Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №3, 2023

Актуальність. Хронічний тонзиліт є найбільш поширеним захворюванням серед дітей та підлітків у структурі патології лор-органів. Невчасна діагностика й нераціональне лікування призводять до декомпенсації хронічного тонзиліту та розвитку уражень багатьох органів і систем дитячого організму тонзилогенного генезу. Мета роботи: вивчити клінічні особливості та ультразвукові зміни піднебінних мигдаликів у підлітків із хронічним тонзилітом. Матеріали та методи. Було обстежено 47 дітей віком від 13 до 17 років, хворих на хронічний тонзиліт: І група — 27 дітей із компенсованим хронічним тонзилітом, ІІ група — 20 пацієнтів, які страждають на декомпенсований хронічний тонзиліт. Групу контролю становили 16 практично здорових дітей, репрезентативних за віком та статтю. Використовували клінічні методи, ультрасонографію піднебінних мигдаликів, статистичні методи. Дослідження було схвалено комітетом з біоетики установи та відповідає принципам, зазначеним у Гельсінській декларації. Результати. За результатами ультразвукового дослідження піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, основними змінами були: збільшення їх поперечних розмірів понад 15 мм, поглиблення лакун, потовщення капсули, фіброзні зміни. Крім цього, у пацієнтів із тонзилогенними ураженнями серцево-судинної системи й декомпенсованою формою хронічного тонзиліту патологічні ознаки захворювання за даними ультразвукового дослідження були більш значними та проявлялися нечіткими контурами, підвищенням ехогенності, неоднорідною гіперехогенною структурою, дифузними фіброзними та кістозними змінами піднебінних мигдаликів. Висновки. Ультрасонографія піднебінних мигдаликів є неінвазивним, безболісним, доступним та інформативним методом вивчення структури мигдаликів у нормі та патології, дозволяє більш ретельно оцінити їх зміни при компенсованій та декомпенсованій формах хронічного тонзиліту.

Background. Chronic tonsillitis is the most common disease among children and adolescents in the structure of pathology of the ENT organs. Untimely diagnosis and irrational treatment lead to decompensation of chronic tonsillitis and the development of lesions of many organs and systems of the child’s body of tonsillogenic origin. The aim of the work was to study the clinical features and ultrasound changes of the palatine tonsils in adolescents with chronic tonsillitis. Materials and methods. We have examined 47 children aged 13 to 17 years suffering from chronic tonsillitis: group I — 27 patients with compensated chronic tonsillitis, group II — 20 patients suffering from decompensated chronic tonsillitis. The control group consisted of 16 practically healthy children, representative in terms of age and gender. We used clinical methods, ultrasonography of the palatine tonsils, and statistical methods. The study was approved by the Institutional Bioethics Committee and it conforms to the principles outlined in the Declaration of Helsinki. Results. According to the results of an ultrasound examination of the palatine tonsils in children with chronic tonsillitis, the main changes were an increase in their transverse dimensions by more than 15 mm, deepening of lacunae, thickening of the capsule, fibrous changes. In addition, in patients with tonsillogenic lesions of the cardiovascular system and a decompensated form of chronic tonsillitis, the pathological signs of the disease according to ultrasound were more significant and were manifested by unclear contours, increased echogenicity, heterogeneous hyperechoic structure, diffuse fibrous and cystic changes of the palatine tonsils. Conclusions. Ultrasonography of the palatine tonsils is a non-invasive, painless, accessible and informative method for studying the structure of the tonsils in normal and pathological conditions. It allows for a more thorough assessment of their changes in compensated and decompensated forms of chronic tonsillitis.

