Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал "Здоров`я дитини" Том 19, №1, 2024

Повернутися до номеру

Захворювання горла та ротової порожнини: розчини наносрібла як ключ до успішного лікування

Автори: Няньковський С.Л. (1), Яцула М.С. (1), Койро О.О. (2)
(1) - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
(2) - Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Проаналізовано та узагальнено сучасний стан наукових знань щодо антибактеріальних властивостей наносрібла та екстракту ісландського моху. Вивчено антибактеріальну активність медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей, активними компонентами якого є наносрібло та екстракт ісландського моху. За допомогою диско-дифузійного методу була визначена чутливість типових патогенів, що спричиняють захворювання ротової порожнини та глотки, до розчину Бріомосс Сільвер Спрей різних концентрацій (нативний, розведений стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношеннях 1 : 1 та 1 : 10). Встановлено, що нативний розчин чинив виражену антибактеріальну дію щодо тестових штамів Streptococcus pyogenes ATCCC 21059 та Staphylococcus aureus ATCCC 25923, а також помірний ефект щодо Streptococcus pneumoniae ATCCC 49619. Діаметр зон затримки росту становив 17,0 ± 2,6 мм, 21,3 ± 1,1 мм та 12,7 ± 0,6 мм відповідно. Антимікробна дія зберігалася при використанні розведення 1 : 1, але не 1 : 10. Таким чином, ефективність медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей проти вказаних патогенів підтверджує його терапевтичний потенціал у лікуванні запальних захворювань горла та ротової порожнини.

The current state of scientific knowledge regar­ding the antibacterial properties of nanosilver and Iceland moss extract is analyzed and summarized. The antibacterial activity of Briomoss Silver Spray, a medicinal product with active ingredients such as nanosilver and Iceland moss extract, was stu­died. The susceptibility of common pathogens, responsible for oral cavity and pharynx diseases, to different concentrations of Briomoss Silver Spray solution (native, in a 1 : 1 and 1 : 10 dilutions with sterile isotonic saline solution) was assessed using the disk diffusion method. It was found that the native solution had a pronounced antibacterial effect against the test strains of Streptococcus pyogenes ATCC 21059 and Staphylococcus aureus ATCC 25923 as well as moderate effect against Streptococcus pneumoniae ATCC 49619, with inhibition zones diameters of 17.0 ± 2.6 mm, 21.3 ± 1.1 mm, and 12.7 ± 0.6 mm, respectively. The antimicrobial effect was maintained when using a 1 : 1 dilution, but not 1 : 10. Therefore, the effectiveness of Briomoss Silver Spray, a medicinal product, against these pathogens confirms its therapeutic potential in treating inflammatory diseases of the throat and oral cavity.


Ключові слова

наночастинки срібла; екстракт ісландського моху; антимікробна активність; запальні захворювання горла та ротової порожнини

silver nanoparticles; Iceland moss extract; antimicrobial activity; inflammatory diseases of the throat and oral cavity

