Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №4, 2023

Вернуться к номеру

Коморбідність у дітей із ревматичними захворюваннями: огляд літератури та 10-річний досвід власних досліджень

Коморбідність у дітей із ревматичними захворюваннями: огляд літератури та 10-річний досвід власних досліджень

Авторы: Богмат Л.Ф. (1), Шевченко Н.С. (1, 2), Головко Т.О. (1, 2), Ніконова В.В. (1), Бессонова І.М. (1), Ахназарянц Е.Л. (1), Фадєєва А.О. (1)
(1) — ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Зменшення віку дебюту ревматичних захворювань у дітей, збільшення загальної тривалості хвороби, розвиток стійких функціональних та органічних порушень органів та систем визначають необхідність вивчення коморбідних станів уже в дитячому віці для оптимізації їх діагностики та комплексу терапії. Мета дослідження: вивчення частоти та основних закономірностей формування і подальшого прогресування коморбідних станів у дітей із ревматичними захворюваннями (з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) та системним червоним вовчаком (СЧВ)). Матеріали та методи. Проведено аналітичний огляд літературних джерел з питань поширеності та діагностики коморбідних уражень у дорослих із ревматичними захворюваннями та у дітей; здійснено динамічне спостереження 250 дітей віком 3–18 років, хворих на ЮІА, та 67 дітей із СЧВ із ювенільним дебютом щодо наявності коморбідних станів з боку серцево-судинної системи, нирок, легень, очей, кісткової тканини, порушень ліпідного спектра крові. Результати. Встановлено частоту і характер формування коморбідної патології у дітей із ЮІА та СЧВ. Збереження активності процесу є головним фактором прогресування коморбідної патології і формування необоротних пошкоджень органів і систем з розвитком їх недостатності та порушень показників якості життя пацієнтів. Висновки. На підставі наведених матеріалів існує можливість розробки програм запобігання формуванню та прогресуванню необоротних пошкоджень систем і органів, що виникають за наявності коморбідних станів у дітей із РЗ, та їх ефективної соціалізації.

Background. A decrease in the age of onset of rheumatic diseases in children, an increase in the total duration of the disease, the development of persistent functional and organic di­sorders of organs and systems determine the need to study comorbid conditions already in childhood in order to optimize their diagnosis and comprehensive therapy. The purpose was to study the frequency and main patterns for the formation and further progression of comorbidities in children with rheumatic diseases (juvenile idiopathic arthritis (JIA) and systemic lupus erythematosus (SLE)). Materials and methods. An analytical review of the literature on the prevalence and diagnosis of comorbid lesions in adult patients with rheumatic diseases and in children was carried out; 250 children aged 3–18 years with JIA and 67 children with SLE with a juvenile onset were dynamically monitored for the presence of comorbid conditions of the cardiovascular system, kidneys, lungs, eyes, bone tissue, blood lipid disorders. Results. The frequency and nature of comorbidity in children with JIA and SLE have been determined. Preservation of the process activity is the main factor in the progression of comorbid pathology and the formation of irreversible damage to organs and systems with the development of their failure and violations of the quality of life of patients. Conclusions. Based on the presented materials, it is possible to develop programs to prevent the formation and progression of irreversible damage to systems and organs that occur under comorbid conditions in children with rheumatic diseases and to effectively socialize these children.


Ключевые слова

коморбідність; діти; ревматичні захворювання; ювенільний ідіопатичний артрит; системний червоний вовчак

comorbidity; children; rheumatic diseases; juvenile idiopathic arthritis; systemic lupus erythematosus

