Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №1, 2023

Вернуться к номеру

Нутритивне забезпечення дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку

Авторы: Пишник А.І., Няньковський С.Л.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів,Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Діти з порушеннями психомоторного розвитку є вразливими до нутритивних дефіцитів, що призводить до суттєвого ускладнення їх реабілітації. Мета дослідження: виявлення нутритивних дефіцитів у дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку шляхом аналізу їхнього раціону харчування, встановлення наявності зв’язку між виявленими нутритивними дефіцитами, статтю дітей та психомоторними порушеннями з метою поліпшення ефективності реабілітації. Матеріали та методи. Проаналізовано раціон харчування 53 дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку за допомогою анкет «Харчова поведінка дитини» з подальшим їх аналізом ліцензованою комп’ютерною програмою Dietplan 7. Статистична обробка здійснювалася із використанням параметричного і кореляційного аналізу. Результати дослідження. Визначено порушення харчової поведінки дітей з психомоторними розладами у вигляді відмови споживати низку корисних продуктів харчування, віддаючи перевагу іншим, зокрема напівфабрикатам, фастфуду, копченим продуктам, багатим на сіль та цукор, спеції. Раціон більшості обстежених дітей був незбалансованим за вмістом основних нутрієнтів, вітамінів та мінералів — виявлено надлишок білків, жирів та калорій, численні поєднані вітамінно-мінеральні дефіцити. Встановлено наявність вірогідної кореляції між добовим споживанням нутрієнтів та неврологічною патологією, найбільш вираженою у підгрупах дітей із затримкою психомовного розвитку. Висновки. У харчовому раціоні багатьох дітей із порушеннями психомоторного розвитку мали місце нездорові патерни харчування, притаманні західній дієті. У них виявлені численні дефіцити добового споживання основних нутрієнтів, у тому числі вітамінів та мінералів, що мало вірогідну кореляцію з неврологічними розладами. З метою поліпшення ефективності реабілітації дітей з порушеннями психомоторного розвитку доцільним є мультидисциплінарний підхід із залученням дієтолога для персоніфікованої корекції харчування дитини.

Background. Children with psychomotor disorders are vulnerable to nutrient deficiencies, which significantly complicate their rehabilitation. The purpose of our study was to identify the nutrient deficiencies in preschool children with psychomotor disorders by analyzing their diet, revealing the relationship between the detected nutrient deficiencies, the gender of the children and their psychomotor disorders in order to improve the effectiveness of rehabilitation. Materials and methods. The diet of 53 preschool children with psychomotor disorders was analyzed using the Child’s Eating Behavior questionnaire, followed by analysis with the licensed computer program Dietplan7. Statistical processing was conducted using parametric and correlational analysis. Results. Different violations of eating behavior in children with psychomotor disorders were determined. They included, in particular, the refusal to consume a number of healthy foods, while preferring mainly semi-finished products, fast food, smoked products, rich in salt and sugar, spices. The diet of most examined children was unbalanced in terms of the content of basic nutrients, vitamins and minerals: an excess of proteins, fats and calories, numerous combined vitamin and mineral deficiencies were detected. A reliable correlation was found between the daily consumption of nutrients and neurological pathology that was most significant in subgroups of children with mental retardation. Conclusions. In the food diet of many children with psychomotor disorders, there were unhealthy eating patterns typical of the Western diet. Numerous deficiencies in the daily consumption of basic nutrients, including vitamins and minerals, were found in them, which had a probable correlation with neurological disorders. To improve the effectiveness of the rehabilitation of children with psychomotor disorders, a multidisciplinary approach is advisable with the involvement of a nutritionist for personalized correction of the child’s diet.


Ключевые слова

діти дошкільного віку; нутритивне забезпечення; розлади аутистичного спектра; затримка психомовного розвитку; синдром дефіциту уваги з гіперактивністю

preschool children; nutrient support; autism spectrum disorders; mental retardation; attention deficit hyperactivity disorder


