Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 17, №5, 2022

Вернуться к номеру

Ефективність модифікованої схеми лікування Н.pylori-асоційованої виразки дванадцятипалої кишки в дітей

Авторы: Сорокман Т.В., Молдован П.М.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Жодна відома схема лікування Н.pylori-асоційованої пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДПК) не має 100% ефективності. Мета: оцінити ефективність модифікованої комплексної терапії Н.pylori-асоційованої пептичної виразки дванадцятипалої кишки в дітей. Матеріали та методи. У дослідження включені 66 дітей віком від 7 до 18 років, хворих на Н.pylori-асоційовану ПВДПК у стадії загострення. Рівні вітаміну D в сироватці крові вимірювали за допомогою електрохемілюмінесцентного методу (Roche Diagnostics GmBH, Мангейм, Німеччина). Використовувався класичний метод посіву фекалій. Дітей розподілено на три групи: I — 20 дітей, які отримували протокольну ерадикаційну терапію, II — 23 дитини, які отримували модифіковану комплексну терапію із включенням препарату вітаміну D3, III — 23 дитини, які отримували модифіковану комплексну терапію із включенням препарату вітаміну D3 та синбіотик. Результати. Середня тривалість перебування у стаціонарі хворих, які отримували модифіковану терапію із додаванням препарату вітаміну D3, скоротилась на 18,8 %, а у хворих, які отримували додатково ще і синбіотик, — на 23,8% порівняно з особами І групи. При ендоскопічному дослідженні, проведеному через 1 місяць, вірогідно частіше в дітей I групи спостерігали наявність на місці виразкового дефекту витягнутого рубця червоного кольору (65,5 %), ніж у дітей II (47,8 %) та III групи (39,1 %), χ2 = 3,87, р < 0,05; через 1 рік у 33,3 % осіб I групи, у 17,3 % осіб II групи та у 8,7 % осіб III групи (р < 0,01) встановлено рецидив захворювання. Визначення основних показників оцінки ефективності лікування ПВДПК із застосуванням модифікованої схеми показало, що відносний ризик розвитку рецидивів захворювання знизиться в 0,42 раза (χ2 = 3,96, р < 0,05) при включенні препарату вітаміну D3 в схему лікування та в 0,52 раза (χ2 = 4,06, р < 0,01) при застосуванні препарату D3 та синбіотика. Висновки. 1. У дітей із Н.pylori-асоційованою пептичною виразкою дванадцятипалої кишки визначається недостатність вітаміну D3 та реєструються різноманітні порушення кишкової мікрофлори, що може ускладнювати перебіг, посилювати хронізацію процесу, знижувати ефективність антигелікобактерної терапії. 2. У результаті використання модифікованого комплексного лікування виразки дванадцятипалої кишки, асоційованої з мікроорганізмом H.pylori, спостерігалось скорочення термінів купірування основних клінічних проявів захворювання, тривалості стаціонарного лікування хворих дітей та зменшення частоти рецидивування захворювання.

Background. None of the known regimens for the treatment of H.pylori-associated peptic ulcer of the duodenum (PUD) is 100 % effective. The purpose was to evaluate the effectiveness of the modified comprehensive therapy for Н.pylori-associated peptic ulcer of the duodenum in children. Materials and methods. The study included 66 patients aged 7 to 18 years with Н.pylori-associated PUD in the acute stage. Serum vitamin D levels were measured using the electrochemiluminescence method (Roche Diagnostics GmbH, Mannheim, Germany). The classical method of stool culture was used. The children were divided into three groups: the first — 20 patients who received protocol eradication therapy, the second — 23 children who received modified comprehensive therapy with the inclusion of vitamin D3, the third — 23 patients who received modified comprehensive therapy with the inclusion of vitamin D3 and a synbiotic. Results. The average length of stay in the hospital for patients who received modified therapy with the inclusion of vitamin D3 was reduced by 18.8 %, and in those who received synbiotic additionally — by 23.8 % compared to the first group. During the endoscopic examination conducted after 1 month, the presence of an elongated red scar at the site of the ulcer defect was observed significantly more often in group I (65.5 %) than in groups II (47.8 %) and III (39.1 %), χ2 = 3.87, p < 0.05; after 1 year, 33.3 % of children in group I, 17.3 % in group II, and 8.7 % in group III (p < 0.01) had a recurrence of the disease. The determination of the main indicators for the effectiveness of PUD treatment using a modified scheme showed that the relative risk of disease recurrence will decrease by 0.42 times (χ2 = 3.96, p < 0.05) when vitamin D3 preparation is included in the treatment scheme and by 0.52 times (χ2 = 4.06, p < 0.01) when using vitamin D3 and a synbiotic. Conclusions. 1. Children with Н.pylori-associated peptic ulcer of the duodenum have vitamin D3 deficiency and various disturbances of the intestinal microbiota, which can complicate the course, increase the chronicity of the process, and reduce the effectiveness of anti-Helicobacter therapy. 2. The use of a modified comprehensive treatment for duodenal ulcer associated with H.pylori leads to a reduction in the duration of the main clinical manifestations of the disease, the duration of inpatient treatment of sick children and a decrease in the frequency of recurrence of the disease.


