Международный эндокринологический журнал Том 19, №2, 2023

Актуальність. Артеріальна гіпертензія (АГ), цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) і ожиріння є одними з найпоширеніших хвороб у світі, причому темпи їх зростання мають пандемічний характер. Оскільки серцево-судинні захворювання на сьогодні посідають провідне місце у структурі смертності, триває вивчення біомаркерів, що зможуть стати ключовими в діагностиці ранніх ознак розвитку серцево-судинної патології. Однією з таких перспективних молекул є кардіотрофін-1 (CTF-1). CTF-1 — протеїн з молекулярною масою 21,5 кДа, який належить до родини інтерлейкіну-6. Мета дослідження: визначення циркуляторного рівня CTF-1 у коморбідних хворих з АГ і проведення порівняльного аналізу його сироваткової концентрації за наявності різної коморбідності. Матеріали та методи. Обстежено 111 хворих на АГ (чоловіків/жінок — 50/61) віком 54,37 ± 1,18 року і 20 осіб контрольної групи. У процесі обстеження вони були розподілені на 4 групи залежно від наявності в них коморбідної патології: хворі на АГ — перша група (n = 22); хворі на АГ в поєднанні з ожирінням — друга група (n = 30); АГ у поєднанні із ЦД2 — третя група (n = 31); пацієнти з АГ, ЦД2 і ожирінням — четверта група (n = 28). У всіх пацієнтів вимірювали масу тіла, зріст, розраховували індекс маси тіла (ІМТ), визначали рівні глікованого гемоглобіну (HbA1c), показники ліпідного обміну; вимірювали рівень систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску. Визначення вмісту CTF-1 у сироватці крові проводили імуноферментним методом. Результати. Встановлено прямий кореляційний зв’язок рівня CTF-1 з масою тіла, ІМТ, рівнем HbA1c, САТ і ДАТ (р < 0,001). Отримані нами дані засвідчують, що CTF-1 може бути пусковим фактором виникнення серцево-судинних ускладнень, оскільки його рівень прогресивно збільшується зі збільшенням тяжкості коморбідної патології, а найвища його сироваткова концентрація встановлена у хворих на АГ із супутнім ЦД2 і ожирінням. Виявлені зміни демонструють роль гормону жирової тканини CTF-1 у розвитку коморбідної патології і дають підстави стверджувати, що CTF-1 є потенційним біомаркером розвитку серцево-судинних ускладнень. Висновки. Рівень CTF-1 був значуще вищим в па­цієнтів з АГ, ЦД2, ожирінням порівняно з хворими на АГ і пацієнтами з АГ та ожирінням, а також з особами контрольної групи. Концентрація CTF-1 у сироватці крові має позитивний кореляційний зв’язок з рівнями САТ і ДАТ, масою тіла, ІМТ, рівнем загального холестерину, HbA1c. Вивчення взаємозв’язків сироваткового рівня CTF-1 з метаболічними й гормональними показниками в коморбідних пацієнтів є перспективним напрямком подальших досліджень.

Background. Hypertension, type 2 diabetes mellitus (T2DM), and obesity are among the most common diseases in the world, and their growth rates are of a pandemic nature. Since cardiovascular diseases still occupy a leading place in the structure of mortality, the study of biomarkers continues that can be key in the diagnosis of early signs of cardiovascular pathology. Such promising molecule is cardiotrophin-1 (CTF-1). CTF-1 is a protein with a molecular weight of 21.5 kDa, which belongs to the interleukin-6 (IL-6) family. The purpose of this study is to evaluate the circulating level of CTF-1 in comorbid patients with hypertension, and to conduct a comparative analysis of its serum concentration in the presence of various comorbidities. Materials and methods. One hundred and eleven patients with hypertension (men/women — 50/61) aged (54.37 ± 1.18) years and 20 persons of the control group were examined. In the process of examination, they were divided into 4 groups depending on the presence of comorbid pathology: hypertension — group 1 (n = 22); hypertension combined with obesity — group 2 (n = 30); hypertension and T2DM — group 3 (n = 31); hypertension, T2DM and obesity — group 4 (n = 28). In all patients, body weight and height were measured, body mass index (BMI) was calculated, glycated hemoglobin (HbA1c) levels, lipid metabolism indicators were determined, systolic and diastolic blood pressure levels were measured. CTF-1 content in blood serum was determined by enzyme-linked immunosorbent assay. Results. A direct correlation of CTF-1 level with weight, BMI, HbA1c level, systolic and diastolic blood pressure was found (p < 0.001). The data obtained prove that CTF-1 can be a trigger for the occurrence of cardiovascular complications, since its level progressively increases with increasing severity of comorbid pathology, and its highest serum concentration is found in patients with hypertension, concomitant T2DM and obesity. The detected changes demonstrate the role of CTF-1, the adipose tissue hormone, in the development of comorbid pathology and make it possible to assert that CTF-1 is a potential biomarker of cardiovascular complications. Conclusions. The level of CTF-1 was significantly higher in patients with hypertension, T2DM, obesity compared to those with hypertension, hypertension and obesity, as well as compared to this indicator in the control group. The concentration of CTF-1 in blood serum positively correlates with the levels of systolic and diastolic blood pressure, body weight, BMI, total cholesterol and HbA1c level. The study of the relationship between the serum level of CTF-1 and metabolic and hormonal indicators in comorbid patients is a promising direction for further research.

