Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №4, 2022

Актуальність. У статті оцінено вплив вегетативної дисфункції за даними варіабельності серцевого ритму й опитувальника Спілбергера — Ханіна на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози (ПЗ) при хронічному панкреатиті (ХП). Мета: оцінити зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози залежно від параметрів варіабельності серцевого ритму й результатів тестування за опитувальником Спілбергера — Ханіна. Матеріали та методи. Було обстежено 100 амбулаторних пацієнтів з діагнозом ХП, які проходили лікування в закладах м. Тернополя. Наявність зовнішньосекреторної недостатності ПЗ визначали на основі рівня фекальної α-еластази. Психоемоційний стан оцінювали за опитувальником Спілбергера — Ханіна. Аналізували статистичні й спектральні показники варіабельності серцевого ритму: варіаційний розкид, амплітуду моди, індекс напруження, показник активності регуляторних систем, загальну потужність спектра, абсолютні й відсоткові значення потужності дуже низьких частот (VLF), потужності низьких частот (LF), потужності високих частот (HF), співвідношення LF/HF. Здійснено кореляційний аналіз отриманих даних варіабельності серцевого ритму, опитувальника Спілбергера — Ханіна і ступеня зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози за рівнем фекальної α-еластази. Результати. Згідно з результатами тестування за опитувальником Спілбергера — Ханіна середнє значення реактивної тривожності становило 44,33 ± 0,89, особистісної — 43,19 ± 0,82, що відповідає верхній межі помірного рівня. Виявлено негативну кореляцію названих показників з рівнем фекальної α-еластази (r = –0,482, p < 0,01 і r = –0,555, p < 0,01 відповідно). На основі результатів варіабельності серцевого ритму в пацієнтів із ХП встановлено схильність до симпатикотонії, що супроводжувалось вірогідним зростанням відносно групи контролю амплітуди моди, індексу напруження, співвідношення LF/HF і зменшенням варіаційного розмаху. На відміну від групи здорових осіб в обстежених із ХП переважав гуморально-метаболічний вплив регуляції серцевого ритму (VLF — (48,66 ± 1,21) %) і зменшилась частка нервового компонента (LF — (31,69 ± 0,67) %, HF — (19,65 ± 0,75) %), спостерігали вірогідне зниження загальної потужності спектра порівняно з групою контролю (1546,25 ± 44,18 проти 3155,65 ± 211,38). Показник активності регуляторних систем у пацієнтів із ХП (6,91 ± 0,12) знаходився на верхній межі вираженого напруження систем регуляції, що відображає значне порушення адаптації серед них і вірогідно відрізняється від рівня контролю (3,90 ± 0,31). Виявлено вірогідні кореляції між загальною потужністю спектра, показником активності регуляторних систем і рівнем фекальної α-еластази (r = 0,511, p < 0,01 і r = –0,398, p < 0,01 відповідно). Висновки. Під час виконання дослідження встановлено, що при погіршенні психоемоційного стану (згідно з даними опитувальника Спілбергера — Ханіна) поглиблювалась зовнішньосекреторна недостатність ПЗ у пацієнтів із ХП: спостерігалась кореляція між вмістом фекальної α-еластази і рівнем реактивної і особистісної тривожності. Встановлені позитивні статистично вірогідні кореляції амплітуди моди, індексу напруження з тривалістю перебігу ХП свідчать про компенсаторну активацію симпатичного відділу автономної нервової системи. Було також доведено, що зовнішньосекреторна недостатність (визначалась за вмістом фекальної α-еластази) поглиблювалась із посиленням симпатикотонії (за індексом напруження). Виявлено зниження функціонального резерву в пацієнтів із ХП: встановили вірогідне зниження загальної потужності спектра порівняно з таким у групі контролю, на цьому тлі спостерігалось зниження адаптаційного потенціалу, погіршення психоемоційного стану, що в результаті призводило до поглиблення зовнішньосекреторної недостатності ПЗ. Отримані дані мотивують до вдосконалення загальноприйнятої комплексної терапії пацієнтів із хронічним панкреатитом з додатковим включенням до неї вегетостабілізуючих засобів.

