Международный эндокринологический журнал Том 18, №6, 2022

Актуальність. Проблема вибору об’єму операцій на щитоподібній залозі (ЩЗ) з приводу однобічного вузлового зоба з компресійним синдромом гостро стоїть перед хірургами. У таких випадках хірургічне лікування є абсолютно показаним. При цьому можливими варіантами об’єму операції є тиреоїдектомія і гемітиреоїдектомія. Тиреоїдектомія дозволяє ліквідувати вогнище автоімунної агресії в організмі, але в таких випадках пацієнт приречений пожиттєво вживати препарати тироксину. Мета роботи: визначення показань до вибору об’єму операції у хворих на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на тлі автоімунного тиреоїдиту (АІТ) і прогнозування віддалених результатів хірургічного лікування. Матеріали та методи. Проаналізовані віддалені результати гемітиреоїдектомії у 101 жінки віком від 23 до 72 років, хворої на однобічний вузловий зоб з компресійним синдромом на фоні АІТ (ВЗАІТ). Провели аналіз, за яких об’єму частки залози, варіанта ехоструктури, рівнів у крові ТТГ, вільних тироксину і трийодтироніну, антитіл до ТПО, показників апоптозу і проліферації до операції відзначалися задовільні і незадовільні результати лікування. Результати. Задовільний результат відзначався у 75 хворих (перша група), у яких, за даними обстеження, через 3 роки після гемітиреоїдектомії не виявлено порушень функціонального стану ЩЗ, а, за даними УЗД, у паренхімі залишеної частки залози наявні до операції ознаки АІТ не прогресували або ж прогресували без розвитку гіпотиреозу і зміни варіанта ехографічної картини. Другу групу (незадовільний результат) становили 26 хворих, у яких через 3 роки після гемітиреоїдектомії, за даними УЗД, встановлено збільшення об’єму залишеної частки ЩЗ та прогресування автоімунного процесу з розвитком гіпотиреозу. На задовільний результат гемітиреоїдектомії у лікуванні хворих на ВЗАІТ із компресійним синдромом можна розраховувати у випадках, коли на момент операції об’єм частки становить не більше 12,7 см3, її ехоструктура відповідає гіпоехогенному і гетерогенному та псевдомікровузловому варіантам, ТТГ не вище за 2,85 мМО/л, рівні вільних тироксину і трийодтироніну відповідно не нижче за 16,7 та 5,3 пмоль/л, показник АТ-ТПО не вище за 137 МО/мл. Висновки. Одним із можливих варіантів хірургічного лікування хворих на ВЗАІТ з компресійним синдромом може бути гемітиреоїдектомія за умов збереженої гормональної функції залози з помірно вираженими процесами проліферації та апоптозу і структурних змін паренхіми на рівні гіпоехогенного і гетерогенного, псевдомікровузлового ехоструктурних варіантів. Вважаємо протипоказаним застосовування гемітиреоїдектомії у випадках псевдовеликовузлового і більших за тяжкістю варіантів ехоструктури паренхіми щитоподібної залози незалежно від показників гормонопродукуючої функції, АТ-ТПО, проліферації та апоптозу.

Background. The problem of choosing the extent of surgeries on the thyroid gland for unilateral nodular goiter with compression syndrome is of concern for surgeons. In such cases, surgical treatment is absolutely indicated, and the possible variants of the extent of the operation are thyroidectomy and hemithyroidectomy. Thyroidectomy allows eliminating the focus of autoimmune aggression in the body, but in such cases, a patient should use thyroxine drugs for life. The purpose was to determine the indications for the choice of the extent of surgery in patients with unilateral nodular goiter and compression syndrome against the background of autoimmune thyroiditis (AIT) and to predict long-term results of surgical treatment. Materials and methods. The long-term outcomes of hemithyroidectomy were analyzed in 101 women aged 23 to 72 years with unilateral nodular goiter on the background of AIT and compression syndrome. We have analyzed the volume of the gland, echostructure variant, blood levels of thyroid-stimula­ting hormone (TSH), free thyroxine and triiodothyronine, thyroid peroxidase (TPO) antibodies, apoptosis and proliferation indicators before surgery in which treatment results were satisfactory and unsatisfactory. Results. Satisfactory result was revealed is 75 patients (group 1). According to the survey, they had no violations of the thyroid functional state 3 years after hemithyroidectomy, and, according to the ultrasound, in the parenchyma of the remaining lobe of the gland, the signs of AIT present before the surgery did not progress or progressed without hypothyroidism and changed ultrasound picture. The second group (unsatisfactory result) consisted of 26 patients who 3 years after hemithyroidectomy had an increase in the volume of the remaining thyroid gland and the progression of autoimmune process with the development of hypothyroidism on ultrasound. A satisfactory result of hemithyroidectomy in patients with unilateral nodular goiter on the background of AIT with compression syndrome can be expected in cases where at the time of surgery, the volume of the lobe is not more than 12.7 cm3, the echostructure is hypoechoic, heterogeneous and pseudomicronodu­lar, TSH is not more than 2.85 mIU/l, levels of free thyroxine and triiodothyronine are not lower than 16.7 and 5.3 pmol/l, respectively, TPO antibodies are not higher than 137 IU/ml. Conclusions. One of the possible options for surgical treatment of patients with unilateral nodular goiter on the background of AIT with compression syndrome may be hemithyroidectomy in conditions of preserved hormonal function of the gland with moderate processes of proliferation and apoptosis, structural changes in the parenchyma at the level of hypoechoic and heterogeneous, pseudomicronodular echostructural variants. We consider it contraindicated to use hemithyroidectomy in cases of pseudomacronodular and more severe variants of the echostructure of the thyroid parenchyma, regardless of the indicators of hormone-producing function, TPO antibodies, proliferation and apoptosis.

