Международный эндокринологический журнал Том 19, №7, 2023

Актуальність. Артеріальна гіпертензія (АГ) є причиною 70–75 % інсультів. Атеросклеротичне ураження сонної артерії (СА) є класичним прикладом судинного ураження в осіб з АГ. Ризик інсульту при поєднанні АГ та цукрового діабету (ЦД) збільшується удвічі. Каротидна ендартеректомія (КЕ), яка має як лікувальний, так і превентивний характер, є основним методом хірургічного лікування стенозів СА. Мета дослідження: вивчити перебіг АГ у хворих на ЦД 2-го типу та без нього після КЕ. Матеріали та методи. Відібрано 138 пацієнтів з АГ та стенозом СА з метою проведення КЕ під місцевим знеболюванням. Хворих розділено на дві групи: 68 хворих на ЦД 2-го типу (група І) та 70 хворих без ЦД (група ІІ). Медіана віку хворих групи І становила 64 [50–71] роки, групи ІІ — 63,5 [47–68] року. Проводили добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) за 2 дні до операції (перше обстеження), на 5–7-й день після операції (друге обстеження) та через 3–6 місяців після КЕ (третє обстеження). Оцінювали середні показники систолічного АТ (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ) за добу, день, ніч; середнього пульсового АТ (ПАТ); варіабельність САТ і ДАТ за добу, день, ніч. Результати. До операції у групі І, на відміну від групи ІІ, фіксували істотно вищі показники: САТдб (p = 0,02), САТд (p = 0,03), САТн (p = 0,01), ДАТн (p < 0,05), ПАТ (p = 0,03), варДАТдб (p = 0,03), варСАТд (p = 0,03), варДАТн (p = 0,04). Під час другого обстеження у групі ІІ відзначали істотно вагомішу динаміку показників ДМАТ: САТдб (p = 0,002), САТд (p = 0,02), ДАТдб (p = 0,002), ДАТд (p = 0,01), ДАТн (p = 0,03), варСАТн (p < 0,04), варДАТн (p < 0,05), варСАТдб (p = 0,0002), варДАТдб (p = 0,0001). Неістотною була динаміка ПАТ та середньонічного САТ. Через 3 місяці після КЕ у хворих групи ІІ усі середні значення САТ і ДАТ, а також ПАТ істотно знизились. Вираженість змін показників ДАТ протягом доби, дня та ночі, а також показників варіабельності САТ у групі ІІ була істотнішою. Під час третього обстеження у двох групах зросла частка хворих з циркадним ритмом dipper (p < 0,05). У групі ІІ істотно знизилась частка хворих з несприятливим типом добового профілю over-dipper (p < 0,001), чого не відбулось у групі І. Висновки. Хірургічне лікування каротидних стенозів у хворих на ЦД 2-го типу та без нього асоційоване зі зниженням показників АТ в ранньому післяопераційному періоді, що спостерігається протягом декількох місяців після виконаної операції.

Background. Arterial hypertension (AH) is the cause of 70–75 % of strokes. Atherosclerotic lesion of the carotid artery (CA) is a classic example of a vascular lesion in individuals with hypertension. The risk of stroke increases twice when hypertension and diabetes are combined. Carotid endarterectomy (CA), which has both a curative and preventive nature, is the main method of surgical treatment of CA stenoses. The purpose was to study the course of blood pressure in patients with type 2 diabetes and without it after CE. Materials and methods. 138 patients with arterial hypertension and CA stenosis were selected for the purpose of CE under local anesthesia. Patients were divided into two groups: 68 patients with type 2 diabetes (group I) and 70 patients without diabetes (group II). The median age of patients in group I was 64 [50–71] years, group II — 63.5 [47–68] years. Daily blood pressure monitoring (BPD) was performed 2 days before surgery (1 examination), 5–7 days after surgery (2 examinations) and 3–6 months after CE (3 examinations). The average indicators of systolic blood pressure (SBP) and diastolic blood pressure (DBP) per day, day, and night were evaluated; average pulse blood pressure (BP); variability of SBP and DBP per day, day, night. Results. Before the operation, group I, in contrast to group II, recorded significantly higher indicators: SATdb (p = 0.02), SATd (p = 0.03), SATn (p = 0.01), DBTn (p < 0, 05), PAT (p = 0.03), varDATdb (p = 0.03), varSATd (p = 0.03), varDATn (p = 0.04). During the second examination in group II, significantly more significant dynamics of DMAT indicators were noted: SATdb (p = 0.002), SATd (p = 0.02), DAPdb (p = 0.002), DAPd (p = 0.01), DAPn (p = 0.03), varSATn (p < 0.04), varDATn (p < 0.05), varSATdb (p = 0.0002), varDATdb (p = 0.0001). The dynamics of PAT and midnight SAT were insignificant. 3 months after KE, all mean values of SBP and DBP, as well as PAT, decreased significantly in patients of group II. The expressiveness of changes in SBP indicators during the day, day and night, as well as indicators of SBP variability in group II was more significant. During the third examination, the proportion of patients with a "dipper" circadian rhythm increased in the two groups (p < 0.05). In group II, the proportion of patients with an unfavorable type of daily profile "over-dipper" significantly decreased (p < 0.001), which did not occur in group I. Conclusions. Surgical treatment of carotid stenoses in patients with and without type 2 diabetes is associated with a decrease in blood pressure in the early postoperative period and is observed for several months after the operation.