Background. The article evaluates the impact of autonomic dysfunction according to the heart rate variability data and the Spielberger-Khanin questionnaire on the exocrine function of the pancreas in chronic pancreatitis (CP). The aim is to evaluate the exocrine function of the pancreas depending on the heart rate variability and survey using the Spielberger-Khanin questionnaire. Materials and methods. One hundred outpatients with a diag­nosis of CP who were treated in Ternopil healthcare institutions were examined. The presence of exocrine pancreatic insufficiency was determined by the level of fecal α-elastase. The psycho-emotional state was assessed using the Spielberger-Khanin questionnaire. Statistical and spectral indicators of heart rate variability were ana­lyzed: the range of variation, the amplitude of the mode, stress index, indicator of activity of regulatory systems, total spectrum power, absolute and percentage values of very low frequency (VLF), low frequency (LF), high frequency power (HF), the LF/HF ratio. A correlation analysis was performed of the obtained heart rate variability data, the Spielberger-Khanin questionnaire data with the degree of exocrine pancreatic insufficiency in terms of the level of fecal α-elastase. Results. The average value of reactive anxiety on the Spielberger-Khanin questionnaire is 44.33 ± 0.89, personal anxiety is 43.19 ± 0.82, which corresponds to the upper limit of the moderate level. A negative correlation was found between these parameters and the level of fecal α-elastase (r = –0.482, p < 0.01, and r = –0.555, p < 0.01, respectively). Based on the heart rate variability of patients with CP, a tendency among them to sympathicotonia was detected, which was accompanied by a significant increase in the amplitude of the mode, stress index, the LF/HF ratio and a decrease in the range of variation compared to the control group. In contrast to the healthy individuals, the humoral-metabolic effect of heart rhythm regulation prevailed in those with CP (VLF — (48.66 ± 1.21) %) and the share of the nervous component (LF — (31.69 ± 0.67) %, HF — (19.65 ± 0.75) %) decreased, there was a significant decrease in the total power of the spectrum compared to the control group (1546.25 ± 44.18 versus 3155.65 ± 211.38). The indicator of the activity of regulatory systems in patients with CP (6.91 ± 0.12) was at the upper limit of the intense load of regulatory systems, which reflects a significant impairment of adaptation among them and reliably differs from the control level (3.90 ± 0.31). A significant correlation was found between the total power of the spectrum, indicator of the activity of regulatory systems and the level of fecal α-elastase (r = 0.511, p < 0.01, and r = –0.398, p < 0.01, respectively). Conclusions. Du­ring the study, it was found that with a deterioration in the psycho-emotional state (according to the data of the Spielberger-Khanin questionnaire), exocrine insufficiency of the pancreas in patients with CP increased: there was a correlation between the content of fecal α-elastase and the level of reactive and personal anxiety. Positive statistically significant correlations between the amplitude of the mode, stress index with the duration of the course of CP indicate compensatory activation of the sympathetic division of the autonomic nervous system. It was also proved that exocrine insufficiency (according to the content of fecal α-elastase) worsened with an increase in sympathicotonia (according to the stress index). A decrease in the functional reserve in patients with СР was revealed: a significant decrease in the total power of the spectrum was found compared to that of the control group; against this background, there was a decrease in the adaptive potential, deterioration in the psycho-emotional state, which resulted in an increase in exocrine pancreatic insufficiency. The obtained data motivate to improve the generally accepted comprehensive therapy of patients with chronic pancreatitis with the additional inclusion in it of agents to stabilize the autonomic nervous system.

хронічний панкреатит; варіабельність серцевого ритму; автономна нервова система; зовнішньосекреторна недостатність; тривожність

chronic pancreatitis; heart rate variability; autonomic nervous system; exocrine insufficiency; anxiety