цукровий діабет 2-го типу; артеріальна гіпертензія; ожиріння; кардіотрофін-1

type 2 diabetes mellitus; hypertension; obesity; cardiotrophin-1

1. Nowakowska M., Zghebi S.S., Ashcroft D.M., Buchan I., Chew-Graham C., Holt T. et al. The comorbidity burden of type 2 diabetes mellitus: patterns, clusters and predictions from a large English primary care cohort. BMC Med. 2019 Jul 25. 17(1). 145. doi: 10.1186/s12916-019-1373-y. Erratum in: BMC Med. 2020 Jan 25. 18(1). 22. PMID: 31345214; PMCID: PMC6659216.
2. Cimini C.C.R., Maia J.X., Pires M.C., Ribeiro L.B., Pinto V.S.O.E.A., Batchelor J. et al. Pandemic-Related Impairment in the Monitoring of Patients With Hypertension and Diabetes and the Development of a Digital Solution for the Community Health Worker: Quasiexperimental and Implementation Study. JMIR Med. Inform. 2022 Mar 29. 10(3). e35216. doi: 10.2196/35216. PMID: 35191842; PMCID: PMC8966891.
3. Williams B., Mancia G., Spiering W., Agabiti Rosei E., Azizi M., Burnier M. et al.; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J. 2018 Sep 1. 39(33). 3021-3104. doi: 10.1093/eurheartj/ehy339. Erratum in: Eur. Heart J. 2019 Feb 1. 40(5). 475. PMID: 30165516.
4. Andreeva-Gateva P.A., Mihaleva I.D., Dimova I.I. Type 2 diabetes mellitus and cardiovascular risk; what the pharmacotherapy can change through the epigenetics. Postgrad. Med. 2020 Mar. 132(2). 109-125. doi: 10.1080/00325481.2019.1681215. 
5. Koval S.M., Yushko K.O., Snihurska I.O., Starchenko T.G., Pankiv V.I., Lytvynova O.M., Mysnychenko O.V. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial Hypertension. 2019. 23(3). 183-189. DOI: 10.5603/AH.a2019.0012.
6. Chernatska O., Demikhova N. Improvement of treatment in persons with arterial hypertension and type 2 diabetes mellitus. Georgian Med. News. 2018 Nov. (284). 47-51. PMID: 30618388.
7. Cosentino F., Grant P.J., Aboyans V., Bailey C.J., Ceriello A., Delgado V. et al.; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Eur. Heart J. 2020 Jan 7. 41(2). 255-323. doi: 10.1093/eurheartj/ehz486. Erratum in: Eur. Heart J. 2020 Dec 1. 41(45). 4317. PMID: 31497854.
8. Robador P.A., Moreno M.U., Beloqui O., Varo N., Redón J., Fortuño A. et al. Protective effect of the 1742(C/G) polymorphism of human cardiotrophin-1 against left ventricular hypertrophy in essential hypertension. J. Hypertens. 2010 Nov. 28(11). 2219-26. doi: 10.1097/HJH.0b013e32833da326. PMID: 20683337. 
9. Ruixing Y., Jinzhen W., Dezhai Y., Jiaquan L. Cardioprotective role of cardiotrophin-1 gene transfer in a murine model of myocardial infarction. Growth Factors. 2007 Aug. 25(4). 286-94. doi: 10.1080/08977190701781289. PMID: 18092236. 
10. Limongelli G., Calabro P., Maddaloni V., Russo A., Masarone D., D’Aponte A. et al. Cardiotrophin-1 and TNF-alpha circulating levels at rest and during cardiopulmonary exercise test in athletes and healthy individuals. Cytokine. 2010 Jun. 50(3). 245-7. doi: 10.1016/j.cyto.2009.12.007. Epub 2010, Jan 6. PMID: 20053569. 
11. Lopez-Andres N., Martin-Fernandez B., Rossignol P., Zannad F., Lahera V., Fortuno M.A. et al. A role for cardiotrophin-1 in myocardial remodeling induced by an aldosterone. Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. 2011 Dec. 301(6). H2372-82. doi: 10.1152/ajpheart.00283.2011. Epub 2011, Sep 16. PMID: 21926338. 
