Мобильная версия

Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №6, 2024

Ефективність Bacillus clausii UBBC-07 у профілактиці антибіотик-асоційованої діареї в дітей

Авторы: Бекетова Г.В. (1), Койро О.О. (2), Богданова С.С. (3), Булгакова М.С. (4), Георгіца К.М. (5), Ільків О.Б. (6), Кавка О.Р. (7), Кміть О. (З.8), Кухар О.В. (9), Любецька В.І. (9), Малейко В.В. (10), Матюхіна І.А. (11), Медведська К.О. (12), Павчак Н.Б. (13), Перчеклій К.А. (14), Семенчук В.В. (15) , Сотніченко Я.О. (16), Томащук У.М. (17), Цвинда Н.І. (18), Шаліманова М.Є. (19)
(1) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) - Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна
(3) - КНП «Дитяча міська поліклініка № 6» Одеської міської ради, м. Одеса, Україна
(4) - Медичний центр «Здорова нація», м. Дніпро, Україна
(5) - Амбулаторія № 4 Дніпровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 10, м. Дніпро, Україна
(6) - Поліклініка Пустомитівської центральної районної лікарні, м. Пустомити, Львівська область, Україна (7) - КНП «2-а міська поліклініка», м. Львів, Україна
(8) - Поліклініка Мостиської комунальної центральної районної лікарні, м. Мостиська, Львівська область, Україна
(9) - Дитяча міська поліклініка № 5, м. Одеса, Україна
(10) - Амбулаторія № 2 Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3, м. Вінниця, Україна
(11) - КНП «Дитяча поліклініка Чорноморської лікарні», м. Чорноморськ, Одеська область, Україна
(12) - Амбулаторія загальної практики — сімейної медицини, с. Стрижавка, Вінницька область, Україна (13) - Поліклініка Городенківської центральної районної лікарні, м. Городенка, Івано-Франківська обл., Україна
(14) - Дитяча міська поліклініка № 6, м. Одеса, Україна
(15) - Уланівська районна лікарня Хмільницької центральної районної лікарні, с. Уланів, Вінницька обл., Україна
(16) - Чернігівська міська сімейна поліклініка № 2, м. Чернігів, Україна
(17) - Філія Чернівецької міської дитячої поліклініки, м. Чернівці, Україна
(18) - Поліклініка Уманської дитячої міської лікарні, м. Умань, Черкаська обл., Україна
(19) - КНП «Перший Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», м. Черкаси, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Оцінено ефективність оральної суспензії Пробіз® DUO, що містить спори пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07, у профілактиці антибіотик-асоційованої діареї. Проаналізовано результати лікування 939 пацієнтів віком від 28 днів до 18 років з бактеріальними інфекціями різної локалізації, що отримували системну антибактеріальну терапію. Пацієнтів, які приймали Bacillus clausii UBBC-07 разом із антибіотиками (671 пацієнт), було віднесено до основної групи; пацієнтів, які не отримували пробіотик на фоні антибіотикотерапії (268 пацієнтів), — до контрольної групи. Результати лікування було оцінено в 794 пацієнтів (565 пацієнтів основної групи, 229 пацієнтів групи контролю), для яких був відомим призначений антибактеріальний засіб. В основній групі вірогідно рідше порівняно з контрольною відзначався розвиток порушень з боку травного тракту, а саме діареї (5,5 проти 14,0 %) і болю в животі (3,7 проти 7,4 %). Профілактичний прийом пробіотика зменшував частоту формування ААД загалом у 2,5 раза, а серед пацієнтів, які отримували пеніциліни, — у 2,5 раза, цефалоспорини — у 2,4 раза, макроліди — у 5,1 раза. Використання Bacillus clausii UBBC-07 також зменшувало тривалість рідких випорожнень у пацієнтів з діареєю (1,84 дня в основній групі проти 2,66 дня в контрольній групі) і середню кількість днів наявності болю в животі в пацієнтів зі скаргами на абдомінальний дискомфорт (1,25 дня проти 1,71 дня відповідно). Отже, застосування Bacillus clausii UBBC-07 з першого дня антибактеріальної терапії в дітей сприяє ефективній профілактиці антибіотик-асоційованої діареї, що суттєво підвищує якість життя пацієнтів, прискорює їх відновлення і зменшує імовірність виникнення ускладнень.

