Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал Том 19, №5, 2023

Повернутися до номеру

Підтримка вагінального здоров’я при дисгормональних порушеннях у жінок

Автори: Єфіменко О.О.
Державна наукова установа «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Зміни рівня гормонів на різних етапах життя жінки можуть призвести до порушення функції вульвовагінальної ділянки. У статті описано причини і патогенез вагінального дискомфорту і сухості піхви, пов’язаних зі змінами гормонального профілю. Особливий акцент зроблено на генітоуринарному мено­паузальному синдромі (ГУМС), який є найпоширенішою причиною сухості піхви. Основна терапевтична мета при вагінальних проявах гормонального дисбалансу — полегшення симптомів і відновлення вагінального середовища. Вагінальні зволожувачі, що містять гіалуронову кислоту (ГК), визнаються однією з найефективніших стратегій для досягнення цієї мети. Ефективність і безпека використання ГК при ГУМС продемонстрована в рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях і систематичних оглядах, вона порівнянна з ефективністю застосування естрогенів або плацебо. Це можлива альтернатива для жінок, які не можуть або не хочуть використовувати гормональне лікування. На ринку України наявний вагінальний зволожуючий засіб на основі ГК у вигляді вагінальних свічок (супозиторіїв) Верікса, що має регенеративні, антисептичні, протизапальні й імуностимулюючі властивості та використовується для швидкого відновлення і зволоження слизової оболонки піхви та шийки матки. Свічки Верікса позитивно впливають на відновлювальну, протизапальну й дозрівальну функції слизової оболонки піхви, сприяють усуненню суб’єктивних і клінічних проявів захворювання і профілактиці вагінальних інфекцій і запобігають рецидивуванню проявів атрофічного вагініту. Отже, застосування місцевих засобів з ГК, зокрема вагінальних свічок Верікса, може бути перспективною та ефективною терапевтичною опцією для вагінального зволоження і підтримання вагінального здоров’я на різних етапах життя жінок.

Changes in the level of hormones at various periods of a woman’s life can lead to dysfunction of the vulvovaginal region. The article describes the causes and pathogenesis of vaginal discomfort and vaginal dryness associated with changes in the hormonal level. Special emphasis is made on the genitourinary syndrome of menopause, which is the most common cause of vaginal dryness. The main therapeutic goal in vaginal manifestations of hormonal imbalance is to relieve symptoms and restore the vaginal environment. Vaginal moisturizers containing hyaluronic acid (HA) are recognized as one of the most effective strategies for achieving this goal. The effectiveness and safety of HA use in the genitourinary syndrome of menopause has been demonstrated in randomized controlled clinical trials and systematic reviews and is comparable to the effectiveness of estrogen or placebo. It is a possible alternative for women who cannot or do not want to use hormone therapy. Ukrainian Verixa™ vaginal suppositories is a vaginal moisturizer based on HA, it has regenerative, antiseptic, anti-inflammatory and immunostimulating properties and is used to quickly restore and moisturize the mucous membrane of the vagina and cervix. The obtained data show that Verixa™ suppositories have a positive effect on the restorative, anti-inflammatory and maturing functions of the vaginal mucosa, contribute to the elimination of subjective and clinical manifestations of the disease, prevent vaginal infections and the recurrence of manifestations of atrophic vaginitis. Thus, the use of topical HA products, in particu­lar Verixa™ vaginal suppositories, can be a promising and effective therapeutic option for moisturizing and maintaining vagi­nal health at various stages of women’s lives.


Ключові слова

гормональні порушення; жінки; зволоження; сухість піхви; вагінальні супозиторії

hormonal disorders; women; moisturizing; vaginal dryness; vaginal suppositories

У сучасній медичній спільноті особлива увага приділяється проблемам, пов’язаним з дисгормональними порушеннями в жінок різного віку. Зміни рівня гормонів, які відбуваються на різних етапах життя жінки, можуть призвести до появи різноманітних симптомів і дискомфорту. Один з актуальних аспектів таких змін пов’язаний зі здоров’ям і функцією вульвовагінальної ділянки. Починаючи з дисгормональних змін після пологів і закінчуючи періодом менопаузи багато жінок стикаються зі зниженням вологості й дискомфортом у піхві. Ці незручності можуть суттєво позначитися на якості їхнього життя і загальному самопочутті. 
