Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №6, 2023

Актуальність. Мета дослідження: виявити сучасний стан нейромоторних функцій орально-артикуляційного праксису, що впливає на мовленнєву готовність до шкільного навчання, у дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Матеріали та методи. Методи дослідження спрямовані на вивчення кінестетичного та кінетичного орально-артикуляційного праксису. При діагностиці статичної артикуляційної моторики вивчається кінестетичний оральний праксис. Кінетичний праксис оцінюють при динамічному артикуляційному переключенні з одного руху на інший. Вивчення кінестетичного артикуляційного праксису відбувається під час діагностики звуковимови. Для оцінки результатів виконаного завдання всі звуки умовно поділяють на групи: свистячі, шиплячі, сонорні, йотовані звукосполучення та всі інші. Звуко-складову структуру слова досліджують при вивченні кінетичного артикуляційного праксису. Результати. Результати експериментального дослідження дають чітке уявлення про суттєві відмінності у сформованості нейромоторних функцій орально-артикуляційного праксису між групами дітей із логопатологією та нормотиповим психофізичним розвитком. У дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення виявлено низькі здібності при виконанні завдань кінестетичного та кінетичного праксису: орального (проблемне перемикання органів артикуляційного апарату, тривалий пошук артикуляційної пози, неповна амплітуда рухів, відхилення від конфігурацій, наявність синкінезії, гіперкінезів) й артикуляційного (неправильна вимова усіх груп звуків, заміна, змішування, спотворення або відсутність окремих звуків при їх ізольованій вимові, спотворення звуко-складової будови слів). Під час занять діти пасивні, потребують постійної підтримки вчителя. Висновок. Виявлена несформованість нейромоторних функцій орально-артикуляційного праксису в дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення впливає на розвиток їх мовленнєвих навичок. Це призведе до ускладнень під час засвоєння ними навчального матеріалу в закладах загальної середньої освіти.

Background. The purpose of this study is to identify the current state of neuromotor functionality of oral and articulatory praxis, which affects speech readiness for schooling, in older preschool children with logopathology. Materials and methods. Research methods are aimed at studying the kinesthetic and kinetic oral and articulatory praxis. Kinesthetic oral praxis is studied during the diagnosis of static articulatory motility. Kinetic praxis was evaluated when investigating dynamic articulatory switching from one movement to another. The study of kinesthetic articulatory praxis takes place during the diagnosis of sound speech. To evaluate the results of the task, all sounds are conditionally divided into groups: whistling, hissing, sonorous, iotated sound combinations and all other sounds. To study the kinetic articulatory praxis, we investigated the sound-syllabic structure of the word. Results. The results of the experimental study give a clear idea that there are significant differences in the formation of neuromotor functionality of oral and articulatory praxis between the groups of children with logopathology and those with normotypical psychophysical development. In older preschool children with speech disorders, low abilities were found when performing tasks of kinesthetic and kinetic praxis: oral (problematic switching of the articulators; long search for an articulatory posture, incomplete range of motion, deviation from configurations, presence of synkinesis, hyperkinesis), articulatory (defect of all sounds of groups; replacement, mixing, distortion or absence of individual sounds during their isolated pronunciation; distortion of the sound-syllabic structure of words). Children are passive during classes, they need constant support from the teacher. Conclusion. The revealed unformed state of neuromotor functionality of oral and articulatory praxis in older preschool children with speech disorders affects the development of their speech skills. This will lead to the difficulties during their mastery of educational material in institutions of general secondary education.

діти старшого дошкільного віку; кінестетичний, кінетичний праксис; оральний праксис; артикуляційний праксис; логопатологія

children of older preschool age; kinesthetic, kinetic praxis; oral praxis; articulatory praxis; logopathology