The effectiveness of the oral suspension Probeez® DUO, containing spores of the probiotic strain Bacillus clausii UBBC-07, was evaluated in the prevention of antibiotic-associated diarrhea. The study analyzed the treatment outcomes of 939 patients aged 28 days to 18 years with bacterial infections of various localizations, receiving systemic antibacterial therapy. Patients who took Bacillus clausii UBBC-07 simultaneously with antibiotics (n = 671) were assigned to the treatment group, while those who did not receive the probiotic on the background of antibiotic therapy (n = 268) were included in the control group. The treatment outcomes were evaluated in 794 patients (565 from the treatment group and 229 controls), for whom the prescribed antibacterial agent was known. In the treatment group, there was a significantly lower incidence of gastrointestinal disturbances compared to the control group, specifically diarrhea (5.5 vs. 14.0 %) and abdominal pain (3.7 vs. 7.4 %). Prophylactic use of the probiotic reduced the frequency of developing antibiotic-associated diarrhea in general by 2.5 times, with a reduction of 2.5 times among patients receiving penicillins, of 2.4 times among those treated with cephalosporins, and of 5.1 times for those who took macrolides. Bacillus clausii UBBC-07 also decreased the duration of loose stools in patients with diarrhea (1.84 days in the treatment group vs. 2.66 days in the control one) and the average number of days with abdominal pain in those who reported discomfort (1.25 vs. 1.71 days, respectively). Thus, the use of Bacillus clausii UBBC-07 from the first day of antibacterial therapy in children contributes to the effective prevention of antibiotic-associated diarrhea, significantly improving patients’ quality of life, accelerating their recovery, and reducing the likelihood of complications.

Ключевые слова

антибіотик-асоційована діарея; пробіотики-біоентеросептики; Bacillus clausii UBBC-07; Пробіз® DUO

antibiotic-associated diarrhea; probiotics-bioenteroseptics; Bacillus clausii UBBC-07; Probeez® DUO

Вступ

Антибіотики відіграють ключову роль у лікуванні бактеріальних інфекцій, значно знижуючи смертність від інфекційних захворювань [11]. Проте їх використання може призвести до тяжких негативних наслідків, зокрема антибіотик-асоційованої діареї (ААД) — стану, що спровокований безпосереднім впливом антибіотика на травний тракт, кількісними та якісними змінами кишкової мікробіоти, а також селекцією бактеріальних штамів, стійких до антибіотиків (Clostridioides difficile, рідше інших, включно з Clostridium perfringens, Staphylococcus aureus, Klebsiella oxytoca) [16, 25, 26]. ААД виникає під час лікування антибактеріальними лікарськими засобами або в період до двох місяців після його завершення [16, 22, 23]. Тяжкість ААД може варіювати від легких форм до тяжких, включно з потенційно небезпечним для життя псевдомембранозним колітом, спричиненим спороутворюючою токсинпродукуючою анаеробною бактерією Clostridioides difficile [15, 23, 26, 29].

Частота ААД серед дітей коливається від 11 до 21 %, серед дорослих — від 5 до 70 % і залежить від типу антибіотика, базового стану здоров’я пацієнта і впливу патогенів [15, 31]. Найчастіше ААД асоціюється із застосуванням напівсинтетичних пеніцилінів з розширеним спектром дії (ампіцилін — 5–10 %, амоксицилін із клавулановою кислотою — 10–25 %), цефалоспоринів (5–10 %, зокрема цефіксим — 15–20 %), кліндаміцину (10–25 %) і фторхінолонів (1–2 %) [10, 14, 26, 29]. Проте розвиток ААД може бути спровокований будь-яким антибактеріальним засобом, включно з ванкоміцином і метронідазолом, що використовуються для лікування псевдомембранозного коліту. Під дією ванкоміцину і метронідазолу кишкова мікробіота і метаболом людини зазнають значних змін, що можуть зберігатися протягом тривалого періоду часу і впливати на імунну регуляцію і метаболічну активність організму хазяїна. Застосування ванкоміцину, крім того, може супроводжуватися розмноженням ванкоміцин-резистентних ентерококів [17].

ААД не лише погіршує якість життя пацієнтів, але й збільшує тривалість їх перебування в стаціонарі, підвищує вартість лікування, ризик розвитку ускладнень і супутніх захворювань [8, 16]. Саме тому використання пробіотиків стає одним з перспективних підходів у профілактиці й лікуванні ААД [6, 16].

