Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 19, №3, 2023

Вернуться к номеру

Зв’язок між вмістом 25-гідроксивітаміну D і неалкогольною жировою хворобою печінки

Зв’язок між вмістом 25-гідроксивітаміну D і неалкогольною жировою хворобою печінки

Авторы: Ткач С.М. (1, 2), Паньків В.І. (1), Дорофєєв А.Е. (2)
(1) — Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. На сьогодні неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є вкрай поширеним захворюванням, яке вражає приблизно 25 % населення світу. Очікується, що поширеність НАЖХП у найближчі роки ще більше зросте через пандемію ожиріння, зростання захворюваності на цукровий діабет та інші фактори. Пошук факторів ризику НАЖХП, що можна модифікувати, є актуальним і невідкладним для запобігання збільшенню поширеності, захворюваності та прогресуванню цього захворювання. Останніми дослідженнями було показано, що таким фактором ризику може бути вітамін D, який завдяки своїм плейотропним ефектам модулює запалення печінки та фіброгенез, а також здатний покращити відповідь печінки на інсулін. Але остаточної думки відносно взаємозв’язку між рівнем вітаміну D і ризиком виникнення та прогресування НАЖХП поки що немає. Мета: дослідити сироватковий рівень 25(OH)D у хворих на НАЖХП і встановити його можливий зв’язок з розвитком і прогресуванням цього захворювання. Матеріали та методи. Усього обстежено 120 пацієнтів (78 жінок, 42 чоловіки) зі встановленим діагнозом НАЖХП віком від 18 до 60 років. Діагноз НАЖХП встановлювали на підставі проведеного мультимодального ультразвукового дослідження зі стеатометрією та еластографією, підвищення рівня трансаміназ при двох і більше вимірюваннях, присутності таких факторів ризику, як цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) і/або ожиріння. Недостатністю 25-гідроксивітаміну D вважали його рівень у сироватці крові ≥ 20 і < 30 нг/мл, а дефіцитом — рівень < 20 нг/мл. Результати. Середній рівень 25-гідроксивітаміну D (25,7 ± 2,6 нг/мл) в усіх хворих з НАЖХП був значно і вірогідно нижче, ніж у групі контролю (52,2 ± 6,8 нг/мл, P < 0,01), а у хворих на стеатогепатит (НАСГ) — нижче, ніж у хворих із простим стеатозом (24,3 ± 3,0 проти 27,1 ± 2,2), хоча різниця була невірогідною (Р > 0,05). У хворих з НАСГ із фіброзом печінки середній рівень 25-гідроксивітаміну D також був нижче, ніж у всіх хворих із НАЖХП/НАСГ, особливо при вираженому фіброзі F3-4, хоча ця різниця також не досягала вірогідних значень. Нормальний статус вітаміну D спостерігався тільки в 42 хворих із НАЖХП/НАСГ (35 %), у той час як зниження рівня вітаміну D у сироватці крові спостерігали в більшості пацієнтів (78 хворих, 65 %; Р < 0,005) у вигляді його недостатності або дефіциту в 66 (55 %) і 12 хворих (10 %) відповідно. Висновки. У відкритому дослідженні виявлено обернений зв’язок між рівнем 25(OH)D і ризиком розвитку і прогресування НАЖХП. Оскільки вітамін D розглядають як модифікуючий фактор ризику НАЖХП, цей висновок може мати клінічне значення через можливу профілактичну дію вітаміну D при НАЖХП.

