Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 57, №4, 2023

Вернуться к номеру

Гастроінтестинальні прояви, спектр та частота сенсибілізації до харчових алергенів у дорослих жителів м. Києва з алергічним ринітом: крос-секційне дослідження

Авторы: V.V. Tsaryk, A.V. Neverovskyi, V.Р. Shypulin
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Харчова алергія вражає 1–3 % дорослих у всьому світі. Понад 160 харчових продуктів можуть викликати алергічні реакції. Харчова алергія може передувати алергічному риніту і стимулювати його. Метою роботи було оцінити спектр та частоту сенсибілізації до харчових алергенів у пацієнтів із встановленим алергічним ринітом із м. Києва (Україна). Матеріали та методи. Дослідження проводилося як крос-секційне. У нього було залучено 175 дорослих мешканців м. Києва з алергічним ринітом. Сенсибілізацію до алергенів та їх компонентів визначали за допомогою шкірних прик-тестів та виявлення in vitro алергенспецифічних IgE в сироватці крові методом імуноферментного аналізу (багатокомпонентний тест Allergy Explorer2 ALEX2). Результати. Було виявлено, що переважає сенсибілізація до таких інгаляційних алергенів: тимофіївки — у 50,3 %, амброзії — у 48,6 %, берези — у 44 %, полину — у 24 %, плісняви Alternaria alternata — у 15,4 % хворих. Косенсибілізацію хоча б до одного харчового алергену зареєстровано в 131 (74,9 %) пацієнта, із них 77 (58,8 %) мали гастроінтестинальні симптоми. Переважала сенсибілізація до наступних харчових алергенів: фундука — 27,5 % випадків, яблука — 26,3 %, арахісу — 21,7 %, селери — 14,3 %, сої — 13,1 %, коропа — 11,4 %, ківі — 9,1 %, краба — 9,1 %, тріски — 8,6 %, устриці — 8,6 %, персику — 8 %, лобстера — 8 %, моркви — 7,4 %, анізакід — 6,3 %, креветки — 6,3 %, тигрової креветки — 5,7 %, яловичини — 5,1 %. Частота сенсибілізації до перехресно-реактивних білків PR-10 становила 20,5 % (95% довірчий інтервал (ДІ) 9,7–33,9 %) у пацієнтів з алергічним ринітом без харчової косенсибілізації порівняно з 51,1 % (95% ДІ 42,5–59,7 %) в учасників з алергічним ринітом і супутньою харчовою сенсибілізацією, p < 0.001; до nsLTP — відповідно 2,3 % (95% ДІ 0–8,9 %) і 19,8 % (95% ДІ 13,4–27,2 %), p = 0,011. Висновки. Серед дорослих пацієнтів з алергічним ринітом, які мешкають у м. Києві, приблизно три чверті мають харчову косенсибілізацію, що може бути причиною гастроінтестинальних симптомів і загострень алергічного риніту після вживання овочів, фруктів та горіхів через перехресну реакцію з інгаляційними алергенами. Це слід враховувати при лікуванні таких хворих.

Background. Food allergy affects 1–3 % of adults worldwide. More than 160 foods can cause allergic reactions. Food allergy may precede and stimulate allergic rhinitis. Aim of the study was to assess the spectrum and frequency of sensitization to food allergens in patients with allergic rhinitis from Kyiv, Ukraine. Materials and me­thods. The investigation was conducted as a cross-sectional study. One hundred and seventy-five Kyiv adult patients with allergic rhinitis were enrolled in the trial. Sensitization to allergens and their components was determined by skin prick tests and in vitro detection of allergen specific IgE by ELISA in blood serum — a multicomponent Allergy Explorer2 ALEX2 test. Results. It was shown that sensitization to following inhalant allergens was predominant: to timothy grass — in 50.3 %, to ragweed — in 48.6 %, to birch — in 44 %, to wormwood — in 24 %, to Alternaria alternata mold — in 15.4 % of patients. One hundred and thirty-one (74.9 %) participants have co-sensitization to at least one food allergen, among them 77 (58.8 %) had gastrointestinal symptoms. Sensitization to following food allergens was predominant: to hazelnut — 27.5 %, apple — 26.3 %, peanut — 21.7 %, celery — 14.3 %, soy — 13.1 %, carp — 11.4 %, kiwi — 9.1 %, crab — 9.1 %, codfish — 8.6 %, oyster — 8.6 %, peach — 8 %, lobster — 8 %, carrot — 7.4 %, anisakis — 6.3 %, prawn — 6.3 %, tiger prawn — 5.7 %, to beef — 5.1 % of cases. It was found that the frequency of sensitization to cross-reactive proteins PR-10 was 20.5 % (95% confidence interval (CI); 9.7–33.9 %) in patients with allergic rhinitis without food co-sensitization comparing to 51.1 % (95% CI; 42.5–59.7 %) in participants with both allergic rhinitis and food co-sensitization, p < 0.001; to nsLTP — 2.3 % (95% CI; 0–8.9 %) and 19.8 % (95% CI; 13.4–27.2 %), respectively, p = 0.011. Conclusions. Among Kyiv adult patients with allergic rhinitis, approximately three quarters have food co-sensitization that may be the cause of gastrointestinal symptoms and exacerbations of allergic rhinitis after consuming vegetables, fruits and nuts due to cross-reactivity with inhalant allergens. This should be considered when manage such patients.


