Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №6, 2023

Вернуться к номеру

Зміни імунологічних біомаркерів у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом

Авторы: V.V. Shcherbak, T.O. Kryuchko, L.M. Bubyr, O.V. Izmailova, O.A. Poda
Poltava State Medical University, Poltava, Ukraine

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Існує постійна тенденція до зростання частоти сезонного алергічного риніту не лише серед дорослого населення, але й у дитячій популяції. Значний відсоток пацієнтів мають середній та тяжкий перебіг захворювання, що призводить до суттєвого погіршення якості їхнього життя. Оскільки патогенез алергічного риніту представлений складним каскадом імунологічних реакцій із залученням низки цитокінів, що беруть участь у розвитку алергічного запалення верхніх дихальних шляхів, пріоритетним напрямком нашої роботи стало поглиблене вивчення патогенетичних механізмів цього захворювання. Мета: дослідити рівні інтерлейкіну-33 (ІЛ-33) та його рецептора SТ2 у сироватці крові дітей із полінозом залежно від віку та тяжкості перебігу захворювання з наступним визначенням кореляцій цих показників із різними клініко-імунологічними параметрами сезонного алергічного риніту. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 хворі віком 6–17 років із сезонним алергічним ринітом та 26 здорових дітей, які ввійшли в групу контролю. Ступень тяжкості назальних і екстраназальних симптомів алергічного риніту оцінювали за допомогою візуальної аналогової шкали. Шкірне прик-тестування проводилося відповідно до загальноприйнятих стандартів у період ремісії з використанням стандартної пилкової панелі. Кількісне вимірювання сироваткових показників інтерлейкіну-33 та ST2 здійснювали методом твердофазного імуноферментного аналізу. Обов’язковою умовою проведення дослідження була наявність письмової інформованої згоди батьків. Результати. При дослідженні сироваткових рівнів ІЛ-33 та ST2 показано їх статистично вищі значення в групі дітей із тяжким перебігом сезонного алергічного риніту й встановлено пряму кореляцію середньої сили між умістом ІЛ-33 та ST2 у пацієнтів із легким захворюванням (τ = 0,65; p < 0,05) і сильну залежність в осіб із середнім (τ = 0,76; p < 0,01) та тяжким (τ = 0,80; p < 0,05) перебігом. При порівнянні середньостатистичних величин ІЛ-33 та ST2 не було виявлено вірогідних змін залежно від віку та наявності моно- чи полісенсибілізацї серед пацієнтів з алергічним ринітом. В осіб із сезонним алергічним ринітом та супутньою бронхіальною астмою відмічалася тенденція до статистично значимого превалювання більш тяжкого перебігу захворювання з вищими рівнями ІЛ-33 та ST2 порівняно з хворими з ізольованим сезонним алергічним ринітом. ­Висновки. Отримані результати імунологічного дослідження дозволили підкреслити діагностичну значимість ІЛ-33 та його рецептора ST2 як потенційних біомаркерів розвитку алергічного запалення в пацієнтів педіатричного профілю з сезонними проявами риніту.

Background. Seasonal allergic rhinitis shows a constant upward trend not only among the adults but also in the children’s population. A significant percentage of patients have a moderate and severe course of the disease, which leads to a significant deterioration in their quality of life. Since the pathogenesis of allergic rhinitis is represented by a complex cascade of immunological reactions involving a number of cytokines that play a role in the development of allergic inflammation of the upper respiratory tract, the priority direction of our work was an in-depth study of the pathogenetic mechanisms of this disease. The purpose was to investigate the levels of interleukin-33 (IL-33) and its suppression of tumorigenicity 2 (ST2) receptor in the blood serum of children with hay fever, depending on the age and severity of the disease, followed by the determination of correlations of these indicators with various clinical and immunological parameters of seasonal allergic rhinitis. Materials and methods. Forty-two patients aged 6–17 years with seasonal allergic rhinitis and 26 healthy children (controls) took part in the study. Severity of nasal and extra-nasal symptoms of allergic rhinitis was determined using a visual analog scale. Skin prick testing was performed according to generally accepted standards during remission using a standard pollen panel. Quantitative measurement of serum indicators of interleukin-33 and ST2 was carried out by the method of solid-phase enzyme immunoassay. A mandatory condition for conducting the study was the presence of written informed consent from the parents. Results. The study of serum levels of IL-33 and ST2 showed statistically higher concentrations in the group of children with a severe course of seasonal allergic rhinitis, a direct correlation of medium strength between content of the above cytokines in children with a mild SAR (τ = 0.65; p < 0.05) and a strong dependence in patients with moderate (τ = 0.76; p < 0.01) and severe (τ = 0.80; p < 0.05) course. When comparing the mean values of IL-33 and ST2, no significant changes were found depending on age and the presence of mono- or polysensitisation among patients with allergic rhinitis. In children with seasonal allergic rhinitis and concomitant bronchial asthma, there was a statistically significant tendency towards a more severe course of the disease with correspondingly higher values of IL-33 and ST2 compared to patients with isolated seasonal allergic rhinitis. Conclusions. The obtained results of the immunological study made it possible to emphasize the diagnostic significance of IL-33 and its receptor ST2 as potential biomarkers in the development of allergic inflammation in pediatric patients with seasonal manifestations of rhinitis.


