.1525354. Epub 2018 Oct 29. PMID: 30227731.
  14. Bardanzellu F., Neroni P., Dessì A. et al. Paracetamol in Pa–tent Ductus Arteriosus Treatment: Efficacious and Safe? Biomed. Res. Int. 2017. 2017. 1438038. doi: 10.1155/2017/1438038. Epub 2017 Jul 30. PMID: 28828381; PMCID: PMC5554551.
  15. Bartel D.P. Metazoan MicroRNAs. Cell. 2018. 173. 20-51. https://doi.org/10.1016/j.cell.2018.03.006.
  16. Capozzi G., Santoro G. Patent ductus arteriosus: patho-physiology, hemodynamic effects and clinical complications. J. Matern. Fetal Neonatal Med. 2011 Oct. 24 Suppl. 1. 15-6. doi: 10.3109/14767058.2011.607564. Epub 2011 Sep 6. PMID: 21892883.
  17. Clyman R.I. Patent ductus arteriosus, its treatments, and the risks of pulmonary morbidity. Seminars in Perinatology. 2018. 42(4). 235-242. doi: 10.1053/j.semperi.2018.05.006.
  18. Conrad C., Newberry D. Understanding the Pathophysiology, Implications, and Treatment Options of Patent Ductus Arteriosus in the Neonatal Population. Adv. Neonatal Care. 2019 Jun. 19(3). 179-187. doi: 10.1097/ANC.0000000000000590. PMID: 30720481.
  19. Correia de Sousa M., Gjorgjieva M., Dolicka D., Sobolewski C., Foti M. Deciphering miRNAs’ Action through miRNA Editing. Int. J. Mol. Sci. 2019 Dec 11. 20(24). 6249. doi: 10.3390/ijms20246249. PMID: 31835747; PMCID: PMC6941098.
  20. Dykes I.M., Emanueli C. Transcriptional and Post-transcriptional Gene Regulation by Long Non-coding RNA. Genomics Proteomics Bioinformatics. 2017 Jun. 15(3). 177-186. doi: 10.1016/j.gpb.2016.12.005. Epub 2017 May 19. PMID: 28529100; PMCID: PMC5487525.
  21. El-Khuffash A., Levy P.T., Gorenflo M., Frantz I.D. 3rd. The definition of a hemodynamically significant ductus arteriosus. Pediatr. Res. 2019 May. 85(6). 740-741. doi: 10.1038/s41390-019-0342-7. Epub 2019 Feb 15. PMID: 30770863.
  22. El-Mashad A.E., El-Mahdy H., El Amrousy D., Elgendy M. Comparative study of the efficacy and safety of paracetamol, ibuprofen, and indomethacin in closure of patent ductus arteriosus in preterm neonates. Eur. J. Pediatr. 2017 Feb. 176(2). 233-240. doi: 10.1007/s00431-016-2830-7. Epub 2016 Dec 21. PMID: 28004188.
  23. Elsayed Y.N., Fraser D. Patent Ductus Arteriosus in Preterm Infants, Part 1: Understanding the Pathophysiologic Link Between the Patent Ductus Arteriosus and Clinical Complications. Neonatal Network. 2017. 36(5). 265-272. doi:10.1891/0730-0832.36.5.265.
  24. Golan-Gerstl R., Elbaum Shiff Y., Moshayoff V., Schecter D., Leshkowitz D., Reif S. Characterization and biological function of milk-derived miRNAs. Molecular Nutrition & Food Research. 2017. 61(10). 1700009. doi: 10.1002/mnfr.201700009.
  25. Hair A.B. Breast feeding associated with reduced risk of bronchopulmonary dysplasia. J. Pediatr. 2016 Jul. 174. 279. doi: 10.1016/j.jpeds.2016.04.074. PMID: 27346515.
  26. Hamrick S.E.G., Sallmon H., Rose A.T., Porras D., Shelton E.L., Reese J., Hansmann G. Patent Ductus Arteriosus of the Preterm Infant. Pediatrics. 2020 Nov. 146(5). e20201209. doi: 10.1542/peds.2020-1209. PMID: 33093140; PMCID: PMC7605084.