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Няньковський С.Л., Пасічнюк І.П. Оцінка нутритивного статусу школярів 1–11-х класів міста Львова. Здоровье ребенка. 2016. № 6(74). С. 45-49. doi: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82130.
2. Childs C.E., Calder P.C., Miles E.A. Diet and immune function. Nutrients. 2019. № 11(8). Р. 1933. doi: 10.3390/nu11081933. PMCID: PMC6723551. PMID: 31426423.
3. Nutrition and the developing brain. 1st ed. Hall Moran V., Lowe N.M., eds. Boca Raton: CRC Press, 2016. 279 p.
4. Шадрін О.Г., Гайдучик Г.А. Проблемні питання харчування дітей раннього віку та шляхи їх вирішення. Современная педиатрия. 2016. № 3(75). С. 110-114. doi: 10.15574/SP.2016.75.110. 
5. Wachs T.D., Georgieff M., Cusick S., McEwen B. Issues in the timing of integrated early interventions: contributions from nutrition, neuroscience and psychological research. Ann. NY Acad. Sci. 2014. № 1308 (1). Р. 89-106. doi: 10.1111/nyas.12314. PMID: 24354763. PMCID: PMC4075015.
6. De Onis M. Child growth and development. Nutrition and health in a developing world. 3rd ed. De Pee S., Taren D., Bloem M.W., eds. NewYork: Humana Press, Cham, 2017. 828 p.
7. Bhutta Z.A., Guerrant R.L., Nelson C.A. III. Neurodevelopment, nutrition, and inflammation: the evolving global child health landscape. Pediatrics. 2017. № 139 (Suppl. 1). S12-S22. doi: 10.1542/peds.2016-2828D.
8. Khanna D., Yalawar M., Saibaba P.V. et al. Oral nutritional supplementation improves growth in children at malnutrition risk and with picky eating behaviors. Nutrients. 2021. № 13. Р. 3590. doi: 10.3390/nu13103590. PMCID: PMC8538528. PMID: 34684591.
9. Nyaradi A., Li J., Hickling S., Foster J., Oddy W.H. The role of nutrition in children’s neurocognitive development, from pregnancy through childhood. Front Hum. Neurosci. 2013. № 7. Р. 97. doi: 10.3389/fnhum.2013.00097. PMCID: PMC3607807. PMID: 23532379.
10. Blackstad M.M., Smith E.R., Etheredge A. et al. Nutritional, socioeconomic, and delivery characteristics are associated with neurodevelopment in Tanzanian children. J. Pediatr. 2019. № 207. Р. 71-79.e8. doi: 10.1016/j.jpeds.2018.10.066.
11. Kvashnina L.V., Ignatova T.B. Provision of preschool children with long-chain polyunsaturated fatty acids and correctability of their deficiency (a literature review and the results of the authorsʼ researches). Modern pediatrics. 2018. № 2(90). Р. 98-108. doi: 10.15574/SP.2018.90.98.
12. Wu G. Dietary protein intake and human health. Food Funct. 2016. № 7 (3). 1251-1265. doi: 10.1039/c5fo01530h. PMID: 26797090.
13. Idris S.M. Protein energy malnutrition among children less than five years and the clinical management protocol at Mohammed El Ameen Hamid hospital for children — Sudan-2019. EAS J. Humanit. Cult. Stud. 2021. № 3(5). Р. 206-215. doi: 10.36349/easjhcs.2021.v03i05.006.
14. Gautam B.P.S., Gondwal M., Kishore N. Biomedical applications of natural proteins. Springer briefs in biochemistry and molecular biology. Kumar D., Kundapur R.R., eds. New Delhi: Springer, 2015. 148 p.
15. Joosten K., Embleton N., Yan W., Senterre T. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: energy. Clin. Nutr. 2018. № 37(6). Р. 2309-2314. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.944. PMID: 30078715.
16. Lapillonne A., MisFidler N., Goulet O., Wu J., Koletzko B. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Lipids. Clin. Nutr. 2018. № 37(6 Pt B). Р. 2324-2336. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.946. PMID: 30143306.
17. Schoeler M., Caesar R. Dietary lipids, gut microbiota and lipid metabolism. Rev. Endocr. Metab. Disord. 2019. № 20 (4). Р. 461-472. doi.org:10.1007/s11154-019-09512-0. PMID: 31707624. PMCID: PMC6938793.
18.Grundy S.M. Metabolic syndrome update. Trends Cardiovasc. Med. 2016. № 26(4). Р. 364-373. doi.org/10.1016/j.tcm.2015.10.004. PMID: 26654259.
19. Koletzko B., Demmelmair H., Socha P. Nutritional support of infants and children: supply and metabolism of lipids. Bailieres Clin. Gastroenterol. 1998. № 12(4). Р. 671-696. doi: 10.1016/s0950-3528(98)90003-3. PMID: 10079902.