Вступ

Проблема гострих та хронічних запальних захворювань ротової порожнини та глотки є надзвичайно актуальною, зважаючи на їх поширеність: майже кожна людина протягом життя має епізоди запального захворювання ротоглотки. Біль у горлі є однією з найпоширеніших причин звернення до сімейних лікарів, педіатрів та оториноларингологів.
До 95 % випадків болю у горлі мають інфекційну природу. Більшість (50–80 %) спричинені вірусами, що зазвичай є збудниками гострих респіраторних захворювань, — риновіруси, аденовіруси, коронавіруси, віруси грипу А і В, вірус парагрипу, вірус герпесу [42, 46]. Типовим збудником бактеріального тонзилофарингіту є β-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes), рідше його викликають стрептококи групи С і J, Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Haemophilus influenzae, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Arcanobacterium haemolyticum, Fusobacterium necrophorum та Corynebacterium diphtheriae; грибкові ураження ротоглотки найчастіше спричиняють представники роду Candida [3, 20, 42, 40, 48]. 
Поширеність патології у світі коливається від 2 до 15 % усього населення. Близько 50 % випадків спостерігаються серед дітей та підлітків віком від 5 до 15 років [46].
Місцева терапія захворювань ротової порожнини та глотки спрямована на зменшення локального запального процесу та пов’язаних із ним симптомів. Доцільним також є застосування антисептичних засобів [46, 48].
У цьому аспекті привертає увагу Бріомосс Сільвер Спрей, розроблений компанією «Органосін». Це медичний виріб для лікування захворювань горла та ротової порожнини з вираженою антимікробною дією проти збудників тонзиліту, фарингіту, стоматиту, а також протизапальною і помірною знеболювальною активністю. Комплексну дію засобу забезпечують активні інгредієнти — наносрібло (100 ppm — 0,0015 мг на дозу) та екстракт ісландського моху (0,05 мг на дозу). 
Металеве срібло та його сполуки протягом тисячоліть використовувалися для емпіричного лікування інфекційних захворювань. До появи антибіотиків у 1940-х роках срібло було одним із найуживаніших протимікробних засобів [1, 9]. На сьогодні через зростаючу резистентність мікроорганізмів срібло знову почало привертати до себе увагу. Цей метал повернувся в медицину як високоефективний протимікробний засіб, але вже у формі наночастинок. Висока ефективність та добра переносимість зробили його дуже популярним об’єктом дослідження.
Наночастинки срібла (AgNPs) — частинки розміром від 1 до 100 нм, яким притаманний широкий спектр фармакологічних ефектів. Особливу увагу привертає їх протимікробна дія щодо великої кількості патогенних бактерій, грибів та вірусів [7, 22, 34].
Антибактеріальні та протигрибкові властивості AgNPs пов’язують з такими механізмами [7, 26, 32, 38, 45]:
— пошкодження цитоплазматичної мембрани, що призводить до порушення трансмембранного транспорту, втрати цілісності мембрани та вивільнення внутрішньоклітинного вмісту;
— накопичення внутрішньоклітинних активних форм кисню, які викликають пошкодження біомембран та ДНК;
— зв’язування із ДНК, перешкоджання її реплікації та розмноженню клітин; 
— порушення клітинного дихання шляхом пригнічення активності ферментів дихального ланцюга;
— пригнічення синтезу білка внаслідок зв’язування із рибосомами;
— пошкодження білків, що викликає їх денатурацію та втрату функцій;
— модуляція сигнальної системи мікробної клітини, що призводить до структурних та функціональних змін та, як наслідок, до її загибелі.
Зважаючи на те, що плівкоутворення є одним із провідних факторів, які сприяють розвитку резистентності патогенних мікроорганізмів до дії протимікробних засобів та факторів імунного захисту макроорганізму, ще одним важливим компонентом протимікробної активності AgNPs є здатність перешкоджати формуванню та сприяти руйнуванню біоплівок, утворених бактеріями, грибами або мікробними асоціаціями [14, 23]. У більшості випадків біоплівкові мікроорганізми викликають хронічні форми захворювань, а вивільнення планктонних форм та їх поширення призводить до загострення запальних процесів [47]. Встановлено, що серед усіх мікробних, зокрема хронічних інфекцій, 65 і 80 % відповідно асоційовані з утворенням біоплівки [16]. Плівкоутворення має важливе значення при інфекційних захворюваннях лор-органів. Зокрема, у дослідженні L. Calò зі співавт. (2011) біоплівки були виявлені у 57,5 % пацієнтів із рецидивуючими і хронічними інфекційними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (аденоїдит, тонзиліт, хронічний риносинусит) [5].
Противірусна дія AgNPs реалізується завдяки таким механізмам [13, 33]:
— взаємодія з вірусною оболонкою або компонентами біомембрани та порушення прикріплення й проникнення вірусу до клітини;
— взаємодія з вірусним геномом (ДНК або РНК) та пригнічення реплікації вірусу;
— взаємодія з вірусними та/або клітинними факторами, необхідними для реплікації.
Зазначені механізми впливу роблять AgNPs потенційно ефективними як у запобіганні, так і у лікуванні вірусних інфекцій.
Результати досліджень вказують на те, що протимікробна дія AgNPs залежить від розміру наночастинок, їх форми, площі та модифікації поверхні, швидкості утворення іонів срібла [38].
Розмір AgNPs є ключовим параметром, який визначає ефективність. Від нього залежать інтенсивність поглинання наночастинок клітинами патогенних бактерій/грибів та їхня внутрішньоклітинна активність [25, 26]. Так, у дослідженнях C.Y. Chen зі співавт. (2020) наночастинки розміром 2 нм показали найкращі результати в усіх тестах [6]. До того ж менші частинки мають більш виражену противірусну дію [27]. Різні за формою AgNPs також характеризуються відмінностями у кристалічних гранях та реакційній здатності. Менші наночастинки срібла сферичної або наближеної до сферичної форми вивільняють більше іонів срібла [45]. Наявність гострих країв може полегшити взаємодію з мембраною бактерії та сприяти її дестабілізації. Наночастинки сферичної, трикутної та октаедричної форми ближче контактують із мембранами патогенних мікроорганізмів, ніж голкоподібні. Загалом наночастинки з більшим співвідношенням площі поверхні до об’єму виявляють більшу антибактеріальну ефективність [25].
