Журнал «Почки» Том 11, №4, 2022
Вернуться к номеру
Ефективність і безпека уратзнижуючої терапії у мультиморбідних пацієнтів в умовах реальної клінічної практики: результати клінічного дослідження
Авторы: Хіміон Л.В. (1, 5), Найштетік І.М. (2), Бур’янов О.А. (3), Ротова С.О. (1), Сміян С.І. (4), Лапшина Г.М. (2), Данилюк С.В. (1, 5), Ситюк Т.О. (1, 5), Кіча Н.В. (1, 5), Лебедєва Т.О. (5), Трофанчук В.В. (5)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Клініка сучасної ревматології, м. Київ, Україна
(3) — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(4) — Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна
(5) — КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня», м. Київ, Україна
Рубрики: Нефрология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. Проведення клінічних досліджень із застосування препаратів уратзнижуючої терапії (УЗТ) у мультиморбідних пацієнтів, у тому числі у пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) є актуальним завданням сучасної медицини. Мета дослідження: визначити ефективність і безпеку застосування УЗТ у пацієнтів із гіперурикемією (ГУ) та коморбідними станами, зокрема у хворих із хронічною хворобою нирок в умовах реальної клінічної практики. Матеріали та методи. Це проспективне порівняльне клінічне дослідження «Ліквестія: порівняльна ефективність та безпека при подагричному артриті на тлі коморбідних захворювань та у пацієнтів із гіперурикемією на тлі хронічної хвороби нирок» проведено в умовах реальної клінічної практики із залученням 124 пацієнтів із гіперурикемією, яким призначали фебуксостат (Ліквестія, ПАТ «Фармак»/Аденурік, «Берлін Хемі») або алопуринол як УЗТ. Результати. Пацієнти, які приймали фебуксостат, значно частіше і швидше досягали цільових рівнів сечової кислоти порівняно із пацієнтами, які лікувались алопуринолом, незалежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) (окрім пацієнтів на гемодіалізі) та наявності супутніх захворювань. У пацієнтів із підгруп фебуксостату під час дослідження спостерігалось збільшення показника ШКФ після 6 місяців лікування — на рівні тенденції в групі із вихідною ШКФ ≥ 60 мл/хв та на статистично значимому рівні — у пацієнтів із ХХН 3–4-ї ст., що є свідченням ренопротективного впливу фебуксостату при зниженій ШКФ; тоді як у пацієнтів, які одержували алопуринол, спостерігалась тенденція до зниження ШКФ у 31,8 % випадків. Висновки. Застосування Ліквестії для лікування пацієнтів із ГУ та коморбідними станами є не менш ефективним, ніж лікування Аденуріком, та більш ефективним, ніж лікування алопуринолом, дозволяє досягти цільових рівнів сечової кислоти у 90 % пацієнтів протягом 6 місяців лікування та супроводжується значимим збільшенням ШКФ у пацієнтів із ХХН 3–4-ї ст.
Background. Clinical studies of urate-lowering therapy (ULT) use in multimorbid patients, including those with chronic kidney disease (CKD), are important in modern medical science. The purpose was to determine the efficacy and safety of ULT in patients with hyperuricemia and comorbid conditions, including people with chronic kidney disease, in real clinical practice. Materials and methods. This prospective comparative clinical study “Liquestia: comparative efficacy and safety in gouty arthritis patients with comorbid diseases and in patients with hyperuricemia and chronic kidney disease” was conducted in real clinical practice with the involvement of 124 patients with hyperuricemia, who were prescribed either febuxostat (Liquestia, JSC “Farmak”/Adenuric, Berlin Chemie) or allopurinol as ULT. Results. Individuals who received febuxostat significantly more often and faster reached the target levels of uric acid compared to patients who underwent treatment by allopurinol, regardless of glomerular filtration rate (GFR), except those from dialysis subgroup, and the presence of comorbidities. Patients in febuxostat subgroups during the study showed an increase in GFR after 6 months of treatment — at the level of the trend in the group with baseline GFR ≥ 60 ml/min and at a statistically significant level — in CKD stage 3–4, which could be the evidence of renoprotective effect of febuxostat with reduced GFR, while people receiving allopurinol tended to further decrease of GFR in 31.8 % of cases. Conclusions. The use of Liquestia for the treatment of patients with hyperuricemia and various comorbid conditions is no less effective than the use of Adenuric and more effective than allopurinol and helps achieve the target levels of uric acid in 90 % of cases within 6 months of treatment, which accompanied by a statistically significant increase in GFR in patients with CKD stage 3–4.
фебуксостат; алопуринол; гіперурикемія; подагра; мультиморбідність; ХХН; ШКФ; ренопротекція
febuxostat; allopurinol; hyperuricemia; gout; multimorbodity; chronic kidney disease; glomerular filtration rate; renoprotection
Вступ
Матеріали та методи
Результати та обговорення
Висновки
- Pandya B.J., Choi H.K. Prevalence of gout and hyperuricemia in the US general population: the National Health and Nutrition Exa–mination Survey 2007-2008. Arthritis. Rheum. 2011. 63. 3136-3141.
