Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №1, 2023

Вернуться к номеру

Аналіз поширеності COVID-19 серед дитячого населення України в перший рік пандемії

Аналіз поширеності COVID-19 серед дитячого населення України в перший рік пандемії

Авторы: Антипкін Ю.Г. (1), Лапшин В.Ф. (1), Уманець Т.Р. (1), Камінська Т.М. (2), Банадига Н.В. (3), Колоскова О.К. (4), Личкoвська О.Л. (5) , Гаращенко Т.А. (1), Подольський Вл.В. (1), Подольський В.В.(1)
(1) — ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна
(2) — КНП «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня», м. Київ, Україна
(3) — Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна (4) — Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
(5) — Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Вивчення показників поширеності COVID-19 у дітей є важливим для постійного моніторингу епідемічної ситуації, визначення найбільш вразливої категорії дітей і планування профілактичних заходів. Метою нашого дослідження було ретроспективне вивчення поширеності COVID-19 у дітей України за період 2020 року. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз поширеності COVID-19 серед дитячого населення різних областей України за даними офіційної статистичної звітності МОЗ України. Поширеність COVID-19 розраховувалась як число випадків на 100 тисяч дитячого населення. Результати. Серед населення України діти, у яких зареєстрована SARS-CoV-2-інфекція, становили 0,12 %, серед дитячого населення України — 0,7 %, показник поширеності — 688,64. Найбільша поширеність COVID-19 у дітей за період 2020 року спостерігалась в м. Києві, Чернівецькій, Запорізькій областях, а найменша реєструвалась у Кіровоградській, Луганській і Донецькій областях. У віковій структурі дітей України із зареєстрованими випадками SARS-CoV-2-інфекції переважали підлітки (63,8 %). Висновки. Найбільш вразливою до інфікування SARS-CoV-2 віковою групою дітей України були підлітки. Відносно низька поширеність COVID-19 серед дітей в Україні може свідчити про гіподіагностику внаслідок недостатнього охоплення лабораторним тестуванням на SARS-CoV-2-інфекцію в перший рік пандемії.

Background. Studying COVID-19 prevalence among children is important for constant monitoring of the epidemiological situation, determination of the most vulnerable categories of children, and planning preventive measures. The aim of our research was a retrospective study of COVID-19 prevalence among children of Ukraine in 2020. Materials and methods. A retrospective study of COVID-19 prevalence among children from different regions of Ukraine was conducted, based on official statistical reports of the Ministry of Health of Ukraine. The prevalence of COVID-19 was measured as the number of cases per 100,000 children. Results. Among the population of Ukraine, children with confirmed SARS-CoV-2 infection amounted to 0.12 %, and among the children’s population of Ukraine — 0.7 %, while the prevalence rate reached 688.64. The incidence of COVID-19 among children in 2020 was highest in Kyiv, Chernivtsi, and Zaporizhzhia regions, and the lowest one was recorded in Kirovohrad, Luhansk, and Donetsk regions. In the age structure of Ukrainian children with SARS-CoV-2 infection, adolescents (63.8 %) prevailed. Conclusions. Adolescents were the age group of children most vulnerable to SARS-CoV-2 in Ukraine. The relatively low COVID-19 prevalence among children in Ukraine may be evidence of underdiagnosis due to insufficient coverage of laboratory testing for SARS-CoV-2 infection in the first year of the pandemic.