12. Monserrat L., López B., González A., Hermida M., Fernandez X., Ortiz M. et al. Cardiotrophin-1 plasma levels are associated with the severity of hypertrophy in the hypertrophic cardiomyopathy. Eur. Heart J. 2011 Jan. 32(2). 177-83. doi: 10.1093/eurheartj/ehq400. 
13. Moreno-Aliaga M.J., Pérez-Echarri N., Marcos-Gómez B., Larequi E., Gil-Bea F.J., Viollet B. et al. Cardiotrophin-1 is a key regulator of glucose and lipid metabolism. Cell. Metab. 2011 Aug 3. 14(2). 242-53. doi: 10.1016/j.cmet.2011.05.013. PMID: 21803294.
14. Gamella-Pozuelo L., Fuentes-Calvo I., Gómez-Marcos M.A., Recio-Rodriguez J.I., Agudo-Conde C., Fernández-Martín J.L. et al. Plasma Cardiotrophin-1 as a Marker of Hypertension and Diabetes-Induced Target Organ Damage and Cardiovascular Risk. Medicine (Baltimore). 2015 Jul. 94(30). e1218. doi: 10.1097/MD.0000000000001218. PMID: 26222851; PMCID: PMC4554114. 
15. López-Yoldi M., Stanhope K.L., Garaulet M., Chen X.G., Marcos-Gómez B., Carrasco-Benso M.P. et al. Role of cardiotrophin-1 in the regulation of metabolic circadian rhythms and adipose core clock genes in mice and characterization of 24-h circulating CT-1 profiles in normal-weight and overweight/obese subjects. FASEB J. 2017 Apr. 31(4). 1639-1649. doi: 10.1096/fj.201600396RR. Epub 2017 Jan 17. PMID: 28096235; PMCID: PMC5349803. 
16. Sharif S., Saleem A., Naz S., Rashid F., Iqtedar M., Kaleem A., Latif A. Increased Expression of Cardiotrophin-1 in Cardiomyopathy Patients. Balkan J. Med. Genet. 2021 Jul 27. 24(1). 21-26. doi: 10.2478/bjmg-2021-0008. PMID: 34447655; PMCID: PMC8366478.
17. Jougasaki M. Cardiotrophin-1 in cardiovascular regulation. Adv. Clin. Chem. 2010. 52. 41-76. doi: 10.1016/s0065-2423(10)52002-x. PMID: 21275339. 
18. Rose-John S. Interleukin-6 Family Cytokines. Cold Spring Harb. Perspect. Biol. 2018 Feb 1. 10(2). a028415. doi: 10.1101/cshperspect.a028415. PMID: 28620096; PMCID: PMC5793756. 
19. Altun I., Pamukcu B., Yildiz C.E., Arkaya S.C., Guz G., Yilmaz A. et al. Cardiotrophin-1: A new predictor of atrial fibrillation relapses after the successful cardioversion. Bosn. J. Basic Med. Sci. 2015 Jul 23. 15(3). 68-73. doi: 10.17305/bjbms.2015.503. PMID: 26295297; PMCID: PMC4593931.
20.  Hung H.C., Lu F.H., Wu H.T., Ou H.Y., Yang Y.C., Wu J.S., Chang C.J. Cardiotrophin-1 is inversely associated with obesity in non-diabetic individuals. Sci Rep. 2015 Dec 1. 5. 17438. doi: 10.1038/srep17438. PMID: 26621340; PMCID: PMC4664929.
21. Stephens J., Ravussin E., White U. The Expression of Adipose Tissue-Derived Cardiotrophin-1 in Humans with Obesity. Biology (Basel). 2019 Apr 13. 8(2). 24. doi: 10.3390/biology8020024. PMID: 31013924; PMCID: PMC6627495. 
22. Kobrynska O., Didushko O. Current possibilities of influen–cing the main cardiovascular risk factors in patients with type 2 diabetes mellitus. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2022. 18(8). 426-431. https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.8.2022.– 1220.
23. Martínez-Martínez E., Brugnolaro C., Ibarrola J., Ravassa S., Buonafine M., López B. et al. CT-1 (Cardiotrophin-1)-Gal-3 (Galectin-3) Axis in Cardiac Fibrosis and Inflammation. Hypertension. 2019 Mar. 73(3). 602-611. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11874. PMID: 30612490.