  27. Jasani B., Weisz D.E., McNamara P.J. Evidence-based use of acetaminophen for hemodynamically significant ductus arteriosus in preterm infants. Semin. Perinatol. 2018 Jun. 42(4). 243-252. doi: 10.1053/j.semperi.2018.05.007. Epub 2018 May 24. PMID: 29958702.
  28. Jiang X., You L., Zhang Z., Cui X., Zhong H., Sun X., Ji C., Chi X. Biological Properties of Milk-Derived Extracellular Vesicles and Their Physiological Functions in Infant. Front Cell Dev. Biol. 2021 Jun 25. 9. 693534. doi: 10.3389/fcell.2021.693534. PMID: 34249944; PMCID: PMC8267587.
  29. Kim D. et al. General rules for functional microRNA targeting. Nat. Genet. 2016. 48. 1517-26.
  30. Kim Y.J., Yeon Y., Lee W.J., Shin Y.U., Cho H., Sung Y.K., Kim D.R., Lim H.W., Kang M.H. Comparison of MicroRNA Expression in Tears of Normal Subjects and Sjögren Syndrome Patients. Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. 2019 Nov 1. 60(14). 4889-4895. doi: 10.1167/iovs.19-27062. PMID: 31752018.
  31. Li L., Wang X., Li W., Yang L., Liu R., Zeng R., Wu Y., Shou T. miR-21 modulates prostaglandin signaling and promotes gastric tumorigenesis by targeting 15-PGDH. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2018 Jan 1. 495(1). 928-934. doi: 10.1016/j.bbrc.2017.09.137. Epub 2017 Oct 31. PMID: 29101039.
  32. Martini S., Aceti A., Galletti S., Beghetti I., Faldella G., Corvaglia L. To Feed or Not to Feed: A Critical Overview of Enteral Feeding Management and Gastrointestinal Complications in Preterm Neonates with a Patent Ductus Arteriosus. Nutrients. 2019 Dec 27. 12(1). 83. doi: 10.3390/nu12010083. PMID: 31892190; PMCID: PMC7019993.
  33. McGeary S.E., Lin K.S., Shi Ch.Y., Bisaria N., Bartel D.P. The biochemical basis of microRNA targeting efficacy. Science. 2019. 366(6472). aav1741. doi: 10.1126/science.aav1741.
  34. Melnik B.C., John S.M., Schmitz G. Milk: an exosomal microRNA transmitter promoting thymic regulatory T cell maturation preventing the development of atopy? J. Transl. Med. 12. 43 (2014). https://doi.org/10.1186/1479-5876-12-43.
  35. Mohr A.M., Mott J.L. Overview of microRNA biology. Semin. Liver Dis. 2015 Feb. 35(1). 3-11. doi: 10.1055/s-0034-1397344. Epub 2015 Jan 29. PMID: 25632930; PMCID: PMC4797991.
  36. Monteleone N.J., Moore A.E., Iacona J.R., Lutz C.S., Di–xon D.A. miR-21-mediated regulation of 15-hydroxyprostaglandin dehydrogenase in colon cancer. Sci. Rep. 2019 Apr 1. 9(1). 5405. doi: 10.1038/s41598-019-41862-2. PMID: 30931980; PMCID: PMC6443653.
  37. Moore A.E., Young L.E., Dixon D.A. MicroRNA and AU-rich element regulation of prostaglandin synthesis. Cancer Metastasis Rev. 2011 Dec. 30(3-4). 419-35. doi: 10.1007/s10555-011-9300-5. PMID: 22005950; PMCID: PMC3447743.
  38. Nemri A.M. Patent ductus arteriosus in preterm infant: Basic pathology and when to treat. Sudan J. Paediatr. 2014. 14(1). 25-30. PMID: 27493386; PMCID: PMC4949912.
  39. Noori S., Seri I. Hemodynamic antecedents of peri/intraventricular hemorrhage in very preterm neonates. Semin. Fetal Neonatal Med. 2015. 20(4). 232-237. http://dx.doi.org/10.1016/j.siny.2015.02.004.