Ключевые слова

харчова алергія; алергічний риніт; перехресна реактивність

food allergy; allergic rhinitis; cross-reactivity


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. U.S. Food & Drug Administration Website. Food Allergies. Available from: https://www.fda.gov/food/food-labeling-nutrition/food-allergies (Content current as of 04/18/2022).
  2. Gupta R.S., Warren C.M., Smith BM., et al. Prevalence and severity of food allergies among US adults. JAMA Netw Open. 2019. 2(1). e185630. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2018.5630.
  3. Volpicella M., Leoni C., Dileo M.C.G., et al. Progress in the Analysis of Food Allergens through Molecular Biology Approaches. Cells. 2019. 8. 1073. doi: 10.3390/cells8091073.
  4. Santos A.F., Riggioni C., Agache I., et al. EAACI guidelines on the diagnosis of IgE-mediated food allergy. Allergy. 2023. doi: 10.1111/all.15902.
  5. U.S. Food & Drug Administration Website. Qualified Health Claims: Letters of Enforcement Discretion. Available from: https://www.fda.gov/food/food-labeling-nutrition/qualified-health-claims-letters-enforcement-discretion (Content current as of 03/07/2022).
  6. Regulation (EU) no 1169/2011 of the European Parliament and of the Council of 25 October 2011. Available from: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2011/1169/2018-01-01.
  7. López-Pedrouso M., Lorenzo J.M., Gagaoua M. et al. Current Trends in Proteomic Advances for Food Allergen Analysis. Biology (Basel). 2020. 9(9). 247. doi: 10.3390/biology9090247.
  8. Shahali Y., Dadar M. Plant food allergy: Influence of chemicals on plant allergens. Food Chem. Toxicol. 2018. 115. 365-374. doi: 10.1016/j.fct.2018.03.032.
  9. Selb R., Wal J.M., Moreno F.J., et al. Assessment of endo–genous allergenicity of genetically modified plants exemplified by soybean — Where do we stand? Food Chem. Toxicol. 2017. 101. 139-148. doi: 10.1016/j.fct.2017.01.014.
  10. Ziyab A.H. Prevalence of food allergy among schoolchildren in Kuwait and its association with the coexistence and severity of asthma, rhinitis, and eczema: a cross-sectional study. World Allergy Organ J. 2019. 12. 100024. doi: 10.1016/j.waojou.2019.100024.
  11. Anvari S., Miller J., Yeh C.Y., Davis C.M. IgE-Mediated Food Allergy. Clin Rev Allergy Immunol. 2019. 57(2). 244-260. doi: 10.1007/s12016-018-8710-3.
  12. Calvani M., Anania C., Caffarelli C., et al. Food allergy: an updated review on pathogenesis, diagnosis, prevention and management. Acta Biomed. 2020. 91(11-S). e2020012. doi: 10.23750/abm.v91i11-S.10316.
  13. Vega F., Panizo C., Dordal M.T., et al. Relationship between respiratory and food allergy and evaluation of preventive measures. Allergol Immunopathol (Madr). 2016. 44(3). 263-275. doi: 10.1016/j.aller.2015.05.008.
  14. Valenta R., Hochwallner H., Linhart B., et al. Food allergies: the basics. Gastroenterology. 2015. 148. 1120-1131.e4. doi: 10.1053/j.gastro.2015.02.006.
  15. Wise S.K., Lin S.Y., Toskala E., et al. International Consensus Statement on Allergy and Rhinology: Allergic Rhinitis. Int Forum Allergy Rhinol. 2018. 8(2). 108-352. doi: 10.1002/alr.22073.
  16. Bedolla-Barajas M., Torres-Álvarez N.E., Contreras-–González U., et al. High prevalence of food sensitization among adults with allergic diseases who live in the Guadalajara metropo–litan area. Rev Alerg Mex. 2017. 64(1). 66-75. doi: 10.29262/ram.v64i1.239 (in Spanish).
  17. Al-Rabia M.W. Food-induced immunoglobulin E-mediated allergic rhinitis. J. Microsc. Ultrastruct. 2016. 4. 69-75. doi: 10.1016/j.jmau.2015.11.004.
  18. Skypala I.J., Hunter H., Krishna M.T., et al. BSACI guideline for the diagnosis and management of pollen food syndrome in the UK. Clin Exp Allergy. 2022. 52(9). 1018-1034. doi: 10.1111/cea.14208.
  19. Cingi C., Gevaert P., Mösges R., et al. Multi-morbidities of allergic rhinitis in adults: European Academy of Allergy and Clinical Immunology Task Force Report. Clin Transl Allergy. 2017. 7. 17. doi: 10.1186/s13601-017-0153-z.
  20. Letner D., Farris A., Khalili H., et al. Pollen-food allergy syndrome is a common allergic comorbidity in adults with eosinophilic esophagitis. Dis Esophagus. 2018. 31(2). doi: 10.1093/dote/dox122.

Вернуться к номеру