Ключевые слова

COVID-19; SARS-CoV-2; поширеність; діти

COVID-19; SARS-CoV-2; prevalence; children

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.18.1.2023.1551

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Velavan T.P., Meyer C.G. The COVID-19 epidemic. Trop. Med. Int. Health. 2020 Mar. 25(3). 278-280. doi: 10.1111/tmi.13383. Epub 2020 Feb 16. PMID: 32052514. PMCID: PMC7169770.
  2. Zhu N., Zhang D., Wang W., Li X., Yang B., Song J., Zhao X. et al.; China Novel Coronavirus Investigating and Research Team. A No–vel Coronavirus from Patients with Pneumonia in China, 2019. N. Engl. J. Med. 2020 Feb 20. 382(8). 727-733. doi: 10.1056/NEJMoa2001017. Epub 2020 Jan 24. PMID: 31978945; PMCID: PMC7092803.
  3. Chan J.F., Yuan S., Kok K.H., To K.K., Chu H., Yang J., Xing F. et al. A familial cluster of pneumonia associated with the 2019 novel coronavirus indicating person-to-person transmission: a study of a fa–mily cluster. Lancet. 2020 Feb 15. 395(10223). 514-523. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30154-9. Epub 2020 Jan 24. PMID: 31986261; PMCID: PMC7159286.
  4. Sun D., Zhu F., Wang C., Wu J., Liu J., Chen X., Liu Z. et al. Children Infected With SARS-CoV-2 From Family Clusters. Front. Pediatr. 2020 Jun 23. 8. 386. doi: 10.3389/fped.2020.00386. PMID: 32656172; PMCID: PMC7324777.
  5. Wu Z., McGoogan J.M. Characteristics of and Important Lessons From the Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Outbreak in China: Summary of a Report of 72 314 Cases From the Chinese Center for Di–sease Control and Prevention. JAMA. 2020 Apr. 323(13). 1239-1242. DOI: 10.1001/jama.2020.2648. PMID: 32091533.
  6. Jenco M. Pediatric COVID-19 cases surpass ‘tragic’ 1 million mark. AAP News. Published online December 9, 2020. Accessed December 11, 2020. https://www.aappublications.org/news/2020/11/16/covid19children111620
  7. WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. Accessed December 12, 2020. https://covid19.who.int.
  8. CDC COVID-19 Response Team. Coronavirus Disease 2019 in Children — United States, February 12 — April 2, 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2020 Apr 10. 69(14). 422-426. doi: 10.15585/mmwr.mm6914e4. PMID: 32271728; PMCID: PMC7147903.
  9. Livingston E., Bucher K. Coronavirus Disease 2019 –(COVID-19) in Italy. JAMA. 2020 Apr 14. 323(14). 1335. doi: 10.1001/jama.2020.4344. PMID: 32181795.
  10. Tagarro A., Epalza C., Santos M., Sanz-Santaeufemia F.J., Otheo E., Moraleda C., Calvo C. Screening and Severity of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in Children in Madrid, Spain. JAMA Pediatr. 2020 Apr 8. e201346. doi: 10.1001/jamapediatrics.2020.1346. Epub ahead of print. Erratum in: JAMA Pediatr. 2020 Oct 1. 174(10). 1009. PMID: 32267485; PMCID: PMC7142799.
  11. Leeb R.T., Price S., Sliwa S., Kimball A., Szucs L., Caruso E., Godfred-Cato S. et al. COVID-19 Trends Among School-Aged Children — United States, March 1 — September 19, 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2020 Oct 2. 69(39). 1410-1415. doi: 10.15585/mmwr.mm6939e2. Erratum in: MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2021 Jan 1. 69(5152). 1661-1662. PMID: 33001869; PMCID: PMC7537558.
  12. Patel A., Jernigan D.B.; 2019-nCoV CDC Response Team. Initial Public Health Response and Interim Clinical Guidance for the 2019 Novel Coronavirus Outbreak — United States, December 31, 2019 — February 4, 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2020 Feb 7. 69(5). 140-146. doi: 10.15585/mmwr.mm6905e1. PMID: 32027631; PMCID: PMC7004396.
  13. World Health Organization. Coronavirus disease (COVID-19): Schools 2020. https://www.who.int/news-room/q-a-detail/coronavirus-disease-covid-19-schools.
  14. Leidman E., Duca L.M., Omura J.D., Proia K., Stephens J.W., Sauber-Schatz E.K. COVID-19 Trends Among Persons Aged 0–24 Years — United States, March 1 — December 12, 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2021 Jan 22. 70(3). 88-94. doi: 10.15585/mmwr.mm7003e1. PMID: 33476314; PMCID: PMC7821770.

Вернуться к номеру