Мобильная версия

Oral and General Health Том 3, №3, 2022

Сучасні підходи до лікування захворювань пародонта з використанням препарату місцевої дії з протизапальними та антибактеріальними властивостями

Авторы: Мазур І.П., Левченко А.-О.Ю., Слободяник М.В., Мазур П.В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна ГО «Асоціація стоматологів України», м. Київ, Україна

Рубрики: Стоматология

Разделы: Клинические исследования

Актуальність. Сучасні дослідження в медицині засвідчують, що зубний наліт є провідним пусковим фактором у розвитку хвороб пародонта. Імунозапальна відповідь ясен розвивається за відсутності контролю над його формуванням. Тривалі імунозапальні процеси в яснах зумовлюють руйнування тканин пародонта, у тому числі періодонтальних волокон, та стимулюють резорбцію кісткової тканини альвеолярного відростка. При виборі методів лікування перевагу надають лікарським препаратам, що мають комплексну дію — протимікробну, протизапальну та знеболюючу. Мета дослідження: клініко-мікробіологічна оцінка ефективності застосування препарату холіну саліцилату в комбінації з цеталконію хлоридом у комплексному лікуванні хворих із загостреним перебігом генералізованого пародонтиту. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 52 пацієнти віком від 25 до 53 років (чоловіки — 23, жінки — 29 осіб), рандомно поділені на дві групи, стандартизовані за віком та станом тканин пародонта. Проведене клінічне, пародонтологічне обстеження з визначенням параклінічних індексів та рентгенологічне дослідження. Мікробіологічні дослідження проводили за допомогою тестової системи «ПародонтоСкрин» (ТОВ «ДНК-технологія»; реєстраційне посвідчення в Україні № 12407/2013 від 15.02.2013) та вивчали ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами. Проводили цитохімічний аналіз біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів за допомогою конфокальної лазерної світлової мікроскопії. Обстеження та лікування пародонтологічних хворих проводили на кафедрі стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика. Генералізований пародонтит лікували відповідно до Наказу МОЗ України № 566 від 23.11.2004. Пацієнтам І контрольної групи (25 хворих) проводили первинне пародонтологічне лікування. Пацієнтам ІІ групи (27 хворих) додатково до первинного пародонтологічного лікування застосовували медикаментозне лікування із застосуванням холіну саліцилату та цеталконію хлориду у вигляді аплікацій на ясна тривалістю до 10–15 хвилин. Результати. Продемонстровано високу ефективність первинного пародонтологічного лікування інфекційно-запальних процесів тканин пародонта із додатковим використанням місцевого медикаментозного лікування холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом, що значно покращило параклінічні показники порівняно з групою контролю. Застосування холіну саліцилату сприяло зменшенню показників індексу запалення — ПМА, індексу кровоточивості ясен за Мюллеманом — Саксером. Цеталконію хлорид покращив показник гігієнічного стану у пародонтологічних хворих, зменшив ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами за результатами ПЛР-дослідження. Комбінована дія двох компонентів має позитивний вплив на мікробну біоплівку за результатами цитологічного дослідження біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів. Висновки. Використання додаткової місцевої протимікробної та протизапальної терапії в комплексі первинного пародонтологічного лікування хворих на генералізований пародонтит значно покращило результати проведеного лікування. Рекомендовано застосування гелю з холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом в клініко-амбулаторних умовах при проведенні пародонтологічного лікування хворих на генералізований пародонтит та з наступним його призначенням в домашніх умовах двічі на день у вигляді аплікацій на тканини пародонта протягом 10 хвилин курсом 7–10 днів.