Згідно з консенсусною заявою Міжнародної наукової асоціації пробіотиків і пребіотиків (The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement), пробіотики — це «живі мікроорганізми, які при вживанні в адекватних кількостях приносять користь здоров’ю хазяїна» [9], у тому числі за рахунок впливу на мікробіом кишечника. Існує багато потенційних механізмів, за допомогою яких пробіотики cприяють підтриманню функціональної цілісності кишечника, наприклад підвищення імунітету, цілісності кишкового бар’єра, продукція антимікробних речовин, модуляція кишкового мікробіому, збільшення всмоктування води і зменшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів [13, 16, 24]. Клінічні дослідження показують, що застосування пробіотиків під час антибіотикотерапії може зменшити ризик розвитку ААД на 30–50 % [4, 7]. Ефективність конкретних пробіотичних штамів може варіювати залежно від багатьох факторів.

Останніми роками зростає інтерес до пробіотиків, що мають властивості біоентеросептиків. Ці інноваційні засоби поєднують переваги традиційних пробіотиків, але позбавлені їхніх основних недоліків [1]. У цьому аспекті привертають увагу пробіотичні штами Bacillus clausii, які показують багатообіцяючі результати в профілактиці ААД [12, 19, 20, 27]. Ефективність Bacillus clausii пов’язують з такими ключовими характеристиками [5, 28]:

— стійкість спор до агресивного середовища травного тракту, що забезпечує збереження великої кількості життєздатних бактерій у кишечнику;

— покращення бар’єрної функції кишечника, у тому числі за рахунок збільшення секреції муцину й зменшення кишкової проникності;

— синтез вітамінів, а також інші біохімічні й метаболічні властивості, що забезпечують створення сприятливих умов для росту індигенної флори кишечника;

— широкий спектр резистентності до антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів, макролідів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу тощо) без можливості горизонтального переносу генів антибіотикорезистентності до представників мікробіому;

— пригнічення росту і розвитку ентеропатогенів, у тому числі за рахунок продукції лантобіотиків, активних проти грампозитивних бактерій, зокрема Staphylococcus aureus, Enterococcus faecium і Clostridioides difficile;

— нейтралізація ентеротоксинів, що продукуються сериновими протеазами;

— модуляція імунної системи шляхом впливу на рівень про- і протизапальних цитокінів, проліферацію СD4+ Т-клітин.

Пробіотичний штам Bacillus clausii UBBC-07 виявляє низку переваг над штамами О/С, N/R, SIN і T, а саме має вищу стійкість до пеніцилінів, цефалоспоринів і тетрациклінів, здатен синтезувати лантобіотик клаузин і нейтралізувати токсини, що продукує Clostridioides difficile [1]. Спори саме цього полірезистентного до антибіотиків штаму входить до складу продукту Пробіз® DUO, суспензія оральна, який рекомендований для підтримки нормального стану кишкового мікробіому при лікуванні антибіотиками або хіміотерапевтичними препаратами, для поліпшення травлення, при діареї, а також при необхідності підвищення імунітету і може безпечно застосовуватися в дорослих і дітей віком від 28 днів.

Мета роботи: оцінити ефективність профілактики ААД при застосуванні Пробіз® DUO, що містить пробіотичні спороутворюючі бактерії Bacillus clausii –UBBC-07, одночасно з прийомом антибіотика.

Матеріали та методи

Дослідження проведене за участі педіатрів і сімейних лікарів із Центрального, Західного, Північного і Південного регіонів України.

Дослідження охоплювало 939 пацієнтів віком від 28 днів до 18 років, які лікувалися з приводу бактеріально-асоційованих захворювань різних локалізацій. Усі пацієнти отримували системну антибактеріальну терапію. При цьому до основної групи було віднесено пацієнтів (671 особа; 71,4 %), які на тлі прийому антибіотика застосовували Пробіз® DUО, що містить 4 мільярди спор пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07. До контрольної групи увійшли 268 (29,6 %) хворих, які на фоні антибіотикотерапії не приймали жодних пробіотиків. Пробіз® DUO призначався відповідно до вікових рекомендацій: дітям від 28 днів до 12 років — по 1 флакону 1 раз на добу, дітям від 12 років — по 1 флакону 1–2 рази на добу. Лікарі заповнювали розроблену нами анкету, що включала дані щодо стану пацієнтів у динаміці лікування. Після завершення курсу антибіотикотерапії було отримано 939 анкет, у яких містилася інформація про вік пацієнта, діагноз, призначений антибактеріальний засіб і його дозу, супутнє застосування пробіотика, кількість днів антибактеріальної терапії, тривалість стану з рідкими випорожненнями, болем у животі, небажані реакції. Ефективність застосування пробіотика оцінювали за такими показниками: частота виникнення ААД, кількість пацієнтів з болем в животі, тривалість стану з рідкими випорожненнями і днів з болем у животі.

