Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 19, №5, 2023

Вернуться к номеру

Застосування екстракту леспедези головчастої в комплексному лікуванні хронічної хвороби нирок

Застосування екстракту леспедези головчастої в комплексному лікуванні хронічної хвороби нирок

Авторы: Соколова Л.К., Бельчіна Ю.Б., Цимбал Т.С., Черв’якова С.А., Соколова А.М.
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Хронічна хвороба нирок (ХХН) — це багатофакторна прогресуюча хвороба, поширеність якої серед пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) перевищує 25 %. Можливості лікування ХХН обмежені, а більшість з них ґрунтується на модуляції функціонування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Протягом останніх декад у нефрології посилюється зацікавленість рослинними лікарськими засобами, що обумовлено їхнім потенціалом щодо запобігання розвитку і сповільнення прогресування ХХН за рахунок пригнічення РААС, зниження інтенсивності запалення та протидії окисному стресу. Леспедеза головчаста (Lespedeza capitata) є природним інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту. Екстракту леспедези притаманна виражена діуретична дія, здатність підсилювати ниркову екскрецію азотистих компонентів і низка інших сприятливих ефектів (антиоксидантний, мембраностабілізуючий, антиапоптотичний, гіпохолестеринемічний і протизапальний). Екстракт леспедези протидіє глюкотоксичності та дисфункції ендотелію, що особливо актуально для пацієнтів із ЦД. Метою даного дослідження стало вивчення ефективності дієтичної добавки Лібера («Біхелс», Україна) у пацієнтів із ХХН 3-ї стадії та ЦД 1-го і 2-го типу. Матеріали та методи. До дослідження було включено 60 пацієнтів (15 осіб із ЦД 1-го типу і 45 осіб із ЦД 2-го типу), яким на додаток до стандартної терапії призначали дієтичну добавку Лібера. Аналіз результатів проводився через 1 і 3 місяці. Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою програми Statistica 6.1. Результати. Зіставлення вихідних показників швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) і показників ШКФ через 1 і 3 місяці виявило, що в усіх проаналізованих групах пацієнтів через 3 місяці стандартної терапії, доповненої дієтичною добавкою Лібера, ШКФ вірогідно зросла (у пацієнтів із ХХН і ЦД 1-го типу — з 62,8 ± 1,0 мл/хв/1,73 м2 до 74,3 ± 1,7 мл/хв/1,73 м2, p < 0,001; у пацієнтів із ХХН і ЦД 2-го типу, які отримували інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2), — з 54,1 ± 1,2 мл/хв/1,73 м2 до 69,0 ± 1,4 мл/хв/1,73 м2, p < 0,001; у пацієнтів із ХХН і ЦД 2-го типу, які не отримували іНЗКТГ-2, — з 64,4 ± 1,0 мл/хв/1,73 м2 до 69,8 ± 1,2 мл/хв/1,73 м2, p < 0,05). Отримані дані відповідають результатам інших авторів. Висновки. Включення дієтичної добавки Лібера (ТОВ «Біхелс», Україна) до комплексної терапії ХХН 3-ї стадії привело до вірогідного підвищення ШКФ, що свідчить про виражене поліпшення функції нирок.

