Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «» Том 16, №1-2, 2023

Вернуться к номеру

На допомогу сімейному лікарю. Місце фіксованої комбінації бета-блокатора з діуретиком у терапії артеріальної гіпертензії

Авторы: Лазарєв П.О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати

Бета-адреноблокатори (БАБ) сьогодні є одним з п’яти основних класів антигіпертензивних засобів. Згідно із сучасними клінічними рекомендаціями з лікування артеріальної гіпертензії (АГ), вони є препаратами вибору на першому кроці терапії в пацієнтів, які мають супутню патологію, а саме: ішемічну хворобу серця (ІХС), хронічну серцеву недостатність (ХСН) зі зниженою фракцією викиду, фібриляцію передсердь [1]. Починаючи з 2007 року всі європейські настанови з ведення пацієнтів з АГ звертають увагу на неоднорідність цього класу препаратів, а також на переваги вазодилатуючих препаратів в терапії АГ [1–4]. Так, усі настанови відзначають метаболічну нейтральність вазодилатуючих БАБ, ефективне й пропорційне зниження як периферичного, так і центрального артеріального тиску (АТ), відсутність негативного впливу на сексуальну функцію (стосується тільки небівололу) і можливість їх ефективної та безпечної комбінації з тіазидними й тіазидоподібними діуретиками. 
Як відомо, у рекомендаціях ESC/ESH 2018 року прийнято поетапну стратегію лікування АГ з використанням фіксованої комбінації (ФК) двох препаратів в одній таблетці вже на початковому етапі терапії для більшості пацієнтів [1]. В Україні ми маємо єдину подвійну ФК вазодилатуючого бета-блокатора з тіазидним діуретиком — це комбінація небівололу з гідрохлортіазидом (ГХТЗ) у дозах 5 і 12,5 мг відповідно. Доцільно розглянути категорії пацієнтів, у яких терапію АГ варто розпочинати саме з цієї ФК.
Перш за все, як зазначалося вище, це пацієнти з АГ, які мають супутню стенокардію, ХСН, фібриляцію передсердь, і хворі, які перенесли інфаркт міокарда. Друга категорія — пацієнти з високим нормальним рівнем АТ (або АГ I cтупеня) і встановленими серцево-судинними захворюваннями (особливо ІХС), у яких монотерапія будь-яким БАБ не привела до бажаного зниження рівня АТ. І, нарешті, третя категорія — це будь-які пацієнти з АГ, які відповіли на раніше призначену монотерапію небівололом, але не досягли нормалізації АТ. Крім того, ФК небіволол/ГХТЗ застосовується в тих випадках, коли потрібен швидкий контроль АТ для запобігання ушкодженню органів-мішеней [5].
Ефективність ФК небіволол/ГХТЗ доведена низкою клінічних досліджень. У дослідженні NEHIS у пацієнтів з ізольованою систолічною АГ продемонстровано більш виражене зниження систолічного АТ (–25,8 ± 12,0 мм рт.ст. проти –21,2 ± 14,0 мм рт.ст., p < 0,03) порівняно з ФК ірбесартан/ГХТЗ при практично однаковому зниженні діастолічного АТ [6]. Додавання ГХТЗ до небівололу в первинних пацієнтів з АГ I–II ступеня продемонструвало збільшення рівня відповіді на терапію з 70 до 94 %, при цьому абсолютне зниження систолічного АТ при додаванні 12,5 мг ГХТЗ до попередньої терапії 5 мг небівололу становило 17,7 мм рт.ст., а діастолічного АТ — 9,8 мм рт.ст. [7]. 
Слід зазначити, що ФК небіволол/ГХТЗ може призначатися як пацієнтам із супутнім метаболічним синдромом, так і пацієнтам із цукровим діабетом 2-го типу. Ефективність і безпечність застосування цієї комбінації продемонстрована в комплексному аналізі результатів п’яти клінічних досліджень, проведених у Німеччині в пацієнтів з АГ і супутнім цукровим діабетом 2-го типу, старших за 70 років [8]. Було доведено, що комбінація небівололу і ГХТЗ добре переносилася пацієнтами з груп високого ризику; загалом жодних змін лабораторних показників не спостерігалося протягом 3 місяців терапії. Крім того, ретроспективний субаналіз результатів великого багатоцентрового дослідження SENIORS також продемонстрував відсутність будь-якого негативного впливу трирічної терапії небівололом разом з ГХТЗ на рівні загального холестерину, тригліцеридів і глюкози в підгрупі пацієнтів із супутньою АГ [5]. Важливо звернути увагу, що відсутність негативного впливу на метаболічні показники була продемонстрована як у загальній популяції, так і в пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози на початку лікування.
ФК небіволол/ ГХТЗ (5 мг/2,5 мг) призначається один раз на добу, бажано в той самий час. Час прийому препарату краще за все обирати з урахуванням даних добового моніторування. За відсутності цих даних сімейний лікар має орієнтуватися на показники АТ в індивідуальному щоденнику пацієнта. Пацієнтам із супутньою ІХС з метою зменшення частоти і кількості нападів стенокардії в разі необхідності до ФК можна додавати 2,5 або 5 мг монопрепарату небівололу. Якщо на подвійній терапії не досягається цільовий рівень АТ, слід додати третій препарат. Найчастіше це може бути дигідропіридиновий антагоніст кальцію. Слід уникати одночасного застосування БАБ з недигідропіридиновими препаратами. Можлива також комбінація з блокаторами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). При застосуванні блокаторів РААС перевага саме ФК небіволол/ ГХТЗ полягає в тому, що блокатори РААС з метою адекватного зниження АТ не бажано комбінувати з невазодилатуючими бета-блокаторами [9–11]. Потрійні ФК на основі високоселективних або вазодилатуючих БАБ в Україні поки відсутні. 
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
 
