Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №4, 2022

Актуальність. Післяопераційні когнітивні розлади є предиктором розвитку стійкої когнітивної дисфункції й підвищують ризик розвитку деменції. Випереджувальна нейрозахисна терапія набуває суттєвого практичного значення для запобігання пошкодженню нейронів або корекції когнітивної дисфункції. Мета: визначення впливу перенесеного оперативного втручання на когнітивні функції, оцінка ефективності окремих методів фармакологічної профілактики та лікування післяопераційних розладів когнітивних функцій. Матеріали та методи. У дослідження включені 62 пацієнти обох статей віком від 55 до 75 років, яким проводилося планове оперативне втручання на органах черевної порожнини в умовах атаралгезії. Пацієнти були рандомізовані в три групи дослідження: контрольну (19 осіб), першу дослідницьку (22 особи, які отримували тіоцетам) і другу дослідницьку (21 особа, яка отримувала меглюміну натрію сукцинат). Усім хворим проводився комплекс стандартного періопераційного клініко-лабораторного обстеження, інтраопераційного моніторингу. Когнітивні функції досліджувались за допомогою тесту «Прогресивні матриці Равена». Обстеження проводилося на семи етапах: 1) до операції; 2) інтраопераційно; 3) у кінці операції; 4) через 1 добу після операції; 5) на 5-ту добу; 6) на 14-ту добу; 7) на 30-ту добу. Результати. Показники соматичного стану хворих на всіх етапах обстеження були у вікових референтних межах, або їх відхилення не мали клінічного значення. Порівняння показників соматичного стану хворих досліджуваних груп показало відсутність значного впливу меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на показники кисневотранспортної та серцево-судинної систем. Когнітивні функції хворих контрольної групи на 5-ту добу знизилися на 22,2 % від вихідного рівня, що свідчило про розвинення післяопераційної когнітивної дисфункції (ПОКД). Проте вже на 14-ту добу зниження когнітивних функцій було лише на 3,87 % від вихідного, що свідчило про відсутність ПОКД. Але на 30-ту добу у хворих контрольної групи намітилася чітка тенденція повторного погіршення когнітивних функцій. При застосуванні меглюміну натрію сукцинату вдалося запобігти погіршенню когнітивних функцій нижче від межі ПОКД на 5-ту добу і повторному погіршенню на 30-ту. При застосуванні тіоцетаму навіть на 5-ту добу не визначалося зниження когнітивних функцій, а на наступних етапах виявлене подальше поступове їх зростання. У контрольній групі на 5-ту добу когнітивна дисфункція виникала у 89,5 % хворих (CER = 0,89), на 14-ту добу її прояви залишилися в 36,8 % хворих (CER = 0,37), але на 30-ту добу кількість хворих із проявами когнітивної дисфункції зросла до 52,6 % (CER = 0,53). У групі меглюміну натрію сукцинату частота ПОКД становила 38,0 % (EER = 0,38), а в групі тіоцетаму — 22,7 % (EER = 0,23). Різниця між групами меглюміну натрію сукцинату й тіоцетаму на 14-ту добу була більш суттєвою. Так, частота події в групі тіоцетаму була лише 5 % (показник EER = 0,05), тоді як у групі меглюміну натрію сукцинату — 14 % (EER = 0,14). Проте на 30-ту добу в обох групах частота виявлення когнітивної дисфункції була приблизно однаковою і на 88–89 % нижчою за контрольну групу. Висновки. У хворих похилого віку після оперативного втручання на органах черевної порожнини, виконаного в умовах анестезіологічного захисту методом атаралгезії, у післяопераційному періоді відзначається хвилеподібне погіршення когнітивних функцій із первинним погіршенням у перші 5 діб, повторним погіршенням на 30-ту добу та частковим відновленням на 14-ту добу. Застосування меглюміну натрію сукцинату дозволяє запобігти пригніченню когнітивних функцій у ранньому і віддаленому післяопераційних періодах. Комбінований препарат тіоцетам не тільки запобігає погіршенню, а й поліпшує когнітивні функції у хворих похилого віку протягом як раннього, так і віддаленого післяопераційного періоду.