Background. Today, non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a very common condition that affects ~ 25 % of the world’s population. The prevalence of NAFLD is expected to increase further in the coming years due to the obesity pandemic, rising incidence of diabetes and other factors. The search for modi­fiable risk factors for NAFLD is relevant and urgent to prevent the spread, morbidity and progression of this disease. Recent studies have shown that vitamin D may be a risk factor, which, due to its pleiotropic effects, modulates liver inflammation and fibrogenesis and can improve the liver response to insulin. But there is no definitive opinion on the relationship between vitamin D level and the risk of NAFLD. The purpose of the study was to investigate the serum level of 25(OH)D in patients with NAFLD and to establish its possible relationship with the development and progression of this disease. Materials and methods. A total of 120 patients (78 wo­men, 42 men) with a diagnosis of NAFLD aged 18 to 60 years were exa­mined. The diagnosis of NAFLD was made based on multimodal ultrasound with steatometry and elastography, increased transaminases in 2 or more measurements, the presence of risk factors such as type 2 diabetes mellitus and/or obesity. Serum 25-hydroxyvitamin D deficiency was considered at its serum level ≥ 20 and < 30 ng/ml, and deficiency at < 20 ng/ml. Results. The mean level of 25-hydroxyvitamin D (25.7 ± 2.6 ng/ml) in all patients with NAFLD was significantly and reliably lower than in the control group (52.2 ± 6.8 ng/ml, P < 0.01), and in people with non-alcoholic steatohepatitis (NASH), it was lower than in those with simple steatosis (24.3 ± 3.0 vs. 27.1 ± 2.2), although the difference was non-significant (P > 0.05). In patients with NASH and liver fibrosis, the mean level of 25-hydroxyvitamin D was also lower than in all patients with NAFLD/NASH, especially in severe F3–4 fibrosis, although this difference was also non-significant. Normal vitamin D status was observed in only 42 (35 %) patients with NAFLD/NASH, while most people (78 patients, 65 %; P < 0.005) had a decrease in serum vitamin D levels in the form of its insufficiency or deficiency: 66 (55 %) and 12 individuals (10 %), respectively. Conclusions. An open-label study found an inverse relationship between 25(OH)D levels and the risk of NAFLD development and progression. Because vitamin D is considered a modifiable risk factor for NAFLD, this finding may be of clinical significance due to the possible preventive effect of vitamin D in this disease.


Ключевые слова

недостатність вітаміну D; неалкогольна жирова хвороба печінки; неалкогольний стеатогепатит

vitamin D deficiency; non-alcoholic fatty liver disease; non-alcoholic steatohepatitis