В експерименті протимікробну дію AgNPs доведено щодо вірусів із родин Retroviridae, Hepadnaviridae, Paramyxoviridae, Coronaviridae, Herpesviridae, Poxviridae, Orthomyxoviridae та Arenaviridae [13, 28, 36, 41], широкого спектра грампозитивних та грамнегативних бактерій [4, 10], а також грибів, зокрема резистентних до протимікробних засобів [24, 37]. Серед них типові збудники тонзиліту, фарингіту, стоматиту — стрептококи (Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae), стафілококи (Staphylococcus aureus), віруси грипу, аденовіруси, коронавіруси, вірус парагрипу, вірус герпесу, гриби роду Candida тощо [8, 10, 24].
AgNPs потенціюють дію антибіотиків та ефективні навіть проти резистентних до протимікробних засобів штамів мікроорганізмів [10]. Пригнічення життєздатності, руйнування позаклітинного матриксу та загибель клітин спостерігалися, наприклад, при застосуванні наносрібла проти біоплівок Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa [31].
Також доведено, що AgNPs має виражену протигрибкову активність щодо деяких патогенних грибів та демонструє синергічні ефекти при поєднанні з класичними протигрибковими засобами, як-от флуконазол, ітраконазол, кетоконазол, клотримазол, тербінафін, натаміцин, ністатин, амфотерицин B та ехінокандини. Це приводить до потенціювання протигрибкової дії [24, 26].
Ефективність засобів із AgNPs проти збудників інфекцій ротової порожнини та респіраторного тракту доведена також у клінічних дослідженнях.
У проспективному рандомізованому дослідженні за участю 231 лікаря, що приймали пацієнтів із діагнозом COVID-19 у профільній лікарні Тіхуани (Мексика), було досліджено ефективність застосування рідини для полоскання рота та носа з AgNPs. Учасники дослідження були рандомізовані на 2 групи, перша з яких полоскала рот і ніс розчином AgNPs, друга (контрольна) група — звичайною водою протягом 9 тижнів (під час пандемії SARS-CoV-2). Було встановлено, що полоскання рота та носа розчином із AgNPs допомагає запобігти інфікуванню SARS-CoV-2 у медичного персоналу, який контактує з пацієнтами з діагнозом COVID-19. Захворюваність на SARS-CoV-2 була значно нижчою в групі, що використовувала розчин із AgNPs (2 учасники із 114; 1,8 %), порівняно з контрольною групою (33 учасники із 117; 28,2 %). Ефективність профілактичного застосування розчину із AgNPs становила 84,8 % [2].
Як відомо, колонізація ротоглотки та мікроаспірація виділень, насичених бактеріями, які накопичуються над манжетою ендотрахеальної трубки, є двома важливими факторами, що провокують вентилятор–асоційовані пневмонії. Бактерії утворюють біоплівку на ендотрахеальній трубці та всередині неї, що підвищує їх стійкість в оточуючому середовищі [29]. З огляду на те, що у цьому випадку ротова порожнина є основним резервуаром потенційних патогенів, у рандомізованому клінічному дослідженні B. Khaky зі співавт. (2018) було оцінено профілактичний вплив обробки порожнини рота за допомогою рідини із AgNPs на захворюваність на пневмонію, пов’язану з вентиляцією легень. Госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії пацієнти були випадковим чином розділені на дві рівні групи. У групі втручання проводили багатоетапну програму обробки порожнини рота, використовуючи рідину для полоскання рота із AgNPs тричі на день протягом 5 днів, а в контрольній групі ротову порожнину обробляли хлоргексидином 0,12% за тим же методом. Через п’ять днів спостереження середній бал за модифікованою клінічною шкалою легеневої інфекції (MCPIS) (1,2 ± 0,1 проти 3,5 ± 0,3, р < 0,001) і частота пневмонії (2,7 проти 23,7 %, р = 0,008) були значно нижчими в групі, у якій застосовувалася рідина із AgNPs [19]. 
Отримані результати свідчать про ефективність рідини із AgNPs проти колонізації порожнини рота потенційними респіраторними патогенами, зокрема бактеріями, специфічними для ротової порожнини. 
Таким чином, дані літератури свідчать про наявність у AgNPs вираженої антибактеріальної, протигрибкової, противірусної дії, зокрема щодо патогенів, які викликають захворювання ротової порожнини та лор-органів. Виражена протимікробна активність проти резистентних штамів та біоплівок є вирішальним фактором для розробки на основі AgNPs засобів для лікування захворювань ротоглотки інфекційного походження.
Щодо безпечності застосування препаратів із AgNPs вважається, що тяжкі небажані ефекти срібла при нанесенні на слизові оболонки починають виникати при кумулятивних дозах у діапазоні від 60 до 70 мг срібла/кг 
маси тіла [15]. При застосуванні медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей таких доз досягти неможливо, оскільки 1 флакон містить всього 0,45 мг AgNPs. Крім того, після контакту з ротовою порожниною та слизовими оболонками срібло екскретується із сечею та фекаліями. Терміни елімінації суттєво залежать від дози та тривалості застосування [15].
Зважаючи на шлях введення та типову для захворювань горла і ротової порожнини тривалість застосування медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей, немає підстав очікувати шкідливого впливу AgNPs на організм, у тому числі через можливе вдихання розчину, що розпилюється. У дослідженні гострої інгаляційної токсичності AgNPs (4 години в інгаляційній камері для всього тіла, концентрація AgNPs 76–750 мкг/м3) не було виявлено істотних змін маси тіла або показників функціональних легеневих тестів [17]. Аналогічно за субхронічного введення (інгаляції протягом 6 годин на день, 5 днів на тиждень, загалом 28 днів, концентрація AgNPs до 61 мкг/м3) жодних істотних змін у масі тіла, значних змін у гематологічних та біохімічних показниках крові зареєстровано не було [37]. 