вузловий зоб; автоімунний тиреоїдит; хірургічне лікування

nodular goiter; autoimmune thyroiditis; surgical treatment

1. Sheremet M., Shidlovskyi V., Tkachuk N., Shidlovskyi O., Gyrla Y., Bilookyi O. Prognosis of remote results of surgical treatment of nodular endemic goiter with autoimmune thyroiditis. Acta Medica Leopoliensia. 2019. 25(1). 8-16. https://doi.org/10.25040/aml2019.01.008.
2. Lima P.C., Moura Neto A., Tambascia M.A., Zantut Wittmann D.E. Risk factors associated with benign and malignant thyroid nodules in autoimmune thyroid diseases. ISRN Endocrinol. 2013. 2013. 673146. doi: 10.1155/2013/673146. PMID: 23762596; PMCID: PMC3677643.
3. Muzza M., Degl’Innocenti D., Colombo C., Perrino M., Ravasi E., Rossi S., Cirello V., Beck-Peccoz P., Borrello M.G., Fugazzola L. The tight relationship between papillary thyroid cancer, autoimmunity and inflammation: clinical and molecular studies. Clin. Endocrinol. (Oxf). 2010. 72(5). 702-8. doi: 10.1111/j.1365-2265.2009.03699.x. PMID: 20447069.
4. Pat. No 23098 А UA МПК6 G01N33/50. The method of preparation of morphological preparations for immunocytochemical research. Bozhok Y.M., Tavokina L.V., Abramenko I.V., Belous N.I.; published 30.06.98, Bull. No. 3 (in Ukrainian).
5. Zhou Y., Jiang H.G., Lu N., Lu B.H., Chen ZH. Expression of ki67 in papillary thyroid microcarcinoma and its clinical significance. Asian Pac. J. Cancer Prev. 2015. 16(4). 1605-8. doi: 10.7314/apjcp.2015.16.4.1605. PMID: 25743839.
6. Choudhury M., Singh S., Agarwal S. Diagnostic utility of Ki67 and p53 immunostaining on solitary thyroid nodule — a cytohistological and radionuclide scintigraphic study. Indian J. Pathol. Microbiol. 2011. 54(3). 472-5. doi: 10.4103/0377-4929.85077. PMID: 21934205.
7. Pujani M., Arora B., Pujani M., Singh S.K., Tejwani N. Role of Ki-67 as a proliferative marker in lesions of thyroid. Indian J. Cancer. 2010. 47(3). 304-7. doi: 10.4103/0019-509X.64727. PMID: 20587907.
8. Sheremet M.I., Shidlovskyy V.O., Sydorchuk L.P. Assessment of proliferation and apoptosis markers in patients with autoimmune thyroiditis. Journal of Education, Health and Sport. 2016. 6(1). 179-188. DOI: 10.5281/zenodo.45327.
9. Langer J.E. Sonography of the Thyroid. Radiol. Clin. North Am. 2019. 57(3). 469-483. doi: 10.1016/j.rcl.2019.01.001. 
10. Khmelnitsky O.K. Cytological and histological diagnosis of thyroid diseases: a guide. SPb.: SOTIS, 2002. 286 p. (in Russian).