1. Kokun O.M. Psychophysiology. Kyiv: Center for Educational Li–terature; 2006 (in Ukrainian).
2. Henin S., Turk-Browne N.B., Friedman D., Liu A., Dugan P. et al. Learning hierarchical sequence representations across human cortex and hippocampus. Sci. Adv. 2021. 7(8). 1-12. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33608265.
3. Luria A.R. Language and Cognition. N.Y.; 1982.
4. Malkhazov O.R. Biomechanical and psychophysiological constants in the control of motor activity. Problems of penitentiary theory and practice. Kyiv: M.P. Lesya; 2002 (in Ukrainian).
5. Chaban O.S. Neuropsychology. Ternopil: TDMU Ukrmedknyga; 2014 (in Ukrainian).
6. Pakhomova N.G. Neuropsycholinguistics. Poltava: ASMI LLC; 2013 (in Ukrainian).
7. Pylyaeva N.S. The problem of studying praxis and its deviations in special literature. Pedagogy of Creative Personality Formation in Higher and Secondary Schools. 2021. 77(2). 38-43 (in Ukrainian). Available from: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2021/77/part_2/9.pdf.
8. Bielova О. Neuropsychological diagnosis of speech readiness for children’s school education with logopathology. Modern aspects of mo–dernization of science: status, problems, development trends. Materials of the 21st International Scientific and Practical Conference (Debrecen, Hungary) remotely. 2022. 246-250. Available from: http://perspectives.pp.ua/public/site/conferency/conf-21.pdf.
9. Konopliasta S.Y. Rhinolalia from A to Z. Kyiv: Knyha-plius; 2020 (in Ukrainian).
10. Blinova H.Y. An album for examining a child’s speech. Kyiv: Blahovist; 2001 (in Ukrainian).
11. Maliarchuk A.Y. Examination of children’s speech. Kyiv: Litera LTD; 2003 (in Ukrainian).
12. Miles M.B., Huberman A.M. Analiza danych jakościowych. Białystok: Wyd. UB; 2000. Available from: https://www.scribd.com/doc/36965015/Analiza-danych-jako%C5%9Bciowych.
13. Palka S. Metodologia. Badania. Praktyka pedagogiczna. Gdańsk: Gdańskie Wyd. Psychologiczne; 2006. Available from: https://docer.pl/doc/nsse51x.
14. Yahela J. Dictionary of terms and concepts of qualitative research in the field of education. Częstochowa: Jan Długosz University; 2015 (in Ukrainian).
15. Bielova О. The state of development of components of speech readiness of older preschool children with speech disorders. Special Education. 2021. 1(42). 137-189. Available from: https://www.journals.vu.lt/special-education/article/view/25427.
16. Sobotovych Y.F. Selected works on speech therapy. Kyiv: Vydavnychii dim Dmytra Buraho; 2015 (in (Ukrainian).
17. Kulp M., Ciner E., Maguire M. et al. Attention and Visual Motor Integration in Young Children with Uncorrected Hyperopia. Opto–metry and Vision Science. 2017. 94 (10). 965-970. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28902771.
18. Endress A.D., Bonatti L.L. Words, rules, and mechanisms of language acquisition. Wiley Interdiscip. Rev. Cogn. Sci. 2016. 7(289). 19-35. Available from: https://wires.onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/wcs.1376.
19. Konopliasta S.Y., Bielova O.B. Psychological and pedagogical dissonance regarding the integration in education of children with special educational needs. Innovative Pedagogy. 2022. 43(2). 37-42 (in Ukrainian). Available from: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2022/43/part_2/7.pdf.
20. Cadoret G., Bigras N., Duval S., Lemay L., Tremblay T., Lemire J. The mediating role of cognitive ability on the relationship between motor proficiency and early academic achievement in children. Human Movement Science. 2018. 57. 149-157. Available from: https://educacaofisicaaefcps.files.wordpress.com/2018/06/proeficiencia-motora-e-sucesso-academico-main-copy.pdf.
21. Cameron C.E., Cottone E.A., Murrah W.M., Grissmer D.W. How are motor skills linked to children’s school performance and academic achievement? Child Development Perspectives. 2016. 10(2). 93-98. Avai–lable from: https://psycnet.apa.org/record/2016-11003-001.
22. Yakovenko A.O. Formation of speech readiness of older preschoolers with logopathology for integrated learning. Cand. Diss. Kyiv; 2018 (in Ukrainian). Available from: https://npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/%D0%94_26.053.23/Yakovenko.pdf.
23. Tyshchenko V.V. Justification of the typology of the primary systemic underdevelopment of speech. Scientific Journal of the Khortytsia National Academy. 2021. 4. 156-165 (in Ukrainian).
24. Wang M.V., Lekhal R., Aarø L.E., Schjølberg S. Co-occurring development of early childhood communication and motor skills: results from a population-based longitudinal study. Child: Care, Health and Development. 2014. 40(1). 77-84. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22970997.
25. Wilson P.H., Ruddock S., Smits-Engelsman B. et al. Understanding performance deficits in developmental coordination disorder: a meta-analysis of recent research. Dev. Med. Child Neurol. 2013. 55. 217-228. doi: 10.1111/j.1469-8749.2012.04436.x.
26. Fafrowicz M., Ceglarek A., Olszewska J. et al. Dynamics of wor–king memory process revealed by independent component analysis in an fMRI study. Sci. Rep. 2023. 13. 2900. doi: 10.1038/s41598-023-29869-2.
27. Verga L., Kotz S.A. Spatial attention underpins social word lear–ning in the right fronto-parietal network. NeuroImage. 2019. 195. 165-173. doi: 10.1016/j.neuroimage.2019.03.071.
28. Jurkat S., Gruber M., Kärtner J. The effect of verbal priming of visual attention styles in 4- to 9-year-old children. Cognition. 2021. 212. doi: 10.1016/j.cognition.2021.104681.
29. O’Reilly C., Devitt A., Hayes N. Critical thinking in the preschool classroom — a systematic literature review. Thinking Skills and Creativity. 2022. 46. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1871187122001134.
30. Maric M., Sakac M. Metacognition in preschool children-indicators, developmental and socio-educational differences. Ceskoslovenska Psychologie. 2020. 64(1). 1-17. doi: 10.2298/PSI161123007M.
31. Odean R., Abad C., S.M. Pruden. Individual differences in preschoolers’ spatial thinking: comprehension of dimensional adjectives and their relation to children’s performance on non-verbal spatial tasks. Spatial Thin–king and Dimensional Adjectives. 2021. 1-41. doi: 10.31234/osf.io/q367t.
32. Friedman N.P., Robbins T.W. The role of prefrontal cortex in cognitive control and executive function. Neuropsychopharmacology. 2022. 47. 72-89 doi: 10.1038/s41386-021-01132-0.