Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал Том 20, №2, 2024

Повернутися до номеру

Неалкогольна жирова хвороба печінки, пов’язана з ожирінням і цукровим діабетом 2-го типу, та дисбіоз кишечника

Автори: T.M. Bentsa
Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Збільшення поширеності неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) відбувається паралельно глобальній епідемії ожиріння та цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) у світі. НАЖХП підвищує ризик ЦД2, серцево-судинних захворювань і хронічної хвороби нирок. І навпаки, ожиріння і ЦД2 збільшують захворюваність і смертність від НАЖХП. Синхрон­на метаболічна дисфункція при ожирінні і ЦД2 та дис­біоз кишечника посилюють печінкове та системне запалення за рахунок прямої активації вроджених і адаптивних імунних реакцій. Дисбіоз кишечника може призводити до виникнення та розвитку НАЖХП, а також прискорення її прогресування в цироз печінки та гепатоцелюлярну карциному. У даний час зміна способу життя на основі дієти і фізичних вправ є першим кроком лікування пацієнтів із НАЖХП. Конкретні дієтичні втручання сприяють покращенню стану при НАЖХП шляхом модуляції осі «кишечник — печінка». Фізичні навантаження підвищують чутливість рецепторів до інсуліну, а в поєднанні з дієтою приводять до вірогідного покращення біохімічних і гістологічних показників в осіб із НАЖХП, асоційованою з ожирінням та ЦД2. Фізична активність також модулює склад кишкової мікробіоти. Специфічне фармакологічне лікування проводиться головним чином у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом та фіброзом, підтвердженим біопсією, а також із високим ризиком прогресування (літній вік, ЦД2, метаболічний синдром, стійке підвищення рівня аланінамінотрансферази). Однак доступних варіантів лікування НАЖХП мало. Оскільки кишкова мікробіота бере активну участь у патогенезі НАЖХП, вплив на неї пробіотиками, пребіотиками або синбіотиками з метою покращення фенотипу печінки є доцільним. На конгресі Європейської асоціації з вивчення печінки, що відбувся у Відні 21–24 червня 2023 року, прийнято нову класифікацію та номенклатуру НАЖХП. Запропоновано замінити термін «неалкогольна жирова хвороба печінки» на термін «стеатотична хвороба печінки, пов’язана з метаболічною дисфункцією». Такий діагноз установлюють у пацієнтів, які мають підтверджений стеатоз печінки та один із п’яти кардіометаболічних факторів ризику: ожиріння, цукровий діабет 2-го типу, інсулінорезистентність, гіперліпідемію, атеросклероз. Поняття «неалкогольний стеатогепатит» змінено на поняття «стеатогепатит, пов’язаний із метаболічною дисфункцією». Узгодження поглядів міжнародних та вітчизняних експертів у галузі вивчення цієї патології матиме важливе значення для клінічної практики та наукових досліджень.

The increasing prevalence of nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) parallels the global epidemic of obesity and type 2 diabetes mellitus (T2DM) worldwide. NAFLD increases the risk of T2DM, cardiovascular di­sease, and chronic kidney disease. Conversely, obesity and T2DM increase morbidity and mortality from NAFLD. Synchronous metabolic dysfunction in obesity and T2DM and gut dysbiosis exacerbate hepatic and systemic inflammation due to direct activation of innate and adaptive immune responses. Gut dysbiosis can contribute to the emergence and development of NAFLD, as well as acceleration of its progression to liver cirrhosis and hepatocellular carcinoma. Currently, lifestyle changes based on diet and exercise are the first step in the treatment of patients with NAFLD. Specific dietary interventions contribute to the improvement of NAFLD by modulating the gut-liver axis. Physical activity increases the sensitivity of insulin receptors, and in combination with diet leads to a reliably significant improvement in biochemical and histological indicators in patients with NAFLD combined with obesity and T2DM. Physical activity also modulates gut microbiota composition. Specific pharmacological treatment is performed mainly in patients with nonalcoholic steatohepatitis and biopsy-proven fibrosis, as well as a high risk of progression (older age, T2DM, metabolic syndrome, persistent elevation of alanine aminotransfe­rase). However, there are few available treatment options for NAFLD. Since gut microbiota is actively involved in the pathogenesis of NAFLD, exposure to it with probiotics, prebiotics or synbiotics in order to improve the liver phenotype is reasonable. At the congress of the European Association for the Study of the Liver, which took place in Vienna on June 21–24, 2023, a new classification and nomenclature of NAFLD was adopted. It was proposed to replace the term “nonalcoholic fatty liver disease” with the term “metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease”. This diagnosis is established in patients with confirmed steatosis of the liver and one of five cardiometabolic risk factors: obesity, T2DM, insulin resistance, hyperlipidemia, atherosclerosis. The concept of “nonalcoholic steatohepatitis” has been changed to the concept of “metabolic dysfunction-associated steatohepatitis”. Coordination of the views of international and domestic experts in the field of studying this pathology will be important for clinical practice and scientific research.