Ключевые слова

алергічний риніт; біомаркер; цитокіни; бронхіальна астма; діти; алергія

allergic rhinitis; children; biomarker; cytokines; bronchial asthma; allergy


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Bousquet J., Agache I., Berger U., Bergmann K.C., Besancenot J.P. et al. Differences in Reporting the Ragweed Pollen Season Using Google Trends across 15 Countries. Int. Arch. Allergy Immunol. 2018. 176(3–4). 181-188. doi: 10.1159/000488391.
2. Kaidashev I., Morokhovets H., Rodinkova V., DuBuske L., Bousquet J. Assessment of Google Trends terms reporting allergies and the grass pollen season in Ukraine. World Allergy Organ. J. 2020 Sep 30. 13(10). 100465. doi: 10.1016/j.waojou.2020.100465.
3. Singh A.B., Kumar P. Climate change and allergic diseases: an overview. Front. Allergy. 2022 Oct 13. 3. 964987. doi: 10.3389/falgy.2022.964987.
4. Marushko Yu.V., Moskovenko O.D. Characterization of sensitization and experience with the use of desloratadine in the treatment of seasonal allergic rhinitis in children. Child’s Health. 2019. 14(7) (in Ukrainian).
5. Lau S., Matricardi P.M., Wahn U., Lee Y.A., Keil T. Allergy and atopy from infancy to adulthood: messages from the German birth cohort MAS. Ann. Allergy Asthma Immunol. 2019 Jan. 122(1). 25-32. doi: 10.1016/j.anai.2018.05.012.
6. Zhang Y., Lan F., Zhang L. Advances and highlights in allergic rhinitis. Allergy. 2021 Nov. 76(11). 3383-3389. doi: 10.1111/all.15044.
7. Yamasaki A., Burks C.A., Bhattacharyya N. Cognitive and Qua–lity of Life-Related Burdens of Illness in Pediatric Allergic Airway Di–sease. Otolaryngol. Head Neck Surg. 2020 Apr. 162(4). 566-571. doi: 10.1177/0194599820908202.
8. Bousquet J., Melen E., Haahtela T. et al. Rhinitis associated with asthma is distinct from rhinitis alone: the ARIA-MeDALL hypothesis. Allergy. 2023. 78(5). 1169-1203. doi: 10.1111/all.15679.
9. Paiva Ferreira L.K.D., Paiva Ferreira L.A.M., Monteiro T.M., Bezerra G.C. et al. Combined allergic rhinitis and asthma syndrome (CARAS). Int. Immunopharmacol. 2019 Sep. 74. 105718. doi: 10.1016/j.intimp.2019.105718.
10. Ming W., Ning Z., Chengshuo W., Zi-Bing J., Luo Z. Immunomodulatory properties of mesenchymal stem cells: a potential therapeutic strategy for allergic rhinitis. Allergy. 2023. 78(6). 1425-1440. doi: 10.1111/all.15729.
11. Yemchenko Y.O., Ischeikin K.Y., Kaidashev I.P., Izmailova O.V. Il-33 as a biomarker of inflammatory activity in psoriasis patients with concomitant obesity. Svit medytsyny ta biolohii. 2021. 2(76). 37-42. doi: 10.26724/2079-8334-2021-2-76-37-42.
12. Ramezani F., Babaie F., Aslani S. et al. The Role of the IL-33/ST2 Immune Pathway in Autoimmunity: New Insights and Perspectives. Immunol. Invest. 2022 May. 51(4). 1060-1086. doi: 10.1080/08820139.2021.1878212.
13. Sun J., Xia Y., Zhang D., Yu Z., Ning Y., Tan Z. Knowledge mapping of interleukin-33: a bibliometric study. Am. J. Transl. Res. 2023 Feb 15. 15(2). 914-931.
14. Peng H.S., Zhu X.H. Research progress on the role of IL-33/ST2 axis in pathogenesis of allergic rhinitis. Lin Chuang Er Bi Yan Hou Tou Jing Wai Ke Za Zhi. 2019 Oct. 33(10). 910-914. doi: 10.13201/j.issn.1001-1781.2019.10.003.
15. Han X., Krempski J.W., Nadeau K. Advances and novel developments in mechanisms of allergic inflammation. Allergy. 2020 Dec. 75(12). 3100-3111. doi: 10.1111/all.14632.
