Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №5, 2024

Актуальність. Об’єктивна оцінка функціонування системи гемостазу є невід’ємним складником вибору тактики лікування пацієнтів з гіпокоагуляційними станами. Методика визначення протромбінового часу за Овреном не знайшла значного поширення в лікувальних закладах України. Мета. Опис методик визначення протромбінового часу за Квіком та Овреном, аналіз переваг та обмежень кожної з них при лікуванні пацієнтів з печінковою недостатністю або тих, що приймають антикоагулянти. Матеріали та методи. Розширений пошук літератури за допомогою пошукової системи PubMed®, що пов’язана з базою MEDLINE (англійською), та в Google Scholar українською. Результати. В огляд літератури були включені 34 джерела, що відповідали критеріям пошуку. Висновки. Порівняння між собою секундних і відсоткових значень протромбінового часу за Квіком та Овреном не є коректним, оскільки використовуються різні методики розведень. Методика визначення протромбінового часу за Квіком є більш поширеною у зв’язку з нижчою вартістю. Визначення протромбінового часу за Овреном має перевагу у пацієнтів з гепатобіліарною патологією, тих, що приймають антикоагулянти, та для оптимізації діагностики хронічної печінкової недостатності за шкалою MELD при вирішенні питань трансплантації печінки.

Background. To treat patients with hypocoagulation, an objective assessment of the hemostasis system is mandatory. Owren prothrombin time method is rare in Ukrainian hospitals. Objective: in this review, we describe Quick and Owren prothrombin time methods, advantages and limitations of each of them in the treatment of patients with liver failure or anticoagulant users. Materials and methods. Advanced literature search was completed in PubMed, linked with MEDLINE database in English and Google Scholar in Ukrainian. Results. Thirty-four articles met search criteria and were included in the literature review. Conclusions. We can’t compare Quick and Owren prothrombin time methods in seconds and percentages because of different dilution methods. Quick prothrombin time method is more widespread due to the lower costs. Owren prothrombin time method has advantages in patients with hepatobiliar disorders, anticoagulant users and for optimization of the diagnosis of chronic liver failure according to the MELD score for liver transplantation.

протромбіновий час за Квіком; протромбіновий час за Овреном; порушення коагуляції; печінкова недостатність; антикоагулянти; огляд

Quick prothrombin time method; Owren prothrombin time method; coagulation disorders; liver failure; anticoagulants; review

