Журнал «Травма» Том 23, №5, 2022

Актуальність. Серед травматологічних хворих пацієнти з пошкодженням кісток таза становлять від 5 до 10 % усіх випадків. Такі травми відносяться до найтяжчих пошкоджень апарату руху та опори. Летальність при ізольованих переломах таза становить від 6 до 19 %, при поєднаних — від 20 до 80 %, інвалідизація — від 40 до 56 %. Невирішені питання стосуються лікування пацієнтів при нестабільних пошкодженнях. Мета дослідження: визначити сучасні принципи лікування пацієнтів з нестабільними поєднаними пошкодженнями таза, проблемні питання та перспективні шляхи їх вирішення. Матеріали та методи: проведено аналіз літературних джерел баз даних Pubmed, Up-to-date, Scopus, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library, EMBASE, Global Health, CyberLeninka, РІНЦ. Результати. Стабілізуючі оперативні втручання є частиною реанімаційного комплексу, метою якого є збереження життя шляхом зменшення больових реакцій та крововтрати. У цьому періоді застосовуються С-щипці або щипці Ганца та апарати зовнішньої фіксації різноманітних конструкцій. Однак при пошкодженні таза типу С фіксація тільки вентрального відділу не забезпечує достатню стабільність. Аналіз ефективності перкутанної фіксації двома ілеосакральними гвинтами для стабілізації крижово-клубового суглоба вважається найкращим способом фіксації заднього тазового напівкільця за умови їх проведення через три кортикальні шари. Висновки. 1. Лікування пацієнтів з нестабільними поєднаними пошкодженнями таза є важливим медичним та соціально-економічним питанням. 2. Приорітетним напрямком є лікування потерпілих з нестабільними поєднаними пошкодженнями таза типу С з використанням малоінвазивних технологій.

Background. Among trauma patients, damage to the pelvic bones account for 5 to 10 % of all cases. Such traumas are among the most severe injuries of the musculoskeletal system. The mortality rate for isolated pelvic fractures is from 6 to 19 %, for combined fractures — from 20 to 80 %, the disability — from 40 to 56 %. Unresolved issues concern the treatment of patients with unstable injuries. The purpose of the study: to determine the modern principles of managing victims with unstable combined pelvic injuries, problematic issues and promising ways to solve them. Materials and methods. Analysis of literary sources of PubMed, UpToDate, Scopus, Web of Science, MEDLINE, The Cochrane Library, Embase, Global Health, CyberLeninka, RINC databases. Results. Stabilizing surgical interventions are part of the resuscitation the purpose of which is to preserve life by reducing pain reactions and blood loss. During this period, C-clamp, or Ganz clamp, and external fixation devices of various designs are used. However, in case of type C pelvic injuries, fixation of only the ventral part does not provide sufficient stability. Analysis of the effectiveness of percutaneous fixation with 2 iliosacral screws for stabilization of the sacroiliac joint is considered the best method of fixation of the posterior pelvic ring provided that they are placed through three cortical layers. Conclusions. 1. Treatment of patients with unstable combined pelvic injuries is an important medical and socio-economic issue. 2. The priority direction is the treatment of victims with unstable combined type C pelvic injuries using minimally invasive technologies.

огляд; травматизм; політравма; нестабільні поєднані пошкодження таза; діагностика та лікування

examination; injury rate; polytrauma; unstable combined pelvic injuries; diagnosis and treatment