Background. Chronic kidney disease (CKD) is a multifactorial progressive disease whose prevalence among patients with diabetes mellitus exceeds 25 %. Treatment options for CKD are li­mited, and most of them are based on modulating the functio­ning of the renin-angiotensin-aldosterone system. During the last decades, nephrology has become increasingly interested in her­bal medicines, which is due to their potential to prevent the deve­lopment and slow down the progression of CKD by inhibiting the renin-angiotensin-aldosterone system, reducing the intensity of inflammation, and reducing oxidative stress. Lespedeza capitata is a natural inhibitor of angiotensin-converting enzyme. Lespedeza extract has a pronounced diuretic effect, the ability to enhance the renal excretion of nitrogenous compounds and a number of other beneficial effects (antioxidant, membrane stabilizing, antiapoptotic, hypocholestero­lemic and anti-inflammatory). Lespedeza extract counteracts glucotoxicity and endothelial dysfunction, which is especially relevant for patients with diabetes. The purpose was to study the effectiveness of the dietary supplement Libera (Behealth, Ukraine) in patients with stage 3 CKD and type 1 and type 2 diabetes. Materials and methods. The study included 60 patients (15 people with type 1 diabetes and 45 people with type 2 diabetes), who were prescribed the dietary supplement Libera in addition to standard therapy. The results were analyzed 1 and 3 months after. Statistical processing of the research data was carried out using the Statistica 6.1 program. Results. A comparison of glomerular filtration rate (GFR) at baseline and in 1 and 3 months revealed that in all analyzed groups of patients after 3 months of standard therapy with addition of the dietary supplement Libera, GFR significantly increased: in patients with CKD and type 1 diabetes from 62.8 ± 1.0 to 74.3 ± 1.7 ml/min/1.73 m2 (p < 0.001), in those with CKD and type 2 diabetes treated with inhibitors of sodium-dependent glucose cotransporter type 2, from 54.1 ± 1.2 to 69.0 ± 1.4 ml/min/1.73 m2 (p < 0.001); in patients with CKD and type 2 diabetes who didn’t receive sodium-dependent glucose cotransporter type 2 inhibitors, from 64.4 ± 1.0 to 69.8 ± 1.2 ml/min/1.73 m2 (p < 0.05). The obtained data correspond to the results of other authors. Conclusions. The inclusion of the dietary supplement Libera (Behealth, Ukraine) in the comprehensive therapy of patients with stage 3 CKD led to a significant increase in GFR, which indicates a marked improvement in kidney function.