1. Lindahl TL, Egberg N, Hillarp A, Ødegaard OR, Edlund B, Svensson J, et al. INR calibration of Owren-type prothrombin time based on the relationship between PT% and INR utilizing normal plasma samples. Thrombosis and haemostasis. 2004;91(6):1223-1231. doi: 10.1160/TH03-07-0456.
2. Hillarp A, Egberg N, Nordin G, Stigendal L, Fagerberg I, Lindahl TL. Local INR calibration of the Owren type prothrombin assay greatly improves the intra- and interlaboratory variation. A three-year follow-up from the Swedish national external quality assessment scheme. Thrombosis and haemostasis. 2004;91(2):300-307. doi: 10.1160/TH03-07-0419.
3. Aggeler PM, Howard J, Lucia SP, Clark W, Astaff A. Standardization of the Quick prothrombin test: with reference to the statistical significance of variations in the prothrombin concentration with use of a stable thromboplastin of high potency. Blood. 1946;1(3):220-233. doi: 10.1182/blood.V1.3.220.220.
4. Jackson CM. Monitoring oral anticoagulant therapy — INR values for the Owren prothrombin time. Thrombosis and haemostasis. 2004;91(2):210-212. 
5. Jackson CM, Esnouf MP. Has the time arrived to replace the quick prothrombin time test for monitoring oral anticoagulant therapy? Clinical chemistry. 2005;51(3):483-485. doi: 10.1373/clinchem.2004.045393.
6. Jackson CM, Esnouf MP, Lindahl TL. A critical evaluation of the prothrombin time for monitoring oral anticoagulant therapy. Pathophysiology of haemostasis and thrombosis. 2003;33(1):43-51. doi: 10.1159/000071641.
7. Lee RI, White PD. A clinical study of the coagulation time of blood. The American Journal of the Medical Sciences. 1913;145:495-503.
8. Wang K, Lee J. Images in clinical medicine. Rumpel-Leede sign. New England Journal of Medicine. 2014 Jan;370(1). doi: 10.1056/NEJMicm1305270.
9. Quick AJ. The prothrombin in hemophilia and in obstructive jaundice. Journal of Biological Chemistry. Baltimore, 1935;109:73-74.
10. Quick AJ, Clara VH. Prothrombin and the One-Stage Prothrombin Time. The British Medical Journal. 1955;1(4919):934-937. doi: 10.1136/bmj.1.4919.934.
11. Dirckx JH, Armand J. Quick: pioneer and prophet of coagulation research. Annals of Internal Medicine. 1980;92(4):553-558. doi: 10.7326/0003-4819-92-4-553.
12. Jörg J. The ‘Exponentiator’, a Simple Instrument for Calculating Prothrombin and Other Coagulation Factors. Acta Haematol. 1955;13(4):250-256. doi: 10.1159/000204945.
13. Levy JH, McKee A. Chapter 30 — Bleeding, hemostasis, and transfusion medicine. In: D Sidebotham, A Mckee, M Gillham, 
14. JH Levy, editors. Cardiothoracic critical care. Philadelphia, PA: Butterworth-Heinemann; 2007. P. 437-460. doi: 10.1016/B978-075067572-7.50033-3.
15. See, in particular: Borgstrom S. Vitamin K for the balancing of prothrombin index in dicoumarin treatment. Acta chirurgica Scandinavica. 1948;96(5):431-434.
16. PT-test with a liquid reagent: Instructions for using a set of reagents for determining the prothrombin time PT-TEST with a liquid reagent. Granum Laboratory LLC. granum.ua/wp-content/uploads/2023/10/31-PCH-test-z-ridkim-reagentom-100.pdf (In Ukrainian).
17. Skinner JE, Cawdell-Smith AJ, Biffin JR, Regtop HL, Bryden WL. Vitamin K: history, metabolism, and nutrition in the horse. Animal Production Science. 2024;64:1-19. doi: 10.1071/AN22319.
18. Banys V. Permanent fight between Owren and Quick. In: XIII Baltic Congress in Laboratory Medicine Tartu, Estonia May 12–14, 2016. 
19. Jonsson M, Hillarp A, Svensson P. Comparison between CoaguChek S- and Owren-type prothrombin time assay for monitoring anticoagulant therapy. Thrombosis research. 2004;114(2):83-89. doi: 10.1016/j.thromres.2004.04.010. 
20. Diagnostics is in our blood. Catalogue. https://webca.stago.com/sites/stago_ca/files/2022-12/Catalogue-Stago-English-2022.pdf.
21. Requirements for thromboplastins and plasma used to control oral anticoagulant therapy (Requirements for Biological Substances no. 30, revised 1982). In: WHO Expert Committee on Biological Standardization. Thirty-Third report. Annex 3, WHO Technical Report Series, no. 687. Geneva: World Health Organization, 1983. iris.who.int/bitstream/handle/10665/39217/WHO_TRS_687.pdf?sequence=1.
22. Horsti J. Has the Quick or the Owren prothrombin time me-thod the advantage in harmonization for the International Normalized Ratio system? Blood Coagulation & Fibrinolysis: аn International Journal іn Haemostasis аnd Thrombosis. 2002;3(7):641-646. doi: 10.1097/00001721-200210000-00010.
23. Horsti J. Comparison of quick and owren prothrombin time with regard to the harmonisation of the International Normalised Ratio (INR) system. Clinical Chemistry аnd Laboratory Medicine. 2002;40(4):399-403. doi: 10.1515/CCLM.2002.064.
24. Horsti J. The Quick and Owren prothrombin time methods for oral anticoagulant therapy do not agree well using the International Normalized Ratio (INR) units. Scandinavian Journal оf Clinical аnd Laboratory Investigation. 2003;63(6):455-456. doi: 10.1080/00365510310002824.
25. Horsti J. A sensitivity comparison of the Quick and Owren prothrombin time methods in oral anticoagulant therapy. Hematology Reviews. 2009;1(2):e15. doi: 10.4081/hr.2009.e15.
26. Horsti J, Uppa H, Vilpo J. A New-Generation Method for Quick and Owren PT. The Open Hematology Journal. 2008;2:81-85. doi: 10.2174/1874276900802010081.
27. Meijer P, Kynde K, van den Besselaar AMHP, van Blerk M, Woods TAL. International normalized ratio (INR) testing in Europe: between-laboratory comparability of test results obtained by Quick and Owren reagents. Clinical Chemistry аnd Laboratory Medicine. 2018;56(10):1698-1703. doi: 10.1515/cclm-2017-0976.
28. Magnusson M, Sten-Linder M, Bergquist A, Rajani R, Kechagias S, Fischler B, et al. The international normalized ratio according to Owren in liver disease: interlaboratory assessment and determination of international sensitivity index. Thrombosis Research. 2013;132(3):346-351. doi: 10.1016/j.thromres.2013.05.032.
29. Gatt A, Burroughs AK. The Owren INR in liver disease: a way towards standardisation? Thrombosis Research. 2013;132(3):327-328. doi: 10.1016/j.thromres.2013.05.030.
30. Lisman T, van Leeuwen Y, Adelmeijer J, Pereboom IT, Haagsma EB, van den Berg AP, Porte RJ. Interlaboratory variability in assessment of the model of end-stage liver disease score. Liver International: Official Journal of the International Association for the Study of the Liver. 2008;28(10):1344-1351. doi: 10.1111/j.1478-3231.2008.01783.x.
31. Beckebaum S, Cicinnati VR, Radtke A. 19. Transplant hepatology: a comprehensive update. In: Hepatology: a clinical textbook by Mauss S et al. 10th edition. 2020. https://www.hepatologytextbook.com/book/chapter_19.php.
32. Li L, Chen L, Wang H, Li P, Wang D, Zhang W, et al. Clinical correlation between coagulation disorders and sepsis in patients with liver failure. Clinical Hemorheology аnd Microcirculation. 2022;80(3):219-231. doi: 10.3233/CH-211113.
33. Palta S, Saroa R, Palta A. Overview of the coagulation system. Indian Journal of Anaesthesia. 2014;58(5):515-523. doi: 10.4103/0019-5049.144643.
34. STA Compact Max 3. Stago Group — Official Channel. https://youtu.be/qrCpW069IR4.
35. Wieloch M, Hillarp A, Strandberg K, Nilsson C, Svensson PJ. Comparison and evaluation of a Point-of-care device (CoaguChek XS) to Owren-type prothrombin time assay for monitoring of oral anticoagulant therapy with warfarin. Thrombosis Research. 2009;124(3):344-348. doi: 10.1016/j.thromres.2009.03.007.