Ключові слова

неалкогольна жирова хвороба печінки; неалкогольний стеатогепатит; цукровий діабет 2-го типу; ожиріння; кишкова мікробіота; дисбіоз кишечника

nonalcoholic fatty liver disease; nonalcoholic steatohepatitis; type 2 diabetes mellitus; obesity; gut microbiota; gut dysbiosis


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Chan W.-K., Chuah K.-H., Rajaram R.B., Lim L.-L., Ratna–singam J., Vethakkan S.R. Metabolic Dysfunction-Associated Steatotic Liver Disease (MASLD): A State-of-the-Art Review. J. Obes. Metab. Syndr. 2023. 32(3). 197-213. doi: 10.7570/jomes23052.
  2. Tilg H., Byrne C.D., Targher G. NASH drug treatment deve–lopment: challenges and lessons. Lancet Gastroenterol. Hepatol. 2023. 8(10). 943-954. doi: 10.1016/S2468-1253(23)00159-0.
  3. Mohammadi Z., Poustchi H., Motamed-Gorji N., Eghtesad S., Hekmatdoost A., Saniee P., Merat S. Fecal microbiota in non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis: A systematic review. Arch. Iran. Med. 2020. 23(1). 44-52.
  4. Aron-Wisnewsky J., Warmbrunn M.V., Nieuwdorp M., Clément K. Nonalcoholic fatty liver disease: modulating gut microbiota to improve severity? Gastroenterology. 2020. 158(7). 1881-1898. doi: 10.1053/j.gastro.2020.01.049.
  5. Gerges S.H., Wahdan S.A., Elsherbiny D.A., El-Demerdash E. Non-alcoholic fatty liver disease: An overview of risk factors, pathophysiological mechanisms, diagnostic procedures, and therapeutic interventions. Life Sci. 2021. 271. 119220. doi: 10.1016/j.lfs.2021.119220.
  6. Younossi Z.M., Golabi P., de Avila L., Paik J.M., Srishord M. et al. The global epidemiology of NAFLD and NASH in patients with type 2 diabetes: A systematic review and meta-analysis. J. Hepatol. 2019. 71(4). 793-801. doi: 10.1016/j.jhep.2019.06.021.
  7. Lee C.-H., Lui D.T., Lam K.S.L. Non-alcoholic fatty liver disease and type 2 diabetes: An update. J. Diabetes Investig. 2022. 13(6). 930-940. doi: 10.1111/jdi.13756.
  8. Ciardullo S., Vergani M., Perseghin G. Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Patients with Type 2 Diabetes: Screening, Diagnosis, and Treatment. J. Clin. Med. 2023. 12(17). 5597. doi: 10.3390/jcm12175597.
  9. Leung H., Long X., Ni Y., Qian L., Nychas E. et al. Risk assessment with gut microbiome and metabolite markers in NAFLD development. Sci. Transl. Med. 2022. 14(648). eabk0855. doi: 10.1126/scitranslmed.abk0855.