Отримані результати обробляли за допомогою методів описової статистики з подальшим використанням непараметричних методів аналізу.

Критерії включення в дослідження:

1. Вік від 28 днів до 18 років.

2. Наявність захворювань, асоційованих з бактеріями.

3. Прийом антибіотика.

4. Прийом Пробіз® DUO і відсутність прийому іншого пробіотика.

5. Інформована згода батьків і пацієнтів віком понад 14 років.

Критерії виключення з дослідження:

1. Вік понад 18 років.

2. Наявність захворювання вірусної/грибкової етіології.

3. Прийом іншого пробіотика під час антибіотикотерапії.

4. Відсутність згоди батьків чи пацієнтів віком понад 14 років.

Результати дослідження та їх обговорення

Оцінку ефективності Пробіз® DUO у профілактиці ААД проводили ретроспективно на основі аналізу заповнених лікарями анкет. Було проаналізовано дані 939 пацієнтів віком від 28 днів до 18 років включно; середній вік — 6,2 ± 3,1 року, хлопчиків — 482 (51,3 %), дівчаток — 457 (48,7 %), які отримували антибактеріальну терапію з приводу інфекцій верхніх дихальних шляхів і лор-органів (488 (52,0 %) пацієнтів), нижніх дихальних шляхів (322 (34,3 %) пацієнти), інших бактеріальних захворювань, що уражають респіраторну систему (55 (5,9 %) пацієнтів), нирок і сечовивідних шляхів (35 (3,7 %) пацієнтів), травного тракту (30 (3,2 %) пацієнтів) та шкіри і м’яких тканин (9 (1,0 %) пацієнтів). Детальна інформація про нозологічні форми захворювань наведена в табл. 1.

Найбільша кількість пацієнтів належала до вікової групи 4–12 років — 506 (53,9 %). Пацієнти інших вікових груп розподілялися таким чином: до 1 року — 50 (5,3 %), 1–3 роки — 161 (17,2 %), 13–18 років — 222 (23,6 %).

Антибактеріальну терапію проводили з використанням антибіотиків різних груп, серед яких переважали препарати групи бета-лактамів — 635 (67,9 %) випадків, з них на пеніциліни припадало 375 (39,9 %), цефалоспорини — 257 (27,1 %), макроліди — 145 (15,4 %), карбапенеми — 3 (0,3 %). Серед призначень також були тетрацикліни — 2 (0,2%) та інші антибактеріальні засоби (фторхінолони, амікацин, поліміксин, метронідазол — 11 (1,2 %)). Для 136 (15,4 %) пацієнтів інформація про призначений антибіотик не була деталізована в анкеті (табл. 2).

Переважна більшість пацієнтів отримувала лікування амоксициліном або його комбінацією з клавулановою кислотою — 173 (18,4 %) і 188 (20,0 %) відповідно, інші препарати пеніцилінового ряду використовувались менше ніж у 1,5 % пацієнтів (14 хворих). Цефалоспорини призначали у 258 (27,4 %) випадках, з них цефіксим — у 164 (17,4 %) випадках, цефуроксим — у 43 (4,6%), цефподоксим — у 21 (2,2 %), цефдинір — у 9 (1,0 %), цефтріаксон — у 7 (0,7 %), решта цефалоспоринів (цефазолін, цефалексин, цефепім, цефоперазон + сульбактам, цефотаксим, цефтріаксон + сульбактам) — у 14 (1,5 %). Антибактеріальні засоби застосовувалися в рекомендованих дозах, що коригувалися залежно від тяжкості захворювання і вікових характеристик пацієнтів. Інформація щодо тривалості застосування антибактеріальних засобів у днях зазначена в табл. 3.

Середня тривалість антибактеріальної терапії в основній групі становила 6,55 ± 0,07 дня, у контрольній — 6,11 ± 0,11 дня, статистично групи не відрізнялись.