Вагінальний дискомфорт і сухість піхви можуть виникати внаслідок генітоуринарного менопаузального синдрому (ГУМС), а також після операції на матці або яєчниках, після вагітності й періоду годування груддю, під час прийому контрацептивних препаратів, при синдромі передчасного виснаження яєчників, на тлі лікування онкологічних захворювань або за наявності інших причин дефіциту, коливань або змін рівня статевих гормонів [1–7]. Крім того, вагінальній сухості сприяють метаболічні розлади (наприклад, цукровий діабет, ожиріння), відсутність вагінальних пологів, запальні захворювання кишечника, хронічна серцева недостатність, зменшена сексуальна активність, куріння, зловживання алкоголем, відсутність фізичних вправ і стрес [2–4]. Також слід зауважити, що із сухістю піхви й диспареунією стикаються жінки на грудному вигодовуванні, що повязано зі зміною гормонального балансу в цей період. Молодих матерів треба попереджати про ці симптоми і давати їм відповідні поради щодо використання вагінальних лубрикантів і зволожувачів [1–7, 37]. 
Найбільш частою причиною сухості вагіни є ГУМС, який виникає внаслідок зниження продукції естрогену яєчниками у жінок в період менопаузи. У дослідженні Cagnacci та співавт. за участі 747 жінок віком 40–55 років при ГУМС сухість вагіни була найпоширенішим генітоуринарним симптомом (64,0 %), за яким йшли диспареунія (54,5 %), свербіж (38,5 %), печіння (38,3 %) і дизурія (28,9 %) [5]. Схожі результати були в дослідженні REal Women’s VIews of Treatment Options for Menopausal Vaginal ChangEs (REVIVE) у 3046 жінок з ГУМС у США: сухість піхви зареєстрована в 55 % учасниць [7]. У дослідженнях ятрогенної передчасної менопаузи в жінок після лікування раку молочної залози поширеність сухості вагіни становила 49 %; після білатеральної оофоректомії випадки сухості вагіни зустрічались у 24 % жінок [6]. 
ГУМС, раніше відомий як вульвовагінальна атрофія, атрофічний вагініт або урогенітальна атрофія, визначається як сукупність симптомів і ознак, пов’язаних зі зниженням рівня естрогену та інших статевих стероїдів і з анатомічними й функціональними змінами вульвовагінальних тканин і органів таза в період менопаузи й старіння. Синдром може включати такі генітальні симптоми, як сухість, печіння і подразнення, але не обмежується ними; сексуальні симптоми — відсутність змащення, дискомфорт або біль і порушення функції; симптоми невідкладності сечовипускання, дизурію та рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів. Жінки можуть мати деякі або всі ознаки й симптоми, які не пояснюються іншим діагнозом [8].
Синдром або його ознаки певним чином проявляються приблизно в 15–19 % жінок у пременопаузі і 40–57 % — у постменопаузі [3, 6, 9, 10]. Але рівень поширеності цього синдрому може бути недооціненим через чутливий характер проблеми: вважається, що реальна поширеність ГУМС може бути вищою [6, 9, 10]. За статистичними даними очікувана тривалість життя жінок вища, ніж чоловіків, і до 2030 року приблизно > 17 % населення матиме вік > 65 років, для клініцистів стає важливим питання наслідків зниження рівня ендогенного естрогену у жінок під час менопаузи [9].
Слизова оболонка нижніх відділів урогенітального тракту дуже чутлива до впливу естрогенів, зниження рівня яких  є основною причиною формування ГУМС у жінок в період менопаузи. Достатній рівень цих гормонів забезпечує і підтримує добре кровопостачання слизової вагінальної оболонки і оптимальний рівень зволоження. Крім того, естрогени можуть викликати проліферацію шарів вагінальної стінки епітелію, а також гладких м’язових волокон і колагену, що підтримує складки вагіни. Епітелій слизової оболонки вагіни, багатий на глікоген, є живильним субстратом для бактерій вагінальної мікробіоти. Вагінальна мікробіота — це динамічна змінна система, представлена різноманітними бактеріями, життєдіяльність і баланс яких забезпечує вагінальний гомеостаз. Важливість мікробіоти у формуванні вагінального здоров’я не можна недооцінювати. Домінантним компонентом вагінальної мікробіоти є лактобактерії. Вироблення молочної кислоти в результаті життєдіяльності цих бактерій забезпечує підтримку оптимального низького рН вагінальної рідини, захищаючи тим самим від інфекцій сечостатевих шляхів. При гіпоестрогенних станах вагінальний епітелій стоншується, втрачається його бар’єрна функція, знижується вагінальне згортання, еластичність тканин, знижується секреторна активність бартолінових залоз, порушується баланс вагінальної мікробіоти, що призводить до зменшення вагінального зволоження, травматизації слизової оболонки вагіни, запалення вагінальних стінок і неприємних відчуттів (рис. 1). Відчуття сухості часто супроводжується іншими скаргами, такими як печіння і біль у вагінальній ділянці, перед входом до піхви і в зовнішній частині статевих органів. У багатьох випадках статевий акт стає болісним через ці незручності. Це може акцентувати проблему еректильної дисфункції в чоловіків і навіть спонукати самотніх жінок утримуватися від встановлення стосунків з можливими новими партнерами. Отже, вагінальний дискомфорт і сухість піхви можуть мати істотний негативний вплив на міжособистісні відносини, якість життя, повсякденну діяльність і сексуальну функцію [1–7, 11].
Незважаючи на наявність різних варіантів лікування, несвоєчасне або неналежне лікування вагінальної сухості є поширеним явищем, і лише меншість жінок звертаються за консультацією до лікаря. За даними Nappi та співавт., лише 54 % жінок у менопаузі готові обговорити своє сексуальне здоров’я з фахівцем [12]. Згідно з результатами дослідження Palacios, 75 % пацієнток з ГУМС не звертаються по допомогу до фахівців [13]. Під час опитування, проведеного у Великій Британії серед жінок віком 55–85 років (n = 2045), 33 % жінок, які повідомили про диспареунію і/або вагінальну сухість, не зверталися за професійною консультацією, а 36 % вдавалися до використання безрецептурного засобу [3]. Про схожі результати також повідомив J.A. Simon: 37 % жінок із симптомами, пов’язаними з вагінальним дискомфортом, не проконсультувалися з лікарем, і 40 % чекали 1 рік або більше, перш ніж зробити це [14]. Потенційними перешкодами щодо пошуку й використання оптимального лікування є низька поінформованість жінок щодо фізіологічних змін, пов’язаних з рівнем статевих гормонів в організмі, неналежна обізнаність щодо доступності ефективних і безпечних методів лікування, а також небажання/незручність обговорення з фахівцем симптомів інтимного характеру, стурбованість щодо безпеки лікування і недостатнє полегшення симптомів при застосуванні певних засобів [3].
Перед фахівцями в галузі жіночого здоров’я –стоїть завдання раннього виявлення ГУМС та інших гіпо–естрогенних станів і своєчасного введення етіопатогенетичного лікування. З точки зору обстеження важливо зібрати детальний анамнез для виявлення можливих причин, що включають вплив подразників (гігієнічні гелі, мило, сперміциди тощо), використання анти–естрогенових препаратів, проведення оофоректомії або хіміотерапії [3–14]. 
Діагноз підтверджується вагінальним обстеженням і кольпоскопією, завдяки якій можна виявити атрофічний епітелій і тонкі, бліді крововиливи петехіального характеру, які виникають після легкого травмування або дотику. Необхідно також проводити бактеріологічні дослідження, визначати кислотність вагінального вмісту, проводити цитологічне дослідження вагінальних мазків і вираховувати індекс каріопікнозу [3–14]. 
Основна терапевтична мета в управлінні вагінальними проявами дисгормональних порушень — полегшити симптоми і відновити вагінальне середовище. Підтримка гормонального балансу, відсутність болю і дискомфорту в ділянці піхви, а також можливість продовжувати повноцінне статеве життя — це важливі складові задоволеності якістю життя у жінок у менопаузі. Результати досліджень продемонстрували, що з-поміж майже 100 тис. жінок у постменопаузальному періоді віком від 50 до 79 років 52 % мали сексуальні контакти після настання менопаузи. При цьому майже чверть заміжніх жінок віком від 70 до 79 років під час опитування відповіли, що все ще мають статеві стосунки [15]. Гінекологи повинні проактивно починати відкриту дискусію з пацієнтами щодо урогенітальних симптомів. Лікування слід починати в міру появи симптомів і підтримувати із часом. Вибір терапії залежить від вираженості симптомів захворювання і від уподобань і очікувань жінок.
Згідно із загальноприйнятими міжнародними стандартами рекомендаціями першої лінії для лікування легких і помірних вагінальних проявів гіпоестрогенних станів є негормональні вагінальні лубриканти, які слід використовувати перед статевим актом, і вагінальні зволожувачі з тривалим ефектом, які використовуються регулярно; у таких випадках важлива регулярна статева активність [2, 3, 16, 17]. Застосування підгрупи вагінальних зволожувачів, що містять гіалуронову кислоту (ГК), полісахарид з високою молекулярною масою, визнається як одна з найефективніших стратегій допомоги жінкам з вагінальними симптомами гіпоестрогенії. Ці засоби продемонстрували значні клінічні результати в полегшенні симптомів ГУМС з точки зору ефективності, безпечності й переносимості. 
ГК — це високомолекулярна речовина в класі глікозаміногліканів, яка є важливим компонентом багатьох тканин організму — сполучної, епітеліальної та нервової тощо. ГК має численні властивості; зокрема, при топічному застосуванні вона діє як зволожуючий, пом’якшувальний, мукоадгезивний, загоювальний і тканиновідновлювальний агент. ГК є основним компонентом позаклітинного матриксу, який може зв’язувати велику кількість води через свою особливу молекулярну структуру і властивості (у 1000 разів більше за свою вагу) [18–25]. При вагінальному застосуванні ГК закріплюється на стінках піхви і, зв’язуючи велику кількість молекул води, вивільняє ці молекули в тканину, викликаючи її гідратацію. Ця гідратація відбувається через пересування води й електролітів у вагінальну дермальну васкулатуру, спричиняючи розширення дрібних судин і збільшення кровопостачання слизової оболонки [20]. Ці властивості забезпечують мастильний і зволожуючий ефекти ГК, що сприяє підтримці належного рівня гідратації та пружності тканини статевих органів. Окрім цього, захисна плівка, яку утворює ГК на слизовій оболонці піхви й шийки матки, гальмує перикаріальну міграцію вірусів і бактерій, а також здій–снює антиоксидантну дію, сповільнюючи дію вільних радикалів, що сприяє процесу загоєння і відновленню тканин [21]. 
Адгезія є необхідним першим кроком у мікробній колонізації та патогенезі. Наявні дані показують, що ГК завдяки своїм фізико-хімічним і біологічним властивостям чинить антиадгезивну/антибіоплівкову дію щодо деяких найпоширеніших бактерій [22]. ГК також може знижувати проліферацію грибів (наприклад, має антикандидозну активність проти вагінальних штамів C.albicans, C.glabrata, C.tropicalis, C.krusei) і зменшувати інфікування здорових клітин деякими вірусними штамами (герпес та інші) [23, 24]. 
ГК вважається одним із ключових гравців у процесі регенерації тканин. Було доведено, що вона модулює через специфічні рецептори запалення, клітинну міграцію та ангіогенез, утворення грануляційної тканини, утворення епітелію та ремоделювання тканин, які є основними фазами загоєння ран. Дослідження показали, що більшість властивостей ГК залежить від її молекулярного розміру. Високомолекулярна ГК демонструє виражені протизапальні та імуносупресивні властивості. Ця біологічно активна сполука присутня на всіх етапах процесу загоєння рани не лише як компонент середовища рани, але і як фактор, який активно модулює регенерацію тканин [25, 26]. 
