Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №5, 2023

Актуальність. Вивчення поширеності кардіологічних порушень у госпіталізованих дітей з COVID-19. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне моноцентрове дослідження медичної документації дітей, які проходили стаціонарне лікування у період з вересня 2021 року по грудень 2021 року в КНП «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня». Для вивчення відібрані медичні записи пацієнтів із підтвердженою методом ПЛР інфекцією SARS-CoV-2 та наявністю принаймні одного результату дослідження серцевої діяльності методами електрокардіографії (ЕКГ) і/або ехокардіографії (ЕхоКГ). Перше дослідження серцевої діяльності за допомогою ЕКГ і/або ЕхоКГ проводилося в перші три дні стаціонарного лікування. Для обробки даних використовувалися стандартні методи описової статистики. Для математичного аналізу застосовувалися непараметричні статистичні методи (критерій Манна — Уїтні, хі-квадрат, точний критерій Пірсона). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Проведення дослідження було схвалене комісією з біоетики лікарні. Результати. Серед 305 дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з діагнозом U07.1 (2019-nCoV гостра респіраторна хвороба), було відібрано 195 історій хвороби дітей віком від 15 днів до 18 років (медіана 5,37 року), яким проводилося дослідження серцевої діяльності методами ЕКГ та/або ЕхоКГ. За результатами ЕКГ найпоширенішими змінами були порушення ритму у вигляді синусової тахікардії (20,8 %) та брадикардії (11, 9 %) і синусової аритмії (7,9 %), порушення шлуночкової провідності (25,7 %), відхилення електричної осі серця (10,9 %) та реполяризаційні порушення (31,7 %). При ЕхоКГ структурні порушення у вигляді гіпертрофії міокарда були виявлені у 3,1 % пацієнтів, дилатація камер серця — у 2,0 %, перикардіальний випіт — у 9,2 %. Серед функціональних змін ми спостерігали: зниження скорочувальної функції ЛШ у 4,1 % хворих, зниження серцевого викиду у 28,6 % та підвищення загального периферичного опору у 41,8 % пацієнтів. Порушення серцевого ритму у вигляді синусової тахікардії, відхилення електричної осі серця, зниження амплітуди зубців ЕКГ, реполяризаційні порушення та виявлення вільної рідини у порожнині перикарда асоціювалися з підвищеним ризиком летального перебігу в дітей з коронавірусною хворобою COVID-19. Клінічні випадки пацієнтів з кардіоваскулярними ускладненнями у вигляді тромбозу яремної вени й інфекційного ендокардиту ілюструють роль серцево-судинної системи у патогенезі коронавірусної хвороби. Висновки. Інфекція SARS-CoV-2 часто асоціюється з ураженням серцево-судинної системи. У більшості пацієнтів дитячого віку це відбувається у вигляді субклінічних змін, що реєструються під час лабораторних чи інструментальних досліджень, але можливий розвиток маніфестних форм у вигляді міокардиту, ендокардиту, перикардиту, інфаркту, коронариту, тромботичних ускладнень, серцевої недостатності. Застосовуючи прості неінвазивні методи, як-от ЕКГ і ЕхоКГ, при скринінговому обстеженні можливо діагностувати ураження серцево-судинної системи, а також виявляти зміни з боку серцево-судинної системи, які є субклінічними, але можуть мати важливе прогностичне значення щодо несприятливого перебігу захворювання у дітей, які госпіталізуються з інфекцією SARS-CoV-2.