20. Goulet O.J., Cai W., Seo J.-M. Lipid emulsion use in pediatric patients requiring long-term parenteral nutrition. J. Parenter. Enteral. Nutr. 2020. № 44 (Suppl. 1). S55-S67. doi: 10.1002/jpen.1762. PMID: 32049395.
21. Mesotten D., Joosten K., VanKempen A., Verbruggen S. –ESPGHAN/ESPEN/ESPR guidelines on pediatric parenteral nutrition: Carbohydrates. Clin. Nutr. 2018. № 37(6 Pt B). Р. 2337-2343. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.947. PMID: 30037708.
22. Ludwig D.S., Hu F.B., Tappy L., Brand-Miller J. Dietary carbohydrates: role of quality and quantity in chronic disease. BMJ. 2018. № 361. Р. k2340. doi: 10.1136/bmj.k2340. PMID: 29898880. PMCID: PMC5996878.
23. Genovesi S., Giussani M., Orlando A., Orgiu F., Parati G. Salt and sugar: two enemies of healthy blood pressure in children. Nutrients. 2021. № 13(2). Р. 697. doi: 10.3390/nu13020697. PMID: 33671538. PMCID: PMC7927006.
24. Haapala E.A., Eloranta A.-M., Venäläinen T., Schwab U., Lindi V., Lakka T.A. Associations of diet quality with cognition in children — the physical activity and nutrition in children study. Br. J. Nutr. 2015. № 114(7). Р. 1080-1087. doi: 10.1017/S0007114515001634. PMID: 26270999.
25. Cheah M.C.C., McCullough A.J., Goh G.B.B. Bioactive food as dietary interventions for diabetes. 2nd ed. Watson R.R., Preedy V.R., eds. Academic Press, 2019. 682 p.
26. Kapoor B., Kapoor D., Gautam S., Singh R., Bhardwaj S. Dietary polyunsaturated fatty acids (PUFAs): uses and potential health benefits. Curr. Nutr. Rep. 2021. № 10(3). Р. 232-242. doi: 10.1007/s13668-021-00363-3. PMID: 34255301.
27. Grillo A., Salvi L., Coruzzi P., Salvi P., Parati G. Sodium intake and hypertension. Nutrients. 2019. № 11(9). Р. 1970. doi: 10.3390/nu11091970. PMID: 31438636. PMCID: PMC6770596.
28. Gowrishankar M., Blair B., Rieder M.J. Dietary intake of sodium by children: Why it matters. Paediatr Child Health. 2020. № 25(1). Р. 47-53. doi: 10.1093/pch/pxz153. PMID: 32042243. PMCID: PMC7002818.
29. Müller D.N., Wick N., Haase S., Kleinewietfeld M., Linker R.A. Sodium in the microenvironment regulates immune responses and tissue homeostasis. Nat. Rev. Immunol. 2019. № 19(4). Р. 243-254. doi: 10.1038/s41577-018-0113-4.
30.  Дудар О.І. Гіперкаліємія у клінічній практиці. Індивідуалізація корекції гіперкаліємії: точка зору нефролога. Спеціалізований медичний портал Health-UA.com. URL: https://health-ua.com/article/37150-gperkalmya-vklnchnj-praktitc-ndivdualzatcya-korektc-gperkalm-tochka-zoru-ne (дата звернення: 14.02.2022).
31. Mihatsch W., Fewtrell M., Goulet O., Molgaard C., Picaud –J.-C., Senterre T. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatricparenteralnutrition: Calcium, phosphorus and magnesium. Clin Nutr. 2018. 37(6 Pt B). 2360-2365. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.950. PMID: 30097365.
32. Бережной В.В. Влияние витаминно-минерального обеспечения на рост и развитие детей. Современные способы коррекции витаминодефицитов. Современная педиатрия. 2018. № 3(91). С. 133-137.
33. Dommellof M., Szitanyi P., Simchowitz V., Franz A., Mimouni F. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Iron and trace minerals. Clin. Nutr. 2018. № 37 (6 Pt B). Р. 2354-2359. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.949. PMID: 30078716.
34. Бережной В.В., Корнева В.В. Комплексные подходы в терапии дефицита железа, цинка, витаминов группы В у детей школьного возраста. Современная педиатрия. 2016. № 3(75). С. 45-53. doi: 10.15574/SP.2016.75.45.
35. Gashu D., Stoecker B.J., Bougma K., Adish A., Haki G.D., Marquis G.S. Stunting, selenium deficiency and anemia are associated with poor cognitive performance in preschool children fromrural Ethiopia. Nutr. J. 2016. № 15. Р. 38. doi: 10.1186/s12937-016-0155-z. PMID: 27067274. PMCID: PMC4828825.
36. Miller J.D., Workman C.S., Panchang S.V. et al. Water security and nutrition: current knowledge and research opportunities. Adv. Nutr. 2021. № 12(6). Р. 2525-2539. doi: 10.1093/advances/nmab075. PMID: 34265039. PMCID: PMC8634318.
37. Turck D., Castenmiller J., De Henauw S. et al. Dietary reference values for chloride. EFSA J. 2019. № 17(9). Р. e05779. doi: 10.2903/j.efsa.2019.5779. PMCID: PMC7009052. PMID: 32626426.