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.18.4.2023.1603

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Schellevis F.G., Velden J., Lisdonk E., Eijk J., Weel C. Comorbidity of chronic diseases in general practice. Journal of Clinical Epidemiology. 1993. 46(5). 469-473. doi: 10.1016/0895-4356(93)90024-u.
  2. Simoes D., Araujo F., Severo M., et al. Patterns and consequences of multimorbidity in the general population: there is no chronic disease management without rheumatic disease management. Arthitis Сare & Research. 2017. 69(1). 12-20. doi.org/10.1002/acr.22996.
  3. Canning J., Siebert S., Jani B.D., Mair F.S., Nicholl B.I. Examining the relationship between rheumatoid arthritis, multimorbidity and adverse health-related outcomes: a systematic review protocol. Journal of Comorbidity. 2020. 10. doi.org/10.1177/2235042X20906657.
  4. Dey M., Busby A., Elwell H., et al. The use and context of the term “multimorbidity” in rheumatoid arthritis: a systematic literature review. Rheumatology (Oxford). 2021. 60(7). 3058-3071. doi: 10.1093/rheumatology/keab214. 
  5. Kariniemi S., Rantalaiho V., Virta L.J., Puolakka K., Sokka-Isler T., Elfving P. Multimorbidity among incident Finnish systemic lupus erythematosus patients during 2000-2017. Lupus. 2021. 30(1). 165-171. doi.org/10.1177/0961203320967102.
  6. Medhat B.M., Behiry M.E., Sobhy N., et al. Late-onset systemic lupus erythematosus: characteristics and outcome in comparison to juvenile- and adult-onset patients — a multicenter retrospective cohort. Clinical Rheumatology. 2020. 39(2). 435-442. doi: 10.1007/s10067-019-04776-y.
  7. Falasinnu T., Nguyen T., Jiang T.E., et al. The problem of pain in rheumatology: clinical profiles associated with concomitant diagnoses with chronic overlapping pain conditions. ACR Open Rheumatology. 2022. 4(10). 890-896. doi: 10.1002/acr2.11488.
  8. Gergianaki I., Tsiligianni I. Chronic obstructive pulmonary disease and rheumatic diseases: A systematic review on a neglected comorbidity. Journal of Comorbidity. 2019. 9. 1-10. doi: 10.1177/2235042X18820209.
  9. Fragoso E., Andre S., Boleo-Tome J.P., Areias V., Munha J., Cardoso J. Understanding COPD: a vision on phenotypes, comorbidities and treatment approach. Revista Portuguesa Pneumologia. 2016. 22(2). 101-111. doi.org/10.1016/j.rppnen.2015.12.001.
  10. Han G.M., Han X.F. Comorbid conditions are associated with emergency department visits, hospitalizations, and medical charges of patients with systemic lupus erythematosus. Journal of Clinical Rheumato–logy: practical reports on rheumatic and musculoskeletal diseases. 2017. 23(1). 19-25. doi: 10.1097/RHU.0000000000000437.
  11. Curtis J.R., Jeffrey D.G., Leslie R., Harrold L.R., Kremer J.M., Palmer J.L. Influence of obesity, age, and comorbidities on the multi-biomarker disease activity test in rheumatoid arthritis. Seminars in Arthritis and Rheumatism. 2018. 47(4). 472-477. doi: 10.1016/j.semarthrit.2017.07.010.
  12. Pieringer H., Hintenberger R., Pohanka E., et al. RABBIT risk score and ICU admission due to infection in patients with rheumatoid arthritis. Clinical Rheumatology. 2017. 36. 2439-2445. doi.org/10.1007/s10067-017-3825-0.
  13. McGuire K., Avina-Zubieta J.A., Esdaile J.M., et al. Risk of incident chronic obstructive pulmonary disease in rheumatoid arthritis: a population-based cohort study. Arthritis Care and Research. 2019. 71(5). 602-610. doi: 10.1002/acr.23410.
  14. Daien C.I., Tubery A., Beurai-Weber M., et al. Relevance and feasibility of a systematic screening of multimorbidities in patients with chronic inflammatory rheumatic diseases. Joint Bone Spine. 2019. 86(1). 49-54. doi: 10.1016/j.jbspin.2018.03.016.