Background. The purpose of the work is to study the prevalence of cardiac disorders in hospitalized children with coronavirus disease (COVID-19). Materials and methods. A retrospective, cohort, monocenter study of the medical records of children who underwent inpatient treatment between September and December 2021 at the Kyiv City Children’s Clinical Infectious Disease Hospital was conducted. For our study, we selected the medical records of patients with polymerase chain reaction-confirmed severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection and the presence of at least one result of cardiac activity examination by electrocardiography (ECG) and/or echocardiography. The first study of cardiac activity by ECG and/or echocardiography was carried out in the first three days of inpatient treatment. Standard methods of descriptive statistics were used for data processing. Non-parametric statistical methods (Mann-Whitney test, chi-square, Pearson’s exact test) were used for mathematical analysis. The research was carried out in accordance with the Declaration of Helsinki principles. The study was approved by the bioethics committee of the hospital. Results. Among 305 children hospitalized with a diagnosis of U07.1 (2019-nCoV acute respiratory disease), there were selected 195 medical histories of patients aged 15 days to 18 years (median of 5.37 years), who were examined for cardiac activity by ECG and/or echocardiography. The most common changes were rhythm disturbances in the form of sinus tachycardia (20.8 %), bradycardia (11.9 %) and sinus arrhythmia (7.9 %), ventricular conduction disorders (25.7 %), deviation of the electrical axis of the heart (10.9 %) and repolarization disorders (31.7 %). During echocardiographic examination, structural abnormalities in the form of myocardial hypertrophy were detected in 3.1 % of patients, dilated heart chambers in 2 %, and pericardial effusion in 9.2 %. Among the functional changes, we observed: a decrease in left ventricular contractility in 4.1 % of cases, in cardiac output in 28.6 %, and an increase in total peripheral resistance in 41.8 %. Heart rhythm disturbances in the form of sinus tachycardia, deviation of the electrical axis of the heart, a decrease in the amplitude of the ECG waves, repolarization disorders, and pericardial effusion were associated with an increased risk of death in children with COVID-19. Clinical cases of cardiovascular complications in the form of jugular vein thrombosis and infectious endocarditis illustrate the role of the cardiovascular system in the pathogenesis of coronavirus disease. Conclusions. SARS-CoV-2 infection is often associated with damage to the cardiovascular system. In most pediatric patients, this occurs in the form of subclinical changes registered during laboratory or instrumental studies, but the development of manifest forms such as myocarditis, endocarditis, pericarditis, heart attack, coronary disease, thrombotic complications, and heart failure is possible. Using simple non-invasive methods (ECG and echocardiography) during screening, it is possible to diagnose damage to the cardiovascular system, as well as to detect changes in the cardiovascular system, which are subclinical, but can have an important prognostic value regarding the adverse course of the disease in children, which are hospitalized with SARS-CoV-2 infection.

SARS-CoV-2; COVID-19; діти; ЕКГ; ЕхоКГ; лабораторно-інструментальна діагностика; ускладнення; стан серцево-судинної системи

SARS-CoV-2; COVID-19; children; electrocardio­graphy; echocardiography; laboratory and instrumental diagnosis; complications; state of the cardiovascular system

1. Chen Z., Peng Y., Wu X. et al. Comorbidities and complications of COVID-19 associated with disease severity, progression, and mortality in China with centralized isolation and hospitalization: A systematic review and meta-analysis. Front. Public Health. 2022 Aug 16. 10. 923485. doi: 10.3389/fpubh.2022.923485.111.
2. Gupta A., Madhavan M.V., Sehgal K. et al. Extrapulmonary manifestations of COVID-19. Nat. Med. 2020. 26. 1017-1032. https://doi.org/10.1038/s41591-020-0968-3.
3. Tajbakhsh A., Gheibi Hayat S.M., Taghizadeh H. et al. –COVID-19 and cardiac injury: clinical manifestations, biomarkers, mechanisms, diagnosis, treatment, and follow up. Expert Review of Anti-Infective Therapy. 2021. 19(3). 345-357. https://doi.org/10.1080/14787210.2020.1822737.
4. Shi S., Qin M., Shen B. et al. Association of Cardiac Injury with Mortality in Hospitalized Patients with COVID-19 in Wuhan, China. JAMA Cardiology. 2021. 5(7). 802-810. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.0950.
5. Abaturov A., Agafonova E., Krivusha E., Nikulina A. Pathoge–nesis of COVID-19. Child’s Health. 2021. 15(2). 133-144. https://doi.org/10.22141/2224-0551.15.2.2020.200598.
6. Duarte-Neto A.N., Caldini E.G., Gomes-Gouvêa M.S. et al. An autopsy study of the spectrum of severe COVID-19 in children: From SARS to different phenotypes of MIS-C. EclinicalMedicine. 2021. 35. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.100850.