Ключевые слова

хронічна хвороба нирок; цукровий діабет; фітотерапія; леспедеза головчаста

chronic kidney disease; diabetes; phytotherapy; Lespedeza capitata

Вступ

Хронічна хвороба нирок (ХХН) — це багатофакторна прогресуюча хвороба, яка, за визначенням, передбачає зміни структури нирок або їх дисфункцію, наявну протягом трьох місяців або більше [1]. На основі швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) ХХН поділяють на 6 стадій (1, 2, 3a, 3b, 4 і 5; табл. 1), на основі відношення альбуміну до креатиніну — на 3 стадії (табл. 2) [2, 3]. 
У багатьох пацієнтів ХХН прогресує до тотальної стійкої ниркової недостатності [2, 4]. Хоча епідеміологічна картина ХХН у різних країнах відрізняється, протягом останніх років спостерігається зростання поширеності цієї хвороби [5]. Поширеність ХХН наростає з віком. Так, в осіб, старших за 75 років, поширеність ХХН удвічі перевищує аналогічні показники пацієнтів віком 65–74 р. і приблизно в сім разів — показники осіб віком 18–54 р. (42; 21 і 6 % відповідно). Поширеність ХХН є вищою в представників нижчих соціоекономічних класів (14 % проти 8 % у представників вищих соціоекономічних верств) [6]. Очікується, що фінансовий тягар, який лягає на систему охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням і госпіталізаціями пацієнтів з ХХН, продовжуватиме зростати [6, 7].
Основними причинами ХХН є цукровий діабет (ЦД) та артеріальна гіпертензія, додатковими чинниками ризику — старіння, чоловіча стать і нездоровий спосіб життя [8]. Серед провідних патогенетичних механізмів ХХН виділяють тубулоінтерстиційний фіброз, хронічне запалення, тубулярну атрофію, гломерулосклероз і протеїнурію [9].
ХХН в осіб із ЦД є поширеним ускладненням, яке супроводжується значними додатковими витратами на лікування. Відповідно до оцінки Міжнародної діабетологічної федерації у 2021 р. у світі налічувалося 537 млн осіб з діабетом, а до 2045 р. очікується зростання цього показника до 784 млн [10]. Поширеність ХХН серед пацієнтів із ЦД перевищує 25 %, більше того, розраховано, що у двох із п’яти осіб з діабетом протягом життя виникне ХХН [11]. Діабет є найпоширенішою у світі причиною ниркової недостатності, яка вимагає трансплантації нирок або гемодіалізу [12]. У США саме ЦД призвів до вираженого зростання поширеності ниркової недостатності протягом останніх трьох декад, а на даний момент на частку діабетичної етіології припадає близько половини всіх нових випадків ниркової недостатності (USRDS, 2020). 
Відповідно до об’єднаних рекомендацій Глобальної ініціативи з покращення результатів лікування захворювань нирок (KDIGO) і Американської діабетичної асоціації (2022) скринінг діабетичної ХХН повинен передбачати визначення альбуміну сечі та ШКФ (рис. 1). При виявленні відхилень від норми необхідно підтвердити їх повторним аналізом. У разі виявлення стійких відхилень слід встановити діагноз ХХН і негайно розпочати лікування відповідно до наявної доказової бази [13]. 
Можливості лікування ХХН обмежені. Більшість сучасних терапевтичних методів цієї хвороби ґрунтуються на модуляції функціонування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка регулює накопичення позаклітинного матриксу і, відповідно, розвиток фіброзу нирок, а також викликає зменшення кількості подоцитів у ниркових клубочках і зниження ШКФ [14]. Для такої модуляції застосовуються інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту і/або блокатори рецепторів ангіотензину ІІ [15]. 
За протоколами KDIGO та Американської діабетологічної асоціації (2022) при ЦД 2-го типу з метою ренопротекції рекомендовано призначення інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози (іНЗКТГ-2) [13], однак при ЦД 1-го типу ця група препаратів не застосовується, що ставить перед лікарями питання оптимального лікування ХХН у даного контингенту хворих. 
Протягом останніх десятиріч у медицині посилюється зацікавленість рослинними лікарськими засобами, що обумовлено їхнім потенціалом щодо запобігання розвитку і сповільнення прогресування певних хвороб, а також зменшення витрат на медичну допомогу. Альтернативна медицина застосовується і при ХХН як на додаток до традиційних засобів, так і у вигляді монотерапії [16]. Вагомою перевагою фітотерапевтичного лікування хвороб нирок є м’яка сечогінна дія, що не призводить до значної втрати електролітів на відміну від синтетичних діуретиків [17, 18]. Науковці продовжують досліджувати лікарські рослини, маючи на меті виявлення засобів для ефективної та недорогої терапії ХХН, передусім у країнах низького й середнього рівня достатку і для соціально незахищених осіб [19].
Дієтичні добавки є дієвими й доступними допоміжними засобами, здатними запобігти розвитку ХХН чи сповільнити її прогресування. Окрім того, природні засоби можуть запобігати фіброзу нирок за рахунок пригнічення РААС, зниження інтенсивності запалення та протидії окисному стресу (Chen D.Q. et al., 2018). Включення дієтичних добавок до комплексного лікування ХХН може бути фармакоекономічно вигідним методом терапії, здатним зменшити захворюваність і смертність від ХХН [19].
Леспедеза головчаста (Lespedeza capitata), а саме проантоціанідини, які входять до її складу, є природним інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту [20]. Сприятливі ефекти екстракту леспедези в пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю продемонстровані в низці різнопланових європейських та американських досліджень [21, 22]. Одне з базових досліджень екстракту леспедези вказує, що даній активній субстанції притаманний виражений діуретичний ефект і здатність підсилювати ниркову екскрецію азотистих компонентів в осіб з гіперазотемією [23]. Для леспедези головчастої описано низку сприятливих ефектів, серед яких антиоксидантний, мембраностабілізуючий, антиапоптотичний, гіпохолестеринемічний і протизапальний. Екстракт леспедези протидіє глюкотоксичності та дисфункції ендотелію, що особливо актуально для пацієнтів із ЦД. Крім того, вважається, що леспедеза головчаста здатна потенціювати дію інгібіторів РААС, які є основою ренопротекції в сучасній нефрології [3].
E. Yarnell [24] у своїх наукових працях описує власний досвід успішного застосування екстракту леспедези в пацієнтів нефрологічного профілю (з діабетичною нефропатією, гіпертензивним ураженням нирок, гломерулонефритом, посттравматичною нефректомією, уролітіазом, гідронефрозом тощо), відзначаючи відмінний профіль безпеки цього рослинного засобу (автором було зафіксовано лише один випадок нудоти, який міг бути обумовлений іншими препаратами комплексної схеми терапії). 
Екстракт леспедези головчастої (дієтична добавка Лібера, «Біхелс», Україна) може застосовуватися для доповнення лікування ХХН при ЦД 2-го типу і як альтернативне лікування при ЦД 1-го типу або при непереносимості іНЗКТГ-2. 
У зв’язку з цим метою даного дослідження стало вивчення ефективності дієтичної добавки Лібера в пацієнтів із ХХН 3-ї стадії та ЦД 1-го і 2-го типу.