  15. Коваленко В.М., Борткевич О.П. Коморбідність: визначення, можливі напрямки діагностики та лікування. Український ревматологічний журнал. 2019. 3(77). 33-44. https://www.rheumatology.kiev.ua/article/12426/komorbidnist-viznachennya-mozhlivi-napryamki-diagnostiki-ta-likuvannya. (українською мовою).
  16. Богмат Л.Ф., Ніконова В.В., Шевченко Н.С., Бессонова І.М. Дисліпідемія як коморбідний стан у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом. Здоров’я дитини. 2020. 5. 279-286. doi: 10.22141/2224-0551.15.5.2020.211436. (українською мовою).
  17. Богмат Л.Ф., Шевченко Н.С., Бессонова І.М., Ніконова В.В. Особливості порушень ліпідного спектру крові та компонентів системи згортання у дітей із коморбідними станами при системному червоному вовчаку. Український медичний часопис. 2018. 2(124). 27-30. doi: 10.32471/umj.1680-3051.124.125286. (українською мовою).
  18. Шевченко Н.С., Богмат Л.Ф., Головко Т.А., Дем’яненко М.В. Адаптационные возможности сердечно-сосудистой системы у детей с ревматическими заболеваниями и коморбидными состояниями. Патологія. 2019. 16(1). 99-105. doi: 10.14739/2310-1237.2019.1.166395. (російською мовою).
  19. Khajezadeh M.A., Zamani G., Moazzami B., Nagahi Z., Mousavi-Torshizi M. Neuropsychiatric involvement in juvenile-onset systemic lupus erythematosus. Neurology Research International. 2018. doi: 10.1155/2018/2548142.
  20. Gladman D.D., Goldsmith C.H., Urowitz M.B., et al. The Systemic Lupus International Collaborating Clinics/American College of Rheumatology (SLICC/ACR) damage index for systemic lupus erythematosus international comparison. Journal of Rheumatology. 2000. 27(2). 373-376.
  21. Aringer M., Costenbader K., Daikh D., et al. 2019 European League Against Rheumatism/American College of Rheumatology classification criteria for systemic lupus erythematosus. Annals of the Rheumatic Diseases. 2019. 78(9). 1151-1159. doi: 10.1136/annrheumdis-2018-214819. 
  22. Ines L., Rodrigues M., Jesus D., Fonseca F.P., Silva J.A.P. Risk of damag and mortality in SLE patients fulfilling the ACR or only the SLICC classification criteria. A 10-year, inception cohort study. Lupus. 2018. 27(4). 556-563. doi: 10.1177/0961203317731534.
  23. Legge I., Kirkland S., Rockwood K., et al. Prediction of Damage Accrual in Systemic Lupus Erythematosus Using the Systemic Lupus International Collaborating Clinics Frailty Index. Arthritis and Rheumatology. 2020. 72(4). 658-666. doi: 10.1002/art.41144.
  24. Piga M., Arnaud L. The Main Challenges in Systemic Lupus Erythematosus: Where Do We Stand? Journal of Clinikal Medicine. 2021. 10(2). 243. doi: 10.3390/jcm10020243.
  25. Tselios K., Gladman D.D., Su J., Ac O., Urowitz M.B. Evolution of risk factors for atherosclerotic cardiovascular events in systemic lupus erythematosus: a long-term prospective study. The Journal of Rheumato–logy. 2017. 44(12). 1841-1849. doi: 10.3899/jrheum.161121.
  26. Baragetti A., Ramirez G.A., Magnoni M., Garlaschelli K., Grigore L., et al. Disease trends over time and CD4+CCR5+ T-cells expansion predict carotid atherosclerosis development in patients with systemic lupus erythematosus. Nutr. Metabolisn and Cardiovascular Diseases. 2018. 28(1). 53-63. doi: 10.1016/j.numecd.2017.09.001.
  27. Boulos D., Koelmeyer R.L., Morand E.F., Hoi A.Y. Cardiovascular risk profiles in a lupus cohort: what do different calculators tell us? Lupus Science and Medicine. 2017. 4(1). doi: 10.1136/lupus-2017-000212.
  28. Sanchez-Perez H., Tejera-Segura B., Vera-Gonzalez A., et al. Insulin resistance in systemic lupus erythematosus patients: contributing factors and relationship with subclinical atherosclerosis. Clinical and Experimental Rheumatology. 2017. 35(6). 885-892.
  29. Gustafsson J.T., Lindberg M.H., Gunnarsson I., et al. Excess atherosclerosis in systemic lupus erythematosus, a matter of renal involvement: case control study of 281 SLE patients and 281 individually matched population controls. PloS One. 2017. 12. e0174572. doi: 10.1371/journal.pone.0174572.