1. Фрадинська А. Стрес як чинник психосоматичних захворювань людини. Психологічні науки. 2016. № 1(3). С. 229-239.
2. Степанов Ю.М., Зигало Е.В. Показники варіабельності серцевого ритму в оцінюванні адаптаційних процесів і стресостійкості в гастроентерологічних хворих (використання новітніх технологій PRECISE-діагностики). Гастроентерологія. 2020. № 2. С. 113-123. doi:10.22141/2308-2097.54.2.2020.206230.
3. Палій І.Г., Заїка С.В., Миршук Н.М., Чернова І.В. Психосоматичні порушення у хворих із патологією шлунково-кишкового тракту: особливості клінічного перебігу та підходів до лікування. Практикуючий лікар. 2014. № 2. С. 49-56.
4. Шапошникова Н.Ф., Давыдова А.Н. Влияние адаптационных механизмов вегетативной нервной системы на формирование заболеваний желудочно-кишечного тракта и мочевыводящей системы у детей. Вестник Волгоградского мед. университета. 2016. № 2(58). С. 119-121.
5. Babinets L.S., Sabat Z.I. Clinical and pathogenetic aspects of chronic pancreatitis in conjunction with autonomic dysfunction. Gastroenterology. 2019. № 53(1). С. 21-25. doi: 10.22141/2308-2097.53.1.2019.163453. 
6. Малярська Н.В. Вегетативні симптоми — психосоматичні розлади. Science and Education a New Dimension. Natural and Technical Sciences. 2015. № III(7). С. 21-23.
7. Потяженко М.М., Китура О.Е., Невойт А.В., Соколюк Н.Л., Настрога Т.В. Влияние лечения на уровень тревожности больных хроническим панкреатитом. Web of Scholar. 2018. № 2(20). С. 44-47.
8. Кітура О.Є., Потяженко М.М., Невойт Г.В., Соколюк Н.Л., Величко Є.О. Оцінка якості життя та психоемоційного статусу у хворих на хронічний панкреатит. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2017. № 2(30). С. 57-59. DOI:10.11603/1811-2471.2017.v0.i2.7705. 
9. Сабат З.І., Бабінець Л.С. Можливості вивчення вегетативного статусу при хронічному панкреатиті в амбулаторній практиці і науці. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2021. № 1. С. 17-22. DOI:10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11989.
10. Sirchak Y.S., Barani V.Y., Odoshevska O.M., Petrichko O.I. Peculiarities of determining the gastric acid secretion and diabetic autonomic neuropathy in patients with chronic pancreatitis and type 2 diabetes. Wiad Lek. 2021. № 74(4). P. 981-985. DOI: 10.36740/WLek202104132.
11. Симоненко Г.Г. Використання ЕРІ у комплексній оцінці нейропсихологічного статусу студентів. Міжнародний медичний журнал. 2016. № 2. С. 64-69. 
12. Johnson C.D. Quality of life in chronic pancreatitis. Clinical Pancreatology for Practising Gastroenterologists and Surgeons. 2021. № 30. Р. 265-72. DOI:10.1002/9781119570097.ch35.
13. Kotsaba Y.Y., Babinets L.S. Analysis of quality of life in patients with chronic pancreatitis. Baltija Publishing, 2021. Р. 63-67.
14. Pain sensitivity and psychiatric comorbidities in chronic pancreatitis patients with and without pain: past experience matters / Phillips A.E. et al. Gastro Hep Advances. 2022. № 1. P. 796-802.
15. Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Показники варіабельності серцевого ритму в оцінюванні адаптаційних процесів. Здоров’я України. 2015. № 2. С. 45-46.
16. Stress and heart rate variability: a meta-analysis and review of the literature / H.G. Kim et al. Psychiatry Investig. 2018. № 15(3). P. 35-245. DOI:10.30773/pi.2017.08.17.
17. Zhang D., Wang W., Li F. Association between resting heart rate and coronary artery disease, stroke, sudden death and noncardiovascular diseases: a meta-analysis. Canadian Medical Association Journal. 2016. № 188(15). P. 384-392. DOI:10.1503/cmaj.160050.
18. Лембрик І.С. Функціональний стан вегетативної нервової системи в дітей із функціональною та органічною патологією підшлункової залози. Здоров’я дитини. 2011. № 5. С. 32.
19. Мedvid І.І., Babinets L.S., Herasymets І.І. Стан адаптаційних механізмів при поєднанні гіпертонічної хвороби з хронічним панкреатитом. Likarska sprava. 2017. № 18(3–4). Р. 75-8.
20. Губергриц Н.Б., Зыкова Е.С. Особенности вегетативной регуляции у больных с хроническим панкреатитом в сочетании с хроническим бронхитом по результатам частотного анализа вариабельности ритма сердца. Гастроентерологiя. 2013. № 49(3). С. 109-112.