Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №2, 2023

Вернуться к номеру

Вплив селену на перебіг запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в дітей

Вплив селену на перебіг запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в дітей

Авторы: Сорокман Т.В., Сокольник С.В., Макарова О.В.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Порушення гомеостазу есенціальних мікроелементів в організмі дітей відіграють істотну роль в етіології, патогенезі та терапії низки захворювань. Досліджень, присвячених обміну біоелементів при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зокрема вмісту селену (Se), проводилося недостатньо. Мета: оцінити вплив селену на перебіг запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового траку в дітей. Методи. У дослідження включено 112 дітей шкільного віку, хворих на запальні захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, які становили основну групу дослідження (55 дітей із хронічним гастритом (ХГ) і 57 дітей із хронічним гастродуоденітом (ХГД)), і 20 практично здорових дітей відповідного віку, які становили групу порівняння. Верифікація діагнозу ХГ і ХГД базувалася на клінічно-ендоскопічних даних за Хьюстонською модифікацією Сіднейської класифікації хронічних гастритів (1996) з оцінкою топографії та морфології. Кількісне визначення Se у плазмі крові здійснювали за допомогою мас-спектрометрії. Результати. Середній рівень Se у плазмі крові в дітей із запаленням слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки становив 75,82 ± 11,23 мкг/л, у дітей групи порівняння — 85,42 ± 9,44 мкг/л (р > 0,05). Нами не встановлено гендерної та вікової різниці в показниках Se у плазмі крові. Дефіцит Se в плазмі крові у дітей із ХГ і ХГД виявили в 78 випадках (69,6 %), у той час як у групі порівняння зниження рівня Se спостерігалося лише в 4 дітей (20 %). Вірогідних відмінностей щодо вмісту Se в дітей із ХГ і ХГД не встановлено. Однак аналіз показників залежно від активності запального процесу виявив вірогідні відмінності: при першому ступені активності запального процесу в слизовій оболонці рівень Se в плазмі крові був вірогідно нижчий (66,2 ± 6,1 мкг/мл), тоді як при другому він становив 78,5 ± 7,3 мкг/мл (р < 0,05), при третьому — 86,9 ± 9,3 мкг/мл (р < 0,01). Висновок. Встановлено зміни концентрації есенціального мікроелементу селену в плазмі крові дітей із хронічними запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, які можуть впливати на загальний стан дітей і перебіг захворювання, а також мають враховуватися під час проведення терапії запальних захворювань, що потребує більш широкого наукового обґрунтування.

Background. Impaired homeostasis of the essential microelements in the body of children plays a significant role in the etiology, pathogenesis and therapy of a number of diseases. Stu­dies on the exchange of bioelements in gastrointestinal diseases, in particular, the content of selenium (Se), have not been conducted enough. Aim: to evaluate selenium influence on the course of inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract in children. Materials and me­thods. The study included 112 school-age children with inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract (55 with chronic gastritis (CG), 57 with chronic gastroduodenitis (CGD)) as the main group and 20 practically healthy children of the corresponding age as the comparison group. Verification of CG and CGD diagnosis was based on clinical and endoscopic data according to the Houston mo­dification of the Sydney classification of chronic gastritis (1996) with assessment of topography and morphology. Quantitative determination of Se in blood plasma was carried out using mass spectrometry. Results. The average level of Se in blood plasma of children with inflammation of the gastric and duodenal mucosa was (75.82 ± 11.23) μg/l, in children of the comparison group — (85.42 ± 9.44) μg/l (p > 0.05). We did not find gender and age differences in Se plasma levels. Deficiency of Se in the blood of children with CG and CGD was found in 78 cases (69.6 %), while in the comparison group, a decrease in Se level was observed in only 4 children (20 %). There were no significant differences in the content of Se in children with CG and CGD. However, the analysis of indicators depending on the acti­vity of the inflammatory process revealed probable differences: with the first degree of the activity of the inflammatory process in the mucous membrane, the level of Se in the blood plasma was significantly lower ((66.2 ± 6.1) μg/ml), while with the second it was (78.5 ± 7.3) μg/ml (p < 0.05) and with the third — (86.9 ± 9.3) μg/ml (p < 0.01). Conclusions. The concentration of selenium, the essential trace element, in the blood plasma of children with chronic inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract was found to be probably lower than that of healthy children. The level of selenium in the blood plasma of these children probably positively correlated with the degree of inflammation in the mucous membrane of the gastroduodenal region. Changes in the concentration of selenium can affect the general condition of children, the duration and severity of the disease, which must be taken into account during the treatment of inflammatory diseases.