Ключевые слова

діти; H.pylori; пептична виразка дванадцятипалої кишки; модифіковане лікування

children; H.pylori; duodenal peptic ulcer; modified treatment


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Saif N., Jensen N., Farrar E., Blackstone S., Hauck F.R. Prevalence of Helicobacter pylori infection among resettled refugees presenting to a family medicine clinic in the United States. Helicobacter. 2022. 27(3). e12894. doi: 10.1111/hel.12894.
2. Аguilera Matos I., Diaz Oliva S.Е., Escobedo A.A. Helicobacter pylori infection in children. BMJ Paediatr. Open. 2020. 4. e000679. doi: 10.1136/bmjpo-2020-000679.
3. White B., Winte M., DeSipio J., Phadtare S. Clinical Factors Implicated in Antibiotic Resistance in Helicobacter pylori Patients. Microorganisms. 2022. 10(2). 322. doi: 10.3390/microorganisms10020322.
4. Sharndama H.С., Mba I.E. Helicobacter pylori: an up-to-date overview on the virulence and pathogenesis mechanisms. Braz. J. Microbiol. 2022. 53(1). 33-50. doi: 10.1007/s42770-021-00675-0.
5. Cardos A.І., Maghiar A., Zaha D.С. et al. Evolution of Diagnostic Methods for Helicobacter pylori Infections: From Traditional Tests to High Technology, Advanced Sensitivity and Discrimination Tools. Diagnostics (Basel). 2022. 12(2). 508. doi: 10.3390/diagnostics12020508.
6. Karbalaei M., Talebi Bezmin Abadi A., Keikha M. Clinical relevance of the cagA and vacA s1m1 status and antibiotic resistance in Helicobacter pylori: a systematic review and meta-analysis. BMC Infec. Dis. 2022. 22(1). 573. doi: 10.1186/s12879-022-07546-5.
7. Saif N., Jensen N., Farrar E., Blackstone S., Hauck F.R. Prevalence of Helicobacter pylori infection among resettled refugees presenting to a family medicine clinic in the United States. Helicobacter. 2022. 27(3). e12894. doi: 10.1111/hel.12894.
8. Jones N.L., Koletzko S., Goodman K. et al. On behalf of ESPGHAN, NASPGHAN. Joint ESPGHAN/NASPGHAN Guidelines for the Management of Helicobacter pylori in Children and Adolescents (Update 2016). Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2017. 64(6). 991-1003. doi: 10.1097/MPG.0000000000001594.
9. Vital J.S., Tanoeiro L., Lopes-Oliveira R., Vale F.F. Biomarker Characterization and Prediction of Virulence and Antibiotic Resistance from Helicobacter pylori Next Generation Sequencing Data. Biomolecules. 2022. 12(5). 691. Published 2022 May 11. doi: 10.3390/biom12050691.
10. Park J.S., Jun J.S., Seo J.H., Youn H.S., Rhee K.H. Changing prevalence of Helicobacter pylori infection in children and adolescents. Clin. Expl. Pediatr. 2021. 64. 1. 21-25. https://doi.org/10.3345/cep.2019.01543.
11. Charoenngam N., Holick M.F. Immunologic Effects of Vitamin D on Human Health and Disease. Nutrients. 2020. 12(7). 2097. https://doi.org/10.3390/nu12072097.
12. El Shahawy M.S., Hemida M.Н., El Metwaly I., Shady Z.M. The effect of vitamin D deficiency on eradication rates of Helicobacter pylori infection. JGH Open. 2018. 2. 6. 270-275. doi: 10.1002/jgh3.12081.
13. Zhou A., Li L., Zhao G. et al. Vitamin D3 Inhibits Helicobacter pylori Infection by Activating the VitD3/VDR-CAMP Pathway in Mice. Front. Cell. Infect. Microbiol. 2020. 10. 566730. doi: 10.3389/fcimb.2020.566730.
14. Golpour A., Bereswill S., Heimesaat M.M. Antimicrobial and Immune-Modulatory Effects of Vitamin D Provide Promising Antibiotics-Independent Approaches to Tackle Bacterial Infections — Lessons Learnt from a Literature Survey. Eur. J. Microbiol. Immunol. 2019. 3. 80-87. doi: 10.1556/1886.2019.00014.
15. Hu W., Zhang L., Li M.Х. et al. Vitamin D3 activates the autolysosomal degradation function against Helicobacter pylori through the PDIA3 receptor in gastric epithelial cells. Autophagy. 2019. 5 (4). 707-725. doi: 10.1080/15548627.2018.1557835.
16. Senait A., Jolanta M., Anders R. et al. Vitamin D(3) Status and the Association with Human Cathelicidin Expression in Patients with Different Clinical Forms of Active Tuberculosis. Nutrients. 2018. 6. 721. doi: 10.3390/nu10060721.
17. Lu C., Yang J., Yu W. et al. Association between 25(OH)D Level, Ultraviolet Exposure, Geographical Location, and Inflammatory Bowel Disease Activity: A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS One. 2015. 10(7). e0132036. doi: 10.1371/journal.pone.0132036.
18. Martin N., Rigterink T., Adamji M., Wall C., Day A.S. Single high-dose oral vitamin D3 treatment in New Zealand children with inflammatory bowel disease. Transl. Pediatr. 2019. 8(1). 35-41. doi: 10.21037/tp.2018.11.01.
19. McFarland L.V., Malfertheiner P., Huang Y., Wang L. Meta-analysis of single strain probiotics for the eradication of Helicobacter pylori and prevention of adverse events. World Journal of Metaanalysis. 2015. 3(2). 97-117. https://doi.org/10.13105/wjma.v3.i2.97.
20. McFarland L.V., Huang Y., Wang L., Malfertheiner P. Systematic review and meta-analysis: Multi-strain probiotics as adjunct therapy for Helicobacter pylori eradication and prevention of adverse events. United European Journal of Gastroenterology. 2016. 4(4). 546-561. https://doi.org/10.1177/2050640615617358.

Вернуться к номеру