Матеріали та методи

За 2022 р. нами було проліковано 430 пацієнтів із ЦД 1-го і 2-го типу, у 164 із яких було виявлено ХХН (у тому числі в 40 осіб із ЦД 1-го типу і 124 осіб із ЦД 2-го типу). Відповідно до градації за ШКФ ХХН 3-ї ст. (< 60 мл/хв) було діагностовано в 64 пацієнтів, відповідно до відношення альбуміну сечі до креатиніну (А2) — у 14 осіб. 86 пацієнтів відповідали ХХН 3-ї ст. за обома критеріями.
До дослідження було включено 60 пацієнтів. Серед учасників дослідження в 15 осіб було діагностовано ЦД 1-го типу, а в 45 осіб — ЦД 2-го типу. Групу з ЦД 2-го типу додатково було поділено на 2 підгрупи: пацієнти, які отримували іНЗКТГ-2 (n = 35), і пацієнти, які не отримували іНЗКТГ-2 у зв’язку з непереносимістю (n = 10).
Включеним у дослідження пацієнтам на додаток до стандартної терапії відповідно до уніфікованого клінічного протоколу призначали дієтичну добавку Лібера (ТОВ «Біхелс», Україна). Одна капсула дієтичної добавки Лібера містить 300 мг порошкоподібного екстракту стебел і листя леспедези головчастої. До складу екстракту стебел і листя леспедези головчастої входять різноманітні флавоноїди, у тому числі флавоноли (рутин), флавони, катехіни та інші біологічно активні речовини. Комплекс біологічно активних речовин стебла й листя леспедези головчастої збільшує діурез, зменшує азотемію, підвищує виділення натрію і, меншою мірою, калію; сприяє збільшенню ниркової фільтрації, прискорює виведення азотистих шлаків із сечею. Лібера призначалася як додаткове джерело біологічно активних речовин з метою покращення функціонального стану нирок по 1 капсулі 3 рази на добу незалежно від прийому їжі протягом 3 місяців. Аналіз результатів проводився через 1 і 3 місяці.
Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою програми Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серійний номер AGAR909E415822FA) і програмного пакета MedCalc Statistical Software trial version 17.4 (MedCalc Software bvba, Ostend, Бельгія; https://www.medcalc.org; 2017). Перевірка гіпотези нормальності розподілу кількісних ознак проводилася за критерієм Шапіро — Уїлка або Колмогорова — Смирнова. Залежно від результату перевірки застосовувались параметричні й непараметричні методи опису показників та оцінки вірогідності результатів дослідження. Оцінка вірогідності відмінностей середніх для кількісних ознак з нормальним розподілом проводилася для незв’язаних вибірок за критерієм Стьюдента (t).

Результати

Зіставлення вихідних показників ШКФ і показників ШКФ через 1 і 3 місяці виявило, що в усіх проаналізованих групах пацієнтів через 3 місяці стандартної терапії, доповненої дієтичною добавкою Лібера, ШКФ вірогідно зросла (табл. 3, рис. 2). Поліпшення було більш вираженим у групах пацієнтів із ЦД 1-го типу і хворих на ЦД 2-го типу, які отримували іНЗКТГ-2. 
Поліпшення ШКФ забезпечує пацієнтам потенційну можливість запобігти втраті функції нирок, що є надзвичайно важливим при лікуванні ХХН. Подібні заходи ранньої ренопротекції і ренопрофілактики мають на меті загальмувати прогресування нефросклерозу (Іванов Д.Д., 2021).