38. Bronsky J., Campoy C., Braegger C. ESPGHAN/ESPEN/ESPR/CSPEN guidelines on pediatric parenteral nutrition: Vitamins. Clin. Nutr. 2018. № 37 (6Pt B). Р. 2366-2378. doi: 10.1016/j.clnu.2018.06.951. PMID: 30100105. 
39. Мочульська О.М., Боярчук О.Р., Кінаш М.І., Воронцова Т.О., Волянська Л.А. Ефекти вітамінів A, E, D, порушення їх обміну та оцінка рівня вітамінної забезпеченості в дітей (огляд літератури). Сучасна педіатрія. 2021. № 2(114). С. 58-66. Doi: 10.15574/SP.2021.114.58. 
40. Shalaby S.A., Handoka N.M., Amin R.E. Vitamin D deficiency is associated with urinary tract infection in children. Arch. Med. Sci. 2018. № 14(1). Р. 115-121. doi: 10.5114/aoms.2016.63262. PMCID: PMC5778422. PMID: 29379541.
41. Горобець А.О. Вітаміни і мікроелементи як специфічні регулятори фізіологічних та метаболічних процесів в організмі дітей та підлітків. Перинатологія і педіатрія. 2019. № 4(80). С. 75-92. Doi: 10.15574/PP.2019.80.75.
42. Patassini S., Begley P., Xu J. et al. Cerebral vitamin B5 (D-pantothenic acid) deficiency as a potential cause of metabolic perturbation and neurodegeneration in Huntington’s disease. Metabolites. 2019. № 9(6). Р. 113. doi: 10.3390/metabo9060113. PMID: 31212603. –PMCID: PMC6630497.
43. Няньковський С.Л., Пишник А.І., Куксенко О.В., Грушка О.І. Стан макро- та мікроелементного забезпечення дітей дошкільного віку з порушеннями психомоторного розвитку. Огляд літератури та власні дослідження. Здоров’я дитини. 2021. № 16(7). С. 40-47. doi: 10.22141/2224-0551.16.7.2021.244581. 
44. Кирилова Л.Г., Мірошников О.О., Грабовенська І.О. Розлади аутистичного спектра як ранні порушення нейророзвитку в дітей. Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. 2017. № 5(1). С. 71-78.
45. De Rubeis S., Buxbaum J.D. Genetics and genomics of autism spectrum disorder: embracing complexity. Hum. Mol. Genet. 2015. № 24(R1). R. 24-31. doi: 10.1093/hmg/ddv273. PMID: 26188008. –PMCID: PMC4675826.
46. Гальчин К.С. Особливості клінічних проявів атипового аутизму у дітей. Вісник морфології. 2015. Т. 21. № 1. С. 141-145.
47. Померанцева Т.І., Скоробагатова О.В. Характеристика клініко-нейропсихологічного поліморфізму дітей з затримкою психомовного розвитку. Сучасні підходи до діагностики та лікування захворювань нервової системи у дітей: матеріали наук.-практ. конф. Український вісник психоневрології. (м. Харків, 19–20 вер. 2020 р.). Харків, 2020. Т. 27. № 3. С. 102. 
48. Masi L., Gignac M. ADHD and comorbid disorders in childhood psychiatric problems, medical problems, learning disorders and developmental coordination disorder. Clinical Psychiatry. 2015. Vol. 1. № 1:5. P. 1-9. doi: 10.21767/2471-9854.100005.
49. Instanes J.T., Halmoy A., Engeland A., Haavik J., Furu K., Klungsoyr K. Attention-deficit/hyperactivity disorder in offspring of mothers with inflammatory and immune system diseases. Biol. Psychiatry. 2017. № 81(5). P. 452-459. doi: 10.1016/j.biopsych.2015.11.024. PMID: 26809250.
50. Маменко М.Е. Синдром дефицита внимания и гиперактивности у детей: современные взгляды на этиологию, патогенез, подходы к коррекции. Здоровье ребенка. 2015. № 5(56). С. 7-13.
51. Танцура Л.М., Пилипець О.Ю., Третьяков Д.В., Трембовецька О.В. Механізми формування, підходи до ранньої діагностики та корекції мінімальної мозкової дисфункції у дітей. Медичний форум. 2016. № 7 (07). С. 177-181.
52. Recommended Daily Allowances (Eurocomission directive 2008/100/EC of 28 October 2008 amending Council Directive 90/496/EEC on nutrition labelling for foodstuffs as regards recommended daily allowances, energy conversion factors and definitions). URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri = OJ:L:2008:285:0009:0012:EN:PDF (дата звернення: 15.09.2022).
53. Dietary Guidelines for Americans (US Department of Health and human Services, Office of Disease Prevention and Health Promotion), 2010. URL: https://health.gov/our-work/nutrition-physical-activity/dietary-guidelines/previous-dietary-guidelines/2010 (дата звернення: 15.09.2022).
54. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 02.10.2017 № 1073. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text (дата звернення: 14.09.2022).

Вернуться к номеру