  30. Leonard D., Svenungsson E., Dahlqvist J., et al. Novel gene variants associated with cardiovascular disease in systemic lupus erythematosus and rheumatoid arthritis. Annals of Rheumatic Diseases. 2018. 77(7). 1063-1069. doi: 10.1136/annrheumdis-2017-212614.
  31. Tyden H., Lood C., Gullstrand B., et al. Endothelial dysfunction is associated with activation of the type I interferon system and platelets in patients with systemic lupus erythematosus. RMD Open. 2017. 3(2). e000508. doi: 10.1136/rmdopen-2017-000508.
  32. Buie J.J., Renaud L.L., Muise-Helmericks R., Oates J.C. IFN-alpha negatively regulates the expression of endothelial nitric oxide synthase and nitric oxide production: implications for systemic lupus erythematosus. Journals Immunology. 2017. 199(6). 1979-1988. doi: 10.4049/jimmunol.1600108.
  33. Ghazarian M., Revelo X.S., Nohr M.K., et al. Type I interferon responses drive intrahepatic T cells to promote metabolic syndrome. Science Immunology. 2017. 2(10). eaai7616. doi: 10.1126/sciimmunol.aai7616.
  34. Ruiz-Arruza I., Lozano J., Cabezas-Rodriguez I., et al. Restrictive use of oral glucocorticoids in systemic lupus erythematosus and prevention of damage without worsening long-term disease control: an observational study. Arthritis Care and Research (Hoboken). 2018. 70(4). 582-591. doi: 10.1002/acr.23322.
  35. Furumoto Y., Smith C.K., Blanco L., et al. Tofacitinib ameliorates murine lupus and its associated vascular dysfunction. Arthritis and Rheumatology. 2017. 69. 148-160. doi: 10.1002/art.39818.
  36. Богмат Л.Ф., Шевченко Н.С., Ніконова В.В., Головко Т.О., Бессонова І.М., Фадєєва А.О. Динаміка порушень функції нирок у дітей із ювенільним ідіопатичним артритом з урахуванням терапії. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Медицина». 2022. 44. 35-43. doi: 10.26565/2313-6693-2021-44-02. (українською мовою).
  37. Богмат Л.Ф., Ніконова В.В., Шевченко Н.С., Бессонова І.М. Особливості порушень функціонування нирок у дітей із системним червоним вовчаком та ювенільним ідіопатичним артритом. Здоров’я дитини. 2017. 12(6). 663-669. doі: 10.22141/2224-0551.12.6.2017.112834. (українською мовою).
  38. Білявська Ю.В. Ревматоїдний артрит і ураження органів дихання: поєднання з вирішальним значенням. Український ревматологічний журнал. 2019. 2(76). 22-31. (російською мовою).
  39. Alunno A., Gerli R., Giacomelli R., Carubbi F. Clinical, Epidemiological, and Histopathological Features of Respiratory Involvement in Rheumatoid Arthritis. 2017. Biomed. Research International. 2017. 7915340. doi: 10.1155/2017/7915340.
  40. Bluett J., Jani M., Symmons D.P.M. Practical management of respiratory comorbidities in patients with rheumatoid arthritis. Rheumatology and Therapy. 2017. 4. 309-332. doi: 10.1007/s40744-017-0071-5.
  41. Brito Y., Glassberg M.K., Ascherman D.P. Rheumatoid Arthritis-Associated Interstitial Lung Disease: Current Concepts. Current Rheumatology Reports. 2017. 19(12). 79. doi: 10.1007/s11926-017-0701-5. 
  42. Mucke J., Schneider M. Lupus nephritis. Zeitschrift Rheumatologie. 2023. 82. 40-52. doi: 10.1007/s00393-022-01250-0.
  43. Vadillo C., Nieto M.A., Romero-Bueno F., et al. Efficacy of rituximab in slowing down progression of rheumatoid arthritis-related interstitial lung disease: data from the NEREA Registry. Rheumatology (Oxford). 2020. 59(8). 2099-2108. doi: 10.1093/rheumatology/kez673. 
  44. England B.R., Hershberger D. Management issues in rheumatoid arthritis-associated interstitial lung disease. Current Opinion in Rheumatology. 2020. 32(3). 255-263. doi: 10.1097/BOR.0000000000000703.
  45. Dai Y., Wang W., Yu Y., Hu S. Rheumatoid arthritis–associated interstitial lung disease: an overview of epidemiology, pathogenesis and management. Clinical Rheumatology. 2021. 40. 1211-1220. doi: 10.1007/s10067-020-05320-z. 