Частоту формування ААД з’ясовували в пацієнтів, для яких в анкеті було вказано конкретний антибактеріальний засіб, отриманий під час лікування. Для цього із загальної групи обстежених ми виключили 145 (15,4 %) анкет, у яких не було вказано назву антибіотика.

Серед 794 пацієнтів, що залишилися, частота виникнення ААД становила 7,9 % (5,5 % в основній групі (31 з 565 пацієнтів) і 14,1 % у групі контролю (32 з 229 пацієнтів)) (табл. 4). Із цих випадків 4,8 % (3,5 % в основній групі та 7,9 % у групі контролю) були пов’язані із застосуванням пеніцилінів, 2,0 % (1,6 % в основній групі та 3,1 % у групі контролю) — із застосуванням цефалоспоринів і 2,2 % (0,4 і 3,1 % відповідно) — з використанням макролідів/азалідів. Серед пацієнтів, у яких застосовували тетрацикліни, фторхінолони, метронідазол, поліміксин та амікацин (загалом 14 хворих), випадків ААД зареєстровано не було.

Детальна інформація про розподіл випадків ААД за призначеними антибіотиками подана в табл. 4.

Отримані дані свідчать про те, що найчастіше ААД розвивалася при застосуванні амінопеніцилінів, особливо в комбінації з інгібітором β-лактамази, і значно рідше — при застосуванні інших антибактеріальних засобів, які використовували в дослідженні.

Для того, щоб оцінити ефективність профілактичного прийому пробіотика, нами було розраховано частоту формування ААД при застосуванні конкретних груп антибіотиків і препаратів в основній і контрольній групах.

У табл. 5 наведено дані лише щодо тих препаратів, для яких було можливо провести статистичну обробку результатів. Препарати і групи антибактеріальних засобів, частота використання яких не досягла необхідного порогу для проведення статистичного аналізу, у таблиці не деталізовані. Дані щодо частоти формування ААД на тлі їхнього застосування включені до сумарного показника конкретної підгрупи β-лактамних антибіотиків чи макролідів/азалідів або наведені у графі «Інші антибактеріальні засоби».

Застосування Пробіз® DUO сприяло суттєвому зниженню частоти ААД, спричиненої застосуванням бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів — у 2,5 раза і цефалоспоринів — у 2,4 раза) і макролідів/азалідів (у 5,1 раза). Зокрема, на тлі застосування пробіотика частота формування ААД вірогідно (p < 0,05) знижувалась у пацієнтів, які отримували лікування із застосуванням комбінації амоксициліну з клавулановою кислотою, у 2,4 раза (9,8 проти 23,2 %, p < 0,05), цефіксиму — у 4,4 раза (3,9 проти 17,1 %, p < 0,05). Ефективність щодо запобігання формуванню ААД була високою порівняно з контрольною групою і в пацієнтів, які застосовували амоксицилін (зниження частоти ААД відповідно у 2,7 раза: 4,5 проти 12,2 %), азитроміцин (зниження у 3,7 раза: 2,4 проти 9,1 %), цефіксим (зниження у 4,4 раза: 3,9 проти 17,1 %), цефподоксим (зниження у 2,5 раза: 6,7 проти 16,7 %), проте відмінності не досягли рівня статистичної значущості. Щодо інших антибактеріальних засобів, як зазначалося вище, статистично оброблені дані стосовно міжгрупових відмінностей у розвитку ААД не можуть бути надані через обмежену кількість спостережень для окремих препаратів/груп препаратів.

Оцінка впливу лікування на функціональний стан травного тракту показала, що в пацієнтів контрольної групи на тлі антибіотикотерапії значно частіше відзначався розвиток діареї, у тому числі з болями в животі.

У пацієнтів, які з першого дня антибіотикотерапії застосовували Пробіз® DUO, частота виникнення ААД була у 2,5 раза меншою, ніж у пацієнтів контрольної групи. На біль у животі скаржився 21 (3,7 %) пацієнт в основній групі проти 17 (7,4 %) хворих у групі конт–ролю (табл. 6).

Крім того, на тлі застосування пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07 пацієнти мали вірогідно меншу тривалість стану з діареєю порівняно з хворими конт–рольної групи. Середня тривалість стану з рідкими випорожненнями серед пацієнтів із діареєю, які на фоні антибіотикотерапії приймали Пробіз® DUO, становила 1,84 ± 0,12 дня, тоді як у контрольній групі — 2,66 ± 0,12 дня (р < 0,05). При розрахунку показника на всю групу (з урахуванням пацієнтів без діареї) даний показник становив 0,10 ± 0,02 дня і 0,37 ± 0,06 дня відповідно (р < 0,05).