Іншим активним інгредієнтом медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей є ісландський мох (Cetraria islandica L.) — листоподібно-кущовий лишайник родини пармелієвих (Parmeliaceae), що є симбіозом гриба і водорості. Він здавна використовується як лікарська рослина, зокрема при лікуванні запалення та сухості слизової оболонки глотки.
Основними складовими компонентами сланей лишайника є полісахариди (до 50–70 %), переважно первинний ліхенін та ізоліхенін, а також лишайникові кислоти (фумарпротоцетрарова, протоліхестеринова, уснінова) [30].
З останніми пов’язують протимікробну активність екстрактів ісландського моху. Фумарпротоцетрарова кислота має антибактеріальну дію проти широкого спектра бактерій, включно з Bacillus cereus, Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis, Proteus vulgaris, Listeria monocytogenes, Aeromonas hydro–phila. Встановлена її протигрибкова активність проти Candida albicans і Candida glabrata [38]. 
In vitro доведено бактерицидну дію протоліхестеринової кислоти щодо Bacillus subtilis та Listeria monocytogenes, а також бактеріостатичну щодо Esche–richia coli та Pseudomonas aeruginosa [39]. Її протигрибкову активність пов’язують зі здатністю викликати дисфункцію мітохондрій, що приводить до надмірної продукції активних форм кисню та загибелі мікробних клітин [21]. Встановлено, що протоліхестеринова кислота є потужним інгібітором активності зворотної транскриптази вірусу імунодефіциту-1 людини [39].
Важливою особливістю уснінової кислоти є інгібуюча активність щодо бактеріальних штамів, стійких до антибіотиків (наприклад, метицилінрезистентного Staphylococcus aureus), а також антимікробна активність проти грампозитивних бактерій, що ростуть або в планктонній формі, або у вигляді біоплівки [11]. 
Ліхенін та ізоліхенін мають протизапальну дію завдяки впливу на секрецію та баланс між цитокінами –IL-12p40 до IL-10 [12]. Протизапальний ефект фумар–протоцетрарової та протоліхестеринової кислот може бути пов’язаний зі здатністю інгібувати 5-ліпоксигенази. Це приводить до зниження синтезу лейкотрієнів, які є потужними бронхоконстрикторами та беруть участь у запальних процесах [12, 39].
Водний екстракт ісландського моху продемонстрував свою ефективність у клінічних дослідженнях. Зокрема, у порівняльному подвійному сліпому дослідженні за участі 63 пацієнтів віком від 18 до 65 років було оцінено його ефективність у полегшенні сухості та запалення ротової порожнини через постійне носове дихання після проведення септопластики. Учасники були розділені на три групи; починаючи з першого дня після операції, протягом 5 днів отримували 10 пастилок, вміст водного екстракту ісландського моху в яких був еквівалентний 0,048 г (n = 23), або 0,3 г (n = 18), або 0,5 г (n = 22). Наліт, сухість і запалення слизової оболонки, лімфатичних вузлів, наліт на язику та такі симптоми, як захриплість і біль у горлі, оцінювали лікарі за шкалою від 0 до 3. Усі групи показали поліпшення без істотних відмінностей, навіть мінімальна доза (0,48 г на добу) виявилася ефективною. Терапія добре переносилася всіма пацієнтами. Про жодні побічні реакції не повідомлялося [15].
Водний екстракт ісландського моху також був ефективним у відкритому дослідженні, у якому взяли участь 100 пацієнтів віком від 7 до 85 років із запаленнями слизової оболонки порожнини рота або глотки (ларингіт, фарингіт) (63 пацієнти), гострим або хронічним бронхіальним катаром (29 пацієнтів) і більш тяжкими бронхіальними захворюваннями, як-от бронхіальна астма, рак бронхів або бронхоектатична хвороба (6 пацієнтів). Усі пацієнти отримували 1–2 пастилки, що містили 160 мг водного екстракту ісландського моху та 5 мг екстракту борщівника звичайного кожні 2–3 години від 4 днів до 3 тижнів. Після оцінки таких симптомів, як кашель, захриплість, секреція, запалення та біль, позитивний результат спостерігався у 86 % пацієнтів. Пастилки добре переносилися, кількість побічних реакцій була незначною [40]. 
Зважаючи на вищевикладене, важливою перевагою медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей є комбіноване застосування AgNPs та екстракту ісландського моху. Завдяки вдалому поєднанню компонентів досягається не лише потенціювання протимікробної дії, але й зменшуються запалення та больові відчуття, що важливо з огляду на симптоми та патогенез захворювань горла і ротової порожнини. Важливою є здатність діючих речових пригнічувати плівкоутворення, оскільки останнє відіграє важливу роль у розвитку та хронізації інфекцій лор-органів. Вплив на біоплівки може зменшити потребу у застосуванні системних антимікробних засобів або ж підвищити їх ефективність. Висока реакційна здатність AgNPs, що пов’язана із їх формою, дуже малим розміром (2 нм) та високою концентрацією у розчині, дозволяє очікувати на виражену протимікробну активність.
Супутніми позитивними властивостями медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей є наявність відволікаючого ефекту, що його забезпечує олія м’яти перцевої, приємні органолептичні властивості, а також відсутність подразнювальної дії через відсутність у складі етилового спирту. 
Дані літератури дають підставу очікувати позитивного ефекту медичного виробу проти мікробних патогенів, що є збудниками тонзиліту, фарингіту, стоматиту. 
Мета роботи: дослідити in vitro антибактеріальну дію медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей щодо типових збудників, які провокують розвиток запальних захворювань ротової порожнини та глотки.

