Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №8, 2024

Актуальність. Розвиток дисфункції правого шлуночка (ПШ) є найбільш значущим предиктором внутрішньогоспітальної летальності та одним із найвагоміших факторів, що впливають на короткостроковий та віддалений прогноз тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Тому опрацювання схем лікування, які спрямовані на гальмування прогресування дисфункції ПШ та найшвидше відновлення його функції, а також запобігання розвитку та прогресуванню легеневої гіпертензії, є важливим напрямком зниження летальності при гострій ТЕЛА. Одним із перспективних препаратів, який теоретично може зменшити як пошкодження ПШ, так і легень, є ранолазин. Мета: вивчити доцільність та ефективність призначення ранолазину хворим з ТЕЛА на підставі оцінки впливу на показники ехокардіографії. Матеріали та методи. В роботу включено 70 хворих з діагнозом гострої ТЕЛА, верифікованим на МСКТ-ангіографії легеневої артерії (ЛА), з результатами ехокардіографії в перші 1–2 дні та через 8–10 діб лікування. Пацієнти були поділені на дві групи: в групу 1 увійшло 29 хворих, до стандартного лікування яких був доданий ранолазин в дозі 500 мг двічі на добу з 1–2-го дня лікування і протягом місяця, групу 2 становили 49 хворих, які ранолазин не отримували. Всім було проведено стандартне загальноклінічне обстеження з оцінкою факторів ризику ТЕЛА та ранньої смерті згідно з рекомендаціями ESC (2019), з подальшою статистичною обробкою отриманих результатів. Результати. При аналізі динаміки показників в групах отримали статистично значуще зниження розміру правого передсердя (ПП) (р = 0,0009), ПШ (р = 0,046), середнього тиску в ЛА (РсерЛА) (р = 0,027), систолічного тиску в ЛА (СТЛА) (р = 0,00004) у групі 1; у групі без ранолазину також відзначалося зниження розміру ПП (р = 0,002), РсерЛА (р = 0,009), СТЛА (р = 0,03), однак відсутній вплив на розмір ПШ. При порівнянні різниці показників в перший день та на 8–10-й, тобто вираженості зміни показника за час лікування, отримали статистично значуще зниження СТЛА в групі ранолазину порівняно з групою без його використання (р = 0,03). Висновки. Доповнення стандартної терапії ТЕЛА ранолазином забезпечує зменшення ремоделювання правого шлуночка і передсердя та тиску в ЛА.

Background. The development of right ventricular (RV) dysfunction is the most significant predictor of in-hospital mortality and one of the most important factors affecting the short- and long-term prognosis of pulmonary embolism (PE). Therefore, the development of treatment regimens aimed at inhibiting the progression of RV dysfunction and the fastest possible restoration of its function, as well as preventing the development and progression of pulmonary hypertension, is an important area of reducing mortality in acute PE. One of the most promising drugs that can theoretically reduce both RV and pulmonary damage is ranolazine. The purpose of the study was to evaluate the feasibility and efficacy of prescribing ranolazine to patients with PE, focusing on its impact on echocardiographic parameters. Materials and methods. The study included 70 patients diagnosed with acute PE verified bу CT pulmonary artery angiogram performed on the first 1–2 days and after 8–10 days of treatment. Patients were divided into two groups: group 1 consisted of 29 people who received ranolazine at a dose of 500 mg twice daily starting from day 1–2 of standard treatment, for 1 month; group 2 included 49 patients who did not receive ranolazine. All patients underwent a standard general clinical examination with an assessment of risk factors for PE and early death according to the 2019 European Society of Cardiology guidelines, with subsequent statistical processing of the data. Results. When analyzing the dynamics of indicators in the groups, a statistically significant decrease was found in the size of the right atrium (p = 0.0009), RV (p = 0.046), mean pulmonary artery pressure (mPAP) (p = 0.027), pulmonary artery systolic pressure (sPAP) (p = 0.00004) in the group 1. In the group without ranolazine, there also was a decrease in the size of the right atrium (p = 0.002), mPAP (p = 0.009), and sPAP (p = 0.03), but with no effect on the size of the RV. When comparing the difference in parameters on day 1 and 8–10, i.e., the shift of the parameters during treatment, a statistically significant decrease in sPAP was obtained in the ranolazine group compared to the group without its use (p = 0.03). Conclusions. Adding ranolazine to standard therapy for pulmonary embolism reduces right ventricular and atrial remodeling, as well as pulmonary artery pressure.

тромбоемболія легеневої артерії; ранолазин; ремоделювання правого шлуночка; систолічний легеневий тиск

pulmonary embolism; ranolazine; right ventricular remodeling; pulmonary artery systolic pressure

1. Konstantinides SV, Meyer G, Becattini C, et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism developed in collaboration with the European Respiratory Society (ERS): The Task Force for the diagnosis and management of acute pulmonary embolism of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 2020;41(4):543-603. doi: 10.1093/eurheartj/ehz405.
2. Aghajani H, Hashemi S, Karimi A, Yadangi S, Jalali A, Jenab Y. Predictors and mortality of patients with delayed pulmonary embolism diagnosis: A cohort study. Caspian J Intern Med. 2022;13(4):757-764. doi: 10.22088/cjim.13.4.757.
3. Turetz M, Sideris AT, Friedman OA, Triphathi N, Horo-witz JM. Epidemiology, Pathophysiology, and Natural History of Pulmonary Embolism. Semin Intervent Radiol. 2018;35(2):92-98. doi: 10.1055/s-0038-1642036.
4. Chen AC, Rao AS, Oropallo A et al. Comparing U.S. and Canadian treatment patterns on venous thromboembolism outcomes in the GARFIELD-VTE registry. Thromb Res. 2023;232:123-132. doi: 10.1016/j.thromres.2023.11.008.
5. Glazier CR, Baciewicz FA. Epidemiology, Etiology, and Pathophysiology of Pulmonary Embolism. Int J Angiol. 2024;33(2):76-81. doi: 10.1055/s-0044-1785487.
6. Payne JG, Tagalakis V, Wu C, Lazo-Langner A. Current estimates of the incidence of acute venous thromboembolic disease in Canada: A meta-analysis. Thrombosis Research. 2021;197:8-12. doi: 10.1016/j.thromres.2020.10.030.
7. Zhao Y, Cheng Y, Yao Q et al. Optimal initial duration of low molecular weight heparin lead-in before direct oral anticoagulants for short-term outcomes of hospitalized patients with non-high-risk acute pulmonary embolism. QJM. Published online June 26, 2024:hcae123. doi: 10.1093/qjmed/hcae123.
8. Giannakoulas G, Klok FA. The ESC working group on pulmonary circulation and right ventricular function. European Heart Journal. 2024;45(31):2805-2807. doi: 10.1093/eurheartj/ehae297.
9. Ghosh GC, Ghosh RK, Bandyopadhyay D, Chatterjee K, –Aneja A. Ranolazine: Multifaceted Role beyond Coronary Artery Disease, a Recent Perspective. Heart Views. 2018;19(3):88-98. doi: 10.4103/HEARTVIEWS.HEARTVIEWS_18_18.
10. Han QJ, Forfia P, Vaidya A et al. Effects of ranolazine on right ventricular function, fluid dynamics, and metabolism in patients with precapillary pulmonary hypertension: insights from a longitudinal, randomized, double-blinded, placebo controlled, multicenter study. Front Cardiovasc Med. 2023;10:1118796. doi: 10.3389/fcvm.2023.1118796.
11. Han Y, Forfia P, Vaidya A et al. Ranolazine Improves Right Ventricular Function in Patients With Precapillary Pulmonary Hypertension: Results From a Double-Blind, Randomized, Placebo-Controlled Trial. J Card Fail. 2021;27(2):253-257. doi: 10.1016/j.cardfail.2020.10.006.
12. Banerjee K, Ghosh RK, Kamatam S, Banerjee A, Gupta A. Role of Ranolazine in cardiovascular disease and diabetes: Exploring beyond angina. Int J Cardiol. 2017;227:556-564. doi: 10.1016/j.ijcard.2016.10.102.
13. Virsolvy A, Farah C, Pertuit N et al. Antagonism of Nav channels and α1-adrenergic receptors contributes to vascular smooth muscle effects of ranolazine. Sci Rep. 2015;5:17969. doi: 10.1038/srep17969.
14. