Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №3, 2023

Актуальність. На сьогодні у світі близько 40 млн людей страждають від серцевої недостатності (СН). До розвитку тяжкої СН частіше за все призводить дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП), що є частим показанням до трансплантації серця в усьому світі. Незважаючи на значні успіхи в медикаментозному лікуванні даної патології, захворюваність, частота госпіталізацій і смертність постійно зростають. Метою даної роботи було оцінити ефективність застосування гемосорбції (ГС) у пацієнтів з тяжкою СН на фоні ДКМП порівняно з хірургічним ремоделюванням лівого шлуночка (ЛШ). Матеріали та методи. В основу роботи покладено результати ретроспективного дослідження, до якого увійшли 80 пацієнтів з тяжкою СН на фоні ДКМП (NYHA III–IV; функціональний клас ІІІ–IV). У групі 1 (59 пацієнтів; фракція викиду (ФВ) ЛШ 21,10 ± 4,66 %) консервативна медикаментозна терапія була доповнена курсом із 3 процедур ГС з використанням гранульованого делігандизуючого гемосорбенту. У групі 2 (21 пацієнт; ФВ ЛШ 22,40 ± 2,27 %) пацієнтам виконано оперативні втручання у вигляді ремоделювання ЛШ. Результати. Отримано суттєве поліпшення клінічного стану і скоротливої функції ЛШ в обох групах. У групі 1 ФВ ЛШ збільшилась на 12,90 ± 2,06 % (р < 0,01), у групі 2 — на 13,25 ± 2,98 % (р < 0,05). Однак з проведенням ремоделюючих операцій на ЛШ була пов’язана більша кількість ускладнень, більша тривалість перебування в стаціонарі та вища летальність. Висновки. Застосування екстракорпоральних методів гемокорекції в комплексному лікуванні пацієнтів з ДКМП дозволяє поліпшити клінічний стан пацієнтів, результати лікування й уникнути ризиків, пов’язаних з проведенням хірургічних втручань.

Background. Currently, about 40 million people in the world suffer from heart failure (HF). The development of severe HF is most often caused by dilated cardiomyopathy (DCM) that is a frequent indication for heart transplantation worldwide. Despite significant advances in the medical treatment of this pathology, the morbidity, hospitalization rates, and mortality are constantly increasing. This study aimed to evaluate the effectiveness of hemosorption in patients with severe HF on the background of DCM compared to surgical left ventricular remodeling. Materials and methods. The study is based on the results of a retrospective study that included 80 patients with severe HF on the background of DCM (NYHA III–IV). In group 1 (59 patients; left ventricular ejection fraction (LVEF) 21.10 ± 4.66 %), conservative medical therapy was supplemented with a course of 3 hemosorption procedures using granular deligandizing hemosorbent. In group 2 (21 patients; LVEF 22.40 ± 2.27 %), patients underwent surgical interventions in the form of LV remodeling. Results. There was a significant improvement in the clinical state and LV contractility in both groups. In group 1, LVEF increased by 12.90 ± 2.06 % (p < 0.01), in group 2 — by 13.25 ± 2.98 % (p < 0.05). Howe­ver, more complications, longer hospital stay, and higher morta­lity were associated with LV remodeling. Conclusions. The use of extracorporeal hemocorrection methods in the comprehensive treatment of patients with DCM can improve the clinical state of patients, treatment outcomes and avoid the risks associated with surgical interventions.

гемосорбція; дилатаційна кардіоміопатія; серцева недостатність; хірургічне ремоделювання лівого шлуночка

hemosorption; dilated cardiomyopathy; heart failure; surgical left ventricular remodeling

