Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №1, 2023

Ефективність і безпечність застосування Зіпелор льодяників у дітей при лікуванні гострого фарингіту

Авторы: Гавриленко Ю.В. (1), Кияниця М.А. (2)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Медичний центр Kinder Klinik, м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Запальні захворювання глотки становлять близько 30 % від усієї патології верхніх дихальних шляхів. На таких хворих припадає значна частка амбулаторної практики як отоларингологічного, так і педіатричного й терапевтичного профілю. При цьому біль у горлі є одним з перших і провідних симптомів гострих респіраторних захворювань, серед яких найпоширенішим є гострий фарингіт (ГФ). У 2022 році нами було обстежено й проліковано 30 дітей віком від 6 до 10 років, хворих на ГФ. Усі хворі діти приймали препарат Зіпелор льодяники як монотерапію у віковій дозі протягом 5–7 днів. Ефективність проведеного лікування була оцінена за зменшенням вираженості клінічних проявів захворювання, а також за динамікою даних бактеріологічного й цитологічного досліджень. Отримані нами результати свідчать про виражений позитивний вплив препарату Зіпелор льодяники на клінічний перебіг ГФ у дітей і стан місцевих механізмів захисту слизових оболонок. Препарат Зіпелор льодяники при лікуванні ГФ у дітей віком 6–10 років має високу клінічну ефективність і безпечність, що вказує на можливість його застосування для амбулаторних і стаціонарних пацієнтів.

Inflammatory diseases of the pharynx account for about 30 % of all pathology of the upper respiratory tract. Such patients make up a significant share of outpatient practice, both otolaryngological, pediatric and therapeutic. At the same time, sore throat is one of the first and leading symptoms of acute respiratory diseases among which acute pharyngitis is the most common. In 2022, we examined and treated 30 children aged 6 to 10 years with acute pharyngitis. All of them received monotherapy with Zipelor lozenges in an age-appropriate dose for 5–7 days. The effectiveness of the treatment was evaluated by reducing the severity of clinical manifestations of the disease, as well as by the dynamics of bacteriological and cytological data. The results obtained by us indicate a pronounced positive effect of Zipelor lozenges on the clinical course of acute pharyngitis in children and the state of local mechanisms of mucous membrane protection. Zipelor lozenges in the treatment of acute pharyngitis in children aged 6–10 years has high clinical effectiveness and safety, which indicates the possibility of its use for outpatients and inpatients.

Ключевые слова

гострий фарингіт; діти; місцеве лікування; Зіпелор льодяники

acute pharyngitis; children; local treatment; Zipelor lozenges

Вступ

Запальні захворювання глотки значно поширені серед населення і становлять близько 30 % усієї патології верхніх дихальних шляхів. На хворих цього профілю припадає значна частка амбулаторної практики як отоларингологічного, так і педіатричного й терапевтичного профілю [1].

Серед двадцяти діагнозів, що найбільш часто встановлюються оториноларингологами, на цей діагноз припадає 19–20 % випадків (за даними Medical Data Management). При цьому біль у горлі є одним з перших і провідних симптомів гострих респіраторних захворювань, серед яких найпоширенішим є гострий фарингіт (ГФ) [3, 4].

Найбільш частою причиною виникнення даного захворювання є віруси — у 85–95 % дорослих, 70 % дітей віком 5–16 років і 95 % дітей віком < 5 років. Бактерії, у тому числі β-гемолітичний стрептокок групи А, є причиною меншої кількості випадків: близько 10 % — у дорослих, близько 30 % — у дітей віком 5–15 років і близько 10 % випадків — у дітей віком < 5 років [5].

Результати численних наукових досліджень, заснованих на принципах доказової медицини, свідчать про необхідність уникати застосування антибіотиків при ГФ нестрептококової етіології [6].

Необґрунтована антибактеріальна терапія сприяє розвитку резистентності до антибіотиків, виникненню небажаних реакцій на ліки, а також здорожує лікування хворих.