Місцеве використання ГК при ГУМС вивчали в рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях і систематичних оглядах рандомізованих контрольованих досліджень (найвищий рівень доказовості 1А). G. Buzzaccarini та співавт. у систематичному огляді клінічних випробувань інтравульварних та інтравагінальних засобів, що містять ГК, проаналізували результати 17 оригінальних досліджень (від рандомізованих контрольованих досліджень до поздовжніх (лонгітудинальних) досліджень). Було встановлено, що ГК ефективна в зменшенні вульвовагінальних симптомів (диспареунія, свербіж, печіння, сухість) і ознак (кровотеча, атрофія, підвищення рН піхви). Вона має властивості ефективного зволожувача для жінок з ГУМС, у яких є протипоказання до терапії естрогенами, і жінок з вульвовагінальними ознаками і симптомами, що впливають на сексуальне благополуччя [28]. Carlos Campagnaro M. dos Santos та співавт. в іншому систематичному огляді, проведеному відповідно до стандарту PRISMA, оцінювали вплив ГК на вагінальні прояви ГУМС порівняно з використанням вагінального естрогену (естріолу) у вигляді гелю або іншого типу вагінального гормону або плацебо. Було включено 5 рандомізованих контрольованих досліджень високої якості, у які загалом було залучено 335 жінок у період менопаузи або постменопаузи віком від 45 до 70 років. Аналіз результатів досліджень показав, що ефективність лікування ГК порівнянна з плацебо при атрофії епітелію, підвищенні рН піхви, диспареунії та порушенні дозрівання клітин. Це можлива альтернатива для жінок, які не можуть використовувати гормональне лікування [20]. Відповідно до рекомендацій міжнародних і національних товариств (наприклад, Міжнародного товариства вивчення вульвовагінальних захворювань (ISSVD), Північноамериканського товариства менопаузи (NAMS), Національної колегії акушерів і гінекологів Франції (CNGOF), Дослідницької групи з менопаузи та старіння (GEMVi) тощо) вагінальні зволожуючі засоби на основі ГК рекомендуються як перша лінія терапії в жінок, які страждають від сухості піхви, а також у жінок, які не можуть або не хочуть використовувати гормони, наприклад у жінок з раком в анамнезі [1, 17, 29]. 
Застосування місцевих засобів з ГК розглядається як позитивне доповнення комплексної терапії в пацієнток, які пережили гінекологічні онкозахворювання, рак молочної залози з вагінальною атрофією після променевої та хіміотерапії або постгормональної індукції. У тих, хто пережив рак молочної залози, виснаження ГК може посилюватися ад’ювантною терапією інгібіторами ароматази й селективними модуляторами рецепторів естрогенів (SERMs), таким чином потенційно прискорюючи розвиток симптомів, пов’язаних із ГУМС. У клінічних дослідженнях на тлі використання місцевих засобів з ГК спостерігали покращення статевої функції, здоров’я піхви, зменшення симптомів тривалих вульвовагінальних уражень. Дослідження встановили позитивну кореляцію між вагінальними супозиторіями з ГК і зменшенням вагінальної кровотечі, фіброзу й клітинної атипії. Варто зазначити, що після променевої терапії значно знижується здатність до оновлення вагінального епітелію, що призводить до підвищення уразливості слизової оболонки та вагінального болю. Процес відновлення епітелію слизової оболонки піхви є складним і, серед іншого, включає ангіогенез. Було показано, що ГК регулює ангіогенез шляхом впливу на експресію фактора росту ендотелію судин (VEGF) і серин/треонінпротеїнкінази B (P-AKT) [34, 35].
На ринку України наявний вагінальний зволожуючий засіб на основі ГК у вигляді вагінальних свічок (супозиторіїв) українського виробництва — Верікса. Свічки Верікса — це комбінація 5 компонентів з вираженими регенеративними, антисептичними, протизапальними та імуностимулюючими властивостями, що можуть використовуватись для швидкого відновлення й зволоження слизової оболонки піхви та шийки матки [30, 36]. 
До складу засобу Верікса входять такі активні інгредієнти: гіалуронова кислота — 5 мг, екстракт (чи олія) насіння центели азіатської — 20 мг, екстракт календули — 60 мг, екстракт алое — 60 мг, ефірна олія чайного дерева — 2 мг. Уміст жиророзчинного компонента естерин В-02 сприяє поступовому вивільненню діючої речовини й рівномірному обволіканню, що підвищує терапевтичний ефект [30].
Екстракт алое сприяє підсиленню місцевого імунітету, відновленню тканинного обміну речовин, завдяки чому проявляє ранозагоювальні, протимікробні й протизапальні властивості, усуває запалення й подразнення, стимулює відновлення слизової оболонки [30, 31, 36]. Окрім цього, алое містить вітамін С, який пригнічує ріст патогенних бактерій, забезпечує зниження pH піхви, сприяє відновленню оптимальних показників pH і підтримці нормальної мікрофлори піхви [30, 36].