  46. Kurata I., Tsuboi H., Terasaki M., et al. Effect of Biological Disease-modifying Anti-rheumatic Drugs on Airway and Interstitial Lung Disease in Patients with Rheumatoid Arthritis. Internal medicine. 2019. 58(12). 1703-1712. doi: 10.2169/internalmedicine.2226-18.
  47. Denis A., Henket M., Ernst M., et al. Progressive fibrosing interstitial lung disease in rheumatoid arthritis: A retrospective study. Frontiers in Mediicine. 2022. 9. 1024298. doi: 10.3389/fmed.2022.1024298.
  48. Tekaya A.B., Mokaddem S., Athimini S., Kamoun H., Mahmoud I., Abdelmoula L. Risk factors for rheumatoid arthritis-associated interstitial lung disease: a retrospective study. Multidiscip. Respir. Med. 2022. 17. 877. doi: 10.4081/mrm.2022.877.
  49. Duarte A.C., Porter J.C., Leandro M.J. The lung in a cohort of rheumatoid arthritis patients-an overview of different types of involvement and treatment. Rheumatology. 2019. 58(11). 2031-2038. doi: 10.1093/rheumatology/kez177.
  50. Conway R., Carey J.J. Methotrexate and lung disease in rheumatoid arthritis. Panminerva Med. 2017. 59(1). 33-46. doi: 10.23736/S0031-0808.16.03260-2.
  51. Богмат Л.Ф., Шевченко Н.С., Бессонова І.М., Ніконова В.В., Ахназарянц Е.Л. Біохімічні маркери функціональних порушень печінки хворих на системний червоний вовчак. Здоров’я дитини. 2017. 4. 429-434. doi: 10.22141/2224-0551.12.4.2017.107621. (українською мовою).
  52. Zylberberg H.M., Lebwoh B., Green P.H.R. Celiac Disease — Musculoskeletal Manifestations and Mechanisms in Children to Adults. Current Osteoporosis Reports. 2018. 16. 754-762. doi: 10.1007/s11914-018-0488-y.
  53. Aljebab F., Choonara I., Conroy S. Systematic review of the toxicity of long-course oral corticosteroids in children. PLoS One. 2017. 12(1). e0170259.
  54. Panko N., Tsiura O., Shevchenko N., Zimnytska T. Liver lesion in children with juvenile idiopathic arthritis with different duration of methotrexate treatment. Georgian Medical News. 2020. 7-8(304-305). 95-99.
  55. Pavlova O. Fibroblast growth factor and hepatocyte growth factor in adolescents with juvenile idiopathic arthritis treated with methotrexate. Scientific Journal ScienceRise: Medical Science. 2020. 5(38). 53-57. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.213126.
  56. Parkhomenko L., Strashok L., Pavlov S., Pavlova O. Fibrosis indexes in adolescents with juvenile idiopathic arthritis treated with me–thotrexate. Pediatria and Medycyna Rodzinna. 2021. 17(1). 52-56. doi: 10.15557/PiMR.2021.0008.
  57. Bohmat L., Fadieieva A., Shevchenko N.S. The children’s emotional state and quality of life depends on subtypes of juvenile idiopathic arthritis. Pediatric Rheumatology-Proceedings of the 28th European Paediatric Rheumatology Congress (PReS 2022). 2022. 20(2). 223.
  58. Caporali R., Bobbio-Pallavicini F., Atzeni F., et al. Safety of tumor necrosis factor alpha blockers in hepatitis B virus occult carriers (hepatitis B surfaceantigen negative/anti-hepatitis B core antigen positive) with rheumatic diseases. Arthritis Care and Research. 2010. 62(6). 749-754. doi: 10.1002/acr.20130. 
  59. Богмат Л.Ф., Фадєєва А.О., Шевченко Н.С. Проблеми якості життя дітей з ювенільним ідіопатичним артритом та асоційованим із ним увеїтом (огляд літератури та власні дослідження). Здоров’я дитини. 2021. 16(4). 270-277. doi: 10.22141/2224-0551.16.4.2021.236904. (українською мовою).
  60. Шевченко Н.С., Богмат Л.Ф., Хаджинова Ю.В. Стан кісткової тканини у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом. Сучасна педіатрія. Україна. 2021. 1(113). 45-52. doi: 10.15574/SP.2021.113.45. (українською мовою).
  61. Klionsky Y., Antonelli M. Thyroid Disease in Lupus: An Updated Review. ACR Open Rheumatology. 2020. 2(2). 74-78. doi: 10.1002/acr2.11105.

Вернуться к номеру