Oral and General Health Том 3, №4, 2022

Актуальність. Провідну роль у своєчасному діагностичному процесі потенційно злоякісних захворювань слизової оболонки порожнини рота відіграють лікарі-стоматологи. Проте не варто недооцінювати і роль лікарів загальної медичної практики, оскільки відсутність мотивації нерідко перешкоджає пацієнтам регулярно відвідувати стоматолога. Основними ініціюючими факторами ризику потенційно злоякісних захворювань слизової оболонки порожнини рота є куріння та вживання алкоголю, спадкова схильність, надмірна інсоляція, слабкий імунітет, вірус папіломи людини, травмування слизової оболонки зубними протезами, хронічні захворювання слизової оболонки порожнини рота. Тому питання вдосконалення клінічного алгоритму обстеження пацієнтів із потенційно злоякісними захворюваннями слизової оболонки порожнини рота доцільно розглядати через призму міждисциплінарної інтеграції із сімейними лікарями та фахівцями суміжних спеціальностей. Метою дослідження є інтеграція основних клінічних ознак потенційно злоякісних захворювань слизової оболонки порожнини рота в діагностичний процес. Матеріали та методи. У процесі виконання роботи використані основні клінічні стоматологічні методи обстеження пацієнтів, із акцентом на суб’єктивних складових (формування та визначення потенційних факторів ризику) та об’єктивних критеріях, виходячи із характеристик потенційно злоякісних захворювань слизової оболонки порожнини рота та без підозри на останні. Результати. Із клінічної точки зору зміни слизової оболонки порожнини рота, які не підозрілі на предмет пухлинної трансформації, характеризуються переважно множинністю та поліморфізмом елементів ураження (пухирці, ерозії, кірочки, виразки, афти), їхнім розташуванням на запаленому тлі, інтенсивними болісними відчуттями і незначною тривалістю вираженого клінічного перебігу. Зміни слизової оболонки порожнини рота, які є підозрілими щодо пухлинної трансформації, характеризуються переважно наявністю поодинокого елемента ураження (виразка, поодинокий проліферат, ділянка гіперкератозу чи інфільтрації). Елемент ураження розташований на незапаленому, ареактивному тлі, не супроводжується інтенсивними болісними відчуттями, може спонтанно кровоточити та деформувати оточуючі тканини, ініціюючи естетичний недолік. Простежується тривалий клінічний перебіг, і можлива наявність місцевих травмуючих чинників, хронічного впливу (металеві включення, кламери та базиси ортопедичних конструкцій). Висновки. На етапі клінічної об’єктивізації стану пацієнтів із захворюваннями слизової оболонки порожнини рота основним завданням лікаря є визначення наявності факторів ризику та верифікація і розпізнавання змін, що підозрілі на злоякісність чи не є потенційно злоякісними, шляхом огляду і залучення діагностичних тестів.

Background. Dentists play a leading role in the timely diagnosis of oral potentially malignant disorders. However, the role of general practitioners should not be underestimated, as a lack of motivation often prevents patients from visiting the dentist regularly. The main initiating risk factors for oral potentially malignant disorders are smoking and alcohol consumption, hereditary predisposition, excessive insolation, weak immunity, human papilloma virus, injury to the mucous membrane by dentures, chronic diseases of the oral mucosa. Therefore, the issue of improving the clinical algorithm for the examination of patients with oral potentially malignant disorders should be considered through the prism of interdisciplinary integration with family doctors and experts of related specialties. The purpose of the study is to integrate the main clinical signs of oral potentially malignant disorders into the diagnostic process. Materials and methods. When performing this work, the main clinical dental methods for examining patients were used, with an emphasis on subjective components (formation and determination of potential risk factors) and objective criteria, based on the characteristics of oral potentially malignant disorders and without suspicion of the latter. Results. From a clinical point of view, changes in the oral mucosa, which are not suspicious for malignant transformation, are characterized mainly by the multiplicity and polymorphism of the lesion elements (blisters, erosions, crusts, ulcers, aphthae), their location on an inflamed background, intense painful sensations, and the insignificant duration of the expressed clinical course. Changes in the oral mucosa, which are suspicious for malignant transformation, are mainly characterized by the presence of a single element of the lesion (ulcer, single proliferation, area of hyperkeratosis or infiltration). The element of the lesion is located on a non-inflamed, areactive background, is not accompanied by intense painful sensations, can spontaneously bleed and deform the surrounding tissues, initiating an aesthetic defect. A prolonged clinical course is observed and the presence of local traumatizing factors, chronic exposure (metal inclusions, clasps and bases of orthopedic structures) is possible. Conclusions. At the stage of clinical objectification of the condition of patients with diseases of the oral mucosa, the main task of the doctor is to determine the presence of risk factors, to verify and recognize changes that are suspected for malignancy or are not potentially malignant through examination and the involvement of diagnostic tests.

слизова оболонка порожнини рота; потенційно злоякісні захворювання; малігнізація; забарвлення

oral mucosa; potentially malignant diseases; malignization; staining