Oral and General Health Том 4, №1, 2023

Актуальність. Узагальнюючої гіпотези стосовно етіології та патогенезу червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота на сьогодні не існує. Більшість авторів розглядають цей дерматоз як поліетіологічне захворювання, в етіології якого має значення метаболічна, нейроендокринна, вірусна природа, яка потенціюється токсикоалергічними, інфекційними та імунними тригерами. Мета дослідження: проаналізувати літературні джерела з характеристикою клітинного та видового складу мікрофлори слизової оболонки порожнини рота хворих на червоний плоский лишай. Матеріали та методи. Огляд та аналіз наукової й медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI за останні 10 років, включно з оглядами літератури та результатами клінічних випробувань. Результати. Зміни у слизовій оболонці порожнини рота більшою мірою пов’язані із загальними патологічними процесами, що сприяють розвитку червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота. Таким чином, очевидною є необхідність раннього виявлення патологічних станів, які є факторами ризику розвитку червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини рота. Відсутність чітких уявлень про етіологію та патогенез вимагає всебічного обстеження із метою виділення найбільш ймовірного та вагомого провоканта у кожному окремому клінічному випадку. Висновки. Червоний плоский лишай є поліетіологічним захворюванням, що потрапляє в коло інтересів досить великої кількості фахівців, а саме імунологів, ендокринологів, неврологів, гастроентерологів, терапевтів та стоматологів. Оскільки дебют захворювання часто відбувається із ураження слизової оболонки порожнини рота, це вимагає від лікаря-стоматолога глибокого та системного клінічного мислення.

Background. There is currently no generalizing hypothesis regarding the etiology and pathogenesis of oral lichen planus. Most authors consider this dermatosis as a polyetiological disease of metabolic, neuroendocrine, viral nature, which is potentiated by toxic allergic, infectious and immune triggers. The purpose of the study is to analyze literary sources with the characteristics of the cellular and species composition of the microflora of the oral mucosa in patients with lichen planus. Materials and methods. Review and analysis of scientific and medical literature for the last 10 years was performed based on the Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI databases, including literature reviews and results of clinical trials. Results. Changes in the oral mucosa are mostly associated with general pathological processes that contribute to the development of oral lichen planus. Thus, the need for early detection of pathological conditions that are risk factors for the development of oral lichen planus is obvious. The lack of clear ideas about the etiology and pathogenesis requires a comprehensive examination in order to identify the most likely and significant trigger in each clinical case. Conclusions. Lichen planus is a polyetiological disease that generalizes the interests of quite a large number of specialists, namely immunologists, endocrinologists, neurologists, gastroenterologists, therapists and dentists. Since the onset of the disease often begins from damage to the oral mucosa, this requires deep and systematic clinical thinking from the dentist.

червоний плоский лишай; слизова оболонка порожнини рота; етіологія; патогенез

lichen planus; oral mucosa; etiology; pathogenesis