  40. Ohlsson A., Shah P.S. Paracetamol (acetaminophen) for patent ductus arteriosus in preterm or low birth weight infants. Cochrane Database Syst Rev. 2020 Jan 27. 1(1). CD010061. doi: 10.1002/14651858.CD010061.pub4. PMID: 31985831; PMCID: PMC6984659.
  41. Okulu E., Erdeve O., Arslan Z., Demirel N., Kaya H., Kursad I., et al. An Observational, prospective, multicenter, registry-based cohort study comparing conservative and medical management for patent ductus arteriosus. Front Pediatr. 2020. 8. 434. doi: 10.3389/fped.2020.00434.
  42. Park J., Yoon S.J., Han J., Song I.G., Lim J., Shin J.E., Eun H.S., Park K.I., Park M.S., Lee S.M. Patent ductus arteriosus treatment trends and associated morbidities in neonates. Sci. Rep. 2021 May 21. 11(1). 10689. doi: 10.1038/s41598-021-89868-z. PMID: 34021202; PMCID: PMC8139968.
  43. Parkerson S., Philip R., Talati A., Sathanandam S. Management of Patent Ductus Arteriosus in Premature Infants in 2020. Front Pediatr. 2021 Feb 11. 8. 590578. doi: 10.3389/fped.2020.590578. PMID: 33643964; PMCID: PMC7904697.
  44. Perri M., Lucente M., Cannataro R., De Luca I.F., Gallelli L., Moro G., De Sarro G., Caroleo M.C., Cione E. Variation in Immune-Related microRNAs Profile in Human Milk Amongst Lactating Women. Microrna. 2018. 7(2). 107-114. doi: 10.2174/2211536607666180206150503.
  45. Philip R., Towbin J.A., Sathanandam S., Goldberg J., Yohannan T., Swaminathan N., Johnson J.N. Effect of patent ductus arteriosus on the heart in preterm infants. Congenit. Heart Dis. 2019 Jan. 14 (1). 33-36. doi: 10.1111/chd.12701. PMID: 30811789.
  46. Philips B.J., Garcia-Prats J.A., Fulton D.R., Wilkie L. Patent ductus arteriosus in preterm infants: Pathophysiology, clinical manifestations, and diagnosis. Jun 21, 2021. https://www.uptodate.com/contents/patent-ductus-arteriosus-in-preterm-infants-pathophysiology-clinical-manifestations-and-diagnosis#H10685887.
  47. Piersigilli F., Van Grambezen B., Hocq C., Danhaive O. Nutrients and Microbiota in Lung Diseases of Prematurity: The Placenta-Gut-Lung Triangle. Nutrients. 2020 Feb 13. 12(2). 469. doi: 10.3390/nu12020469. PMID: 32069822; PMCID: PMC7071142.
  48. Prescott S., Keim-Malpass J. Patent Ductus Arteriosus in the Preterm Infant: Diagnostic and Treatment Options. Adv. Neonatal. Care. 2017 Feb. 17 (1). 10-18. doi: 10.1097/ANC.0000000000000340. PMID: 27740976.
  49. Rubio M., Bustamante M., Hernandez-Ferrer C., Fernandez-Orth D., Pantano L., Sarria Y., Piqué-Borras M., Vellve K., Agramunt S., Carreras R., Estivill X., Gonzalez J.R., Mayor A. Circulating miRNAs, isomiRs and small RNA clusters in human plasma and breast milk. PLoS One. 2018 Mar 5. 13(3). e0193527. doi: 10.1371/journal.pone.0193527. PMID: 29505615; PMCID: PMC5837101.
  50. Ruoss J.L., Bazacliu C., Giesinger R.E., McNamara P.J. Pa–tent ductus arteriosus and cerebral, cardiac, and gut hemodynamics in premature neonates. Semin. Fetal Neonatal Med. 2020 Oct. 25(5). 101120. doi: 10.1016/j.siny.2020.101120. Epub 2020 Jun 2. PMID: 32513596.
