Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Oral and General Health Том 5, №1, 2024

Вернуться к номеру

Біохімічні показники ротової рідини у дітей із недосконалим остеогенезом

Авторы: Ходзінська І.Р.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Стоматология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Позаскелетні, зокрема стоматологічні, прояви недосконалого остеогенезу (НО) у дітей мають різноманітний характер та потребують мультидисциплінарного підходу із залученням команди фахівців, включно з дитячими стоматологами, а вивчення стоматологічного здоров’я та факторів ризику виникнення стоматологічних захворювань у цієї категорії пацієнтів є актуальною проблемою. Мета: оцінити зміни біохімічних показників ротової рідини у дітей із недосконалим остеогенезом. Матеріали та методи. Клінічні дослідження проводили за участю дітей віком від 2 до 17 років із встановленим діагнозом НО, у яких визначали вміст кальцію, фосфору, кислої й лужної фосфатаз, малонового діальдегіду і каталази в ротовій рідині. Результати. Визначено низький мінералізуючий потенціал ротової рідини, суттєве порушення балансу Са/Р та мінерального складу ротової рідини, а також знижений рівень антиоксидантного захисту порожнини рота у дітей із НО порівняно із соматично здоровими дітьми. Висновки. Основні біохімічні показники ротової рідини свідчать про порушення мінерального балансу та антиоксидантного захисту порожнини рота у дітей із НО.

Background. Extraskeletal manifestations of osteogenesis imperfecta (OI) including deviations of dental tissue structure in children have a diverse nature and require a multidisciplinary approach. The study of dental health risk factors and occurrence of dental diseases in these patients is an actual problem. Purpose of the study is to assess the changes in biochemical indicators of oral fluid in children with OI. Materials and methods. Clinical studies involving 32 сhildren aged from 2 to 17 years with a diagnosis of ОІ were conducted. In all patients, the following parameters of the oral fluid were studied: content of calcium, phosphorus, acid, and alkaline phosphatase, malondialdehyde and catalase. Results. Іn the group of children with OI compared to somatically healthy group, a significant violation of the Ca/P balance and mineral composition of the oral fluid associated with its low mineralizing potential was detected. Substantial reduction in the antioxidant protection of the oral cavity was noticed. Conclusions. The main biochemical indicators of the oral fluid show the violation of mineral balance and antioxidant protection of the oral cavity in children with OI.


Ключевые слова

недосконалий остеогенез; ротова рідина; біохімічні показники; діти; стоматологічне здоров’я

osteogenesis imperfecta; oral fluid; biochemical indicators; children; oral health


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Rauch F, Glorieux FH. Osteogenesis imperfecta. Lancet. 2004 Apr 24;363(9418):1377-85. doi: 10.1016/S0140-6736(04)16051-0. PMID: 15110498.
2. Byers PH. Osteogenesis imperfect. 2000;12(6):603-609. doi: 10.1097/00008480-200012000-00016.
3. Martin E, Shapiro JR. Osteogenesis imperfecta:epidemiology and pathophysiology. Curr Osteoporos Rep. 2007 Sep;5(3):91-7. doi: 10.1007/s11914-007-0023-z. PMID: 17925189.
4. Monti E, Mottes M, Fraschini P, Brunelli P, Forlino A, Venturi G, et al. Current and emerging treatments for the management of osteogenesis imperfecta. Ther Clin Risk Manag. 2010 Sep 7;6:367-81. doi: 10.2147/tcrm.s5932. PMID: 20856683; PMCID: PMC2940745.
5. Basel D, Steiner RD. Osteogenesis imperfecta: recent findings shed new light on this once well-understood condition. Genet Med. 2009;11(6): 375-385. doi: 10.1097/GIM.0b013e3181a1ff7b.
6. Anderson P, Hector MP, Rampersad MA. Critical pH in res–ting and stimulated whole saliva in groups of children and adults. Int J Paediatr Dent. 2001 Jul;11(4):266-73. doi: 10.1046/j.1365-263x.2001.00293.x. PMID: 11570442.
7.  Palasjuk BO, Palasjuk OI. Lipid peroxidation and oxidative modification of oral fluid proteins in mid school aged children with chronic catarrhal gingivitis. Aktual'ni problemy suchasnoi' medycyny: Visnyk Ukrai'ns'koi' medychnoi' stomatologichnoi' akademii'. 2012;12(40):50-54. (in Ukrainian). 
8. Sirak SV, Sirak AG, Bykov IM. Dynamics of biochemical parameters oral liquid of children and youth from the use of the newly developed mouthwash. Pediatric dentistry and dental profilaxis. 2013;12(47):61-65. 
9. Kaur A, Kwatra KS, Kamboj P. Evaluation of non-microbial salivary caries activity parameters and salivary biochemical indicators in predicting dental caries. J Indian Soc Pedod Prev Dent. 2012 Jul-Sep;30(3):212-7. doi: 10.4103/0970-4388.105013.
10. AlMoharib HS, AlMubarak A, AlRowis R, Geevarghese A, Preethanath RS, Anil S. Oral fluid based biomarkers in periodontal disease: part 1. Saliva. J Int Oral Health. 2014 Jul;6(4):95-103. 
11. Tóthová L, Kamodyová N, Červenka T, Celec P. Salivary markers of oxidative stress in oral diseases. Front Cell Infect Microbiol. 2015;5:73. doi: 10.3389/fcimb.2015.00073.
12. Tóthová L, Celecová V, Celec P. Salivary markers of oxidative stress and their relation to periodontal and dental status in children. Dis Markers. 2013;34(1):9-15. doi: 10.3233/DMA-2012-00943. 
13. Senchenko NG. Oxidation-antioxidant activity of parotid saliva of healthy and carious children 5-15 years of age. Ukrai'ns'kyj zhurnal ekstremal'noi' medycyny imeni GO Mozhajeva. 2008;9(3):103-107. (in Ukrainian).
14. Трубка І.А. Біохімічні показники ротової рідини в дітей шкільного віку при поєднаному перебігу карієсу й хронічного генералізованого катарального гінгівіту під впливом лікувально-профілактичного комплексу. Здоров’я дитини. 2018. Т. 13. № 3. С. 269-273.
15.  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005. 
16.  Jawed M, Shahid SM, Rehman A et al. Serum and salivary minerals in dental caries. J. Dow. University of Health Sciences. 2009;3.2:61-65.
17. Buzalaf MA, Hannas AR, Kato MT. Saliva and dental erosion. J Appl Oral Sci. 2012 Sep-Oct;20(5):493-502. https://doi.org/10.1590/S1678-77572012000500001.
18. Hara AT, Zero DT. The potential of saliva in protecting against dental erosion. Monogr Oral Sci. 2014;25:197-205. https://doi.org/10.1159/000360372.
19. Shitsuka C, Ibuki FK, Nogueira FN, Mendes FM, Bönecker M. Assessment of oxidative stress in saliva of children with dental erosion. Einstein (Sao Paulo). 2018 Jun;16(2):eAO4203. https://doi.org/10.1590/s1679-45082018ao4203.
20. Shitsuka C, Palma LF, Pedron IG, Polotow TGG, Barros MP, Leite MF, CorrÊa MSNP. Salivary profile of children with erosive tooth wear: a transversal study. Braz Oral Res. 2020 Sep 4;34:e115. doi: 10.1590/1807-3107bor-2020.vol34.0115. PMID: 32901730. https://doi.org/10.1590/1807-3107bor-2020.vol34.0115.

Вернуться к номеру