Обговорення

Отримані нами дані відповідають результатам клінічного випадку, описаного Д.Д. Івановим, у якому призначення дієтичної добавки Лібера пацієнту з ХХН 3-ї ст., діабетичною нефропатією та артеріальною гіпертензією вже через 1 міс. привело до зростання ШКФ на 28 % (з 36 до 46 мл/хв/1,73 м2). Паралельно в цього хворого було зафіксовано зниження рівня креатиніну (з 202,1 до 164,5 мкмоль/л, тобто на 18,6 %) і сечовини (з 14,2 до 9,4 ммоль/л, тобто на 33,8 %) (Іванов Д.Д., 2021).
У схожому дослідженні С.В. Кушніренко та співавт. (2021) порівнювали традиційну цукрознижувальну й антигіпертензивну терапію з такою ж традиційною терапією в поєднанні з дієтичною добавкою Лібера в пацієнтів із ЦД 2-го типу і ХХН. Через 3 місяці лікування в групі пацієнтів із ХХН 2-ї ст., які приймали дієтичну добавку Лібера, мало місце збільшення ШКФ до 79,0 ± 1,4 мл/хв/1,73 м2, яке було вірогідно більш вираженим порівняно з вихідними даними (р < 0,01) і результатами, отриманими в групі традиційної терапії (р < 0,05). Включення Лібери в комплексну терапію пацієнтів із ЦД 2-го типу і ХХН 3-ї ст. також позитивно вплинуло на азотовидільну і водовидільну функцію нирок, що проявилось поліпшенням ШКФ до 56,6 ± 2,1 мл/хв/1,73 м2 (результат вірогідний порівняно з вихідними даними і показниками групи стандартної терапії, обидва р < 0,05). Нормоальбумінурії вдалося досягти лише 9,1 % пацієнтів групи стандартного лікування і 27,8 % пацієнтів групи стандартного лікування в поєднанні з добавкою Лібера. Автори дійшли висновку, що екстракт леспедези головчастої (Лібера) в поєднанні з традиційною стабільною цукрознижувальною й антигіпертензивною терапією сприяє збереженню і навіть поліпшенню фільтраційної функції нирок у пацієнтів із ХХН 2–3-ї ст. (3a і 3b) на тлі ЦД 2-го типу.

Висновки

Включення дієтичної добавки Лібера (ТОВ «Біхелс», Україна) до комплексної терапії ХХН 3-ї стадії привело до вірогідного підвищення ШКФ, що свідчить про виражене поліпшення функції нирок. І літературні дані, і власні результати продемонстрували відмінний профіль безпеки й переносимості даної дієтичної добавки, що є надзвичайно важливим, оскільки ХХН потребує тривалого/довічного лікування. 
Механізмами ренопротекторної дії Лібери (екстракту Lespedesa capitata) вважається здатність інгібувати РААС, антиоксидантний і антиапоптотичний ефект, протидія глюкотоксичності й поліпшення функції ендотелію. Наведені механізми в поєднанні з описаною в літературі сечогінною дією та здатністю поліпшувати виділення нирками азотистих сполук обумовлюють доцільність включення дієтичної добавки Лібера до комплексного лікування ХХН, зокрема діабетичного походження.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
 
Отримано/Received 02.08.2023
Рецензовано/Revised 16.08.2023
Прийнято до друку/Accepted 20.08.2023

