Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 19, №7, 2023

Вернуться к номеру

Сестринський догляд за хворими на цукровий діабет

Авторы: K.S. Salihu
Mental Health Center, AAB College, Pristina, Kosovo

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. У зв’язку зі зростанням кількості хворих на цукровий діабет у всьому світі медсестри всіх спеціальностей і посад все частіше доглядають за цими людьми щодня. Мета цього дослідження полягала в тому, щоб вивчити останні рекомендації та окремі дослідження з лікування цукрового діабету та визначити місце медичних сестер у мультидисциплінарній команді. Матеріали та методи. У статті використано дескриптивні методи та методи порівняльного аналізу для визначення особливостей медсестринської практики у веденні хворих на цукровий діабет. Результати. З вивченої інформації стало зрозуміло, що медичні сестри повинні бути готові отримати якісну освіту, пов’язану з постійною підтримкою та доглядом у громаді, у закладах первинної медичної допомоги або в лікарнях для таких пацієнтів. Навчання самоуправлінню та розв’язанню психосоціальних проблем є ключовим елементом догляду, зокрема, за хворими на діабет. Програма навчання та підтримки самоконтролю хворих на цукровий діабет є важливим інструментом для спілкування між пацієнтом і медсестрою, включно з постійною психологічною підтримкою за допомогою освітніх методів для розв’язання питань і проблем, які виникають у людей з діабетом та їхніх сімей. Висновки. Підготовлені медсестри також можуть проводити скринінг психічних розладів і ускладнень цукрового діабету з метою своєчасної діагностики або запобігання їх розвитку. Незалежно від нових технологій чи методів лікування медсестри ніколи не повинні втрачати свою роль захисників прав пацієнтів.

Background. Due to the global rise in diabetes patients, nurses of all specialties and positions are increasingly caring for these individuals on a daily basis. The purpose of this study was to examine the latest re­commendations and individual studies on diabetes management and to determine the place of nurses in a multidisciplinary team. Materials and methods. The article used descriptive methods and methods of comparative analysis to determine the characteristics of nursing practice in the management of patients with diabetes. Results. From the information studied, it became clear that nurses should be prepared to receive quality education associated with ongoing support and care in the community, primary health care institutions or in hospitals for such patients. Education in self-management and psychosocial problem solving are key elements of diabetes care and nursing. The Diabetes Self-Management Education and Support program is a crucial tool for patient-nurse communication, involving ongoing psychological support through educational techniques to address questions and concerns from individuals with diabetes and their families. Conclusions. Trained nurses can also perform screening for mental disorders and diabetes complications in order to timely diagnose or prevent their development. Regardless of new technologies or treatments, nurses must never lose their role as advocates for patients’ rights.


Ключевые слова

мультидисциплінарна команда; самоконтроль; скринінг; лікувальне харчування; фізична активність

multidisciplinary team; self-management; screening; medical nutrition therapy; physical activity