Прийом пробіотика також зменшував середню тривалість стану з болем у животі (1,25 ± 0,10 дня в основній групі проти 1,71 ± 0,19 дня в контрольній групі, р < 0,05). При перерахунку на всіх пацієнтів групи даний показник дорівнював відповідно 0,04 ± 0,01 дня проти 0,13 ± 0,03 дня, р < 0,05.

Побічних реакцій при застосуванні пробіотика не реєстрували.

Ефективність Пробіз® DUO у профілактиці ААД можна пояснити наведеними нижче особливостями пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07, які вигідно вирізняють його з-поміж інших пробіотиків.

Bacillus clausii є спороутворюючим мікроорганізмом. Більш висока гідрофобність спор порівняно з вегетативними клітинами є перевагою для колонізації та їх персистенції в муциновому шарі кишечника [5, 18, 27]. Наявність F0F1 АТФ-синтази, декарбоксилази амінокислот, симпортера жовчних кислот, білків, що зв’язують муцин, колаген, фібронектин, білків теплового і холодового шоку, а також універсальних білків стресу свідчить про високу здатність штаму до адаптації під час хімічного стресу, що забезпечує його стабільність і виживання в несприятливих умовах травного тракту [3]. На відміну від класичних пробіотиків на основі Lactobacillus spp. і Bifidobacterium spp., певні штами яких мають низьку стійкість до антибактеріальних засобів, штам Bacillus clausii UBBC-07 є полірезистентним, що дозволяє використовувати його для профілактики ААД з першого дня антибактеріальної терапії без втрати ефективності [2, 5]. Гени резистентності до антибіотиків у Bacillus clausii локалізовані в хромосомній ДНК, що унеможливлює їх горизонтальну передачу іншим мікроорганізмам, у тому числі потенційно патогенним і патогенним [18]. Указане свідчить про мінімізацію ризику поширення бактеріальної резистентності, що є ще однією суттєвою перевагою даного штаму перед пробіотиками на основі лакто- і біфідобактерій [2, 5].

Запобігання розвитку ААД зумовлене й низкою метаболічних особливостей штаму Bacillus clausii UBBC-07, зокрема, його біоентеросептичними властивостями, що пов’язані з продукцією лантобіотика клаузину, який пригнічує ріст патогенних мікроорганізмів, включно з Clostridioides difficile, основним збудником ААД [3]. На сьогодні доведено, що клостридії синтезують ентеротоксини, які уражують травний шлях і можуть бути причиною формування життєзагрозливого ускладнення — псевдомембранозного коліту. Bacillus clausii UBBC-07 мають підтверджену здатність до нейтралізації ентеротоксинів збудника за рахунок продукції серинових протеаз [21, 30].

Bacillus clausii не лише проявляє антагонізм до патогенів, але й сприяє збільшенню видового розмаїття мікробіоти кишечника і відновленню індигенної флори, що відрізняє її від пробіотиків на основі лікувальних дріжджів Saccharomyces boulardii [1]. Така особливість зумовлена продукцією субтилізину і каталази, які створюють сприятливі умови для подальшої адекватної колонізації кишечника індигенними мікроорганізмами [1, 2, 5].

Крім того, пробіотичний штам Bacillus clausii здатний покращувати бар’єрну функцію кишечника, підвищуючи вироблення муцину і синтез білків міжклітинних контактів, що сприяє зниженню проникності органа для патогенів і токсинів [1, 5].

Не менш важливою є тривалість пробіотичного ефекту Bacillus clausii. На відміну від пробіотиків на основі Saccharomyces boulardii та Lactobacillus spp., ефект яких обмежується одним тижнем, дія Bacillus clausii може тривати до 30 днів [1]. Тому застосування пробіотичних засобів на їх основі може не лише зменшити частоту виникнення ААД та її тяжкість, але й прискорити відновлення пацієнтів, знизивши ймовірність виникнення ускладнень і рецидивів [2, 5].

Отже, Пробіз® DUO, що містить 4 мільярди спор пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07, може ефективно запобігти розвитку ААД, скорочуючи тривалість симптомів і покращуючи якість життя пацієнтів, що може сприяти зменшенню витрат на охорону здоров’я, пов’язаних з лікуванням ААД.

Висновки

Антибіотикотерапія бактеріально-асоційованих захворювань у дітей може супроводжуватись розвитком серйозних ускладнень, зокрема ААД, частота якої залежить перш за все від групи антибактеріального препарату: при використанні пеніцилінів вона становить близько 10,1 % (амоксициліну — 6,4 %, амоксициліну клавуланату — 13,8 %), цефалоспоринів — 6,2 % (цефіксиму — 6,8 %), макролідів/азалідів — 6,2 % (азитроміцину — 5,1 %) тощо.

Застосування Пробіз® DUO, що містить 4 мільярди спор пробіотичного штаму Bacillus clausii UBBC-07, з першого дня антибактеріальної терапії продемонструвало високу ефективність у профілактиці ААД. При його використанні частота формування ААД зменшилася загалом у 2,5 раза, а серед пацієнтів, які отримували пеніциліни, — у 2,5 раза, цефалоспорини — у 2,4 раза, макроліди — у 5,1 раза. Зокрема, в основній групі порівняно з групою контролю цей показник становив при застосуванні амоксициліну 4,5 проти 12,2 %, амоксициліну клавуланату — 9,8 проти 23,2 %, цефіксиму — 3,9 проти 17,1 %, азитроміцину — 2,4 проти 9,1 %.

Пробіотик зменшував частоту болю в животі у 2 рази, а також скорочував тривалість діареї та абдомінального болю в пацієнтів у 1,5 і 1,4 раза відповідно. При проведенні розрахунку тривалості проявів з урахуванням всіх пацієнтів групи час збереження зазначених симптомів зменшувався в 3,7 і 3,3 раза відповідно, що суттєво підвищувало якість життя пацієнтів і сприяло їх швидшому відновленню.

Завдяки стійкості до антибіотиків та агресивного середовища травного тракту, а також біоентеросептичним властивостям, здатності нейтралізувати ентеротоксини, тривалому пробіотичному ефекту споро–утворюючий штам Bacillus clausii UBBC-07 має значний потенціал для ефективного використання в клінічній практиці з метою профілактики та лікування ААД.

