Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №5, 2023

Актуальність. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) посідає третє місце у структурі серцево-судинної смертності. Хворі з ТЕЛА високого ризику мають вкрай тяжкий перебіг та несприятливий прогноз, і питання щодо додаткових чинників, які можуть бути пов’язані з прогнозом у цих хворих, залишається недостатньо вивченим. Мета дослідження. Визначити чинники, які пов’язані з летальністю хворих з ТЕЛА високого ризику, та визначити їхній внесок при стратифікації ризику смерті. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 635 історій хвороби пацієнтів з верифікованим діагнозом ТЕЛА за результатами мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій (МСКТ-ангіографії ЛА) та/або за даними автопсії, госпіталізованих до КНП «МКЛ № 8» ХМР з 01.01.2017 по 01.01.2023. Хворі були розподілені на групи: І — високого ризику (113 — 17,8 %); ІІ — невисокого ризику (522 — 82,2 %). Хворі І групи були розподілені на підгрупи: ІА — 63 (55,8 %), виписані з поліпшенням стану зі стаціонару, ІВ — 50 (44,2 %), померли під час госпіталізації. Проаналізовано клініко-анамнестичні, лабораторно-інструментальні параметри. Проведено статистичний аналіз даних. Результати. Пацієнти І групи були старшими, серед них було більше жінок. Серед пацієнтів підгрупи ІВ більше жінок, випадків ожиріння та тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок. Хворі ІВ підгрупи мали більш низькі рівні сатурації крові киснем (SpO2) та САТ; більш низьку фракцію викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) за даними ЕхоКГ. У хворих ІВ підгрупи частіше реєстрували двобічне сегментарне ураження ЛА за даними МСКТ-ангіографії. За даними уні- та мультиваріантного аналізу визначено незалежні чинники, що впливають на госпітальну смертність у пацієнтів з ТЕЛА високого ризику, серед них: жіноча стать, наявність біфуркаційного тромбу, більш низькі САТ, SpO2, ФВ ЛШ. За допомогою регресійного аналізу отримано формулу індивідуального прогнозування ризику госпітальної смерті у пацієнтів з ТЕЛА високого ризику. За допомогою ROC-аналізу встановлено, що чутливість отриманої прогностичної формули становить 64,0 %; специфічність — 92,1 %. Запропонована шкала SBAFS (S — сатурація, B — біфуркаційний тромб, A — артеріальна гіпотензія, F — фракція викиду ЛШ, S — жіноча стать), згідно з якою за наявності ≥ 2 балів є додатковий високий ризик госпітальної летальності у хворих ТЕЛА високого ризику. Висновки. Серед хворих з ТЕЛА високого ризику, що померли під час госпіталізації, переважали жінки, пацієнти з ожирінням, АГ; з більш низьким рівнем SpO2, САТ, ФВ ЛШ. За даними мультиваріативного логістичного регресійного аналізу, додатковими незалежними чинниками, які пов’язані з розвитком смерті в госпітальний період у хворих з ТЕЛА високого ризику, є жіноча стать, локалізація тромбу в стовбурі ЛА, SpO2, САТ та ФВ ЛШ. Опрацьована та перевірена формула для стратифікації ризику госпітальної смерті у хворих з ТЕЛА високого ризику. Запропонована шкала SBAFS для визначення додаткового високого ризику госпітальної смерті у хворих з ТЕЛА високого ризику.

Background. Pulmonary embolism (PE) is the third leading cause of cardiovascular mortality. High-risk PE patients have more severe course of disease and poor prognosis. The question of additional factors which may be associated with prognosis in such patients remains poorly understood. The aim is to identify factors associated with mortality in high-risk PE patients and to determine contribution of these factors to the risk stratification of death. Materials and methods. A retrospective analysis of 635 medical cards of patients with PE diagnosis hospitalized in Kharkiv City Clinical Hospital 8 from January 1, 2017 to January 1, 2023 was conducted. The diagnosis was verified by multispiral computed tomography pulmonary angiography (CTPA) and/or by autopsy. Patients were divided into groups: group І — high-risk (113 — 17.8 %); group II — low-risk (522 — 82.2 %). Group I was divided into subgroups: IA — 63 (55.8 %) individuals, who were discharged from the hospital with improved status, IB — 50 (44.2 %) people, who died in hospital. Clinical, anamnestic, laboratory and instrumental parameters were measured. Statistical analysis was performed. Results. Patients from group I were older, there were more women among them. In subgroup ІВ, there are more women, more cases of obesity and deep vein thrombosis. Patients from group IB had lower blood oxygen saturation (SpO2) and systolic blood pressure (SBP), lower left ventricular ejection fraction (LVEF) measured by echocardiography. Bilateral segmental pulmonary embolism according to CTPA was more common in IB group. According to uni- and multivariate analysis, independent factors affecting in-hospital mortality in patients with high-risk PE were determined, among them: female gender, presence of bifurcation thrombus, lower SBP, SpO2, LVEF. Using the additional regression analysis, the formula for individual prediction of the risk of in-hospital mortality in high-risk PE patients was created. According to the receiver operating characteristic analysis, the sensitivity of the formula is 64.0 %, specificity is 92.1 %. The SBAFS (S — SpO2, B — Bifurcation thrombus, A — Arterial hypotension, F — left ventricular ejection Fraction, S — female Sex) score was formed, where the score of 2 or more indicates additional high risk of in-hospital mortality in high-risk PE patients. Conclusion. The high-risk PE patients who died during hospitalization had more cases of obesity, hypertension, lower SpO2, SBP, and LVEF, and there were more women among them. According to the multivariate logistic regression analysis, additional independent factors associated with in-hospital mortality in high-risk PE patients are female sex, thrombus in bifurcation of the pulmonary trunk, SpO2, SBP, LVEF. The formula for risk stratification of in-hospital death in high-risk PE patients was created and validated. The SBAFS score was formed to indicate additional high risk of in-hospital mortality in high-risk PE patients.

ТЕЛА високого ризику; чинники несприятливого прогнозу; формула стратифікації ризику госпітальної смерті

high-risk pulmonary embolism; factors of unfavorable prognosis; risk stratification formula for in-hospital death

1. Konstantinides S.V., Meyer G., Becattini C., et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism developed in collaboration with the European Respiratory Society (ERS). Eur. Heart J. 2020. 41. 543-603. doi: 10.1055/s-0038-1642036.
2. Keller K., Hobohm L., Ebner M., et al. Trends in thrombolytic treatment and outcomes of acute pulmonary embolism in Germany. Eur. Heart J. 2020 Jan 21. 41(4). 522-529. doi: 10.1093/eurheartj/ehz236.
3. Ebner M., Sentler C., Harjola V.P., et al. Outcome of patients with different clinical presentations of high-risk pulmonary embolism. Eur. Heart J. Acute Cardiovasc. Care. 2021 Oct 1. 10(7). 787-796. doi: 10.1093/ehjacc/zuab038.
4. Theroux C.D., Aliotta J.M., Mullin C.J. High-Risk Pulmonary Embolism: Current Evidence-Based Practices. R. I. Med. J. (2013). 2019 Dec 2. 102(10). 43-47. PMID: 31795534.
5. Tseluyko V., Kharchenko L. Characteristics of the course acute thromboembolism of the pulmonary artery in women. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series «Medicine». 2023. 46. 33-42. doi: 10.26565/2313-6693-2023-46-04.
6. Tak T., Karturi S., Sharma U., Eckstein L., Poterucha J.T., Sandoval Y. Acute Pulmonary Embolism: Contemporary Approach to Diagnosis, Risk-Stratification, and Management. Int. J. Angiol. 2019 Jun. 28(2). 100-111. doi: 10.1055/s-0039-1692636.
7. Quezada C.A., Bikdeli B., Barrios D. et al. Meta-analysis of prevalence and short-term prognosis of hemodynamically unstable patients with symptomatic acute pulmonary embolism. Am. J. Cardiol. 2019. 123. 684-689.
8. Barrios D., Yusen R.D., Jiménez D. Risk Stratification for Proven Acute Pulmonary Embolism: What Information Is Needed? Semin. Respir. Crit. Care Med. 2017 Feb. 38(1). 11-17. doi: 10.1055/s-0036-1597556.
9. Chopard R., Behr J., Vidoni C., Ecarnot F., Meneveau N. An Update on the Management of Acute High-Risk Pulmonary Embolism. J. Clin. Med. 2022 Aug 17. 11(16). 4807. doi: 10.3390/jcm11164807.
10. Chen J., Lin J., Wu D., Guo X., Li X., Shi S. Optimal Mean Arterial Pressure Within 24 Hours of Admission for Patients With Intermediate-Risk and High-Risk Pulmonary Embolism. Clin. Appl. Thromb Hemost. 2020 Jan-Dec. 26. 1076029620933944. doi: 10.1177/1076029620933944.
11. Tseluyko V.I., Yakovleva L.M., Sukhova S.M., Radchenko O.V., Dyolog M.V. Clinical anamnestic characteristics of patients with acute thromboembolism of the pulmonary artery. Heart and Vessels. 2019. 1. 32-37. doi: http://doi.org/10.30978/HV2019-1-3.