Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №6, 2024

Вернуться к номеру

Діагностика та хірургічне лікування ускладненої гострої деструктивної пневмонії в дітей (огляд літератури)

Авторы: Галаган А.А.
Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Актуальність. У наш час проблема діагностики, лікування та профілактики гнійно-деструктивних захворювань бронхолегеневої системи в дітей лишається актуальною через велику кількість легенево-плевральних форм і ускладнень гострої деструктивної пневмонії, які супроводжуються піофібринотораксом, що призводить до спайкоутворення в плевральній порожнині. Мета: на основі узагальнення даних літератури висвітлити клініко-параклінічні особливості пневмоній, викликаних поширеними збудниками в дітей, і їх лікування. Завданням даного дослідження є проведення аналітичного огляду літератури з питань етіопатогенезу, діагностики та лікування цієї патології для виділення основних проблем у діагностиці й лікуванні дітей, хворих на гостру деструктивну пневмонію. Матеріали та методи. Розглянуто й проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні літературні джерела щодо клініко-параклінічної діагностики та лікування деструктивних пневмоній. Для пошуку літературних джерел вивчались бази даних Web of Science, Scopus, PubMed, Google Scholar. При визначенні рекомендацій взято до уваги результати проспективних і ретроспективних досліджень, проведених останніми роками. Результати. Наведено сучасні дані щодо гострих деструктивних пневмоній у дітей. Проаналізовано сучасний стан проблеми ранньої діагностики й лікування деструктивних пневмоній. Рекомендовано більш широке впровадження сучасних методів діагностики, зокрема ультразвукового дослідження, і лікування гострої деструктивної пневмонії в дітей як системно, так і через вплив на вогнище запалення. Розглянуто питання лікування пневмоній у дітей різних вікових груп. З’ясовано, що встановлення механізмів формування піо­фібринотораксу може дати поштовх у профілактиці цього ускладнення. Потребує з’ясування в експерименті роль грибів у перебігу запального процесу в плевральній порожнині при гострій деструктивній пневмонії. Висновки. Актуальною є розробка схеми-алгоритму діагностики та лікування дітей, хворих на гостру деструктивну пневмонію з легенево-плевральними ускладненнями, на основі ранньої діагностики, профілактики та лікування з використанням медичних препаратів і мініінвазивних технологій, включно з торакоскопією.

Background. Currently, the problem of diagnosing, treating, and preventing purulent-destructive diseases of the bronchopulmonary system in children remains relevant due to a large number of pulmonary pleural forms and complications of acute necrotizing pneumonia, accompanied by pyofibrinothorax, which leads to adhesion formation in the pleural cavity. The purpose: based on a summary of the available literature, to present the clinical and paraclinical features of pneumonias caused by common pathogens in children and their treatment. The objective of this research is to conduct an analytical review of the literature on the etiopathogenesis, diagnosis, and treatment of this pathology to highlight the main problems in diagnosing and treating children with acute necrotizing pneumonia. Materials and methods. Modern domestic and foreign literary sources on the clinical and paraclinical diagnosis and treatment of destructive pneumonias were reviewed and analysed. The following databases were used for literature search: Web of Science, Scopus, PubMed, and Google Scholar. The results of prospective and retrospective studies conducted in recent years were taken into account when determining recommendations. ­Results. Current data on acute destructive pneumonia in children are presented. The current state of the problem of early diagnosis and treatment of necrotizing pneumonias is studied. A broader implementation of modern diagnostic methods, particularly ultrasound, and the treatment of acute necrotizing pneumonia in children, both systemically and by affecting the inflammatory focus, are recommended. The treatment of pneumonias in children of different age groups is considered. It was found that establi­shing the mechanisms of pyofibrinothorax formation could provide an impetus in preventing this complication. The role of fungi in the course of the inflammatory process in the pleural cavity in acute necrotizing pneumonia requires clarification in the experiment. Conclusions. The development of diagnostic and treatment algorithm for children with acute necrotizing pneumonia with pulmonary-pleural complications based on early diagnosis, prevention and treatment using medications and minimally invasive technologies, including thoracoscopy, is relevant.


