Резюме
Актуальність. Підвищення якості медичної допомоги залишається актуальною проблемою світових систем охорони здоров’я. В Україні використовується такий визнаний інструмент управління якістю, як акредитація. Проте низка досліджень свідчать про необхідність її удосконалення. Мета роботи: визначити особливості застосування акредитації для регулювання якості медичної допомоги й обґрунтувати концептуальні напрями її удосконалення в Україні. Матеріали та методи: системний підхід; порівняльний аналіз; бібліосемантичний метод; концептуальне моделювання; джерела наукової літератури, включно із систематичними оглядами з бази PubMed; нормативно-правові документи. Результати. Встановлено, що світові системи акредитації медичних організацій бурхливо розвиваються. Стандарти акредитації вийшли за межі національних систем і оформились у міжнародні програми. За змістом ці стандарти високодиференційовані. В Україні стандарти акредитації не переглядалися з 2013 року. За змістом вони повторюють нормативні вимоги та дублюють умови ліцензування. Акредитація суворо контролюється МОЗ, без участі громадських інституцій. Запропоновано концептуальні напрями вдосконалення акредитації: заснування незалежного агентства з акредитації; оновлення змісту стандартів акредитації, доповнення їх стандартами безпеки пацієнтів згідно з міжнародними критеріями; створення методичного забезпечення акредитації; навчання інспекторів з акредитації. Висновки. Національна система акредитації потребує вдосконалення відповідно до найкращих міжнародних зразків.
Background. Improving the quality of medical care remains an urgent problem of global healthcare systems. In Ukraine, such a recognized quality management tool as accreditation is used. However, several studies indicate the need for their improvement. The purpose of this work was to determine the specifics of using accreditation to regulate the quality of medical care and to substantiate the conceptual directions for its improvement in Ukraine. Materials and methods. The following materials and methods were used: systemic approach; comparative analysis; bibliosemantic method; conceptual modeling; sources of scientific literature, including systematic reviews from the PubMed database; regulatory and legal documents. Results. It was found that the world systems for accreditation of medical organizations are rapidly developing. Accreditation standards have gone beyond national systems and have become international programs. These standards are highly differentiated in content. In Ukraine, accreditation standards have not been reviewed since 2013. In terms of content, they repeat regulatory requirements and duplicate licensing conditions. Accreditation is strictly controlled by the Ministry of Health, without the participation of public institutions. Conceptual directions for improving accreditation are proposed: creation of an independent accreditation agency; updating the content of accreditation standards, supplementing them with patient safety standards in accordance with international criteria; creation of methodical assurance of accreditation; training of accreditation inspectors. Conclusions. The national accreditation system needs to be improved according to the best international models.
Список литературы
1. Заїка С.О., Грідін О.В. Теоретичні аспекти сутності та змісту якості як філософської, соціальної та економічної категорії. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2016. Вип. 172. С. 202-214. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2016_172_24 (дата звернення: 19.02.2023).
2. Marmot M., Allen J. Health priorities and the social determinants of health. EMHJ. 2015. Vol. 21, No. 9. P. 671-672. URL: https://applications.emro.who.int/emhj/v21/09/EMHJ_2015_21_9_671_672.pdf?ua=1&ua=1 (дата звернення: 19.02.2023).
3. Popescu D. Category of quality in aristotle and hegel. Revue. Roumaine de Philosophie. 2015. Vol. 59(2). P. 271-287. URL: https://www.researchgate.net/publication/292856434_Category_of_quality_in_aristotle_and_hegel (дата звернення: 19.02.2023).
4. Brubakk K. et al. A systematic review of hospital accreditation: the challenges of measuring complex intervention effects. BMC Health Serv. Res. 2015. Vol. 23. P. 15. 280. doi: 10.1186/s12913-015-0933-x (дата звернення: 24.02.2021).
5. Мазур І.П., Заболотько В.М., Стешенко І.Є. Кадровий потенціал системи охорони здоров’я: галузева структура медичних працівників у 2019 році. Українські медичні вісті. 2021. Т. 13. № 1(86). С. 16-22. doi: 10.32471/umv.2709-6432.86.1012.
6. Горачук В.В. Міжнародні інструменти підвищення якості менеджменту медичної допомоги. Економіка і право охорони здоров’я. 2015. № 1(1). С. 54-57. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eprozd_2015_1_12 (дата звернення: 19.02.2023).