Матеріали та методи 

Дослідження антибактеріальної дії медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей проводили на базі Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (керівник НДР — завідувач лабораторії біотехнології мікробного синтезу, к.т.н. Сергій Скроцький) у період з вересня по листопад 2023 року.
Використовували in vitro диско-дифузійний метод (ДДМ) з еталонними тест-штамами умовно-патогенних бактерій: Streptococcus pyogenes ATCCC 21059, Streptococcus pneumoniae ATCCC 49619, Staphylococcus aureus ATCCC 25923. 
Для приготування інокуляту використовували 24-годинні культури, культивовані при температурі 37 °С у соєво-казеїновому бульйоні (Himedia, India). Поживне середовище для подальших досліджень (соєво-казеїновий бульйон) готували відповідно до інструкцій виробника, стерилізували, охолоджували до 45 °С та розливали у чашки Петрі шаром товщиною 4,0 ± 0,5 мм, попередньо встановивши їх на рівну горизонтальну поверхню. Чашки залишали при кімнатній температурі для застигання, а перед інокуляцією підсушували в термостаті при 37 °С впродовж 60 хв. 
Для визначення чутливості використовували стандартизовані якісні диски, просочені розчином Бріомосс Сільвер Спрей різної концентрації (нативний, розведений стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношеннях 1 : 1 та 1 : 10).
Стандартний інокулюм, що містить 100 мкл добової культури (109 КУО/мл) відповідного штаму, висівали газоном на поверхню агаризованого середовища та давали підсохнути 2–3 год. Після чого на поверхню засіяного середовища за допомогою стерильного пінцета аплікували диски, просочені нативним досліджуваним розчином та його розведеннями 1 : 1 та 1 : 10. Як конт–роль використовували диск, просочений стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду. Перевіряли рівномірність контакту дисків із поверхнею агару. Відразу після аплікації дисків чашки Петрі поміщали до термостату догори дном та інкубували протягом 18–24 год при температурі 37 °С. Після завершення інкубації вимірювали діаметр зон затримки росту кожної культури у міліметрах. Дослідження виконувалося у п’яти повторах [35].