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.19.3.2023.1271

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Cotter T.G., Rinella M. Nonalcoholic Fatty Liver Disease 2020: The State of the Disease. Gastroenterology. 2020 May. 158(7). 1851-1864. doi: 10.1053/j.gastro.2020.01.052. Epub 2020 Feb 13. PMID: 32061595.
  2. Powell E.E., Wong V.W., Rinella M. Non-alcoholic fatty liver disease. Lancet. 2021 Jun 5. 397(10290). 2212-2224. doi: 10.1016/S0140-6736(20)32511-3. Epub 2021 Apr 21. PMID: 33894145.
  3. Targher G., Day C.P., Bonora E. Risk of cardiovascular disease in patients with nonalcoholic fatty liver disease. N. Engl. J. Med. 2010 Sep 30. 363(14). 1341-50. doi: 10.1056/NEJMra0912063. PMID: 20879883.
  4. Younossi Z., Henry L. Contribution of Alcoholic and Nonalcoholic Fatty Liver Disease to the Burden of Liver-Related Morbidity and Mortality. Gastroenterology. 2016 Jun. 150(8). 1778-85. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.005. Epub 2016 Mar 12. PMID: 26980624.
  5. Eliades M., Spyrou E. Vitamin D: a new player in non-alcoholic fatty liver disease? World J. Gastroenterol. 2015 Feb 14. 21(6). 1718-27. doi: 10.3748/wjg.v21.i6.1718. PMID: 25684936; PMCID: PMC4323447.
  6. Eliades M., Spyrou E., Agrawal N., Lazo M., Brancati F.L., Potter J.J. et al. Meta-analysis: vitamin D and non-alcoholic fatty liver disease. Aliment. Pharmacol. Ther. 2013 Aug. 38(3). 246-54. doi: 10.1111/apt.12377. Epub 2013 Jun 20. PMID: 23786213.
  7. Zhai H.L., Wang N.J., Han B., Li Q., Chen Y., Zhu C.F. et al. Low vitamin D levels and non-alcoholic fatty liver disease, evidence for their independent association in men in East China: a cross-sectional study (Survey on Prevalence in East China for Metabolic Diseases and Risk Factors (SPECT-China)). Br. J. Nutr. 2016 Apr. 115(8). 1352-9. doi: 10.1017/S0007114516000386. Epub 2016 Feb 18. PMID: 26888280.
  8. Liu T., Xu L., Chen F.H., Zhou Y.B. Association of serum vitamin D level and nonalcoholic fatty liver disease: a meta-analysis. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. 2020 Feb. 32(2). 140-147. doi: 10.1097/MEG.0000000000001486. PMID: 31895886.
  9. Hao Y.P., Ma X.J., Luo Y.Q., Ni J., Dou J.X., Hu Y.Q. et al. Serum vitamin D is associated with non-alcoholic fatty liver disease in Chinese males with normal weight and liver enzymes. Acta Pharmacol. Sin. 2014 Sep. 35(9). 1150-6. doi: 10.1038/aps.2014.48. Epub 2014 Aug 4. PMID: 25087999; PMCID: PMC4155526.
  10. Ha Y., Hwang S.G., Rim K.S. The Association between Vitamin D Insufficiency and Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Population-Based Study. Nutrients. 2017 Jul 27. 9(8). 806. doi: 10.3390/nu9080806. PMID: 28749418; PMCID: PMC5579600.
  11. Della Corte C., Carpino G., De Vito R., De Stefanis C., Alisi A., Cianfarani S., Overi D. et al. Docosahexanoic Acid Plus Vitamin D Treatment Improves Features of NAFLD in Children with Serum Vitamin D Deficiency: Results from a Single Centre Trial. PLoS One. 2016 Dec 15. 11(12). e0168216. doi: 10.1371/journal.pone.0168216. PMID: 27977757; PMCID: PMC5158039.
  12. Sharifi N., Amani R., Hajiani E., Cheraghian B. Does vitamin D improve liver enzymes, oxidative stress, and inflammatory biomarkers in adults with non-alcoholic fatty liver disease? A randomized clinical trial. Endocrine. 2014 Sep. 47(1). 70-80. doi: 10.1007/s12020-014-0336-5. Epub 2014 Jun 27. PMID: 24968737.
  13. Lorvand Amiri H., Agah S., Tolouei Azar J., Hosseini S., Shidfar F., Mousavi S.N. Effect of daily calcitriol supplementation with and without calcium on disease regression in non-alcoholic fatty liver patients following an energy-restricted diet: Randomized, controlled, double-blind trial. Clin. Nutr. 2017 Dec. 36(6). 1490-1497. doi: 10.1016/j.clnu.2016.09.020. Epub 2016 Sep 28. PMID: 27720403.
  14. Barchetta I., Del Ben M., Angelico F., Di Martino M., Fraio–li A., La Torre G. et al. No effects of oral vitamin D supplementation on non-alcoholic fatty liver disease in patients with type 2 diabetes: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. BMC Med. 2016 Jun 29. 14. 92. doi: 10.1186/s12916-016-0638-y. PMID: 27353492; PMCID: PMC4926287.