  10. Powell E.E., Wong V.W.-S., Rinella M. Non-alcoholic fatty liver disease. Lancet. 2021. 397(10290). 2212-2224. doi: 10.1016/S0140-6736(20)32511-3.
  11. Chen H.-T., Huang H.-L., Li Y.-Q., Xu H.-M., Zhou Y.-J. Therapeutic advances in non-alcoholic fatty liver disease: A micro–biota-centered view. World J. Gastroenterol. 2020. 26(16). 1901-1911. doi: 10.3748/wjg.v26.i16.1901.
  12. Stražar M., Temba G.S., Vlamakis H., Kullaya V.I., Lya–muya F. et al. Gut microbiome-mediated metabolism effects on immunity in rural and urban African populations. Nat. Commun. 2021. 12(1). 4845. doi: 10.1038/s41467-021-25213-2.
  13. Tilg H., Adolph T.E., Dudek M., Knolle P. Non-alcoholic fatty liver disease: the interplay between metabolism, microbes and immunity. Nat. Metab. 2021. 3(12). 1596-1607. doi: 10.1038/s42255-021-00501-9.
  14. Lechner S., Yee M., Limketkai B.N., Pham E.A. Fecal microbiota transplantation for chronic liver diseases: Current understanding and future direction. Dig. Dis. Sci. 2020. 65(3). 897-905. doi: 10.1007/s10620-020-06100-0.
  15. Kaushal K., Agarwal S., Sharma S., Goswami P., Singh N. et al. Demonstration of gut-barrier dysfunction in early stages of non-alcoholic fatty liver disease: A proof-of-concept study. J. Clin. Exp. Hepatol. 2022. 12(4). 1102-1113. doi: 10.1016/j.jceh.2022.01.006.
  16. Rauf A., Khalil A.A., Rahman U.U., Khalid A., Naz S. et al. Recent advances in the therapeutic application of short-chain fatty acids (SCFAs): An updated review. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 2022. 62(22). 6034-6054. doi: 10.1080/10408398.2021.1895064.
  17. Winston J.A., Theriot C.M. Diversification of host bile acids by members of the gut microbiota. Gut Microbes. 2020. 11(2). 158-171. doi: 10.1080/19490976.2019.1674124.
  18. Lee G., You H.J., Bajaj J.S., Joo S.K., Yu J. et al. Distinct signatures of gut microbiome and metabolites associated with significant fibrosis in non-obese NAFLD. Nat. Commun. 2020. 11(1). 4982. doi: 10.1038/s41467-020-18754-5.
  19. Mungamuri S.K., Vijayasarathy K. Role of the gut microbiome in nonalcoholic fatty liver disease progression. Crit. Rev. Oncog. 2020. 25(1). 57-70. doi: 10.1615/CritRevOncog.2020035667.
  20. Zheng Y., Shi H., Zhou Y., Wang A., Kang D., Kang L. Effects of endoplasmic reticulum stress, liver function, insulin resistance and vascular endothelial function in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Cell. Mol. Biol. (Noisy-le-Grand). 2022. 67(5). 210-217. doi: 10.14715/cmb/2021.67.5.29.
  21. Grander C., Grabherr F., Tilg H. Non-alcoholic fatty liver disease: pathophysiological concepts and treatment options. Cardiovasc. Res. 2023. 119(9). 1787-1798. doi: 10.1093/cvr/cvad095.
  22. Mouries J., Brescia P., Silvestri A., Spadoni I., Sorribas M. et al. Microbiota-driven gut vascular barrier disruption is a prerequisite for non-alcoholic steatohepatitis development. J. Hepatol. 2019. 71(6). 1216-1228. doi: 10.1016/j.jhep.2019.08.005.