Background. Modern medical research shows that plaque is the leading trigger factor in the development of periodontal diseases. The immune-inflammatory response of the gums develops in the absence of control over formation. Prolonged immune-inflammatory processes in the gums cause the destruction of periodontal tissues, including periodontal fibers, and stimulate the resorption of bone tissue of the alveolar process. When choosing treatment methods, preference is given to drugs with complex effects — antimicrobial, anti-inflammatory, and analgesic. The study was aimed to conduct a clinical and microbiological assessment of the effectiveness of choline salicylate in combination with cetalkonium chloride in the complex treatment of patients with acute generalized periodontitis. Materials and methods. The study involved 52 patients aged 25–53 years (23men, 29 women), randomly divided into two groups, standardized by age and periodontal tissue condition. Clinical and periodontal examinations with the determination of paraclinical indices and radiological research methods were performed. Microbiological studies were carried out using the periodontal screen test system (DNA Technology LLC; registration certificate in Ukraine No. 12407/2013 dated 15.02.2013); and the degree of microbial contamination with major periodontal pathogens was studied. Cytochemical analysis of the biological material of the contents of periodontal pockets was performed using confocal laser light microscopy. Examination and treatment of periodontal patients were carried out at the Department of Dentistry of Shupyk National Healthcare University of Ukraine. The generalized periodontitis was managed under the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 566 dated 23.11.2004. The patients of group I (control) (25 patients) underwent primary periodontal treatment; the patients of group II (27 patients) were treated with choline salicylate and cetalkonium chloride in the form of gum applications for 10–15 minutes. Results. The results showed high efficiency of primary periodontal treatment of infectious and inflammatory processes of periodontal tissues with the additional use of local drug treatment with choline salicylate and cetalkonium chloride, which significantly improved paraclinical parameters compared to the comparison group. The use of choline salicylate contributed to a decrease in the indicators of the inflammation index — PMA, the gum bleeding index by the Mulleman — Saxer index. Cetalkonium chloride improved the indicator of hygienic condition in periodontal patients, reduced the degree of microbial contamination of the main periodontal pathogens based on the results of PCR studies. The combined action of the two components has a positive effect on the microbial biofilm based on the results of cytological examination of the biological material of periodontal pockets. Conclusions. The use of additional local antimicrobial and anti-inflammatory therapy in the complex of primary periodontal treatment of patients with generalized periodontitis significantly improved the results of treatment. It is recommended to use the gel with choline salicylate and cetalkonium chloride in clinical and outpatient settings during periodontal treatment of patients with generalized periodontitis and with its subsequent appointment at home twice a day in the form of applications on periodontal tissues for 10 minu-tes for 7–10 days.

Ключевые слова

запальні захворювання пародонта; місцева медикаментозна терапія; генералізований пародонтит; холіну саліцилат; цеталконію хлорид

inflammatory periodontal diseases; local drug therapy; generalized periodontitis; choline salicylate; cetalkonium chloride

doi: http://dx.doi.org/10.22141/ogh.3.3.2022.124

Вступ

Численні наукові дослідження розширили погляди на причини розвитку хвороб пародонта, поглибили уявлення про механізми патогенезу в тканинах пародонта. Незадовільна гігієна, формування мікробної біоплівки зумовлює докорінну зміну мікробного пейзажу пародонтальних карманів з розвитком специфічної пародонтопатогенної мікрофлори. Взаємодія пародонтопатогенів з епітелієм пародонтальних карманів викликає імунозапальну реакцію в тканинах пародонта, стимулює продукцію простагландинів, лейкотрієнів та інтерлейкінів, які поглиблюють запальні процеси. Тривалий вплив пародонтопатогенів сприяє поширенню запального процесу на епітелій зубоясенної борозни, утворенню патологічних пародонтальних карманів.

Підвищена продукція простагландинів та лейкотрієнів викликає локальне розширення судин, набряк, ексудацію, міграцію формених елементів крові та гіперпродукцію прозапальних цитокінів, таких як інтерлейкіни (IL-1, IL-6, IL-11, IL-17), фактор некрозу пухлини альфа (ФНП-α). Інфекційно-запальний процес з пародонтального кармана поширюється на кісткову тканину альвеолярного відростка та призводить до активації остеокластогенезу й посилює процеси резорбції кісткової тканини.