Екстракт (або олія) насіння центели азіатської є багатим джерелом природних біоактивних речовин, тритерпеноїдних сапонінів, флавоноїдів, фенольних кислот, тритерпенових стероїдів, амінокислот і цукрів. Він виявляє антиоксидантні, регенеративні й антисептичні властивості, стимулює синтез колагену, сприяє епітелізації та зміцненню стінок піхви [30, 32, 36]. У дослідженнях показано також, що азіатикозид, виділений з Centella asiatica, сприяє проліферації фібробластів і синтезу екстрацелюлярного матриксу при загоєнні ран. Він підвищує рівні мРНК і вироблення білків (наприклад, колагену типу I і III) [33]. 
Екстракт календули сприяє протизапальному ефекту, пришвидшує процеси відновлення, виявляє протигрибкові, антимікробні, захисні й імуностимулюючі властивості [30, 36].
Ефірна олія чайного дерева виявляє потужні протизапальні, протигрибкові й бактерицидні властивості. Біологічно активні речовини чайного дерева зволожують слизову оболонку піхви [30, 36].
Засіб Верікса застосовується [30]:
— у складі комбінованої терапії як регенеративний, антисептичний, протизапальний та імуностимулюючий засіб для відновлення слизової оболонки піхви;
— для підсилення відновлювальних процесів при атрофічних і дистрофічних змінах слизової оболонки піхви (ерозії та ін.);
— з метою профілактики дисбактеріозу при тривалому застосуванні кортикостероїдів, антибіотиків і запобігання запальним захворюванням унаслідок інфікування піхви після відвідування басейну, сауни або купання в водоймах;
— у складі комбінованої терапії при запальних процесах у піхві;
— при фізіологічній схильності до запальної реакції у випадках травми слизової піхви, при тривалій відсутності можливості виконати гігієнічні процедури (поїздки, походи);
— з метою відновлення слизової оболонки піхви після затяжних пологів, використання агресивних методів лікування (діатермокоагуляції, лазерної терапії та кріотерапії шийки матки або піхви, аборту, введення сторонніх предметів);
— після вагінальних операцій, пов’язаних з випадінням стінок піхви, шийки й тіла матки;
— у складі комбінованої терапії для відновлення слизової оболонки при запальних станах піхви (бактеріальний вагіноз, неспецифічний кольпіт);
— при вікових змінах стану слизової оболонки (сухість слизової оболонки піхви, кольпіти та ін.).

Висновки

Підтримка гормонального балансу, відсутність болю і дискомфорту в ділянці піхви, достатнє вагінальне зволоження, а також можливість продовжувати повноцінне статеве життя — це важливі складові якості життя в жінок. Застосування місцевих засобів з ГК, зокрема вагінальних супозиторіїв Верікса, є перспективною та ефективною терапевтичною опцією для вагінального зволоження і підтримання вагінального здоров’я на різних етапах життя жінок.
 
Отримано/Received 10.08.2023
Рецензовано/Revised 11.09.2023
Прийнято до друку/Accepted 14.09.2023

Список літератури

  1. Pérez-López F.R. et al. Management of postmenopausal vulvovaginal atrophy: recommendations of the International Society for the Study of Vulvovaginal Disease. Gynecol. Endocrinol. 2021 Aug. 37(8). 746-752. doi: 10.1080/09513590.2021.1943346. 
  2. Henneicke-von Zepelin H.H. et al. Clinical trial shows las–ting function of a new moisturizing cream against vaginal dryness. Wien Med. Wochenschr. 2017 May. 167(7-8). 189-195. English. doi: 10.1007/s10354-016-0536-0. 
  3. Edwards D., Panay N. Treating vulvovaginal atrophy/geni–tourinary syndrome of menopause: how important is vaginal lubricant and moisturizer composition? Climacteric. 2016 Apr. 19(2). 151-61. doi: 10.3109/13697137.2015.1124259. 
  4. Carati D. et al. Safety, efficacy, and tolerability of differential treatment to prevent and treat vaginal dryness and vulvovaginitis in diabetic women. Clin. Exp. Obstet. Gynecol. 2016. 43(2). 198-202. 