Загальні принципи ведення таких пацієнтів включають щадний режим з обов’язковим введенням додаткової рідини (її об’єм має у 1,5–2 рази перевищувати добову потребу), нестероїдні місцеві протизапальні препарати, симптоматичні засоби (жарознижувальні, анестетики, антисептики, топічні деконгестанти тощо), системні антибіотики застосовуються тільки в разі бактеріальних ускладнень [2, 7].

Варто зазначити, що системні нестероїдні протизапальні засоби не охоплюють усього спектра механізмів формування больового синдрому, оскільки впливають виключно на метаболізм арахідонової кислоти. Альтернативою лікування при цьому можуть бути препарати, що перекривають процес синтезу простагландинів і прозапальних цитокінів на початковому етапі розвитку запалення [5].

Саме таким препаратом є бензидаміну гідрохлорид, що належить до групи індазолів і має протизапальну, протинабрякову й знеболюючу та протимікробну дію [8]. Механізм його дії пов’язаний зі стабілізацією клітинних мембран та інгібуванням синтезу простагландинів. Місцевоанестезуюча активність пов’язана зі структурними особливостями молекули бензидаміну, подібної до місцевих анестетиків. Бензидамін добре проникає в слизову оболонку і при місцевому застосуванні проявляє виражений анестезуючий ефект на слизовій протягом 60 с, а тривалість аналгезії становить 1,5 год [9]. Тому в нас викликала клінічний інтерес нова форма бензидаміну гідрохлориду у вітчизняному лікарському засобі Зіпелор льодяники виробництва компанії «Фармак» і застосування його в дитячому віці при лікуванні гострих запальних захворювань глотки.

Метою нашого клінічного дослідження була оцінка ефективності, безпечності й переносимості препарату для місцевого застосування Зіпелор льодяники при лікуванні дітей з гострим фарингітом.

Матеріали та методи

Клініко-лабораторне дослідження пацієнтів було проведено на клінічній базі кафедри дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.

Протягом 2022 року нами було обстежено й проліковано 30 хворих пацієнтів дитячого віку з ГФ, які перебували на амбулаторному лікуванні в лор-відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Хлопчиків було 18, дівчаток — 12. Віковий діапазон дітей був від 6 до 10 років, середній вік — 6,9 ± 0,7 року. Середня тривалість захворювання на ГФ у дітей становила 4,80 ± 0,12 дня.

Критеріями включення пацієнтів у клінічне дослідження були: легкий або середній ступінь тяжкості гострого фарингіту; згода пацієнта брати участь у дослідженні й виконувати його вимоги; хлопчики і дівчатка віком від 6 до 10 років. Усі пацієнти в період лікування ГФ приймали монотерапію препаратом Зіпелор льодяники виробництва компанії «Фармак» у віковій дозі протягом 5–7 днів.

Ефективність проведеної терапії була оцінена за зменшенням вираженості клінічних проявів захворювання, а також за динамікою даних бактеріологічного й цитологічного досліджень.

Переносимість і безпечність препарату оцінювалась на підставі суб’єктивних відчуттів, про які повідомляв пацієнт, а також об’єктивних даних, отриманих у процесі лікування. Враховувалась динаміка лабораторних показників, а також частота виникнення й характер побічних реакцій у хворих після застосування препарату.

Дослідження включало наступні етапи: скринінг (період набору пацієнтів) і період лікування (по 1 льодянику 3 рази/добу 5–7 днів). Для аналізу й обстеження хворих були використані клінічні й лабораторні методи.

Суб’єктивне обстеження: скарги пацієнта (біль у горлі, відчуття сухості в горлі, відчуття першіння в горлі).

Об’єктивне обстеження: фарингоскопія (ступінь гіперемії, набряк, зернистість слизової оболонки, наявність і характер нашарувань).

Вираженість показників у балах оцінювалась за наступною шкалою: 0 — відсутність ознаки, 1 — помірний ступінь, 2 — середній ступінь, 3 — сильний ступінь.