  51. Sankar M.N., Bhombal S., Benitz W.E. PDA: To treat or not to treat. Congenit. Heart Dis. 2019 Jan. 14(1). 46-51. doi: 10.1111/chd.12708. PMID: 30811796.
  52. Schindler T., Smyth J., Bolisetty S., Michalowski J., Mallitt K.A., Singla A., Lui K. Early PARacetamol (EPAR) Trial: A Randomized Controlled Trial of Early Paracetamol to Promote Closure of the Ductus Arteriosus in Preterm Infants. Neonatology. 2021. 118(3). 274-281. doi: 10.1159/000515415. Epub 2021 Apr 12. PMID: 33845473.
  53. Schmiedel J.M. et al. Gene expression. MicroRNA control of protein expression noise. Science. 2015. 348. 128-32.
  54. Sherman J. Renal and genitourinary disorders. In: Verklan M.T., Walden M., eds. Core Curriculum for Neonatal Intensive Care Nursing. St Louis, MO: Elsevier Saunders, 2015. 719-733.
  55. Statistics about the current Human GENCODE Release (version 40) (July 2022 freeze, GRCh38) — Ensembl 90. Available at: https:// https://www.gencodegenes.org/human/stats.html.
  56. Su B.H., Lin H.Y., Chiu H.Y., Tsai M.L., Chen Y.T., Lu I.C. Therapeutic strategy of patent ductus arteriosus in extremely preterm infants. Pediatr. Neonatol. 2020 Apr. 61(2). 133-141. doi: 10.1016/j.pedneo.2019.10.002. Epub 2019 Oct 29. PMID: 31740267.
  57. Uhlmann S., Zhang J.D., Schwäger A., Mannsperger H., Riazalhosseini Y., Burmester S., et al. miR-200bc/429 cluster targets PLCγ1 and differentially regulates proliferation and EGF-driven invasion than miR-200a/141 in breast cancer. Oncogene. 2010. 29(30). 4297-4306. doi:10.1038/onc.2010.201.
  58. Valerio E., Valente M.R., Salvadori S., Frigo A.C., Baraldi E., Lago P. Intravenous paracetamol for PDA closure in the preterm: a single-center experience. Eur. J. Pediatr. 2016 Jul. 175(7). 953-66. doi: 10.1007/s00431-016-2731-9. Epub 2016 May 5. PMID: 27146832.
  59. van Herwijnen M.J.C., Driedonks T.A.P., Snoek B.L., Kroon A.M.T., Kleinjan M., Jorritsma R., Pieterse C.M.J., Hoen E.N.M.N., Wauben M.H.M. Abundantly Present miRNAs in Milk-Derived Extracellular Vesicles Are Conserved Between Mammals. Front Nutr. 2018 Sep 18. 5. 81. doi: 10.3389/fnut.2018.00081. PMID: 30280098; PMCID: PMC6153340.
  60. Vélez-Ixta J.M., Benítez-Guerrero T., Aguilera-Hernández A., Martínez-Corona H., Corona-Cervantes K., Juárez-Castelán C.J., Rangel-Calvillo M.N., García-Mena J. Detection and Quantification of Immunoregulatory miRNAs in Human Milk and Infant Milk Formula. BioTech (Basel). 2022 Apr 20. 11(2). 11. doi: 10.3390/biotech11020011. PMID: 35822784; PMCID: PMC9264398.
  61. Xu Y., Yu Z., Li Q., Zhou J., Yin X., Ma Y., Yin Y., et al. Dose-dependent effect of human milk on Bronchopulmonary dysplasia in very low birth weight infants. BMC Pediatr. 2020 Nov 16. 20(1). 522. doi: 10.1186/s12887-020-02394-1. PMID: 33190629; PMCID: PMC7666971.
  62. Zempleni J., Sukreet S., Zhou F., Wu D., Mutai E. Milk Derived Exosomes and Metabolic Regulation. Annu. Rev. Anim. Biosci. 2019, Feb 15. 7: 245262. doi: 10.1146/annurevanimal020518115300.

Вернуться к номеру