До лікувальних заходів щодо генералізованого пародонтиту (ГП) включають етіотропну терапію (видалення мікробного чинника), патогенетичну (зменшення запальних процесів у тканинах пародонта) та симптоматичну терапію. У комплексній терапії генералізованого пародонтиту головна роль належить контролю за мікробною біоплівкою. У лікувальних заходах використовують як механічне зняття зубних відкладень, так і хіміотерапевтичний контроль мікрофлори пародонтальних карманів. Важливим завданням при проведенні лікування генералізованого пародонтиту є вибір ефективних препаратів місцевої дії, що мають комплексну протимікробну, протизапальну та знеболюючу дію. Холіну саліцилат є активною діючою речовиною, що має протизапальні та знеболюючі властивості. Цеталконію хлорид має протимікробні та противірусні властивості. Вивчення комбінованої дії холіну саліцилату та цеталконію хлориду для додаткової місцевої терапії хворих на генералізований пародонтит було у фокусі даного дослідження.

Мета: клініко-мікробіологічна оцінка ефективності застосування препарату холіну саліцилату в комбінації з цеталконію хлоридом у комплексному лікуванні хворих із загостреним перебігом генералізованого пародонтиту.

Матеріали та методи

До клінічного дослідження з вивчення ефективності застосування холіну саліцилату та цеталконію хлориду у комплексному лікуванні загостреного перебігу генералізованого пародонтиту І та ІІ ступеня тяжкості залучено 52 пацієнти віком від 25 до 53 років (чоловіки — 23, жінки — 29 осіб). Усі пацієнти були поділені шляхом рандомізації на дві групи, які стандартизовані за віком та станом тканин пародонта. Усім пацієнтам було проведено клінічне, пародонтологічне обстеження з визначенням параклінічних індексів. Стан зубів, кісткової тканини альвеолярного відростка і щелеп визначали за результатами ортопантомографії (ортопантомограф PointNix Toshiba D-054SB).

Мікробіологічні дослідження проводили за допомогою ПЛР-діагностики із використанням тестової системи «ПародонтоСкрин» (ТОВ «ДНК-технологія»; реєстраційне посвідчення в Україні № 12407/2013 від 15.02.2013) та вивчали ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами: Porphyromonas gingivalis (Pg), Aggregatibacter actinomycetemcomitan (Aa), Tannerella forsythia (Tf), Treponema denticola (Td), Prevotella intermedia (Рi). З метою вивчення особливостей архітектоніки мікробної біоплівки, позаклітинної ДНК та особливостей імунозапальної відповіді тканин пародонта проводили цитохімічний аналіз біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів з використанням методу світлового мікроскопічного аналізу — конфокальної лазерної світлової мікроскопії (КЛСМ).

Лікування генералізованого пародонтиту проводили відповідно до Наказу МОЗ України № 566 від 23.11.2004. Пацієнтам І контрольної групи (25 хворих) проводили первинне пародонтологічне лікування, що включало поквадрантний ультразвуковий скейлінг та згладжування поверхні коренів зубів кюретами Грейсі, закритий кюретаж пародонтальних карманів універсальними кюретами, зрошення та інстиляції антисептичним розчином (р-н хлоргексидину 0,12%). Пацієнтам ІІ групи (27 хворих) додатково до первинного пародонтологічного лікування призначали медикаментозне лікування із застосуванням холіну саліцилату і цеталконію хлориду у вигляді аплікацій на ясна тривалістю до 10 хвилин. У домашніх умовах для підсилення лікувального ефекту хворим рекомендували використання гелю двічі на день після індивідуальної гігієни порожнини рота протягом 10 днів. Обстеження та лікування пародонтологічних хворих проводили на кафедрі стоматології Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.