Мікробіологічні дослідження. Досліджуваний матеріал — мазки, взяті стерильними ватними тампонами із задньої стінки глотки, засівалися в основному на живильне середовище — 5% кров’яний агар, а також на додаткові поживні середовища: жовтково-сольовий агар, агар Ендо і агар Сабуро. Посіви поміщали в термостат при температурі 37 °С для подальшого культивування, середовища з бактеріальними посівами переглядали після 18–24-годинної інкубації, а середовище Сабуро — після 48–72-годинної інкубації. Оцінка кількісного зростання мікроорганізмів виражалася в ступені зростання культури мікроорганізму з I по IV (< 5 • 10 колонієутворюючих одиниць (КУО) на тампон), що свідчить про етіологічну роль мікроорганізму у формуванні запального процесу, а I (< 1 • 10 КУО на тампон) і II (< 2,5 • 10 КУО на тампон) ступінь свідчили про носійство. Мікроорганізми ідентифікували за біохімічними властивостями до рівня роду або виду відповідно до міжнародного визначення бактерій Берджи.

Цитологічне дослідження зі слизової оболонки ділянки запалення глотки. З матеріалу, взятого натще стерильними тампонами із задньої стінки глотки хворого, готували мазки, фіксували й забарвлювали за Романовським. У мазках з урахуванням загальноприйнятих рекомендацій визначали такі формені елементи, як клітини епітелію, нейтрофільні лейкоцити й лімфоцити.

Статистична обробка матеріалу була проведена з використанням методу кутового перетворення за Фішером.

Результати та обговорення

При об’єктивному обстеженні дітей, хворих на ГФ, такі симптоми, як гіперемія, набряк і зернистість слизової оболонки задньої стінки глотки, у перший день лікування спостерігалися практично в більшості пацієнтів. Дані клінічної картини ГФ у дітей групи спостереження до і після лікування подані на рис. 1.

Результати аналізу вираженості суб’єктивних скарг пацієнтів із ГФ, що була оцінена в балах до і після проведеного лікування, подано на рис. 2.

За результатами клінічного спостереження хворих дітей із ГФ, гіперемія слизової оболонки задньої стінки глотки вірогідно зменшувалася або практично була відсутня на 2-гу — 3-тю добу лікування. У цілому при оцінці клінічної ефективності локальної терапії 27 пацієнтів із 30 дітей групи спостереження відзначили дуже добру переносимість терапії і значне поліпшення вже на 2-гу — 3-тю добу лікування.

За результатами мікробіологічних досліджень зі слизової задньої стінки глотки встановили, що в дітей, хворих на ГФ, виділялися мікробні асоціації, зокрема мікроорганізми сімейства Streptococcae (Streptococcus рyogenes, Streptococcus spр.), непатогенні штами (S.viridans, коки роду Neisseria) і мікроорганізми сімейства Micrococcae (Staphylococcus aureus), а також були висіяні гриби роду Candida. Дані аналізу мікрофлори в дітей, хворих на ГФ, до і після проведеного лікування подані на рис. 3.

Після проведеного лікування в дітей, хворих на ГФ, етіологічно значущі види мікроорганізмів висівали в кількості від < 1 • 10 КУО/тампон до < 2,5 • 10 КУО/тампон, що відповідало I і II ступеням зростання. Даний кількісний показник у пацієнтів оцінюється виключно як носійство.

За даними щодо змін мікробіоценозу задньої стінки глотки після застосування місцево препарату Зіпелор льодяники було встановлено, що даний препарат сприяє вірогідному відновленню мікробіоценозу ротоглотки за рахунок зменшення кількості патогенної та умовно-патогенної флори (бензидамін проявляв бактерицидну й фунгіцидну дію), а також збільшення кількості індигенної нормофлори.

При цитологічному дослідженні слизової оболонки задньої стінки глотки було встановлено, що застосування препарату Зіпелор льодяники сприяє вірогідному зниженню числа нейтрофільних лейкоцитів і збільшенню кількості епітеліальних клітин (рис. 4).