артеріальна гіпертензія; цукровий діабет; каротидний стеноз; каротидна ендартеректомія

arterial hypertension; diabetes; carotid stenosis; carotid endarterectomy

1. Rekovets O.L., Sirenko Y.M. Adherence to treatment in patients with resistant arterial hypertension. Ukrainian Journal of Cardiology. 2023. 30. 30-39. In Ukrainian. doi: 10.31928/2664-4479-2023.1-2.3039.
2. Mishchenko L.A., Kolesnik T.V., Khomazyuk T.A., Sirenko Y.M., Fedorov S.V., Wang W., Beaney T., et al. May Measurement Month 2017-2019: an analysis of blood pressure screening results from Ukraine. Eur. Heart J. Suppl. 2022 Oct 7. 24(Suppl. F). F41-F44. doi: 10.1093/eurheartjsupp/suac035. PMID: 36225276; PMCID: PMC9547498.
3. Visseren F.L.J., Mach F., Smulders Y.M., Carballo D., Koskinas K.C., Bäck M., Benetos A., et al.; ESC National Cardiac Societies; ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur. Heart J. 2021 Sep 7. 42(34). 3227-3337. doi: 10.1093/eurheartj/ehab484. Erratum in: Eur. Heart J. 2022 Nov 7. 43(42). 4468. PMID: 34458905.
4. Climie R.E., van Sloten T.T., Bruno R.M., Taddei S., Empana J.P., Stehouwer C.D.A., Sharman J.E., et al. Macrovasculature and Microvasculature at the Crossroads Between Type 2 Diabetes Mellitus and Hypertension. Hypertension. 2019 Jun. 73(6). 1138-1149. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11769. PMID: 31067192.
5. Serhiyenko V., Serhiyenko O. Diabetes mellitus and arterial hypertension. International Journal оf Endocrinology (Ukraine). 2021. 17(2). 175-188. https://doi.org/10.22141/2224-0721.17.2.2021.230573.
6. Kraege V., Vollenweider P., Waeber G., Sharp S.J., Vallejo M., Infante O., Mirjalili M.R., et al. Development and multi-cohort validation of a clinical score for predicting type 2 diabetes mellitus. PLoS One. 2019 Oct 9. 14(10). e0218933. doi: 10.1371/journal.pone.0218933. PMID: 31596852; PMCID: PMC6785081.
7. Zhao Z., Hou C., Ye X., Cheng J. Echocardiographic changes in newly diagnosed type 2 diabetes mellitus patients with and without hypertension. Med. Sci. Monit. 2020 Jan 26. 26. e918972. doi: 10.12659/MSM.918972.
8. Safar M.E., Gnakaméné J.B., Bahous S.A., Yannoutsos A. Longitudinal study of hypertensive subjects with type 2 diabetes mellitus: overall and cardiovascular risk. Hypertension. 2017 Jun. 69(6). 1029-35. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.116.08962. 
9. Solini A., Penno G., Orsi E., Bonora E., Fondelli C., Trevi–san R., Vedovato M., et al.; Renal Insufficiency And Cardiovascular Events (RIACE) Study Group. Is resistant hypertension an independent predictor of all-cause mortality in individuals with type 2 diabetes? A prospective cohort study. BMC Med. 2019 Apr 25. 17(1). 83. doi: 10.1186/s12916-019-1313-x. PMID: 31023377; PMCID: PMC6482506.
10. Glodzik L., Rusinek H., Tsui W., Pirraglia E., Kim H.J., Deshpande A., Li Y. et al. Different Relationship Between Systolic Blood Pressure and Cerebral Perfusion in Subjects With and Without Hypertension. Hypertension. 2019 Jan. 73(1). 197-205. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11233. Erratum in: Hypertension. 2020 Jun. 75(6). e29. PMID: 30571554; PMCID: PMC7986962.
