Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023
Вернуться к номеру
Типи сприйняття інформації суб’єктами навчання за спеціальністю «анестезіологія та інтенсивна терапія»
Авторы: Єхалов В.В., Кравець О.В., Седінкін В.А., Пилипенко О.В.
Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Актуальність. У сучасних літературних джерелах наведено, що з п’яти основних каналів, за посередництвом яких людина отримує інформацію (зір, слух, смак, нюх і тактильні відчуття), суб’єктами навчання переважно застосовуються тільки три — слуховий, зоровий і тактильний, які визначають аудіальний, візуальний і кінестетичний типи сприйняття. Мета: визначити типи сприйняття інформації у лікарів-інтернів і учасників тренінгів за спеціальністю «анестезіологія та інтенсивна терапія» для оптимізації процесу післядипломного навчання. Матеріали та методи. Було проведено анонімне анкетування 48 лікарів-інтернів і 51 практичного лікаря за спеціальністю «анестезіологія та інтенсивна терапія» за спеціальним опитувальником з наступним розшифруванням і аналізом за домінуючими каналами отримання інформації та їх комбінаціями. Результати. При оцінюванні провідних (домінуючих) сенсорних модальностей у групі лікарів-інтернів було відзначено значну перевагу слухового сприйняття серед інших каналів отримання інформації. Оцінка домінуючих сенсорних типів у групі учасників тренінгів, які мають власний певний досвід роботи за спеціальністю, показала значну перевагу кінестетичного інформативного каналу, якому дещо поступається аудіальний сенсорний тип, а візуальна модальність відзначена лише в 11,2 % респондентів. Задіяння більшості сенсорних аналізаторів і поєднання модальностей у навчальному процесі сприяє не тільки цілісному сприйняттю, аналізу й засвоєнню навчальної інформації, але й формуванню мультимодального мислення. Тому під час освітнього процесу слід застосовувати мультимодальні технології, які дозволяють надавати навчальний матеріал у кількох форматах одночасно. Висновки. 1. Лікарі-інтерни здебільшого продемонстрували домінування аудіокінестетичного і полімодального типів засвоєння інформації. 2. Лікарі-анестезіологи з певним досвідом практичної діяльності більш схильні до монокінестетичної та аудіокінестетичної інформаційної модальності. 3. Полімодальний тип надання навчальної інформації є оптимальним у післядипломній освіті медичних працівників. 4. Упровадження до навчального процесу короткотривалих тренінгів з оволодіння практичними навичками створює оптимальну комбінацію шляхів отримання суб’єктами навчання навчальної інформації та консолідації пам’яті.
Background. Modern literary sources indicate that of the five main channels through which a person receives information (sight, hearing, taste, smell, and tactile sensations), subjects of learning mainly use only three — auditory, visual, and tactile that determine auditory, visual and kinesthetic. Purpose was to determine the types of perception of information by interns and participants of training in the specialty “Anesthesiology and intensive care” to optimize the postgraduate training process. Materials and methods. An anonymous survey of 48 interns and 51 practicing doctors in the specialty “Anesthesiology and intensive care” was conducted using a special questionnaire, followed by interpretation and analysis according to the dominant channels of obtaining information and their combinations. Results. When evaluating the leading (dominant) sensory modalities in the group of intern doctors, a significant advantage of auditory perception among other channels of receiving information was determined. The evaluation of the leading sensory types in the group of training participants who have their own specific work experience in the specialty showed a significant predominance of the kinesthetic informational channel, which is slightly inferior to the auditory sensory type, and only 11.2 % of the respondents account for the visual modality. The involvement of most sensory analyzers and the combination of modalities in the educational process contributes not only to the holistic perception, analysis and assimilation of educational information, but also to the formation of multimodal thinking. Therefore, during the educational process, multimodal technologies should be used, which allow providing educational material in several formats at the same time. Conclusions. 1. Interns mostly demonstrated the dominance of audio-kinesthetic and polymodal types of information acquisition. 2. Anesthesiologists with some practical experience are more inclined to monokinesthetic and audio-kinesthetic information modality. 3. The polymodal type of providing educational information is optimal in postgraduate education of medical workers. 4. The introduction of short-term trainings on mastering practical skills into the educational process creates an optimal combination of ways to obtain educational information and consolidate memory by subjects of training.
сприйняття інформації; навчальний процес; студенти
perception of information; learning process; students
Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.
- Іонов І.А. Фізіологія сенсорних систем: методичні рекомендації. Харків: ФОП Петров В.В., 2018. 45 с.
- Костенко А.А. Полімодальне сприйняття як психофізіологічна передумова використання мультимедійних технологій у процесі вивчення іноземної мови. Педагогіка формування творчої особистості у вищій та середній школі. 2013. № 28(81). С. 192-197.
- Jumiaty A.A., Atmowardoyo H., Salija K. Students’ Perception in Teaching Paragraph Writing Materials Based on EGRA Technique Klasikal: Journal of Education, Language Teaching and Science. 2021. Vol. 3. № 3. P. 38-46. doi: https://doi.org/10.52208/klasikal.v3i3.106.
- Лізун І.Ф. Соціальна перцепція як важливий фактор навчально-виховного процесу. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. 2010. № 50. С. 155-158.