Background. Postoperative cognitive dysfunction (POCD) is a predictor of the development of stable cognitive dysfunction and increases the risk of the dementia. Neuroprotective therapy acquires a significant practical value when preventing da­mage to neurons or correcting cognitive impairment. The purpose was to determine the influence of surgical intervention on cognitive functions, to evaluate the effectiveness of some methods of pharmacological prophylaxis and manage postoperative disorders of cognitive functions. Materials and methods. The study included 62 patients of both genders aged 55 to 75 years who underwent a planned abdominal surgery under ataralgesia. Patients were randomized into three groups: controls (19 people), the first research group (22 individuals who received thiocetam) and the second research group (21 people receiving meglumine sodium succinate). All patients underwent a set of standard perioperative clinical and laboratory examinations and intraoperative monitoring. Cognitive functions were investigated using the Raven’s Progressive Matrices. The survey was carried out at seven stages: 1) before surgery; 2) intraoperatively; 3) by the end of the surgery; 4) one day after surgery; 5) in 5 days; 6) in 14 days; 7) in 30 days. Results. Indicators of the somatic state of patients at all stages of the examination were in age reference limits, or their deviation did not have a clinical significance. Comparison of somatic state parameters in patients of investigated groups showed the absence of significant effects of meglumine sodium succinate and thiocetham on indicators of oxygen transport and cardiovascular system. Cognitive functions of controls on day 5 decreased by 22.2 % from baseline, indicating the development of postoperative cognitive dysfunction. However, on day 14, cognitive decline was only 3.87 % of the initial level, which indicated the absence of POCD. But on day 30, controls had a clear trend to repeated deterioration of cognitive functions. When applying meglumine sodium succinate, it was possible to prevent cognitive impairment below the POCD level on day 5 and re-deterioration on day 30. When using thiocetam, no reduction of cognitive functions was detected already on day 5, and at the next stages, their further gradual increase is found. In the control group, 89.5 % of patients (CER = 0.89) had cognitive impairment on day 5; on day 14, its manifestations remained in 36.8 % of cases (CER = 0.37), but on day 30, the number of patients with signs of cognitive dysfunction increased to 52.6 % (CER = 0.53). In the meglumine sodium succinate group, the frequency of POCD was 38.0 % (EER = 0.38), and in the thiocetam group — 22.7 % (EER = 0.23). The difference between the groups of meglumine sodium succinate and thiocetham on day 14 was more significant. Thus, the frequency of events in the thiocetham group was only 5 % (EER = 0.05), whereas in the meglumine sodium succinate group — 14 % (EER = 0.14). However, on day 30, the frequency of cognitive dysfunction in both groups was approximately the same and was by 88–89 % lower than in the control group. Conclusions. Elderly patients after abdominal surgery under general anesthesia using the method of ataralgesia reported a wave-like deterioration of cognitive functions with a primary decline in the first 5 days, a repeated decline on day 30 and partial recovery on day 14. The use of meglumine sodium succinate allows preventing cognitive impairment in the early and remote postoperative periods. Using thiocetam, a combination drug, not only prevents deterioration, but also improves cognitive functions in the elderly patients during both early and remote postoperative period.

післяопераційна когнітивна дисфункція; атаралгезія; похилий вік

postoperative cognitive dysfunction; ataralgesia; advanced age

1. Rasmussen L.S. Defining postoperative cognitive dysfunction. European Journal of Anaesthesiology. 1998. Vol. 15. № 6. P. 761-764.
2. van Harten A.E., Scheeren T.W., Absalom A.R. A review of postoperative cognitive dysfunction and neuroinflammation associated with cardiac surgery and anaesthesia. Anaesthesia. 2012. Vol. 67(3). P. 280-293.
3. 10 провідних причин смерті у світі. Інформаційний бюлетень ВООЗ від 9.12.2020 року. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death.
4. World health statistics: 2019 year [Електронний ресурс]. World Health Organization. 2019. Режим доступу: https://www.who.int/gho/publications/world_health_statistics.
5. Heyn P., Abreu B.C., Ottenbacher K.J. The effects of exercise training on elderly persons with cognitive impairment and dementia: a meta-analysis. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2004. Vol. 85(10). P. 1694-1704.
6. Moran J., Guinan E., Mccormick P. et al. The ability of prehabilitation to influence postoperative outcome after intra-abdominal operation: A systematic review and meta-analysis. Surgery. 2016. Vol. 160(5). P. 1189-1201.
7. Женило В.М., Акименко Т.И., Здирук С.В., Сорочинский М.А. Проблема синдрома послеоперационной когнитивной дисфункции в анестезиологической и хирургической практике. [Електронний ресурс]. Современные проблемы науки и образования. 2017. № 4. Режим доступу: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=26675.
8. Marra A., Pandharipande P.P., Girard T.D. et al. Cooccurrence of post-intensive care syndrome problems among 406 survivors of critical illness. Crit. Care Med. 2018. Vol. 46. № 9. P. 1393-1401.
9. Новицкая-Усенко Л.В. Послеоперационная когнитивная дисфункция в практике врача-анестезиолога. Медицина неотложных состояний. 2017. № 4(83). С. 9-15.
10. Усенко Л.В., Полинчук И.С. Новые возможности ускорения восстановления познавательных функций у больных после общей анестезии в условиях стационара одного дня. Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. 2010. Т. 11. № 1. С. 32-38.
11. Семченко В.В., Степанов С.С., Боголепов Н.Н. Синаптическая пластичность головного мозга (фундаментальные и прикладные аспекты). М.: Директ-Медиа, 2014. 499 с.
12. Kolesnikova E.E. Mitochondrial dysfunction and molecular bases of neurodegenerative diseases. Neurophisiology. 2013. Vol. 45. № 1. P. 89-102.
13. Netto M.B., Oliveira A.N. Jr, Goldim M. et al. Оxidative stress and mitochondrial dysfunction contributes to postoperative cognitive dysfunction in elderly rats. Brain, Behavior, and Immunity. 2018. Vol. 73. P. 661-669.
14. Прогрессивные матрицы Равена: методические рекомендации. Сост. и общая редакция О.Е. Мухордовой, Т.В. Шрейбер. Ижевск: Изд-во «Удмуртский университет», 2011. 70 с.
15. Кріштафор А.А. Статистический анализ динамически изменяющихся биомедицинских показателей. Вісник проблем біології та медицини. 2015. Вип. 3. Том. 1 (122). С. 267-272.