Для оцінки отриманих результатів використовували статистичні методи: кількісні значення, що мали нормальний розподіл (розподіл Гаусса), були подані у вигляді M ± m (середнє значення і стандартна похибка); для їх порівняння використовували t-критерій Стьюдента. Кількісні значення, розподіл яких відрізнявся від нормального, були подані у вигляді медіани (Me) й інтерквартильного розмаху IQR (Lq — нижній квартиль; Uq — верхній квартиль), для їх порівняння використовували критерій Манна — Уїтні.

Результати та обговорення

Проводили оцінювання ефективності використання холіну саліцилату та цеталконію хлориду в комплексному лікуванні хворих на ГП. Згідно з отриманими результатами, додаткове використання медикаментозної терапії під час проведення первинного пародонтологічного лікування зменшує інфекційно-запальні процеси в тканинах пародонта. Результати аналізу після лікування продемонстрували, що в пацієнтів І й ІІ груп покращувався гігієнічний стан згідно з індексом гігієни (Me (І група) = 2,94; IQR: 1,00–3,50, Me (ІІ група) = 2,56; IQR: 0,89–3,14), що значно зменшився (р = 0,05) порівняно з даними до лікування (Me (І група) = 3,87; IQR: 1,84–4,40; Me (ІІ група) = 3,90; IQR: 1,87–4,56).

Показник запального процесу в тканинах пародонта, а саме папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (індекс ПМА) після лікування вірогідно знизився (Me (І група) = 13,3; IQR: 10,19–21,14; Me (ІІ група) = 11,2; IQR: 9,13–20,21) (р = 0,01) порівняно з показником до лікування (Me (І група) = 26,8; IQR: 20,93–39,51; Me (ІІ група) = 27,2; IQR: 21,67–38,64). Вірогідна різниця в показниках індексу ПМА після проведеного лікування зареєстрована в ІІ групі (р < 0,05) порівняно з І групою дослідження. Редукція інфекційно-запального процесу в тканинах пародонта сприяла вірогідному зниженню (р = 0,007) кровоточивості ясен під час зондування за індексом Мюллемана — Саксера: після лікування Me (ІІ група) = 1,2; IQR: 1,01–3,34, який до лікування становив: Me (ІІ група) = 1,93; IQR: 1,78–4,20.

Проводили клініко-мікробіологічне оцінювання ефективності пародонтологічного лікування з використанням місцевих протимікробних та протизапальних препаратів у хворих на ГП. Результати статистичного аналізу продемонстрували вірогідне зниження ступеня обсіменіння пародонтальних карманів пародонтопатогенною мікрофлорою після лікування для Pg (χ² = 38,2; р = 0,001), Aa (χ² = 12,1; р = 0,002), Pi (χ² = 13,7; р = 0,001), Tf (χ² = 39,7; р = 0,001), Td (χ² = 27,3; р = 0,001), Cа (χ² = 3,9; р = 0,07) в ІІ групі дослідження, у якій додатково використовувся цеталконію хлорид та холіну саліцилат для місцевого медикаментозного лікування. За результатами порівняльного аналізу ступеня мікробного обсіменіння пародонтальних карманів після проведеного первинного пародонтологічного лікування між І та ІІ групою дослідження кращі результати лікування (р < 0,05) було досягнуто в групі пацієнтів, які додатково використовували місцеве лікування з цеталконію хлоридом і холіну саліцилатом.

Проводили цитохімічний аналіз умісту пародонтальних карманів з використанням методу світлового мікроскопічного аналізу — КЛСМ. Цей метод дозволяє вивчити у біологічному матеріалі різноманіття морфологічних типів бактерій, особливості архітектури мікробної біоплівки, визначити позаклітинну ДНК, а також оцінити цитохімічні особливості перебігу запальних процесів у тканинах пародонта та особливості неспецифічної імунозапальної відповіді організму. На рис. 1 показано особливості архітектури мікробної біоплівки з метаболічно активними мікроорганізмами, значною кількістю позаклітинної ДНК та слабо виражені ознаки неспецифічної імунозапальної відповіді організму на мікробну біоплівку. Первинне пародонтологічне лікування руйнує мікробну біоплівку, сприяє суттєвому зменшенню метаболічно активних бактерій та позаклітинної ДНК, посилює імунозапальну відповідь тканин пародонта.