  5. Cagnacci A. et al.; writing group of the ANGEL study. Vaginal atrophy across the menopausal age: results from the ANGEL study. Climacteric. 2019 Feb. 22(1). 85-89. doi: 10.1080/13697137.2018.–1529748.
  6. Calik-Ksepka A. et al. Signs and symptoms, evaluation, and management of genitourinary tract consequences of premature ova–rian insufficiency. Prz Menopauzalny. 2018 Sep. 17(3). 131-134. doi: 10.5114/pm.2018.78558. 
  7. Kingsberg S.A. et al. Vulvar and vaginal atrophy in postmenopausal women: findings from the REVIVE (REal Women’s VIews of Treatment Options for Menopausal Vaginal ChangEs) survey. J. Sex. Med. 2013. 10. 1790-9
  8. Portman D.J., Gass M.L.; Vulvovaginal Atrophy Terminology Consensus Conference Panel. Genitourinary syndrome of menopause: new terminology for vulvovaginal atrophy from the International Society for the Study of Women’s Sexual Health and the North American Menopause Society. Menopause. 2014 Oct. 21(10). 1063-8. doi: 10.1097/GME.0000000000000329. 
  9. Gandhi J. et al. Genitourinary syndrome of menopause: an overview of clinical manifestations, pathophysiology, etiology, eva–luation, and management. Am. J. Obstet. Gynecol. 2016 Dec. 215(6). 704-711. doi: 10.1016/j.ajog.2016.07.045.
  10. Potter N., Panay N. Vaginal lubricants and moisturizers: a review into use, efficacy, and safety. Climacteric. 2021 Feb. 24(1). 19-24. doi: 10.1080/13697137.2020.1820478. 
  11. Hendaria M.P., Maylita Sari M. The Role of Topical Treatment on Vaginal Tightening. Periodical of Dermatology and Venereology Dec. 2022. Vol. 34. № 3. doi:10.20473/bikk.V34.3.2022.203-209.
  12. Nappi R.E., Panay N., Bruyniks N. et al. The clinical relevance of the effect of ospemifene on symptoms of vulvar and vaginal atrophy. Climacteric. 2015. 18(2). 233-240. 
  13. Palacios S., Nappi R.E., Bruyniks N. et al. The European Vulvovaginal Epidemiological Survey (EVES): prevalence, symptoms and impact of vulvovaginal atrophy of menopause. Climacteric. 2018. 21(3). 286-291. 
  14. Simon J.A. et al. Vaginal health in the United States: results from the Vaginal Health: Insights, Views & Attitudes survey. Menopause. 2013. 20. 1043-8
  15. Високомолекулярна гіалуронова кислота: природний компонент у терапії менопаузального синдрому. Здоров’я України. Тематичний номер «Акушерство. Гінекологія. Репродуктологія». 2022. № 3–4 (49–50). 
  16. Society of Obstetricians and Gynaecologists of Canada. SOGC clinical practice guidelines. The detection and management of vaginal atrophy. Number 145, May 2004. Int. J. Gynaecol. Obstet. 2005 Feb. 88(2). 222-8. doi: 10.1016/j.ijgo.2004.11.003. 
  17. NAMS. Management of symptomatic vulvovaginal atrophy: 2013 position statement of The North American Menopause Society. Menopause. 2013. 20(9). 888-902
  18. Nappi R.E. et al. Effectiveness of hyaluronate-based pessaries in the treatment of vulvovaginal atrophy in postmenopausal wo–men. Climacteric. 2020 Oct. 23(5). 519-524. doi: 10.1080/13697137.–2020.1754386. 
  19. Pilotto L., Gennari G., Zanellato A.M. Pharmaceutical compositions with hydrating and lubricating activity. U.S., 2017 Patent Application no. 15/038,924.
  20. Dos Santos C.C.M. et al. Hyaluronic Acid in Postmenopause Vaginal Atrophy: A Systematic Review. J. Sex Med. 2021 Jan. 18(1). 156-166. doi: 10.1016/j.jsxm.2020.10.016. 
  21. Costantino D., Guaraldi C. Effectiveness and safety of vaginal suppositories for the treatment of the vaginal atrophy in postmenopausal women: an open, non-controlled clinical trial. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. 2008 Nov-Dec. 12(6). 411-6. 