Отримано/Received 02.08.2024

Рецензовано/Revised 21.08.2024

Прийнято до друку/Accepted 28.08.2024

Список литературы

Бекетова Г.В., Брюханова Т.О., Литкін Д.В. Біоентеросептики — наступний виток еволюції засобів для підтримки нормальної мікрофлори кишечника. Здоров’я дитини. 2023. Т. 18. № 6. С. 64-73.
Acosta-Rodríguez-Bueno CP, Abreu Y Abreu AT et al. Bacillus clausii for Gastrointestinal Disorders: A Narrative Literature Review. Adv Ther. 2022;39(11):4854-4874.
Ahire JJ, Kashikar MS, Madempudi RS. Survival and Germination of Bacillus clausii UBBC07 Spores in in vitro Human Gastrointestinal Tract Simulation Model and Evaluation of Clausin Production. Front Microbiol. 2020;11:1010.
Blaabjerg S, Artzi DM, Aabenhus R. Probiotics for the Prevention of Antibiotic-Associated Diarrhea in Outpatients — A Systematic Review and Meta-Analysis. Antibiotics (Basel). 2017;6(4):21.
Ghelardi E, Abreu Y, Abreu AT et al. Current Progress and Future Perspectives on the Use of Bacillus clausii. Microorganisms. 2022;10(6):1246.
Goldenberg JZ, Lytvyn L, Steurich J et al. Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2015;12:CD004827.
Goodman C, Keating G, Georgousopoulou E et al. Probiotics for the prevention of antibiotic-associated diarrhoea: a systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 2021;11(8):e043054.
Gupta A, Ananthakrishnan AN. Economic burden and cost-effectiveness of therapies for Clostridiodes difficile infection: a narrative review. Therap Adv Gastroenterol. 2021;14:17562848211018654.
Hill C, Guarner F, Reid G et al. Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014;11(8):506-514.
Huang H, Li L, Wu M et al. Antibiotics and antibiotic-associated diarrhea: a real-world disproportionality study of the FDA adverse event reporting system from 2004 to 2022. BMC Pharmacol. Toxicol. 2023;24(1):73.
Hutchings MI, Truman AW, Wilkinson B. Antibiotics: past, pre–sent and future. Curr Opin Microbiol. 2019;51:72-80.
Ianiro G, Rizzatti G, Plomer M et al. Bacillus clausii for the Treatment of Acute Diarrhea in Children: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Nutrients. 2018;10(8):1074.
Javanshir N, Hosseini GNG, Sadeghi M et al. Evaluation of the Function of Probiotics, Emphasizing the Role of their Binding to the Intestinal Epithelium in the Stability and their Effects on the Immune System. Biol Proced Online. 2021;23(1):23.
Kelly СP, Lamont JT. Antibiotic-Associated Diarrhea, Pseudomembranous Enterocolitis, and Clostridium difficile-Associated Diarrhea and Colitis. Sleisenger and Fordtran’s Gastrointestinal and Liver Disease: 9th Edition. Eds. M Feldman, LS Friedman, LJ Brandt. Philadelphia: W.B. Saunders, 2010:1889-1903.e5.
Kesavelu D, Jog P. Current understanding of antibiotic-associated dysbiosis and approaches for its management. Ther Adv Infect Dis. 2023;10:20499361231154443.
Kopacz K, Phadtare S. Probiotics for the Prevention of Antibiotic-Associated Diarrhea. Healthcare (Basel). 2022;10(8):1450.
Krutova M, Wilcox M, Kuijper E. Clostridioides difficile infection: are the three currently used antibiotic treatment options equal from pharmacological and microbiological points of view? Int J Infect. Dis. 2022;124:118-123.
Lakshmi SG, Jayanthi N, Saravanan M et al. Safety assesment of Bacillus clausii UBBC07, a spore forming probiotic. Toxicol Rep. 2017;4:62-71.
Madempudi RS et al. Bacillus clausii UBBC-07 in the symptom management of upper respiratory tract infections in children: a double blind, placebo-controlled randomised study. Beneficial Microbes. 2022;13(4):331-339.
Maity C, Gupta AK. Therapeutic efficacy of probiotic Alkalihalobacillus clausii 088AE in antibiotic-associated diarrhea: a randomized controlled trial. Heliyon. 2021;7(9):e07993.
McFarlin BK, Henning AL, Bowman EM et al. Oral spore-based probiotic supplementation was associated with reduced incidence of post-prandial dietary endotoxin, triglycerides, and disease risk biomarkers. World Journal of Gastrointestinal Pathophysiology. 2017;8(3):117.
Mekonnen SA, Merenstein D, Fraser CM et al. Molecular mecha–nisms of probiotic prevention of antibiotic-associated diarrhea. Curr Opin Biotechnol. 2020;61:226-234.
Motamedi H, Fathollahi M, Abiri R et al. A worldwide systematic review and meta-analysis of bacteria related to antibiotic-associated diarrhea in hospitalized patients. PLoS One. 2021;16(12):e0260667.
Petrariu OA, Barbu IC, Niculescu AG et al. Role of probiotics in managing various human diseases, from oral pathology to cancer and gastrointestinal diseases. Front Microbiol. 2024;14:1296447.
Rafey A, Jahan S, Farooq U et al. Antibiotics Associated With Clostridium difficile Infection. Cureus. 2023;15(5):e39029.
Ramirez J, Guarner F, Bustos Fernandez L et al. Antibio–tics as Major Disruptors of Gut Microbiota. Front Cell Infect Microbiol. 2020;10:572912.
Sudha MR, Jayanthi N, Pandey DC et al. Bacillus clausii –UBBC-07 reduces severity of diarrhoea in children under 5 years of age: a double blind placebo controlled study. Benef Microbes. 2019;10(2):149-154.
Urdaci MC, Bressollier P, Pinchuk I. Bacillus clausii probiotic strains: antimicrobial and immunomodulatory activities. J Clin Gastroenterol. 2004;38(6 Suppl):S86-90.
Wiström J, Norrby SR, Myhre EB et al. Frequency of antibiotic-associated diarrhoea in 2462 antibiotic-treated hospitalized patients: a prospective study. J Antimicrob Chemother. 2001;47(1):43-50.
Wong-Chew RM, de Castro JA, Morelli L et al. Gut immune homeostasis: the immunomodulatory role of Bacillus clausii, from basic to clinical evidence. Expert Rev Clin Immunol. 2022;18(7):717-729.
Zhang L, Zeng X, Guo D et al. Early use of probiotics might prevent antibiotic-associated diarrhea in elderly (> 65 years): a systematic review and meta-analysis. BMC Geriatr. 2022;22(1):562.