7. Предоставление качественных услуг здравоохранения: обязательное условие всеобщего охвата услугами здравоохранения на мировом уровне. Женева: Всемирная организация здравоохранения, Организация экономического сотрудничества и развития и Международный банк реконструкции и развития. Всемирный банк. 2019. С. 62-74. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/312003?locale-attribute=pt& (дата звернення: 19.02.2023).
8. Mehta A., Goldstein S.D., Makary M.A. Global trends in center accreditation by the Joint Commission International: growing patient implications for international medical and surgical care. J. Travel Med. 2017. Vol. 1. № 24(5). doi: 10.1093/jtm/tax048 (дата звернення: 19.02.2023).
9. Биркович Т.І. Акредитація і регулювання якості медичних послуг в системі охорони здоров’я. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 4. URL: http:// www.dy.nayka.com.ua/pdf/4_2018/3.pdf (дата звернення: 19.02.2023).
10. Віленський А.Б. Сучасний стан та перспективи розвитку державного регулювання акредитації закладів охорони здоров’я в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 6. С. 61-65. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/6_2018/15.pdf (дата звернення: 19.02.2023).
11. Ukraine: Health system review. Health Systems in Transition / Lekhan V.N. et. al. World Health Organization. The European Observatory on Health Systems and Policies: 2015. 2015. Vol. 17(2). P. 1-153. URL: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/176099/HiT-17-2-2015-eng.pdf?sequence=5&isAllowed=y (дата звернення: 19.02.2023).
12. Lam M.B. et al. Association between patient outcomes and accreditation in US hospitals: observational study. BMJ. 2018. P. 363. k4011. doi: 10.1136/bmj.k4011 (дата звернення: 19.02.2023).
13. Mansour W., Boyd A., Walshe K. The development of hospital accreditation in low- and middle-income countries: a literature review. Health Policy Plan. 2020. Vol. 35(6). P. 684-700. doi: 10.1093/heapol/czaa011 (дата звернення: 19.02.2023).
14. Maseeh Uz Zaman, Nosheen Fatima. Accreditation of Healthcare Facilities: A Friend or Foe? Journal of the College of Physicians and Surgeons Pakistan. 2015. Vol. 25(10). P. 711-712. URL: https://vlibrary.emro.who.int/imemr/accreditation-of-healthcare-facilities-a-friend-or-foe-2/ (дата звернення: 19.02.2023).
15. Halasa Y.A. et al. Value and impact of international hospital accreditation: a case study from Jordan. East. Mediterr. Health J. 2015. Vol. 21(2). P. 90-9. doi: 10.26719/2015.21.90 (дата звернення: 19.02.2023).
16. Scott C. Williams et al. Comparing Public Quality Ratings for Accredited and Nonaccredited Home Health Agencies. Home Health Care Management & Practice. 2018. Vol. 30(1). P. 23-29. URL: https://doi.org/10.1177/1084822317737249 (дата звернення: 19.02.2023).
17. JCI Accreditation Standards for Hospitals, 7th Edition. 2020. 424 p. URL: https://store.jointcommissioninternational.org/jci-accreditation-standards-for-hospitals-7th-edition/ (дата звернення: 19.02.2023).
18. Inomata T. et al. The impact of Joint Commission International accreditation on time periods in the operating room: A retrospective observational study. PLoS One. 2018. Vol. 13(9). P. e0204301. doi: 10.1371/journal.pone.0204301 (дата звернення: 19.02.2023).
19. Про вдосконалення акредитації закладів охорони здоров’я: наказ від 14.03.2011 № 142. Міністерство охорони здоров’я України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0678-11#n39 (дата звернення: 19.02.2023).
20. Горачук В.В. Медико-соціальне обґрунтування моделі системи управління якістю медичної допомоги: дис. … д-ра мед. наук: 14.02.03. НМАПО імені П.Л. Шупика. Київ, 2015. 425 с.
21. Глобальные действия по обеспечению безопасности пациентов. Семьдесят вторая сессия Всемирной ассамблеи здравоохранения. WHA72.6. 28 мая 2019 г. 8 с. URL: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA72/A72_R6-ru.pdf (дата звернення: 19.02.2023).
22. Мазур І.П., Лехан В.М., Рибачук А.В. Трансформації стоматологічної галузі за період незалежності України та їх вплив на доступність стоматологічної допомоги. Медичні перспективи. 2022. № 1. С. 184-192. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.1.254470.
