Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №6, 2022

Пацієнти з вогнепальними пораненнями та сепсисом належать до числа найтяжчих — летальність у таких пацієнтів становить близько 30 %. Частота вогнепальних поранень становить 54–70 %. Такі пацієнти характеризуються розвитком синдрому вторинного імунодефіциту, тому потребують особливого підходу до корекції лікувальних призначень, а також призначення імуноглобуліну людини нормального, що потенційно може покращити результати їхнього лікування.

Patients with gunshot wounds and sepsis are among the most severe ones — mortality in them is about 30 %. The frequency of gunshot wounds reaches 54–70 %. Such patients are characterized by the development of secondary immunodeficiency syndrome, so they need a special approach to the correction of medical prescriptions, as well as the administration of human normal immunoglobulin, which could potentially improve the results of treatment.

вогнепальні поранення; сепсис; синдром вторинного імунодефіциту; імуноглобулін людини нормальний

gunshot wounds; sepsis; secondary immunodeficiency syndrome; human normal immunoglobulin

1. Гибало Р.В., Макаров Г.Г., Засуха А.В. та ін. Хірургічне лікування післяопераційних вентральних гриж у поранених із бойовою травмою живота. Проблеми військової охорони здоров’я. 2017. № 48. С. 81-88.
2. Трихліб В.І., Дуда О.К., Майданюк В.П., Ткачук С.І. Структура бойової травми залежно від характеру уражувальних факторів під час деяких сучасних локальних війн, військових конфліктів (огляд літератури). Семейная медицина. 2015. № 4. С. 63-70. 
3. Лоскутов О.Є., Заруцький Я.Л. Сучасна концепція діагностики та лікування вогнепальних і мінно-вибухових поранень кінцівок. Ортопедия, травматология и протезирование. 2016. № 2. С. 5-9. DOI: 10.15674/0030-5987201625-9.4.
4. Линев К.А., Торба А.В. Тактика хирургического лечения огнестрельных ранений живота. Новости хирургии. 2016. № 1(24). С. 93-98. DOI: 10.18484/2305-0047.2016.1.93.5.
5. Криштафор Д.А., Клигуненко Е.Н., Криштафор А.А. Сравнительная характеристика политравмы мирного времени и боевой травмы в стационаре III уровня. Медицина неотложных состояний. 2019. № 3(98). С. 127-133. DOI: 10.22141/2224-0586.3.98.2019.165490.6. 
6. Хоменко І.П., Герасименко О.С., Єнін Р.В., Галушка А.М., Казмірчук А.П. Особливості хірургічного лікування вогнепальних поранень живота. Клінічна хірургія. 2018. № 9. С. 71-74. DOI: 10.26779/2522-1396.2018.09.71.7.
7. Хоменко І.П., Цема Є.А., Тертишний С.В., Шкляревич П.О. Динаміка мікробної контамінації вогнепальної рани під час комплексного хірургічного лікування. Хірургія України. 2018. № 1. С. 7-13.
8. Саволюк С.І., Гудзь М.А., Жмур А.А. Динаміка імунного статусу хворих на гнійний перитоніт. Галицький лікарський вісник. 2016. № 3(23). С. 31-34. DOI: 10.21802/gmj.2016.3.40.9.
9. Рощин Г.Г., Іванов В.І., Дорош В.М. Ризик розвитку нозокоміальної інфекції в постраждалих із тяжкою поєднаною абдомінальною травмою. Травма. 2015. № 4. С. 41-46.
10. Устойчивость к противомикробным препаратам [Електронний ресурс]. URL: https://www.who.int/antimicrobial-resis-tance/global-action-plan/ru/ (дата звернення: 25.11.2019).
11. Clinical Practice Guideline. Atlantic Clinical Indications and Criteria for Intravenous and Subcutaneous Immunoglobulin (IVIG/SCIG), April 2022. P:22. Atlantic IVIG Utilization Working Group (2022), Canada. https://www.cdha.nshealth.ca/nova-scotia-provincial-blood-coordinating-program-7.
12. Prairie Ig Final Guideline 09.02.2022. Criteria for the Clinical Use of Immune Globulin. Second Edition, February 2022. P:26. Prairie Collaborative Immune Globulin Utilization Management Framework Project. Alberta Ministry of Health, Shared Health Manitoba & Saskatchewan Ministry of Health. 2022, Canada. https://bestbloodmanitoba.ca/ 
13. Clinical Practice Guideline. National Blood Authority. Criteria for the clinical use of immunoglobulin in Australia (the Criteria). P:4. BloodSTAR Production v.3.5.0. Available from: www.blood.gov.au/igcriteria-version3 (accessed 22 May 2021).
14. Ontario Regional Blood Coordinating Network. Ontario immune globulin (IG) utilization management guidelines Version 4.0. P:8. Toronto (ON): Ontario Regional Blood Coordinating Network; 2018. Available from: https:// transfusionontario.org/wpcontent/uploads/2020/06/ontario-ig-utilization-management-guidelines-v4.0.
15. Toxic Shock Syndrom. Updated: Oct 08, 2020. Author: Ramesh Venkataraman, MBBS et al.; Chief Editor: Michael R. Pinsky, MD, CM, Dr(HC), FCCP, FAPS, MCCM. https://emedicine.medscape.com/article/169177-overview.
16. Werdan K. Pathophysiology of septic shock and multiple organ dysfunction syndrome and various therapeutic approaches with special emphasis on immunoglobulins. Ther. Apher. 2001. 5. 115-22.
17. Kaul R., McGeer A., Norrby-Teglund A. Intravenous immunoglobulin therapy for streptococcal toxic shock syndrome — a comparative observational study. The Canadian Streptococcal Study Group. Clin. Infect. Dis. 1999 Apr. 28(4). 800-7.
18. Norrby-Teglund A., Muller M.P., Mcgeer A. Successful management of severe group A streptococcal soft tissue infections using an aggressive medical regimen including intravenous polyspecific immunoglobulin together with a conservative surgical approach. Scand. J. Infect. Dis. 2005. 37(3). 166-72.
19. Rodríguez A., Rello J., Neira J., Maskin B., Ceraso D., Vasta L. Effects of high-dose of intravenous immunoglobulin and antibiotics on survival for severe sepsis undergoing surgery. Shock. 2005 Apr. 23(4). 298-304.