- Височанська О.М. Вплив особливостей сприйняття та передачі інформації на формування цільових виробничих груп персоналу. Тернопіль: Економічна думка ТНЕУ, 2015. Т. 19. № 2. С. 41-46.
- Височанська О.М., Опотяк Ю.В. Оцінка інформаційно-комунікаційної взаємодії структурних підрозділів на підприємствах зв’язку. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2015. С. 78-81.
- Zuana M.M.M., Rumfot S., Aziz F., Handayani E.S., Lestari N.C. The Influence of Learning Styles (Visual, Kinesthetic and Auditory) on the Independence of Elementary Students’ Learning. Journal on Education. 2023. Vol. 5. № 3. P. 7952-7957. doi: https://doi.org/10.31004/joe.v5i3.1585
- Syofyan R., Kurnia M. The Impact of Visual, Auditory, and Kinesthetic Learning Styles on Economics Education Teaching. Advances in Economics, Business and Management Research. 2018. Vol. 57. P. 642-649. doi: 10.2991/PICEEBA-18.2018.17
- Свириденко О.М. Використання особливостей репрезентативних систем учнів для успішного засвоєння інформації. Віс–ник національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія. 2009. № 1. doi: 10.18372/2411-264X.1.3549.
- Krupinski T.F. Current perspectives in medical image perception. Attention, Perception, & Psychophysics. 2010. Vol. 72(5). P. 1205-1217. doi: 10.3758/APP.72.5.1205.
- Gutierrez M.C.V., Méndez M.R.L., Centeno B.Z. The Styles visual, Auditory, Kinesthetic and Competences in the Classroom. Int. J. Recent. Sci Res. 2018. Vol. 9(6). P. 27679-27682. doi: 10.24327/ijrsr.2018.0906.2310.
- Наурова А.Б., Капінус О.С., Грицевич Т.Л. Діагностика індивідуально-психологічних властивостей і якостей особистості. Навчально-методичний посібник. Львів: Національна академія сухопутних військ, 2016. C. 82-84.
- Костуба Н. Загальна психологія. Пізнавальні процеси: методичні рекомендації до проведення практичних і лабораторних занять. Луцьк, 2021. C. 22-25.
- Cook D.A., Thompson W.G., Thomas K.G., Thomas M.R. Lack of interaction between sensing-intuitive learning styles and problem-first versus information-first instruction: A randomized crossover trial. Advances in Health Science Education. 2009. Vol. 14. P. 79-90. doi: 10.1007/s10459-007-9089-8.
- Massa L.J., Mayer R.E. Testing the ATI hypothesis: should multimedia instruction accommodate verbalizer-visualizer cognitive style? Learn. Individ. Dif. 2006. Vol. 16. P. 321-335. doi: 10.1016/j.lindif.2006.10.001.
- McGraw P.V., Webb B.S., Moore D.R. Introduction. Sensory learning: from neural mechanisms to rehabilitation. Philos. Trans. R. SocLond. B. Biol. Sci. 2009. Vol. 364(1515). P. 279-83. doi: 10.1098/rstb.2008.0274.
- Jamil N.I., Baharuddin F.N., Maknu T.S.R. Factors Mining in Engaging Students Learning Styles Using Exploratory Factor Analysis. Procedia Economics and Finance. 2015. Vol. 31. P. 722 -729. doi: 10.1016/S2212-5671(15)01161-2.
- Pashler H., McDaniel M., Rohrer D., Bjork R. Learning styles: Concepts and evidence. Psychological science in the public inte–rest. 2008. Vol. 9(3). P. 105-119. doi: https://doi.org/10.1111/j.1539-6053.2009.01038.x.
- Aslaksen K., Lorås H. The Modality-Specific Learning Style Hypothesis: A Mini-Review. Front. Psychol. 2018. Vol. 9. N.a. 1538. P. 1-5. doi: 10.3389/fpsyg.2018.01538.
- Constantinidou F., Baker S. Stimulus modality and verbal learning performance in normal aging. Brain Lang. 2002. Vol. 82(3). P. 296-311. doi: 10.1016/s0093-934x(02)00018-4. PMID: 12160526.
- Akpinar B., Özdas F., Yildirim B., Batdi V. The Analysis of the Effects of Olfactive Stimulus in Learning in Context of Educational Technology.13th International Educational Technology Conference. Procedia — Social and Behavioral Sciences. 2013. Vol. 103. P. 954-962. doi: 10.1016/j.sbspro.2013.10.418.
- Suaib R.W. The Use of Visual Auditory Kinesthetic (VAK) Learning Styles to Increase Sudents’ Vocabulary Didaktika Jurnal Kependidikan, Jurusan Tarbiyah STAIN Watampone. 2017. Vol. 11. № 2. P. 239-253. doi:10.30863/didaktika.v11i2.169.
- Miller A.J. Auditory, visual, kinesthetic-tactile, and multi-sensory modalities: A quantitative study of how preferred modalities create more effective teaching and learning environments. Journal of Neuroscience and Behavioral Health. 2017. Vol. 9(1). N.a. 054C36A65479. P. 1-9. doi: 10.5897/JNBH2016.0138.