Ключевые слова

діти; хронічний гастрит; хронічний гастродуоденіт; селен

children; chronic gastritis; chronic gastroduodenitis; selenium

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.18.2.2023.1572

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Singh V., Singh M., Schurman J.V., Friesen C.A. Histopathological changes in the gastroduodenal mucosa of children with functional dyspepsia. Pathol. Res. Pract. 2018. 214(8). 1173-1178. doi: 10.1016/j.prp.2018.06.014. 
2. Schweizer U., Dehina N., Schomburg L. Disorders of selenium meta–bolism and selenoprotein function. Curr. Opin. Pediatr. 2021. 23. 4. 429-435. 
3. Avery J.C., Hoffmann P.R. Selenium, Selenoproteins, and Immunity. Nutrients. 2018. 10(9). 1203. doi: 10.3390/nu10091203. 
4. Steinbrenner H., Duntas L.H., Rayman M.P. The role of selenium in type-2 diabetes mellitus and its metabolic comorbidities. Redox Biol. 2022. 50. 102236. doi: 10.1016/j.redox.2022.102236. 
5. Rayman M.P. Selenium intake, status, and health: a complex relationship. Hormones (Athens). 2020. 19(1). 9-14. doi: 10.1007/s42000-019-00125-5. 
6. Dinh Q.T., Cui Z., Huang J. et al. Selenium distribution in the Chinese environment and its relationship with human health: A review. Environ. Int. 2018. 112. 294-309. doi: 10.1016/j.envint.2017.12.035. 
7. Hubalewska-Dydejczyk A., Duntas L., Gilis-Januszewska A. Pregnancy, thyroid, and the potential use of selenium. Hormones (Athens). 2020. 19(1). 47-53. doi: 10.1007/s42000-019-00144-2. 
8. Stoffaneller R., Morse N. A review of dietary selenium intake and selenium status in Europe and the Middle East. Nutrients. 2015. 7(3). 1494-1537. doi: https://doi.org/10.3390/nu7031494. 
9. Hamdan H.Z., Hamdan S.Z., Adam I. Association of Selenium Levels with Gestational Diabetes Mellitus: An Updated Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 2022 Sep 23. 14(19). 3941. doi: 10.3390/nu14193941. 
10. Short S.P., Pilat J.M., Williams C.S. Roles for selenium and selenoprotein P in the development, progression, and prevention of intestinal disease. Free Radic. Biol. Med. 2018. 1(127). 26-35. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2018.05.066. 
11. Razaghi A., Poorebrahim M., Sarhan D., Björnstedt M. Selenium stimulates the antitumour immunity: Insights to future research. Eur. J. Cancer. 2021. 155. 256-267. doi: 10.1016/j.ejca.2021.07.013.
12. Mojadadi A., Au A., Salah W., Witting P., Ahmad G. Role for Selenium in Metabolic Homeostasis and Human Reproduction. Nutrients. 2021. 13(9). 3256. doi: 10.3390/nu13093256. 
13. Hadrup N., Ravn-Haren G. Acute human toxicity and mortality after selenium ingestion: A review. J. Trace Elem. Med. Biol. 2020. 58. 126435. doi: 10.1016/j.jtemb.2019.126435. 
14. Ouyang J., Cai Y., Song Y., Gao Z., Bai R., Wang A. Potential Benefits of Selenium Supplementation in Reducing Insulin Resistance in Patients with Cardiometabolic Diseases: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 2022. 14(22). 4933. doi: 10.3390/nu14224933. 
15. Saikiran G., Mitra P., Sharma S., Kumar P.K., Sharma P. Selenium, oxidative stress and inflammatory markers in handicraft workers occupationally exposed to lead. Arch. Environ. Occup. Health. 2022. 77(7). 561-567. doi: 10.1080/19338244.2021.1968780.
16. Shi Y., Han L., Zhang X., Xie L., Pan P., Chen F. Selenium Alleviates Cerebral Ischemia/Reperfusion Injury by Regulating Oxidative Stress, Mitochondrial Fusion and Ferroptosis. Neurochem. Res. 2022 Oct. 47(10). 2992-3002. doi: 10.1007/s11064-022-03643-8. 
17. Adadi P., Barakova N.V., Muravyov K.Y., Krivoshapkina E.F. Designing selenium functional foods and beverages: A review. Food Res. Int. 2019. 120. 708-725. doi: 10.1016/j.foodres.2018.11.029. 
18. Huang Y., Fan B., Lei N., Xiong Y., Liu Y., Tong L. et al. Selenium Biofortification of Soybean Sprouts: Effects of Selenium Enrichment on Proteins, Protein Structure, and Functional Properties. Front. Nutr. 2022. 3(9). 849928. doi: 10.3389/fnut.2022.849928. 
19. Carlson B.A., Lee B.J., Tsuji P.A. et al. Selenocysteine tRNA([Ser]Sec), the central component of selenoprotein biosynthesis: isolation, identification, modification, and sequencing. Methods Mol. Biol. 2018. 1661. 43-60. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4939-7258-6_4.
20. Santesmasses D., Mariotti M., Gladyshev V.N. Bioinforma–tics of Selenoproteins. Antioxid Redox Signal. 2020. 33(7). 525-536. doi: 10.1089/ars.2020.8044.
21. Short S.P., Pilat J.M., Williams C.S. Roles for selenium and selenoprotein P in the development, progression, and prevention of intestinal disease. Free Radic. Biol. Med. 2018. 127. 26-35. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2018.05.066. 
22. Qiao L., Zhang X., Pi S. et al. Dietary supplementation with biogenic selenium nanoparticles alleviate oxidative stress-induced intestinal barrier dysfunction. NPJ Sci Food. 2022. 6(30). 33. https://doi.org/10.1038/s41538-022-00145-3.
23. Ye R., Huang J., Wang Z., Chen Y., Dong Y. The Role and Me–chanism of Essential Selenoproteins for Homeostasis. Antioxidants (Basel). 2022. 11(5). 973. doi: 10.3390/antiox11050973.
24. Kieliszek M. Selenium-fascinating microelement, properties and sources in food. Molecules. 2019. 24. 1298. doi: 10.3390/molecules24071298. 
25. Morán-Serradilla C., Angulo-Elizari E., Henriquez-Figuereo A., Sanmartín C., Sharma A.K., Plano D. Seleno-Metabolites and Their Precursors: A New Dawn for Several Illnesses? Metabolites. 2022. 12(9). 874. doi: 10.3390/metabo12090874.

Вернуться к номеру