  23. Bauer K.C., Littlejohn P.T., Ayala V., Creus-Cuadros A., Finlay B.B. Nonalcoholic Fatty Liver Disease and the Gut-Liver Axis: Exploring an Undernutrition Perspective. Gastroenterology. 2022. 162(7). 1858-1875.e2. doi: 10.1053/j.gastro.2022.01.058.
  24. Han H., Jiang Y., Wang M., Melaku M., Liu L. et al. Intestinal dysbiosis in nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD): focusing on the gut-liver axis. Crit. Rev. Food Sci. Nutr. 2023. 63(12). 1689-1706. doi: 10.1080/10408398.2021.1966738.
  25. Oh T.G., Kim S.M., Caussy C., Fu T., Guo J. et al. A universal gut-microbiome-derived signature predicts cirrhosis. Cell. Metab. 2020. 32(5). 878-888.e6. doi: 10.1016/j.cmet.2020.06.005.
  26. Pettinelli P., Arendt B.M., Schwenger K.J.P., Sivaraj S., Bhat M. et al. Relationship between hepatic gene expression, intestinal microbiota, and inferred functional metagenomic analysis in NAFLD. Clin. Transl. Gastroenterol. 2022. 13(7). e00466. doi: 10.14309/ctg.0000000000000466.
  27. Li F., Ye J., Shao C., Zhong B. Compositional alterations of gut microbiota in nonalcoholic fatty liver disease patients: a systematic review and meta-analysis. Lipids Health Dis. 2021. 20(1). 22. doi: 10.1186/s12944-021-01440-w.
  28. Schwimmer J.B., Johnson J.S., Angeles J.E., Behling C., Belt P.H. et al. Microbiome signatures associated with steatohepatitis and moderate to severe fibrosis in children with nonalcoholic fatty liver disease. Gastroenterology. 2019. 157(4). 1109-1122. doi: 10.1053/j.gastro.2019.06.028.
  29. Li Q., Rempel J.D., Yang J., Minuk G.Y. The effects of pathogen-associated molecular patterns on peripheral blood monocytes in patients with non-alcoholic fatty liver disease. J. Clin. Exp. Hepatol. 2022. 12(3). 808-817. doi: 10.1016/j.jceh.2021.11.011.
  30. Duarte S.M.B., Stefano J.T., Miele L., Ponziani F.R., Souza-–Basqueira M. et al. Gut microbiome composition in lean patients with NASH is associated with liver damage independent of caloric intake: A prospective pilot study. Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. 2018. 28(4). 369-384. doi: 10.1016/j.numecd.2017.10.014.
  31. Aron-Wisnewsky J., Prifti E., Belda E., Ichou F., Kayser B.D. et al. Major microbiota dysbiosis in severe obesity: fate after bariatric surgery. Gut. 2019. 68(1). 70-82. doi: 10.1136/gutjnl-2018-316103.
  32. Marjot T., Moolla A., Cobbold J.F., Hodson L., Tomlinson J.W. Nonalcoholic fatty liver disease in adults: current concepts in etiology, outcomes, and management. Endocr. Rev. 2020. 41(1). bnz009. doi: 10.1210/endrev/bnz009.
  33. Yefimenko T., Mykytyuk M. Non-alcoholic fatty liver disease: time for changes. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2021. 17(4). 334-345. doi: 10.22141/2224-0721.17.4.2021.237350.
  34. Lean M.E., Leslie W.S., Barnes A.C., Brosnahan N., Thom G. et al. Primary care-led weight management for remission of type 2 diabetes (DiRECT): an open-label, cluster-randomised trial. Lancet. 2018. 391(10120). 541-551. doi: 10.1016/S0140-6736(17)33102-1.
  35. Armet A.M., Deehan E.C., O’Sullivan A.F., Mota J.F., Field C.J. et al. Rethinking healthy eating in light of the gut microbiome. Cell. Host Microbe. 2022. 30(6). 764-785. doi: 10.1016/j.chom.2022.04.016.
  36. Losno E.A., Sieferle K., Perez-Cueto F.J.A., Ritz C. Vegan diet and the gut microbiota composition in healthy adults. Nutrients. 2021. 13(7). 2402. doi: 10.3390/nu13072402.