Ключевые слова

гостра деструктивна пневмонія; піофібриноторакс; діти; ускладнення; діагностика; лікування

acute necrotizing pneumonia; pyofibrinothorax; children; complications; diagnosis; treatment


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Державний експертний центр. Міністерство охорони здоров’я України. Клінічна настанова, заснована на доказах «Пневмонії у дітей» від 02.08.2022. https://www.dec.gov.ua/mtd/pozalikarnyani-pnevmoniyi-u-ditej.
2. Катилов О.В., Дмитрієв Д.В., Дмитрієва К.Ю. Клінічна пульмонологія дитячого віку: посібник для вищих мед. навч. закладів. Він–ниця: Нова книга, 2020. 320 с.
3. Наказ МОЗ України від 23.08.2023 № 1513 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою».
4. Артеменко Є.О., Бабаджанян О.М., Белоусова О.Ю. та ін. Педіатрія: підручник: у 3 т. За ред. О.В. Катілова, А.В. Варзаря, А. Валіуліса, Д.В. Дмитрієва. Вінниця: Нова Книга, 2022. Т. 1. С. 308-506.
5. Поліянц І.В. Патофізіологічні механізми пневмонії на різних етапах її розвитку: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.03.04. Одеса, 2005. С. 19.
6. Australian Commission on Safety and Quality in Health Care. Antimicrobial Stewardship in Australian Health Care, 2021.
7. Chow EJ, Beigi RH, Riley LE, Uyeki TM. Clinical Effectiveness and Safety of Antivirals for Influenza in Pregnancy. Open Forum Infect Dis. 2021 Mar 20;8(6):ofab138. doi: 10.1093/ofid/ofab138.
8. De Benedictis FM, Kerem E, Chang AB, Colin AA, Zar HJ, Bush A. Complicated pneumonia in children. Lancet. 2020;396(10253):786-798.
9. Dudnyk Veronika M, Pasik Valentyna Yu. Liver dysfunction in children with community-acquired pneumonia: the role of infectious and inflammatory markers. Journal of Education, Health and Sport. 2021;11(11):169-181.
10. Freeman AM, Leigh TR Jr. Viral Pneumonia. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan.
11. Grijalva CG, Nuorti JP, Arbogast PG, Martin SW, Edwards KM, Griffin MR. Decline in pneumonia admissions after routine childhood immunisation with pneumococcal conjugate vaccine in the USA: a time-series analysis. Lancet. 2007;369:1179-86.
12. Harris M, Clark J, Coote N, Fletcher P, Harnden A, McKean M et al. British Thoracic Society Standards of Care Committee. British Thoracic Society guidelines for the management of community acquired pneumonia in children: update 2011. Thorax. 2011;66:11-23.
13. Hsieh YC, Wang CW, Lai SH, Lai JY, Wong KS, Huang YC et al. Necrotizing pneumococcal pneumonia with bronchopleural fistula among children in Taiwan. Pediatr Infect Dis J. 2011;30:740-4.
14. Khomenko VE, Iemets OV, Volosovets OP, Kryvopustov SP, Mozyrska OV. Etiological spectrum of pneumonia in children in Kyiv, Ukraine. Child’s Health. 2023;18(2):73-79. doi: 10.22141/2224-0551.18.2.2023.1565.
15. Li F, Kong S, Xie K, Zhang Y, Yan P, Zhao W. High ratio of C-reactive protein/procalcitonin predicts Mycoplasma pneumoniae infection among adults hospitalized with community acquired pneumonia. Scand J Clin Lab Invest. 2021 Feb;81(1):65-71. Doi: 10.1080/00365513.2020.1858491.