- Storhaug H.M., Norvik J.V., Toft I., Eiksen B.O., Lochen M.L., Zykova S. Uric acid is a risk factor for ischemic stroke and all-cause mortality in the general population: a gender specific analysis from The Tromso Study. BMC Cardiovascular Disorders. 2013. 13. 115.
- Huang G., Qin J., Deng X., Luo G., Yu D., Zhang M. Prognostic value of serum uric acid in patients with acute heart failure. A meta-analysis. Medicine. 2019. 98(8). e14525.
- Liu Z., Que S., Zhou L., Zheng S. Dose-response relationship of serum uric acid with metabolic syndrome and non-alcoholic fatty liver disease incidence: a meta-analysis of prospective studies. Sci. Rep. 2015. 5. 14325.
- Skoczynska M., Chowaniec M., Szymczak A. et al. Pathophysiology of hyperuricemia and its clinical significance — a narrative review. Reumatologia. 2020. 58(5). 312-323.
- Chronic kidney disease in US, 2021. Available from https. //www.cdc.gov/kidneydisease/pdf/Chronic-Kidney-Disease-in-the-US-202.
- Kuma A., Mafune K., Uchino B. et al. Alteration of normal level of serum urate may contribute to decrease in estimated glomerular filtration rate decline in healthy Japanese men. Ren. Fail. 2021. 43(1). 1408-1415. doi: 10.1089/0886022X.2021.1988969.
- Capuano V., Marchese F., Capuano R. et al. Hyperuricemia as an independent risk factor for major cardiovascular events: a 10-year cohort study from Southern Italy. J. Cardiovasc. Med. 2017. 18. 159-164.
- Li L., Yang C., Zhao Y. et al. Is hyperuricemia an independent risk factor for new-onset chronic kidney disease? A systematic review and meta-analyse based on observational cohort studies. BMC Nephrol. 2014. 15. 122.
- Sharma G., Dubey A., Nolkha N. et al. Hyperuricemia, urate-lowering therapy, and kidney outcomes: a systematic review and meta-analysis. Ther. Adv. Musculoscelet. Dis. 2021. 13. 1-21.
- Yu P., Huang Li., Wang Z. et al. The association of serum uric acid with beta-cell function and insulin resistance in non-diabetic individuals: a cross-sectional study. Diabetes Metab. Syndr. Obes. 2021. 14. 2673-2682.
- Usama A.A., Sharaf E.D., Salem M.M. et al. Uric acid in the pathogenesis of metabolic, renal and cardiovascular diseases: a review. J. of Adv. Res. 2017. 8(5). 537-548.
- Proctor Peter H. Uric acid: neuroprotective or neurotoxic? Stroke. 2008. 39. e88.
- Johnson R.J., Bakris G.L., Borghi C., Chonchol M.B., Feldman D., Lanaspa M.A. et al. Hyperuricemia, acute and chronic kidney disease, hypertension, and cardiovascular disease: report of a scientific workshop organized by the National Kidney Foundation. Am. J. Kidney Dis. 2018. 71(6). 851.
- Obermayr R.P., Temml C., Gutjahr G. et al. Elevated uric acid increases the risk for kidney disease. JASN. 2008. 19(12). 2407-2413.
- Weiner D.E., Tighiouart H., Elsayed E.F. et al. Uric acid and incident of kidney disease in community. JASN. 2008. 19(6). 1204-1211.
- Badve S.V., Pascoe E.M., Biostat M. et al. Effects of allopurinol on the Progression of Chronic Kidney Disease. N. Eng. J. Med. 2020. 382. 2504-2513.
- Liu X., Liu K., Sun Q. et al. Efficacy and safety of febuxostat for treating hyperuricemia in patients with CKD and renal transplant recipients: a systemic review and meta-analysis. Exp. Ther. Med. 2018. 16(3). 1859-1865. doi: 10.3892/etm.2018.6367.
- Braga F., Pasqualetti S., Ferraro S., Panteghini M. Hyperuricemia as a risk factor for coronary heart disease incidence and mortality in the general population: A systematic review and meta-analysis. Clin. Chem. Lab. Med. 2016. 54(1). 7-15. doi: 10.1515/cclm-2015-0523.
- von Lueder T.G., Girerd N., Atar D. et al. Serum uric acid is associated with mortality and heart failure hospitalizations in patients with complicated myocardial infarction: Findings from the High-Risk Myocardial Infarction Database Initiative. Eur. J. Heart Fail. 2015. 17(11). 1144-51. doi: 10.1002/ejhf.419.
- Lin T.C., Hung L.Y., Chen Y.-C. et al. Effects of febuxostat on renal function in patients with chronic kidney disease. A systematic review and meta-analysis. Medicine. 2019. 98. 29(e16311).
- Keilstein J.T., Pontremoli R., Burnier M. Management of Hyperuricemia in Patients with Chronic Kidney Disease: a Focus on Renal Protection. Curr. Hypertens. Rep. 2020. 22. 102.