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Cloete L. Diabetes mellitus: An overview of the types, symptoms, complications and management. Nurs. Stand. 2022. 37(1). 61-66. doi: 10.7748/ns.2021.e11709.
  2. IDF diabetes atlas. Available from: https://diabetesatlas.org/idfawp/resource-files/2021/07/IDF_Atlas_10th_Edition_2021.pdf.
  3. National diabetes statistics report: Estimates of diabetes and its burden in the United States. Available from: www.cdc.gov/diabetes/pdfs/data/statistics/national-diabetes-statistics-report.pdf.
  4. Lin X., Xu Y., Pan X., Xu J., Ding Y., Sun X., et al. Global, regional, and national burden and trend of diabetes in 195 countries and territories: An analysis from 1990 to 2025. Sci. Rep. 2020. 8. 10. doi: 10.1038/s41598-020-71908-9.
  5. Blonde L., Umpierrez G.E., Reddy S.S., McGill J.B., Berga S.L., Bush M., et al. American association of clinical endocrinology clinical practice guideline: Developing a diabetes mellitus comprehensive care plan-2022 update. Endocr. Pract. 2022. 28(10). 923-1049. doi: 10.1016/j.eprac.2022.08.002.
  6. Holt R.I.G., DeVries J.H., Hess-Fischl A., Hirsch I.B., Kirkman M.S., Klupa T., et al. The management of type 1 diabetes in adults. A consensus report by the American Diabetes Association (ADA) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Diabetes Care. 2021. 44(11). 2589-2625. doi: 10.1007/s00125-021-05568-3.
  7. Hartweg D.L., Metcalfe S.A. Orem’s self-care deficit nursing theory: Relevance and need for refinement. Nurs. Sci. Q. 2022. 35(1). 70-76. doi: 10.1177/08943184211051369.
  8. Yip J.Y.C. Theory-based advanced nursing practice: A practice update on the application of Orem’s self-care deficit nursing theory. SAGE Open Nurs. 2021. 7. 23779608211011993. doi: 10.1177/–23779608211011993.
  9. Marques F.R.D.M., Charlo P.B., Pires G.A.R., Radovanovic C.A.T., Carreira L., Salci M.A. Nursing diagnoses in elderly people with diabetes mellitus according to Orem’s self-care theory. Rev. Bras. Enfermagem. 2022. 75(4). e20201171. doi: 10.1590/0034-7167-2020-1171.
  10. Lawler J., Trevatt P., Elliot C., Leary A. Does the Diabetes Specialist Nursing workforce impact the experiences and outcomes of people with diabetes? A hermeneutic review of the evidence. Hum. Resour. Health. 2019. 17(1). 65. doi: 10.1186/s12960-019-0401-5.
  11. Wang Y., Zhang Y., Han J., Chen Y., Li L., Wei X., Fu G. Diabetes knowledge and training needs among non-endocrinology nurses. Heliyon. 2023. 9(5). e15985. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e15985.
  12. Glasgow R.E., Whitesides H., Nelson C.C., King D.K. Use of the Patient Assessment of Chronic Illness Care (PACIC) with diabetic patients: Relationship to patient characteristics, receipt of care, and self-management. Diabetes Care. 2005. 28(11). 2655-2661. doi: 10.2337/diacare.28.11.2655.
  13. ElSayed N.A., Aleppo G., Aroda V.R., Bannuru R.R., Brown F.M., Bruemmer D., et al. Classification and diagnosis of diabetes: Standards of care in diabetes-2023. Diabetes Care. 2023. 46(Suppl. 1). 19-40. doi: 10.2337/dc23-s006.
  14. Caussy C., Aubin A., Loomba R. The relationship between type 2 diabetes, NAFLD, and cardiovascular risk. Curr. Diabetes Rep. 2021. 21(5). 15. doi: 10.1007/s11892-021-01383-7.
  15. Satheesh G., Sharma A., Puthean S., Ansil T.P.M.E.J., Mishra R.S., Unnikrishnan M.K. Availability, price and affordability of essential medicines for managing cardiovascular diseases and diabetes: A statewide survey in Kerala, India. Trop. Med. Int. Health. 2020. 25(12). 1467-1479. doi: 10.1111/tmi.13494.
  16. Powers M.A., Bardsley J.K., Cypress M., Funnell M.M., Harms D., Hess-Fischl A., et al. Diabetes self-management education and support in adults with type 2 diabetes: A consensus report of the American Diabetes Association, the Association of Diabetes Care & Education Specialists, the Academy of Nutrition and Dietetics, the American Academy of Family Physicians, the American Academy of PAs, the American Associa–tion of Nurse Practitioners, and the American Pharmacists Association. Diabetes Care. 2020. 43(7). 1636-1649. doi: 10.2337/dci20-0023.