7. Iwasaki M., Saito J., Zhao H., Sakamoto A., Hirota K., Ma D. Inflammation Triggered by SARS-CoV-2 and ACE2 Augment Drives Multiple Organ Failure of Severe COVID-19: Molecular Mechanisms and Implications. Inflammation. 2021. 44(1). 13-34. https://doi.org/10.1007/s10753-020-01337-3.
8. Son M.B., Friedman K., Fulton D.R. et al. COVID-19: Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) clinical features, evaluation, and diagnosis. UptoDate. 2023. https://www.uptodate.com/contents/covid-19-multisystem-inflammatory-syndrome-in-children-mis-c-clinical-features-evaluation-and-diagnosis#disclaimerContent.
9. Rodriguez-Gonzalez M., Castellano-Martinez A., Cascales-Poyatos H.M., Perez-Reviriego A.A. Cardiovascular impact of COVID-19 with a focus on children: A systematic review. World Journal of Clinical Cases. 2020. 8(21). https://doi.org/10.12998/wjcc.v8.i21.5250.
10. Arízaga-Ballesteros V., Gutierrez-Mendoza M.A., Villanueva-Sugishima K.R., Santos-Guzmán J. Pediatric Inflammatory Multisystem Syndrome or Multisystem Inflammatory Syndrome in Children: A New Thread in Pandemic Era. Global Pediatric Health. 2021. 8. 2333794X211050311. https://doi.org/10.1177/2333794X211050311.
11. Kanmaniraja D., Le J., Hsu K. et al. Review of COVID-19, part 2: Musculoskeletal and neuroimaging man. Clinical Imaging. 2021. 79. 300. https://doi.org/10.1016/J.CLINIMAG.2021.08.003.
12. Fick T.A., Cua C.L., Lee S. Imaging Findings in Pediatric –COVID-19: A Review of Current Literature. Cardiology and Therapy. 2022. 11(2). 185-201. https://doi.org/10.1007/s40119-022-00256-8.
13. Abi Nassif T., Fakhri G., Younis N.K. et al. Cardiac Manifestations in COVID-19 Patients: A Focus on the Pediatric Population. Canadian Journal of Infectious Diseases and Medical Microbiology. 2021. https://doi.org/10.1155/2021/5518979.
14. Cantarutti N., Battista V., Adorisio R. et al. Cardiac manifestations in children with Sars-Cov-2 infection: 1-year pediatric multicenter experience. Children. 2021. 8(8). https://doi.org/10.3390/children8080717.
15. García-Salido A., de Carlos Vicente J.C., Belda Hofheinz S. et al. Severe manifestations of SARS-CoV-2 in children and adolescents: from COVID-19 pneumonia to multisystem inflammatory syndrome: a multicentre study in pediatric intensive care units in Spain. Critical Care (London, England). 2020. 24(1). 666. https://doi.org/10.1186/s13054-020-03332-4.
16. Moulson N., Petek B.J., Drezner J.A. et al. SARS-CoV-2 Cardiac Involvement in Young Competitive Athletes. Circulation. 2021. 144(4). 256-266. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.054824.
17. Sirico D., Costenaro P., Di Chiara C. et al. Left ventricle longitudinal strain alterations in asymptomatic or mildly symptomatic pediatric patients with recent SARS-CoV-2 infection. European Heart Journal — Cardiovascular Imaging. 22 (Supplement_1). 2021. 1083-1089. https://doi.org/10.1093/ehjci/jeaa356.167.
18. Кoloskova O., Bilous, T., Gopko N., Myroniuk M. COVID-19 pandemic in children of Сhernivtsi region: clinical features and annual treatment experience. Child’s Health. 2021. 16(3). 225-232. https://doi.org/10.22141/2224-0551.16.3.2021.233907.
19. Nikolopoulou G.B., Maltezou H.C. COVID-19 in Children: Where do we Stand? Archives of Medical Research. 2022. 53(1). 1-8. https://doi.org/10.1016/j.arcmed.2021.07.002.