Отримано/Received 02.03.2023
Рецензовано/Revised 22.03.2023
Прийнято до друку/Accepted 28.03.2023

Список литературы

1. Williams B., Mancia G. et al.; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur. Heart J. 2018. № 39(33). Р. 3021-31044. 
2. Mansia G., De Backer G. et al. European Society of Hypertension; European Society of Cardiology. 2007 ESH-ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the task force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Blood Press. 2007. 16(3). 135-232
3. Mansia G. et al. Reappraisal of European guidelines on hypertension management: a European Society of Hypertension Task Force document. Journal of Hypertension. 27(11). Р. 2121-2158
4. Mancia G., Fagard R. et al. Task Force Members. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). J. Hypertens. 2013 Jul. 31(7). 1281-357.
5. Malacco E. Nebivolol/Hydrochlorothiazide: a new fixed-dose combination for effective simplified antihypertensive therapy. High Blood Press. Cardiovasc. Prev. 2008 Apr. 15(2). 75-84.
6. Grassi G., Seravalle G. et al. Multicenter Randomized Double-Blind Comparison of Nebivolol plus HCTZ and Irbesartan plus HCTZ in the Treatment of Isolated Systolic Hypertension in Elderly Patients: Results of the NEHIS Study. Adv. Ther. 2017 Jan. 33(12). 2173-2187.
7. Marazzi G., Volterrani M. et al. Effectiveness of nebivolol and hydrochlorothiazide association on blood pressure, glucose, and lipid metabolism in hypertensive patients. Adv. Ther. 2010 Sep. 27(9). 655-64.
8. Malacco E. Nebivolol/hydrochlorothiazide (HCTZ) combination in patients with essential hypertension: a pooled analysis from five non-interventional studies with a focus on diabetic and elderly patients. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. 2010 May. 14(5). 427-34.
9. Richards T.R., Tobe S.W. Combining other antihypertensive drugs with β-blockers in hypertension: a focus on safety and tolerability. Can. J. Cardiol. 2014 May. 30(5 Suppl.). S42-6. 
10. Sever P.S., Messerli F.H. Hypertension management 2011: optimal combination therapy. Eur. Heart J. 2011 Oct. 32(20). 2499-506. 
11. Gradman A.H., Basile J.N. et al.; American Society of Hypertension Writing Group. Combination therapy in hypertension. J. Am. Soc. Hypertens. 2010 Jan-Feb. 4(1). 42-50.

Вернуться к номеру