Переносимість препарату Зіпелор льодяники при місцевому його застосуванні в усіх хворих пацієнтів групи спостереження була доброю, і в жодному клінічному випадку побічних дій та алергічних реакцій нами зафіксовано не було.

Усі пацієнти, які були залучені до клінічного дослідження, відзначали зручність застосування і добрі органолептичні властивості препарату Зіпелор льодяники, відсутність побічних явищ, відмінний дизайн упаковки.

Висновки

Отже, аналіз даних щодо ефективності лікування ГФ препаратом Зіпелор льодяники у вигляді монотерапії в дітей віком 6–10 років показав достатньо високий клінічний ефект і добру переносимість терапії. Зниження кількості нейтрофілів і збільшення епітеліальних клітин за результатами цитологічного дослідження в дітей групи спостереження розглядається як індикатор зменшення запального процесу й посилення регенерації епітелію слизової оболонки ротової частини глотки.

Отримані нами результати даного клінічного дослідження свідчать про виражений позитивний вплив препарату Зіпелор льодяники на клінічний перебіг захворювання ГФ у дітей і стан місцевих механізмів захисту слизових оболонок.

Препарат Зіпелор льодяники при лікуванні ГФ у дітей віком 6–10 років має високу клінічну ефективність і безпечність, що вказує на можливість його застосування для амбулаторних і стаціонарних пацієнтів.

Усе вищевикладене дозволяє рекомендувати препарат Зіпелор льодяники для лікування не тільки ГФ, але й інших запальних процесів ротової частини глотки — тонзилітів, фарингітів, стоматитів і гінгівітів, особливо в тих випадках, коли захворювання супроводжується не тільки больовим симптомом, але й вираженими запальними змінами слизових оболонок і лімфоїдної тканини глотки.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.

Отримано/Received 04.01.2023

Рецензовано/Revised 16.01.2023

Прийнято до друку/Accepted 18.01.2023

Список литературы

Лайко А.А., Заболотна Д.Д., Борисенко О.М. та ін. Дитяча оториноларингологія. К.: Логос, 2021. 585 с.
Крючко Т.О., Кушнерева Т.В., Харшман В.П., Кузьменко Н.В. Обґрунтування симптоматичної терапії респіраторно-вірусних інфекцій у дітей. Современная периатрия. 2019. № 1(97). С. 117-122.
Лайко А.А., Заболотний Д.І., Мінін Ю.В. та ін. Гострий і хронічний фарингіт. Київ: Логос, 2019. 138 с.
Мельников О.Ф., Гавриленко Ю.В. Клинико-иммунологическая эффективность использования препаратов лизак и хепилор при лечении острых фарингитов у детей. Здоровье ребенка. 2016. № 5(73). С. 26-30.
ESCMID Sore Throat Guideline Group, Pelucchi C., Grigo–ryan L. et al. Guideline for the management of acute sore throat. https://www.escmid.org/escmid_publications/medical_guidelines/escmid_medical_guidelines/medical_guidelines_archive.
Marushko Yu., Melnikov O., Movchan О., Lysovets O. Content of antimicrobial peptides in oropharyngeal secretions og children suffering from acute respiratory diseases. Х Anniversary Ukrainian-Polish-Belorussian Conference “Physiology and Pathology of Respiration: Advances in basic research and clinical applications” (Abstracts). Фізіологічний журнал. 2013. Т. 59. № 4. С. 22.
Ogasamara N., Takano K., Kojoma T. et al. The regulation of adenoidal epithelial cells in children. The 8th Int. symp. of Tonsills and Mucosal Barriers of the upper airways. Zurich, 2014. Abstr. 14.
Schachtel B.P., Padjarino D.A. A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Model Demonstrating the Topical Effect of Benzydamine in Children with Sore Throat. Clin. Pharmacol. Ther. 1996. 59. 145.
Simard-Savoie S., Forest D. Topical anaesthetic activity of benzydamine. Curr. Ther. Res. 1978. 23. 734-745.