16. Klimek L., Bergmann K.C., Biedermann T. et al. Visual analogue scales (VAS): measuring instruments for the documentation of symptoms and therapy monitoring in cases of allergic rhinitis in everyday health care: Position Paper of the German Society of Allergology (AeDA) and the German Society of Allergy and Clinical Immunology (DGAKI), ENT Section, in collaboration with the working group on Clinical Immunology, Allergology and Environmental Medicine of the German Society of Otorhinolaryngology, Head and Neck Surgery (DGHNOKHC). Allergo J. Int. 2017. 26(1). 16-24. doi: 10.1007/s40629-016-0006-7.
17. Bousquet P.J., Devillier P., Tadmouri A., Mesbah K., Demoly P., Bousquet J. Clinical relevance of cluster analysis in phenotyping allergic rhinitis in a real-life study. Int. Arch. Allergy Immunol. 2015. 166(3). 231-40. doi: 10.1159/000381339.
18. Marushko Yu.V., Abaturov O.E., Beketova G.V., Berezenko V.S., Pochynok T.V., Churylina A.V. New views on the diagnosis and treatment of asthma in children. Child’s Health. 2022. 17(2). 54-60. doi: 10.22141/2224-0551.17.2.2022.1503.
19. Yan Z., Liu L., Jiao L., Wen X., Liu J., Wang N. Bioinforma–tics Analysis and Identification of Underlying Biomarkers Potentially Lin–king Allergic Rhinitis and Asthma. Med. Sci. Monit. 2020 May 27. 26. e924934. doi: 10.12659/MSM.924934.
20. Christ P., Sowa A.S., Froy O., Lorentz A. The Circadian Clock Drives Mast Cell Functions in Allergic Reactions. Front. Immunol. 2018 Jul 6. 9. 1526. doi: 10.3389/fimmu.2018.01526.
21. Kriuchko T.O., Tkachenko O.Ia., Shcherbak V.V., Kolenko I.O., Bubyr L.M. Suchasnyi stan problemy diahnostyky ta likuvannia alerhichnoho rynitu v pediatrychnii praktytsi. Child’s Health. 2021. 16(5). 375-83. doi: 10.22141/2224-0551.16.5.2021.239718 (in Ukrainian).
22. Atsuhito N. Clockwork allergy: how the circadian clock underpins allergic reactions. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2018. 142(4). 1021-1031. doi: 10.1016/j.jaci.2018.08.007.
23. Shcherbak V.V., Bubyr L.M., Kuzmenko N.V., Oliinichenko M.O., Klymko D.M. Dynamic changes in etiological structure of pollen sensitization in children with seasonal allergic rhinitis. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2022. 22(3–4). 100-104. doi: 10.31718/2077-1096.22.3.4.100.
24. Rodinkova V., Palamarchuk O., Yasniuk M. et al. P020 global warming extends the ragweed season and duration of elevated ragweed pollen levels in Ukraine. Annals of Allergy, Asthma & Immunology. 2021. 127(5). S22. doi: 10.1016/j.anai.2021.08.065.
25. Raciborski F., Bousqet J., Namysłowski A. et al. Dissociating polysensitization and multimorbidity in children and adults from a Polish general population cohort. Clin. Transl. Allergy. 2019 Feb 11. 9. 4. doi: 10.1186/s13601-019-0246-y.
26. Qiao Y., Chen J. Serum levels of IL-31, IL-33 and ST2 in allergic rhinitis of children in China. Cell. Mol. Biol. (Noisy-le-grand). 2018 Sep 30. 64(12). 52-55.
27. Glück J., Rymarczyk B., Rogala B. Serum IL-33 but not ST2 level is elevated in intermittent allergic rhinitis and is a marker of the disease severity. Inflamm. Res. 2012 Jun. 61(6). 547-50. doi: 10.1007/s00011-012-0443-9.
28. Kang Zhu, Cui Xia, Jingguo Chen. Serum Soluble ST2 Correlated with Symptom Severity and Clinical Response of Sublingual Immunothe–rapy for House Dust Mite-Induced Allergic Rhinitis Patients. Mediators of Inflammation. 2021. 5576596. 8 p. doi: 10.1155/2021/5576596.

Вернуться к номеру