  15. Rees J.M.B., Foley C.N., Burgess S. Factorial Mendelian randomization: using genetic variants to assess interactions. Int. J. Epidemiol. 2020 Aug 1. 49(4). 1147-1158. doi: 10.1093/ije/dyz161. PMID: 31369124; PMCID: PMC7750987.
  16. Wang N., Chen C., Zhao L., Chen Y., Han B., Xia F., Cheng J., Li Q., Lu Y. Vitamin D and Nonalcoholic Fatty Liver Di–sease: Bi-directional Mendelian Randomization Analysis. EBioMedicine. 2018 Feb. 28. 187-193. doi: 10.1016/j.ebiom.2017.12.027. Epub 2018 Jan 9. PMID: 29339098; PMCID: PMC5835542.
  17. El Khoudary S.R., Samargandy S., Zeb I., Foster T., de Boer I.H., Li D., Budoff M.J. Serum 25-hydroxyvitamin-D and nonalcoholic fatty liver disease: Does race/ethnicity matter? Findings from the MESA cohort. Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. 2020 Jan 3. 30(1). 114-122. doi: 10.1016/j.numecd.2019.09.004. Epub 2019 Sep 10. PMID: 31761548; PMCID: PMC6934905.
  18. Seo J.A., Eun C.R., Cho H., Lee S.K., Yoo H.J., Kim S.G. et al. Low vitamin D status is associated with nonalcoholic Fatty li–ver disease independent of visceral obesity in Korean adults. PLoS One. 2013 Oct 9. 8(10). e75197. doi: 10.1371/journal.pone.0075197. PMID: 24130687; PMCID: PMC3793981.
  19. Manco M., Ciampalini P., Nobili V. Low levels of 25-hydroxyvitamin D(3) in children with biopsy-proven nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2010 Jun. 51(6). 2229; author reply 2230. doi: 10.1002/hep.23724. PMID: 20513013.
  20. Kim H.S., Rotundo L., Kothari N., Kim S.H., Pyrsopoulos N. Vitamin D Is Associated with Severity and Mortality of Non-alcoholic Fatty Liver Disease: A US Population-based Study. J. Clin. Transl. Hepatol. 2017 Sep 28. 5(3). 185-192. doi: 10.14218/JCTH.2017.00025. Epub 2017 Jul 7. PMID: 28936398; PMCID: PMC5606963.
  21. Skaaby T., Husemoen L.L., Borglykke A., Jørgensen T., Thuesen B.H., Pisinger C., Schmidt L.E., Linneberg A. Vitamin D status, liver enzymes, and incident liver disease and mortality: a general population study. Endocrine. 2014 Sep. 47(1). 213-20. doi: 10.1007/s12020-013-0107-8. Epub 2013 Nov 23. PMID: 24272594.
  22. Izadi A., Aliasghari F., Gargari B.P., Ebrahimi S. Strong association between serum Vitamin D and Vaspin Levels, AIP, VAI and liver enzymes in NAFLD patients. Int. J. Vitam. Nutr. Res. 2020 Jan. 90(1–2). 59-66. doi: 10.1024/0300-9831/a000443. Epub 2019 Apr 1. PMID: 30932788.
  23. Guo X.F., Wang C., Yang T., Li S., Li K.L., Li D. Vitamin D and non-alcoholic fatty liver disease: a meta-analysis of randomized controlled trials. Food Funct. 2020 Sep 23. 11(9). 7389-7399. doi: 10.1039/d0fo01095b. PMID: 32966467.
  24. Kwok R.M., Torres D.M., Harrison S.A. Vitamin D and nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD): is it more than just an association? Hepatology. 2013 Sep. 58(3). 1166-74. doi: 10.1002/hep.26390. Epub 2013 Jul 29. PMID: 23504808.
  25. Roth C.L., Elfers C.T., Figlewicz D.P., Melhorn S.J., Morton G.J., Hoofnagle A. et al. Vitamin D deficiency in obese rats exacerbates nonalcoholic fatty liver disease and increases hepatic resistin and Toll-like receptor activation. Hepatology. 2012 Apr. 55(4). 1103-11. doi: 10.1002/hep.24737. Epub 2012 Feb 15. PMID: 21994008.
  26. Vaidya A., Williams J.S., Forman J.P. The independent association between 25-hydroxyvitamin D and adiponectin and its relation with BMI in two large cohorts: the NHS and the HPFS. Obesity (Silver Spring). 2012 Jan. 20(1). 186-91. doi: 10.1038/oby.2011.210. Epub 2011 Jul 14. PMID: 21760630; PMCID: PMC3461263.
  27. Sharifi N., Amani R. Vitamin D supplementation and non-alcoholic fatty liver disease: A critical and systematic review of clinical trials. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 2019. 59(4). 693-703. doi: 10.1080/10408398.2017.1389693. Epub 2017 Nov 30. PMID: 29035092.
  28. Tkach S., Pankiv V., Pankiv I. Modern views on the metabolism and biological effects of vitamin D. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2022. 18(2). 109-117. https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.2.2022.1156

Вернуться к номеру