  37. Tkach S., Pankiv V., Dorofeev A. Relationship between serum 25-hydroxyvitamine D and non-alcoholic fatty liver disease. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023. 19(3). 194-199. doi: 10.22141/2224-0721.19.3.2023.1271.
  38. Bentsa T.M. The dietary treatment of obesity. Internatio–nal Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023. 19(5). 376-382. doi: 10.22141/2224-0721.19.5.2023.1302.
  39. Bullón-Vela V., Abete I., Tur J.A., Pintó X., Corbella E. et al. Influence of lifestyle factors and staple foods from the Mediterranean diet on non-alcoholic fatty liver disease among older individuals with metabolic syndrome features. Nutrition. 2020. 71. 110620. doi: 10.1016/j.nut.2019.110620.
  40. Mitsou E.K., Kakali A., Antonopoulou S., Mountzouris K.C., Yannakoulia M. et al. Adherence to the Mediterranean diet is associa–ted with the gut microbiota pattern and gastrointestinal characteristics in an adult population. Br. J. Nutr. 2017. 117(12). 1645-1655. doi: 10.1017/S0007114517001593.
  41. Younossi Z.M., Corey K.E., Lim J.K. AGA Clinical Practice Update on Lifestyle Modification Using Diet and Exercise to Achieve Weight Loss in the Management of Nonalcoholic Fatty Liver Di–sease: Expert Review. Gastroenterology. 2021. 160(3). 912-918. doi: 10.1053/j.gastro.2020.11.051.
  42. Huber Y., Pfirrmann D., Gebhardt I., Labenz C., Gehrke N. et al. Improvement of non-invasive markers of NAFLD from an individualised, web-based exercise program. Aliment. Pharmacol. Ther. 2019. 50(8). 930-939. doi: 10.1111/apt.15427.
  43. Muralidharan J., Moreno-Indias I., Bulló M., Lopez J.V., Corella D. et al. Effect on gut microbiota of a 1-y lifestyle intervention with Mediterranean diet compared with energy-reduced Mediterranean diet and physical activity promotion: PREDIMED-Plus Study. Am. J. Clin. Nutr. 2021. 114(3). 1148-1158. doi: 10.1093/ajcn/nqab150.
  44. Bentsa T.M. Non-alcoholic fatty liver disease and type 2 dia–betes mellitus: diagnostic and therapeutic aspects. Review. Modern Gastroenterology (Ukraine). 2023. 6(134). 59-68. doi: 10.30978/MG-2023-6-59.
  45. Behrouz V., Aryaeian N., Zahedi M.J., Jazayeri S. Effects of probiotic and prebiotic supplementation on metabolic parameters, liver aminotransferases, and systemic inflammation in nonalcoholic fatty liver disease: A randomized clinical trial. J. Food Sci. 2020. 85(10). 3611-3617. doi: 10.1111/1750-3841.15367.
  46. Xie C., Halegoua-De Marzio D. Role of probiotics in non-alcoholic fatty liver disease: does gut microbiota matter? Nutrients. 2019. 11(11). 2837. doi: 10.3390/nu11112837.
  47. Kim S.-K., Guevarra R.B., Kim Y.-T., Kwon J., Kim H. et al. Role of probiotics in human gut microbiome-associated disea–ses. J. Microbiol. Biotechnol. 2019. 29(9). 1335-1340. doi: 10.4014/jmb.1906.06064.
  48. Meroni M., Longo M., Dongiovanni P. The role of probio–tics in nonalcoholic fatty liver disease: A new insight into therapeutic strategies. Nutrients. 2019. 11(11). 2642. doi: 10.3390/nu11112642.
  49. Ahn S.B., Jun D.W., Kang B.-K., Lim J.H., Lim S., Chung M.-J. Randomized, double-blind, placebo-controlled study of a multispecies probiotic mixture in nonalcoholic fatty liver disease. Sci. Rep. 2019. 9(1). 5688. doi: 10.1038/s41598-019-42059-3.