Результати та обговорення

У результаті дослідження антибактеріальної дії медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей встановлено, що найвищою була чутливість мікроорганізмів до нативного розчину, діаметр затримки зон росту зростав у ряду Streptococcus pneumoniae ATCCC 49619 (12,7 ± 0,6 мм), Streptococcus pyogenes ATCCC 21059 (17,0 ± 2,6 мм), Staphylococcus aureus ATCCC 25923 (21,3 ± 1,1 мм).
Аналогічна тенденція спостерігалась і для розведення розчину Бріомосс Сільвер Спрей ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1 : 1. Для штаму Staphylococcus aureus ATCCC 25923 зони затримки росту були найбільшими та становили 15,3 ± 0,6 мм. Чутливість стрептококів до цієї ж концентрації (1 : 1) була нижчою та дорівнювала відповідно 10,3 ± 0,6 мм для Streptococcus pneumoniae ATCCC 49619 і 12,7 ± 3,1 мм для Streptococcus pyogenes ATCCC 21059. 
Розведення розчину Бріомосс Сільвер Спрей у співвідношенні 1 : 10 не приводило до затримки росту тестових штамів бактерій.
Результати визначення чутливості умовно-патогенних мікроорганізмів наведені у табл. 1 та на рис. 1. 
Таким чином, Бріомосс Сільвер Спрей чинить протимікробну дію щодо основного специфічного для людини бактеріального патогену, який є збудником фарингіту та тонзиліту, — Streptococcus pyogenes. Крім того, він пригнічує ріст та розмноження Streptococcus pneumoniae та Staphylococcus aureus, які також є частою причиною інфекційно-запального процесу ротоглотки.

Висновки

Медичний виріб Бріомосс Сільвер Спрей чинив виражену антибактеріальну дію щодо тестових штамів стафілококів (Streptococcus pyogenes ATCCC 21059 та Staphylococcus aureus ATCCC 25923) та помірну щодо Streptococcus pneumoniae ATCCC 49619. Антимікробна дія була дозозалежною та зберігалася при використанні розведення 1 : 1, але не 1 : 10.
Ефективність медичного виробу Бріомосс Сільвер Спрей проти типових збудників бактеріальних інфекцій підтверджує його терапевтичний потенціал у лікуванні запальних захворювань горла та ротової порожнини.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
 
Отримано/Received 03.01.2024
Рецензовано/Revised 31.01.2024
Прийнято до друку/Accepted 01.02.2024