1. Nair N., Gongora E. Stem cell therapy in heart failure: where do we stand today? Biochim. Biophys. Acta (BBA). Mol. Basis Dis. 2020. 1866 (4). 165489. doi.org/10.1016/j.bbadis.2019.06.003.
2. Seferović P.M., Polovina M., Bauersachs J. et al. Heart failure in cardiomyopathies: a position paper from the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology. Eur. J. Heart Fail. 2019 May. 21(5). 553-576. doi: 10.1002/ejhf.1461. Epub 2019 Apr 16. PMID: 30989768.
3. Merlo M., Cannatà A., Gobbo M., Stolfo D., Elliott P.M., Si–nagra G. Evolving concepts in dilated cardiomyopathy. Eur. J. Heart Fail. 2018 Feb. 20(2). 228-239. doi: 10.1002/ejhf.1103. Epub 2017 Dec 22. PMID: 29271570.
4. Japp A.G., Gulati A., Cook S.A., Cowie M.R., Prasad S.K. The diagnosis and evaluation of dilated cardiomyopathy. J. Am. Coll. Cardiol. 2016 Jun 28. 67(25). 2996-3010. doi: 10.1016/j.jacc.2016.03.590. PMID: 27339497.
5. Schultheiss H.P., Fairweather D., Caforio A.L.P. et al. Dilated cardiomyopathy. Nat. Rev. Dis. Primers. 2019 May 9. 5(1). 32. doi: 10.1038/s41572-019-0084-1. PMID: 31073128; PMCID: PMC7096917.
6. Orphanou N., Papatheodorou E., Anastasakis A. Dilated cardiomyopathy in the era of precision medicine: latest concepts and developments. Heart Fail. Rev. 2022 Jul. 27(4). 1173-1191. doi: 10.1007/s10741-021-10139-0. Epub 2021 Jul 14. PMID: 34263412; PMCID: PMC8279384.
7. Khush K.K., Potena L., Cherikh W.S. et al. The international thoracic organ transplant registry of the international society for heart and lung transplantation: 37th adult heart transplantation report-2020; focus on deceased donor characteristics. J. Heart Lung. Transplant. 2020. 39(10). 1003-1015. doi: 10.1016/j.healun.2020.07.010.
8. Tschöpe C., Ammirati E., Bozkurt B. et al. Myocarditis and inflammatory cardiomyopathy: current evidence and future directions. Nat. Rev. Cardiol. 2021. 18(3). 169-193. doi: 10.1038/s41569-020-00435-x.
9. Książczyk M., Lelonek M. Angiotensin receptor/neprilysin inhibitor-a breakthrough in chronic heart failure therapy: summary of subanalysis on PARADIGM-HF trial findings. Heart Fail. Rev. 2020. 25(3). 393-402. doi: 10.1007/s10741-019-09879-x.
10. Weinmann K., Werner J., Koenig W., Rottbauer W., Walcher D., Keßler M. Use of cardiac biomarkers for monitoring improvement of left ventricular function by immunoadsorption treatment in dilated cardiomyopathy. Biomolecules. 2019. 9(11). 654. Published 2019 Oct 25. doi: 10.3390/biom9110654.
11. Yoshikawa T., Baba A., Akaishi M. et al. Immunoadsorption therapy for dilated cardiomyopathy using tryptophan column — A prospective, multicenter, randomized, within-patient and parallel-group comparative study to evaluate efficacy and safety. J. Clin. Apher. 2016. 31(6). 535-544. doi: 10.1002/jca.21446.
12. Bian R.T., Wang Z.T., Li W.Y. Immunoadsorption treatment for dilated cardiomyopathy: A PRISMA-compliant systematic review and meta-analysis. Medicine (Baltimore). 2021. 100(26). e26475. doi: 10.1097/MD.0000000000026475.
13. Ковтун Г.І. Хірургічне ремоделювання лівого шлуночка при термінальній стадії серцевої недостатності у хворих, що знаходяться на листі очікування трансплантації серця: дис. … канд. мед. наук: 14.01.08. Київ, 2012. 139 с.
14. Douedi S., Douedi H. Mitral regurgitation. [Updated 2022 Aug 8]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022 Jan-. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK553135.
15. Sharma A., Agrawal S., Goel S., Borer J.S. Surgical treatment of ischemic mitral regurgitation: valve repair versus replacement. Curr. Cardiol. Rep. 2017 Jan. 19(1). 3. doi: 10.1007/s11886-017-0813-6. PMID: 28101839.
16. Andalib A., Mamane S., Schiller I. et al. A systematic review and meta-analysis of surgical outcomes following mitral valve surgery in octogenarians: implications for transcatheter mitral valve interventions. EuroIntervention. 2014 Feb. 9(10). 1225-34. doi: 10.4244/EIJV9I10A205. PMID: 24035898.
17. Moyse D.W., Kaye A.D., Diaz J.H. et al. Perioperative keta–mine administration for thoracotomy pain. Systematic review. Pain Physician. 2017. 20(3). 173-184.
18. Jacob K.A., Leaf D.E. Prevention of cardiac surgery-associa–ted acute kidney injury: a review of current strategies. Anesthesiol. Clin. 2019 Dec. 37(4). 729-749. doi: 10.1016/j.anclin.2019.08.007. Epub 2019 Sep 21. PMID: 31677688; PMCID: PMC7644277.