20. Hardelid P., Favarato G., Wijlaars L. et al. Risk of SARS-CoV-2 testing, PCR-confirmed infections and COVID-19-related hospital admissions in children and young people: birth cohort study. MedRxiv. 2021. 12.17.21267350. https://doi.org/10.1101/2021.12.17.21267350.
21. Whittaker R., Greve-isdahl M., Bøås H., Suren P., Buanes A. COVID-19 Hospitalization Among Children < 18 Years by Variant Wave in Norway. Pediatrics. 2022. 150(3). https://doi.org/10.1542/peds.2022-057564.
22. Child mortality and COVID-19 — UNICEF DATA (n.d.). Retrieved September 3, 2022. https://data.unicef.org/topic/child-survival/covid-19/.
23. Douedi S., Mararenko A., Alshami A. et al. COVID-19 induced bradyarrhythmia and relative bradycardia: An overview. Journal of Arrhythmia. 2021. 37(4). 888-892. https://doi.org/10.1002/joa3.12578.
24. Ikeda T. Right Bundle Branch Block: Current Considerations. Current Cardiology Reviews. 2021. 17(1). 24-30. https://doi.org/10.2174/1573403X16666200708111553.
25. Rasmussen P.V., Skov M.W., Ghouse J. et al. Clinical implications of electrocardiographic bundle branch block in primary care. Heart (British Cardiac Society). 2019. 105(15). 1160-1167. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2018-314295.
26. Xiong Y., Wang L., Liu W., Hankey G.J., Xu B., Wang S. The Prognostic Significance of Right Bundle Branch Block: A Meta-analysis of Prospective Cohort Studies. Clinical Cardiology. 2015. 38(10). 604-613. https://doi.org/10.1002/clc.22454.
27. Liu L., Okamura T., Kadowaki T. et al. Bundle branch block and other cardiovascular disease risk factors: US-Japan comparison. International Journal оf Cardiology. 2015. 143(3). 432-440. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2008.12.022.
28. Haataja P., Niku, K., Kähönen M. et al. Prevalence of ventricular conduction blocks in the resting electrocardiogram in a general population: the Health 2000 Survey. International Journal of Cardiology. 2013. 167(5). 1953-1960. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2012.05.024.
29. Qiao Q., Lin J., Chen N. et al. Bundle branch block and nonspecific intraventricular conduction delay prevalence using Chinese nationwide survey data. The Journal of International Medical Research. 2022. 50(8). 3000605221119666. https://doi.org/10.1177/03000605221119666.
30. De Carvalho H., Leonard-Pons L., Segard J. et al. Electrocardiographic abnormalities in COVID-19 patients visiting the emergency department: a multicenter retrospective study. BMC Emergency Medicine. 2021а. 21(1). 141. https://doi.org/10.1186/s12873-021-00539-8.
31. Long B., Brady W.J., Bridwell R.E. et al. Electrocardiographic manifestations of COVID-19. The American Journal of Emergency Medicine. 2021. 41. 96. https://doi.org/10.1016/J.AJEM.2020.12.060.
32. De Carvalho H., Leonard-Pons L., Segard J. et al. Electrocardiographic abnormalities in COVID-19 patients visiting the emergency department: a multicenter retrospective study. BMC Emergency Medicine. 2021b. 21(1). 1-7. https://doi.org/10.1186/S12873-021-00539-8/TABLES/3.
33. Vandenberk B., Engelen M.M., Van De Sijpe G. et al. Repola–rization abnormalities on admission predict 1-year outcome in COVID-19 patients. International Journal of Cardiology. Heart & Vasculature. 2021. 37. 100912. https://doi.org/10.1016/j.ijcha.2021.100912.
34. Kohli U., Lodha R. Cardiac Involvement in Children With COVID-19. Indian Pediatrics. 2020. 57(10). 936-940. https://doi.org/10.1007/s13312-020-1998-0.
35. Shahid R., Jin J., Hope K., Tunuguntla H., Amdani S. Pediatric Pericarditis: Update. Current Cardiology Reports. 2023. 25(3). 157-170. https://doi.org/10.1007/s11886-023-01839-0.