Список літератури

  1. Alexander J.W. History of the medical use of silver. Surg. Infect. (Larchmt). 2009. Vol. 10. № 3. P. 289-292. 
  2. Almanza-Reyes H., Moreno S., Plascencia-López I. et al. Evaluation of silver nanoparticles for the prevention of SARS-CoV-2 infection in health workers: In vitro and in vivo. PLoS One. 2021. Vol. 16. № 8. P. e0256401. 
  3. Anderson J., Paterek E. Tonsillitis. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. 2023. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NB44342/
  4. Bruna T., Maldonado-Bravo F., Jara P. et al. Silver nanoparticles and their antibacterial applications. Int. J. Mol. Sci. 2021. Vol. 22. № 13. P. 7202. 
  5. Calò L., Passàli G.C., Galli J. et al. Role of biofilms in chronic inflammatory diseases of the upper airways. Adv. Otorhinolaryngol. 2011. Vol. 72. P. 93-96. 
  6. Chen C.Y., Yin H., Chen X. et al. Ångstrom-scale silver particle-embedded carbomer gel promotes wound healing by inhibiting bacterial colonization and inflammation. Sci. Adv. 2020. Vol. 6. № 43. P. eaba0942. 
  7. Chen M., Shou Z., Jin X. et al. Emerging strategies in nanotechnology to treat respiratory tract infections: realizing current trends for future clinical perspectives. Drug Deliv. 2022. Vol. 29. № 1. P. 2442-2458. 
  8. Chen N., Zheng Y., Yin J. et al. inhibitory effects of silver nanoparticles against adenovirus type 3 in vitro. J. Virol. Methods. 2013. Vol. 193. P. 470-477.
  9. Clement J.L., Jarrett P.S. Antibacterial silver. Met. Based Drugs. 1994. Vol. 1. № 5–6. P. 467-482. 
  10. Dakal T.C., Kumar A., Majumdar R.S. et al. Mechanistic basis of antimicrobial actions of silver nanoparticles. Front. Microbiol. 2016. Vol. 7. P. 1831. 
  11. Francolini I., Piozzi A., Donelli G. Usnic acid: potential role in management of wound infections. Adv. Exp. Med. Biol. 2019. Vol. 1214. P. 31-41. 
  12. Freysdottir J., Omarsdottir S., Ingólfsdóttir K. et al. In vitro and in vivo immunomodulating effects of traditionally prepared extract and purified compounds from Cetraria islandica. Int. Immunopharmacol. 2008. Vol. 8. № 3. P. 423-430. 
  13. Galdiero S., Falanga A., Vitiello M. et al. Silver nanoparticles as potential antiviral agents. Molecules. 2011. Vol. 16. № 10. P. 8894-8918. 
  14. Gurunathan S., Han J.W., Kwon D.N. et al. Enhanced antibacterial and anti-biofilm activities of silver nanoparticles against Gram-negative and Gram-positive bacteria. Nanoscale Res. Let. 2014. Vol. 9. P. 373.
  15. Hadrup N., Sharma A.K., Loeschner K. Toxicity of silver ions, metallic silver, and silver nanoparticle materials after in vivo dermal and mucosal surface exposure: A review. Regulatory Toxicology and Pharmacology. 2018. Vol. 98. P. 257-267.
  16. Jamal M., Ahmad W., Andleeb S. et al. Bacterial biofilm and associated infections. J. Chin. Med. Assoc. 2018. Vol. 81. № 1. P. 7-11. 
  17. Ji J.H., Jung J.H., Kim S.S. et al. Twenty-eight-day inhalation toxicity study of silver nanoparticles in Sprague-Dawley rats. Inhal Toxicol. 2007. Vol. 19. № 10. P. 857-871.
  18. Kempe C., Grüning H., Stasche N., Hörmann K. Isländisch-Moos-Pastillen zur Prophylaxe bzw. Heilung von oralen Schleimhautirritationen und ausgetrockneter Rachenschleimhaut [Icelandic moss lozenges in the prevention or treatment of oral mucosa irritation and dried out throat mucosa]. Laryngorhinootologie. 1997. Vol. 76. № 3. P. 186-188.
  19. Khaky B., Yazdannik A., Mahjobipoor H. Evaluating the efficacy of nanosil mouthwash on the preventing pulmonary infection in intensive care unit: a randomized clinical trial. Med. Arch. 2018. Vol. 72. № 3. P. 206-209.
  20. Krüger K., Töpfner N., Berner R. et al. Clinical practice guideline: Sore throat. Dtsch. Arztebl Int. 2021. Vol. 118. № 11. P. 188-194. 
  21. Kumar S.N., Mohandas C. An antifungal mechanism of protolichesterinic acid from the lichen Usnea albopunctata lies in the accumulation of intracellular ROS and mitochondria-mediated cell death due to apoptosis in Candida tropicalis. Front. Pharmacol. 2017. Vol. 8. P. 301.
  22. Landsdown A.B.G. Silver in Healthcare: Its antimicrobial efficacy and safety in use. Royal Society of Chemistry; Cambridge, UK, 2010. 217 p. 
  23. Lara H.H., Romero-Urbina D.G., Pierce C. et al. Effect of silver nanoparticles on Candida albicans biofilms: an ultrastructural study. J. Nanobiotechnology. 2015. Vol. 13. P. 91. 
  24. Mallmann E.J., Cunha F.A., Castro B.N. et al. Antifungal activity of silver nanoparticles obtained by green synthesis. Rev. Inst. Med. Trop. Sao Paulo. 2015. Vol. 57. № 2. P. 165-167. 