діти; ультрасонографія; тонзиліт; піднебінні мигдалики

children; ultrasonography; tonsillitis; palatine tonsils

1. Крючко Т.О., Безшапочний С.Б., Кушнерева Т.В., Лобурець В.В. Оптимізація схем лікувально-профілактичної допомоги дітям з хронічним тонзилітом: метод. рек. Київ, 2013. 38 с. URL: http://elib.umsa.edu.ua/jspui/handle/umsa/3910.
2. Bredun O., Melnikov O., Tymchenko M. Effects of plant-derived immunomodulators and Lizak preparation in vitro taken separately or in combination on the immune factors of palatine tonsils of children with chronic tonsillitis. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2019. 4–5. 13-18. doi: 10.37219/2528-8253-2019-4-13.
3. Avramovic V., Petrovic V., Jovic M., Vlahovic P. Quantification of cells expressing markers of proliferation and apoptosis in chronic tonsilitis. Acta Otorhinolaryngol. Ital. 2015. 35(4). 277-284. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26824215.
4. Duarte V.M. et al. Healthcare costs of acute and chronic tonsillar conditions in the pediatric population in the United States. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 2015. 79(6). 921-925. doi: 10.1016/j.ijporl.2015.04.019.
5. Белов В.А. Современные методы микробиологической диагностики при обострении хронических и острых формах тонзиллитов у детей. Вопросы современной педиатрии. 2012. 11(2). 128-131.
6. Мельников О.Ф., Бредун О.Ю., Тимченко М.Д., Бредун С.О. Вміст аферентних та ефекторних клітин імунної системи регуляторних цитокінів у піднебінних мигдаликах дітей при гіпертрофії та хронічному тонзиліті. Фізіологічний журнал. 2019. 65(2). 84-88.
7. Господарський І.Я., Господарська Х.О. Сучасні підходи до терапії хронічного тонзиліту з частими загостреннями у підлітків із цілорічним алергічним ринітом. Современная педиатрия. 2016. 1. 105-110. doi: 10.15574/SP.2016.73.105.
8. Ильченко С.И., Фиалковская А.А., Иванусь С.Г. Эффективность применения респираторного пробиотика Streptococcus salivarius K-12 у детей с рекуррентными тонзиллитами. Актуальная инфектология. 2020. 8(2). 26-30.
9. Jiang R. et al. Ultrasound features of primary non-Hodgkin’s lymphoma of the palatine tonsil: a case report. World Journal of Clinical Cases. 2021. 9(28). 8470-8475. doi: 10.12998/wjcc.v9.i28.8470.
10. Piccin O. et al. Ultrasonographic assessment of tonsillar volume in children. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 2017. 101. 262. doi: 10.1016/j.ijporl.2017.08.003.
11. Mehwish A., Usmani A. Role of Ultrasound in Estimation of Palatine Tonsil Volume in Obstructive Sleep Apnea Patients. Journal of Bahria University Medical and Dental College. 2020. 10(3). 228-233. doi: 10.51985/JBUMDC2020021.
12. Chikamori T. et al. Mechanisms of exercise limitation in hypertrophic cardiomyopathy. Journal of the American College of Cardiology. 1992. 19(3). 507-512. doi: 10.1016/s0735-1097(10)80262-1.
13. Трухин Д.В., Ким И.А., Носуля Е.В., Зубарева Е.А., Гаращенко Т.И. Применение ультразвукового метода исследования в оториноларингологии и при заболеваниях органов головы и шеи. Медицинский совет. 2020(11). 92-100.
14. Гарюк Г.И., Гарюк О.Г., Шевченко А.М. Ультразвуковая диагностика паратонзиллярного абсцесса на различных стадиях его развития. Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2005. 6. 67-69.
15. Сміян О.І., Мозгова Ю.А., Бинда Т.П., Романюк О.К., Моісеєнко Н.М., Павлюкова Н.А. Значення ультразвуковового дослідження в діагностиці тонзилогенних уражень серцево-судинної системи у дітей. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2012. 4(452). 19-23.
16. Bandarkar A.N., Adeyiga A.O., Fordham M.T., Preciado D., Reilly B.K. Tonsil ultrasound: technical approach and spectrum of pediatric peritonsillar infections. Pediatr. Radiol. 2016 Jun. 46(7). 1059-67. doi: 10.1007/s00247-015-3505-7.
17.  Chung D., Bandarkar A., Rana S. et al. Pilot study of the potential of 3D ultrasound to measure tonsillar volume and hypertrophy. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 2019 Nov. 126. 109612. doi: 10.1016/j.ijporl.2019.109612.
18. Perry J.L. et al. A Midsagittal-View Magnetic Resonance Ima–ging Study of the Growth and Involution of the Adenoid Mass and Related Changes in Selected Velopharyngeal Structures. Journal of Speech, Language, and Hearing Research. 2022. 65(4). 1282-1293. doi: 10.1044/2021_JSLHR-21-00514.
19. Aydin S., Uner C. Normal palatine tonsil size in healthy children: a sonographic study. La Radiologia Medica. 2020. 125(9). 864-869. doi: 10.1007/S11547-020-01168-0.
20. Smiyan O., Manko Yu., Loboda A. et al. Influence of magnesium on the state of the cardiovascular system in children with chronic tonsilitis. Wiadomosci Lekarskie. 2020. 73(5). 904-908. doi: 10.36740/WLek202005112.