Список литературы

  1. Kalantar-Zadeh K., Jafar T.H., Nitsch D., Neuen B.L., Perkovic V. Chronic kidney disease. Lancet. 2021 Aug 28. 398(10302). 786-802. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00519-5. Epub 2021 Jun 24. PMID: 34175022.
  2. Chen T.K., Knicely D.H., Grams M.E. Chronic Kidney Disease Diagnosis and Management: A Review. JAMA. 2019 Oct 1. 322(13). 1294-1304. doi: 10.1001/jama.2019.14745. PMID: 31573641; PMCID: PMC7015670.
  3. Іванов Д.Д. Хронічна хвороба нирок: диференційна тактика ренопротекції. Укр. мед. часопис. 2018. 2(124). 1-5.
  4. Levey A.S., Eckardt K.U., Dorman N.M. et al. Nomenclature for kidney function and disease: report of a kidney disease: improving global outcomes (KDIGO) consensus conference. Kidney Int. 2020. 97(6). 1117-1129.
  5. Xie Y., Bowe B., Mokdad A.H. et al. Analysis of the Global Burden of Disease study highlights the global, regional, and national trends of chronic kidney disease epidemiology from 1990 to 2016. Kidney Int. 2018. 94(3). 567-581.
  6. Jha V., Garcia G.G., Iseki K., Li Z., Naicker S., Plattner B. et al. Chronic kidney disease: global dimension and perspectives. The Lancet. 2013. 382(9888). 260-272.
  7. Glassock R.J., Warnock D.G., Delanaye P. The global burden of chronic kidney disease: estimates, variability and pitfalls. Nature Reviews Nephrology. 2017. 13(2). 104.
  8. Webster A.C., Nagler E.V., Morton R.L., Masson P. Chronic kidney disease. Lancet. 2017. 389(10075). 1238-1252.
  9. Schnaper H.W. The tubulointerstitial pathophysiology of progressive kidney disease. Adv. Chronic. Kidney. Dis. 2017. 24(2). 107-116.
  10. International Diabetes Federation. Diabetes facts & figures. https://idf.org/aboutdiabetes/what-is-diabetes/facts-figures.html.
  11. Afkarian M., Zelnick L.R., Hall Y.N. et al. Clinical manifestations of kidney disease among US adults with diabetes, 1988–2014. JAMA. 2016. 316. 602-610.
  12. Levin A., Tonelli M., Bonventre J. et al.; ISN Global Kidney Health Summit participants. Global kidney health 2017 and beyond: a roadmap for closing gaps in care, research, and policy. Lancet. 2017. 390. 1888-1917.
  13. de Boer I.H., Khunti K., Sadusky T., Tuttle K.R., Neumil–ler J.J., Rhee C.M. et al. Diabetes Management in Chronic Kidney Disease: A Consensus Report by the American Diabetes Association (ADA) and Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO). Diabetes Care. 2022 Dec 1. 45(12). 3075-3090. doi: 10.2337/dci22-0027. PMID: 36189689.
  14. Wennmann D.O., Hsu H.-H., Hsu H.H., Pavenstädt H. The renin-angiotensin-aldosterone system in podocytes. In: Seminars in Nephrology. Elsevier. 2012. 32(4). 377-384.
  15. Bhandari S., Ives N., Brettell E.A. et al. Multicentre randomized controlled trial of angiotensin-converting enzyme inhibitor/angiotensin receptor blocker withdrawal in advanced renal disease: the STOP-ACEi trial. Nephrol. Dial. Transplant. 2016. 31(2). 255-261.
  16. Gobe G.C., Wojcikowski K. Nontraditional (non-Western pharmaceutical) treatments for chronic kidney disease. Clin. Nephrol. 2019. 93(1). 49-54.
  17. Yarnell E. Botanical medicines for the urinary tract. World J. Urol. 2002. 20. 285-93.
  18. Gwaltney-Brant S.M. Nutraceuticals in Renal Diseases. In: Nutraceuticals. Ed. Ramesh C. Gupta. Academic Press, 2016. Р. 101-108. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-802147-7.00008-5.
  19. Khan M.A., Kassianos A.J., Hoy W.E., Alam A.K., Healy H.G., Gobe G.C. Promoting Plant-Based Therapies for Chronic Kidney Disease. Journal of Evidence-Based Integrative Medicine. 2022. 27. doi: 10.1177/2515690X221079688.
  20. Wagner H., Elbl G. ACE-inhibitory procyanidins from Lespedeza capitata. Planta Med. 1992. 58. 297.
  21. Gau H.P. Experience with Lespenephryl and Lespenephryl-–forte in the treatment of chronic kidney insufficiency. Med. Welt. 1969. 44. 2426-8 (in German).
  22. Yarnell E. Botanical medicines for the urinary tract. World J. Urol. 2002. 20. 285-93.
  23. Mertz D.P., Keine D.H. Anderungen der Nierenpartikelfunktionen unter dem EinfluB eines. Extraktes aus Lespedeza capitata. Arzneimittelforsch. 1964. 14. 155-160.
  24. Yarnell E. Botanical Medicines Used for Kidney Disease in the United States. Iranian Journal of Kidney Diseases. 2012. 6(6). 407-18.

Вернуться к номеру