16. Löffler B, Niemann S, Ehrhardt C. Pathogenesis of Staphylococcus aureus necrotizing pneumonia. The role of PVL and an influenza coinfection. Expert Rev AntiInfect Ther. 2013;11(10):1041-51.
17. Mirzaei R, Goodarzi P, Asadi M, Soltani A, Aljanabi HAA, Jeda AS et al. Bacterial co-infections with SARS-CoV-2. IUBMB Life. 2020;72(10):2097-2111.
18. Nathan N, Berdah L, Delestrain C, Sileo C, Clement A. Interstitial lung diseases in children. Presse Med. 2020;49(2):103909.
19. Nathan AM, Teh CSJ, Jabar KA, et al. Bacterial pneumonia and its associated factors in children from a developing country: A prospective cohort study. PLoS One. 2020 Feb 14;15(2):e0228056. doi: 10.1371/journal.pone.0228056.
20. Kliegman RM, St Geme III J, et al. Nelson textbook of Pediatrics. 21st Edition. Philadelphia: Elsevier, 2020. 
21. Niu Y, Xing Y, Li J, Shui W, Gu Y, Zhang C, Du H. Effect of community-acquired pneumonia on acute exacerbation of chronic obstructive pulmonary disease. COPD. 2021;18(4):417-424.
22. Popovsky EY, Florin TA. Community-Acquired Pneumonia in Childhood. Encyclopedia of Respiratory Medicine. 2022:119-131. doi: 10.1016/B978-0-08-102723-3.00013-5.
23. Robb CT, Goepp M, Rossi AG, Yao C. Non-steroidal anti-inflammatory drugs, prostaglandins, and COVID-19. Br J Pharmacol. 2020;177(21):4899-4920.
24. Rueda ZV, Aguilar Y, Maya MA, et al. Etiology and the challenge of diagnostic testing of community-acquired pneumonia in children and adolescents. BMC Pediatr. 2022 Mar 31;22(1):169. doi: 10.1186/s12887-022-03235-z.
25. Rousan LA, Elobeid E, Karrar M, Khader Y. Chest x-ray findings and temporal lung changes in patients with COVID-19 pneumonia. BMC Pulmonary Medicine. 2020;20(1). DOI: 10.1186/s12890-020-01286-5.
26. Shoar S, Musher DM. Etiology of community-acquired pneumonia in adults: a systematic review. Pneumonia (Nathan). 2020 Oct 5;12:11. doi: 10.1186/s41479-020-00074-3.
27. Shim JY. Current perspectives on atypical pneumonia in children. Clin Exp Pediatr. 2020 Dec;63(12):469-476. doi: 10.3345/cep.2019.00360
28. Singh A, Avula A, Sankari A, Zahn E. Acute Bronchitis. In: Stat-Pearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan.
29. Torres A, Cilloniz C, Niederman MS, et al. Pneumonia. Nat Rev Dis Primers. 2021 Apr 8;7(1):25. doi: 10.1038/s41572-021-00259-0.
30. Teoh AKY, Corte TJ. Nonspecific interstitial pneumonia. Semin Respir Crit Care Med. 2020;41(2):184-201.
31. Wang Y, Ma L, Li Y, Li Y, Zheng Y, Zhang X. Epidemiology and clinical characteristics of pathogens positive in hospitalized children with segmental/lobar pattern pneumonia. BMC Infect Dis. 2020;20(1):205.
32. Wu CP, Adhi F, Highland K. Recognition and management of respiratory co-infection and secondary bacterial pneumonia in patients with COVID-19. Cleve Clin J Med. 2020;87(11):659-663.
33. Xu-Chen X, Weinstock J, Rastogi D, Koumbourli A, Nino G. The airway epithelium during infancy and childhood: A complex multicellular immune barrier. Basic review for clinicians. Paediatr Respir Rev. 2021;38:9-15.
34. Al Omran HI. Unilateral double round pneumonia in a child: A case report and literature review. Radiol Case Rep. 2021;16(11):3266-3269.

Вернуться к номеру