  22. Romanò C.L. et al. Hyaluronic Acid and Its Composites as a Local Antimicrobial/Antiadhesive Barrier. J. Bone Jt Infect. 2017 Jan 1. 2(1). 63-72. doi: 10.7150/jbji.17705. 
  23. Zamboni F., Wong C.K., Collins M.N. Hyaluronic acid association with bacterial, fungal and viral infections: Can hyaluronic acid be used as an antimicrobial polymer for biomedical and pharmaceutical applications? Bioact. Mater. 2022 May 2. 19. 458-473. doi: 10.1016/j.bioactmat.2022.04.023. 
  24. Parolin C. et al. Anti-Candida Activity of Hyaluronic Acid Combined with Lactobacillus crispatus Lyophilised Supernatant: A New Antifungal Strategy. Antibiotics (Basel). 2021 May 25. 10(6). 628. doi: 10.3390/antibiotics10060628. 
  25. Casale M. et al. Hyaluronic acid: Perspectives in dentistry. A systematic review. Int. J. Immunopathol. Pharmacol. 2016 Dec. 29(4). 572-582. doi: 10.1177/0394632016652906. 
  26. Litwiniuk M. et al. Hyaluronic Acid in Inflammation and Tissue Regeneration. Wounds. 2016 Mar. 28(3). 78-88.
  27. Torretta S. et al. Topical administration of hyaluronic acid in children with recurrent or chronic middle ear inflammations. Int. J. Immunopathol. Pharmacol. 2016 Sep. 29(3). 438-42. doi: 10.1177/0394632016656012. 
  28. Buzzaccarini G. et al. Hyaluronic acid in vulvar and vagi–nal administration: evidence from a literature systematic review. Climacte–ric. 2021 Dec. 24(6). 560-571. doi: 10.1080/13697137.2021.–1898580. 
  29. Trémollieres F.A. et al. Management of postmenopausal women: Collège National des Gynécologues et Obstétriciens Français (CNGOF) and Groupe d’Etude sur la Ménopause et le Vieillissement (GEMVi) Clinical Practice Guidelines. Maturitas. 2022 Sep. 163. 62-81. doi: 10.1016/j.maturitas.2022.05.008. 
  30. Інформація до застосування ВЕРІКСА свічки (супозиторії) для відновлення слизової оболонки піхви. https://behealth.com.ua/veriksa/ 
  31. Molazem Z. et al. Aloe vera gel and cesarean wound healing; a randomized controlled clinical trial. Glob. J. Health Sci. 2014 Aug 31. 7(1). 203-9. doi: 10.5539/gjhs.v7n1p203. 
  32. Ratz-Łyko A., Arct J., Pytkowska K. Moisturizing and Antiinflammatory Properties of Cosmetic Formulations Containing Centella asiatica Extract. Indian J. Pharm. Sci. 2016 Jan-Feb. 78(1). 27-33. doi: 10.4103/0250-474x.180247. 
  33. Lu L. et al. Asiaticoside induction for cell-cycle progression, proliferation and collagen synthesis in human dermal fibroblasts. Int. J. Dermatol. 2004 Nov. 43(11). 801-7. doi: 10.1111/j.1365-4632.2004.02047.x. 
  34. Cosentino D., Piro F. Hyaluronic acid for treatment of the radia–tion therapy side effects: a systematic review. Eur. Rev. Med. Pharmacol Sci. 2018 Nov. 22(21). 7562-7572. doi: 10.26355/eurrev_201811_16298. 
  35. Wierzbicka A. et al. Interventions Preventing Vaginitis, Vagi–nal Atrophy after Brachytherapy or Radiotherapy Due to Malignant Tumors of the Female Reproductive Organs-A Systematic Review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021 Apr 8. 18(8). 3932. doi: 10.3390/ijerph18083932. 
  36. Бенюк В.О., Курочка В.В., Олешко В.Ф., Момот А.А. Cучасний комплексний підхід у лікуванні атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку. Репродуктивне здоров’я жінки. 2022. № 5(60).
  37. Barrett G. et al. Women’s sexual health after childbirth. BJOG. 2000 Feb. 107(2). 186-95. doi: 10.1111/j.1471-0528.2000.tb11689.x.

Повернутися до номеру