Таким чином, результати проведеного дослідження продемонстрували високу ефективність первинного пародонтологічного лікування в редукції інфекційно-запальних процесів тканин пародонта. Додаткове використання місцевого медикаментозного лікування із застосуванням холіну саліцилату та цеталконію хлориду вірогідно покращує параклінічні показники порівняно з групою контролю. Застосування холіну саліцилату, що має протизапальну дію, зменшує показники індексу запалення — ПМА, вірогідно зменшує показники індексу кровоточивості ясен за Мюллеманом — Саксером.

Цеталконію хлорид має антибактеріальну дію та покращує показник гігієнічного стану у пародонтологічних хворих, вірогідно зменшує ступінь мікробного обсіменіння основними пародонтопатогенами за результатами ПЛР-дослідження.

Комбінована дія холіну саліцилату з цеталконію хлоридом у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит має позитивний вплив на мікробну біоплівку за результатами цитологічного дослідження біологічного матеріалу вмісту пародонтальних карманів: руйнує архітектуру мікробної біоплівки, сприяє зменшенню метаболічно активних бактерій та позаклітинної ДНК, посилює імунозапальну відповідь тканин пародонта.

Висновки

Додаткове використання місцевої протимікробної та протизапальної терапії в комплексі первинного пародонтологічного лікування хворих на генералізований пародонтит покращує результати, сприяє вірогідному зменшенню запальних процесів та ефективній деконтамінації мікробного чинника.

Рекомендовано застосовувати в клініці гель з холіну саліцилатом та цеталконію хлоридом місцево після проведення кюретажу пародонтальних карманів у вигляді аплікації на тканини пародонта на 10 хвилин. Призначати хворим на генералізований пародонтит для використання в домашніх умовах двічі на день після проведення індивідуальних гігієнічних заходів у вигляді аплікацій на тканини пародонта на 10 хвилин курсом 7–10 днів.

Конфлікт інтересів. Не заявлений.

Список литературы

1. Данилевський М.Ф., Несін О.Ф., Рахній Ж.І. Захворювання слизової оболонки порожнини рота. К.: Здоров’я, 1998. 408 с.

2. Мазур І.П., Хайтович М.В., Голопихо Л.І. Клінічна фармакологія та фармакотерапія в стоматології: Навч. посіб. для мед. ун-тів, інст., акад. (2-ге видання). К., 2019. 376 с.

3. Мазур И.П., Слободяник М.В. Применение местных антисептических препаратов в лечении заболеваний пародонта. Дентаклуб. 2015. № 12. С.4-6.

4. Мазур І.П., Передрій В.А. Препарат Холісал у складі комплексної терапії хвороб пародонта.

5. Мазур І.П., Слободяник М.В. Протизапальні лікарські засоби для місцевого застосування в стоматології. Современная стоматология. 2014. № 5. С. 28-33.

6. Перламутрова В.Ю. Применение препарата «Холисал-гель» в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта: дис… канд. мед. наук: 14.00.21. Москва, 2005. 120 с.

7. Стахов С., Сохова И.А. Эффективность геля «Холисал» при лечении воспалительных заболеваний пародонта. https://www.docme.su/doc/884210/e-ffektivnost._-gelya-«-holisal-»-pri-lechenii-vospalitel._nyh...

8. Цепов Л.М., Николаев А.И. Нерешенные вопросы этиологии и патогенеза воспалительных заболеваний пародонта. Пародонтология. 2001. № 1–2. С. 28-30.