  25. Menichetti A., Mavridi-Printezi A., Mordini D., Montalti M. Effect of size, shape and surface functionalization on the antibacterial acti–vity of silver nanoparticles. J. Funct. Biomater. 2023. Vol. 14. № 5. P. 244.
  26. Mussin J., Giusiano G. Biogenic silver nanoparticles as antifungal agents. Front. Chem. 2022. Vol. 10. P. 1023542. 
  27. Nakamura S., Sato M., Sato Y. et al. Synthesis and application of silver nanoparticles (Ag-NPs) for the prevention of infection in healthcare workers. Int. J. Mol. Sci. 2019. Vol. 20. P. 3620. 
  28. Naumenko K., Zahorodnia S., Pop C.V., Rizun N. Antiviral activity of silver nanoparticles against the influenza A virus. J. Virus Erad. 2023. Vol. 9. № 2. P. 100330.
  29. Paju S., Scannapieco F.A. Oral biofilms, periodontitis, and pulmonary infections. Oral Dis. 2007. Vol. 13. № 6. P. 508-512. 
  30. Plants medicinal. WHO Consultation on selected medicinal plants. Salerno-Paestum, 2005. 246 р.
  31. Pompilio A., Geminiani C., Bosco D. et al. Electrochemically synthesized silver nanoparticles are active against planktonic and biofilm cells of Pseudomonas aeruginosa and other cystic fibrosis-associated bacterial pathogens. Front. Microbiol. 2018. Vol. 9. P. 1349. 
  32. Rizzello L., Pompa P.P. Nanosilver-based antibacterial drugs and devices: mechanisms, methodological drawbacks, and guidelines. Chem. Soc. Rev. 2014. Vol. 43. № 5. P. 1501-1518. 
  33. Salleh A., Naomi R., Utami N.D. et al. The potential of silvernanoparticles for antiviral and antibacterial applications: A mechanism of action. Nanomaterials. 2020. Vol. 10. P. 1566. 
  34. Shahverdy A.R., Fakhimi A., Minaian S. Synthesis and effect of silver nanopracles on the antibacterial activity of different antibiotics against Staphylococcus and Escherichia coli. Nanomedicine. 2007. Vol. 3. P. 168-171. 
  35. Shivanna V., Dasegowda V. Comparison of disk diffusion and agar dilution method for the detection of mupirocin resistance in staphylococcal isolates from skin and soft tissue infections. J. Lab. Physicians. 2023. Vol. 15. № 3. P. 372-376. 
  36. Solanki R., Shankar A., Modi U., Patel S. New insights from nanotechnology in SARS-CoV-2 detection, treatment strategy, and prevention. Mater. Today Chem. 2023. Vol. 29. P. 101478. 
  37. Sung J.H., Ji J.H., Song K.S. et al. Acute inhalation toxi–city of silver nanoparticles. Toxicol. Ind. Health. 2011. Vol. 27. № 2. P. 149-154.
  38. Tăbăran A.F., Matea C.T., Mocan T. et al. Silver nanoparticles for the therapy of tuberculosis. Int. J. Nanomedicine. 2020. Vol. 15. P. 2231-2258. 
  39. Türk A.O., Yilmaz M., Kivanç M., Türk H. The antimicrobial activity of extracts of the lichen Cetraria aculeata and its protolichesterinic acid constituent. Z. Naturforsch C. J. Biosci. 2003. Vol. 58. № 11-12. P. 850-854. 
  40. Vorberg G. Erfahrungsbericht: Flechtenwirkstoffe lindern Reizzustände der 16. Atemwege: Noben den entzündungshemmenden Eigenschaften wirkt sich der Schleimhautschutz besonders günstig aus. Ärztliche Praxis. 1981. Vol. 5. P. 3068.
  41. Wieler L., Vittos O., Mukherjee N., Sarkar S. Reduction in the COVID-19 pneumonia case fatality rate by silver nanoparticles: A randomized case study. Heliyon. 2023. Vol. 9. № 3. P. e14419.
  42. Wolford R.W., Goyal A., Belgam Syed S.Y. et al. Pharyngitis. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK519550/
  43. Xia Z.K., Ma Q.H., Li S.Y. et al. The antifungal effect of silver nanoparticles on Trichosporon asahii. J. Microbiol. Immunol. Infect. 2016. Vol. 49. № 2. P. 182-188. 
  44. Yilmaz M., Türk A.O., Tay T., Kivanç M. The antimicrobial activity of extracts of the lichen Cladonia foliacea and its (-)-usnic acid, atranorin, and fumarprotocetraric acid constituents. Z. Naturforsch. C. J. Biosci. 2004. Vol. 59. № 3–4. P. 249-254.
  45. Yin I.X., Zhang J., Zhao I.S. et al. The antibacterial mechanism of silver nanoparticles and its application in dentistry. Int. J. Nanomedicine. 2020. Vol. 15. P. 2555-2562. 
  46. Клінічна настанова, заснована на доказах. Тонзиліт. 2021. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/2021_639_kn_tonzylit.pdf.
  47. Недашківська В., Дронова М., Вринчану Н. Біоплівки та їх роль в інфекційних захворюваннях. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2016. Т. 4. № 98. С. 10-19. 
  48. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Тонзиліт. 2021. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/2021_639_ykpmd_tonzylit_dd.pdf.

Повернутися до номеру