11. Hermida R.C., Ayala D.E., Mojón A., Smolensky M.H., Fernández J.R. Diagnosis and management of hypertension: around-the-clock ambulatory blood pressure monitoring is substantially more effective and less costly than daytime office blood pressure measurements. Chronobiol. Int. 2019 Nov. 36(11). 1515-1527. doi: 10.1080/07420528.2019.1658201. Epub 2019 Aug 25. PMID: 31446805.
12. Müller M., Österreich M., von Hessling A., Smith R.S. Incomplete recovery of cerebral blood flow dynamics in sufficiently trea–ted high blood pressure. J. Hypertens. 2019 Feb. 37(2). 372-9. doi: 10.1097/HJH.0000000000001854.
13. Oztas D.M., Meric M., Basaran B., et al. A rare and subtle etiology of chronic oropharyngeal pain: isolated internal carotid artery kinking without stenosis. Ann. Vasc. Surg. 2020 Jan. 62. 496.e15-496.e18. doi: 10.1016/j.avsg.2019.06.019.
14. Savardekar A.R., Narayan V., Patra D.P., Spetzler R.F. Timing of carotid endarterectomy for symptomatic carotid stenosis: a snapshot of current trends and systematic review of literature on changing paradigm towards early surgery. Neurosurgery. 2019 Aug 1. 85(2). E214-E25. doi: 10.1093/neuros/nyy557.
15. Zhang Y.K., Zhao Y., Jin W.T., et al. Simultaneous treatments in patients with severe carotid artery stenosis and coronary artery disease. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2019 Oct 22. 99(39). 3077-80. doi: 10.3760/cma.j.issn.0376-2491.2019.39.007. [In Chinese.]
16. Schröder J., Heinze M., Günther M., et al. Dynamics of brain perfusion and cognitive performance in revascularization of carotid artery stenosis. Neuroimage Clin. 2019. 22. 101779. doi: 10.1016/j.nicl.2019.101779.
17. Spiliopoulos S., Vasiniotis Kamarinos N., Reppas L., et al. Carotid artery stenting: an update. Curr. Opin. Cardiol. 2019 Nov. 34(6). 616-20. doi: 10.1097/HCO.0000000000000679.
18. Bissacco D., Barbetta I. Carotid endarterectomy: a world of discrepancies. J. Cardiovasc. Surg. (Torino). 2018 Apr. 59(2). 296-7. doi: 10.23736/S0021-9509.17.10232-6.
19. Dharmakidari S., Bhattacharya P., Chaturvedi S. Carotid Artery Stenosis: Medical Therapy, Surgery, and Stenting. Curr. Neurol. Neurosci. Rep. 2017 Aug 19. 17(10). 77. doi: 10.1007/s11910-017-0786-2.
20. Deşer S.B., Demirag M.K., Kolbakir F. Does surgical technique influence the postoperative hemodynamic disturbances and neurological outcomes in carotid endarterectomy? Acta Chir. Belg. 2018. 27. 1-5. doi: 10.1080/00015458.2018.1459364. 
21. Kinsara A.J. Ambulatory blood pressure monitoring in daily practice. Indian Heart J. 2017 Nov-Dec. 69(6). 788-9. doi: 10.1016/j.ihj.2017.09.223. 
22. Melville S., Byrd J.B. Monitoring Blood Pressure Outside of the Doctor’s Office. JAMA. 2018 Nov 6. 320(17). 1830. doi: 10.1001/jama.2018.11644. 
23. Pankiv V. Features of prediabetes management in adolescents with excessive body weight and obesity. International Journal оf Endocrinology (Ukraine). 2022. 18(8). 436-439. https://doi.org/10.22141/2224-0721.18.8.2022.1222.