  50. Khan A., Ding Z., Ishaq M., Bacha A.S., Khan I. et al. Understanding the effects of gut microbiota dysbiosis on nonalcoholic fatty liver disease and the possible probiotics role: recent updates. Int. J. Biol. Sci. 2021. 17(3). 818-833. doi: 10.7150/ijbs.56214.
  51. Vallianou N., Stratigou T., Christodoulatos G.S., Dalamaga M. Understanding the role of the gut microbiome and microbial metabolites in obesity and obesity-associated metabolic disorders: Current evidence and perspectives. Curr. Obes. Rep. 2019. 8(3). 317-332. doi: 10.1007/s13679-019-00352-2.
  52. Koopman N., Molinaro A., Nieuwdorp M., Holleboom A.G. Review article: can bugs be drugs? The potential of probiotics and prebiotics as treatment for non-alcoholic fatty liver disease. Aliment. Pharmacol. Ther. 2019. 50(6). 628-639. doi: 10.1111/apt.15416.
  53. Fernández-Musoles R., Tejedor A.G., Laparra J.M. Immunonutritional contribution of gut microbiota to fatty liver disease. Nutr. Hosp. 2020. 37(1). 193-206. doi: 10.20960/nh.02775.
  54. Jafarpour D., Shekarforoush S.S., Ghaisari H.R., Nazifi S., Sajedianfard J., Eskandari M.H. Protective effects of synbiotic diets of Bacillus coagulans, Lactobacillus plantarum and inulin against acute cadmium toxicity in rats. BMC Complement. Altern. Med. 2017. 17(1). 291. doi: 10.1186/s12906-017-1803-3.
  55. Bakhshimoghaddam F., Shateri K., Sina M., Hashemian M., Alizadeh M. Daily consumption of symbiotic yogurt decreases liver steatosis in patients with nonalcoholic fatty liver disease: A randomi–zed controlled clinical trial. J. Nutr. 2018. 148(8). 1276-1284. doi: 10.1093/jn/nxy088.
  56. Liu L., Li P., Liu Y., Zhang Y. Efficacy of probiotics and synbio–tics in patients with nonalcoholic fatty liver disease: A meta-analysis. Dig. Dis. Sci. 2019. 64(12). 3402-3412. doi: 10.1007/s10620-019-05699-z.
  57. Allegretti J.R., Mullish B.H., Kelly C., Fischer M. The evolution of the use of faecal microbiota transplantation and emerging therapeutic indications. Lancet. 2019. 394(10196). 420-431. doi: 10.1016/S0140-6736(19)31266-8.
  58. Xue L., Deng Z., Luo W., He X., Chen Y. Effect of fecal microbiota transplantation on non-alcoholic fatty liver disease: A randomized clinical trial. Front. Cell. Infect. Microbiol. 2022. 12. 759306. doi: 10.3389/fcimb.2022.759306.
  59. Barrio M.D., Lavín L., Santos-Laso A., Arias-Loste M.T., Odriozola A. et al. Faecal Microbiota Transplantation, Paving the Way to Treat Non-Alcoholic Fatty Liver Disease. Int. J. Mol. Sci. 2023. 24(7). 6123. doi: 10.3390/ijms24076123.
  60. Witjes J.J., Smits L.P., Pekmez C.T., Prodan A., Meijnikman A.S. et al. Donor Fecal Microbiota Transplantation Alters Gut Microbiota and Metabolites in Obese Individuals With Steatohepatitis. Hepatol. Commun. 2020. 4(11). 1578-1590. doi: 10.1002/hep4.1601.
  61. Kim G.-A., Moon J.H., Kim W. Critical appraisal of metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease: Implication of Janus-faced modernity. Clin. Mol. Hepatol. 2023. 29(4). 831-843. doi: 10.3350/cmh.2023.0277.

Повернутися до номеру