  17. Grunberger G., Sherr J., Allende M., Blevins T., Bode B., Handelsman Y., et al. American Association of Clinical Endocrino–logy clinical practice guideline: The use of advanced technology in the mana–gement of persons with diabetes mellitus. Endocr. Pract. 2021. 27(6). 505-537. doi: 10.1016/j.eprac.2021.04.008.
  18. Fisher L., Hessler D.M., Polonsky W.H., Mullan J. When is diabetes distress clinically meaningful? Establishing cut points for the Diabetes Distress Scale. Diabetes Care. 2012. 35(2). 259-264. doi: 10.2337/dc11-1572. 
  19. Li Z., Daniel S., Fujioka K., Umashanker D. Obesity among Asian American people in the United States: A review. Obesity. 2023. 31(2). 316-328. doi: 10.1002/oby.23639.
  20. Mohan N., Banerjee A. Metabolic emergencies in pregnancy. Clin. Med. 2021. 21(5). e438-e440. doi: 10.7861/clinmed.2021-0496.
  21. Daly B., Tian C.J.L., Scragg R.K.R. Effect of nurse-led randomised control trials on cardiovascular risk factors and HbA1c in diabetes patients: A meta-analysis. Diabetes Res. Clin. Pract. 2017. 131. 187-199. doi: 10.1016/j.diabres.2017.07.019. 
  22. Atkinson-Briggs S., Jenkins A., Ryan C., Brazionis L. Mixed diabetic retinopathy screening coverage results in Indigenous Australian primary care settings: A nurse-led model of integrated diabetes care. J. Adv. Nurs. 2022. 78(10). 3187-3196. doi: 10.1111/jan.15163.
  23. Goncalves-Bradley D.C., Maria J.A.R., Ricci-Cabello I., Villanueva G., Fønhus M.S., Glenton C., et al. Mobile technologies to support healthcare provider to healthcare provider communication and management of care. Cochrane Database Syst. Rev. 2020. 8. CD012927. doi: 10.1002/14651858.CD012928.
  24. Hughes D.R., Filar C., Mitchell D.T. Nurse practitioner scope of practice and the prevention of foot complications in rural diabetes patients. J. Rural. Health. 2022. 38(4). 994-998. doi: 10.1111/jrh.12599. 
  25. Anis T.R., Boudreau M., Thornton T. Comparing the efficacy of a nurse-driven and a physician-driven diabetic ketoacidosis (DKA) treatment protocol. Clin. Pharmacol. 2021. 13. 197-202. doi: 10.2147/CPAA.S334119. 
  26. Joob B., Wiwanitkit V. COVID-19 vaccination and diabetic ketoacidosis. World J. Diabetes. 2023. 14(5). 560-564. doi: 10.4239/wjd.v14.i5.560.
  27. Dworacka M., Iskakova S., Wesołowska A., Zharmakhanova G., Stelmaszyk A., Frycz B.A., et al. Simvastatin attenuates the aberrant expression of angiogenic factors induced by glucose variability. Diabet. Res. Clinic. Pract. 2018. 143. 245-253.
  28. Zharmakhanova G., Syrlybayeva L., Kononets V., Nurbaulina E., Baikadamova L. Molecular-genetic aspects of methylmalonic aciduria development (review). Georg. Med. News. 2021. (313). 118-124.
  29. Aliyev S.J., Mammadov Y.J., Aliyeva A.J., Aliyeva J.T., Jafarova N.A., Badalova A.T. et al. The role of lympho-stimulatory correction in diabetic complications. Azerb. Pharm. Pharmacother. J. 2022. 22(2). 69-74.
  30. Sharmanov T., Tazhibayev S., Alliyarova S., Salkhanova A., Khassenova G., Chuyenbekova A., et al. Analysis of obesity prevalence among adults in the southern regions of Kazakhstan by body measurements. Res. J. Pharm. Biol. Chem. Sci. 2016. 7(1). 2287-2297.
  31. Imashev M., Fursov A., Imasheva B., Fursov R., Kuspaev Y., Kovalenko T. et al. Gastroduodenal bleeding and perforation in diabetic patients with metabolic syndrome (The results of a 15-year observation of city residents with intensive urbanization). Iran. J. Pub. Health. 2019. 48(10). 1786-1793.
  32. Badalova A.T. Effects of lympiiotropic phytotherapy in treatment of diabetes mellitus and its complications. Azerb. Pharm. Pharmacother J. 2021. 21(1). 55-62.

Вернуться к номеру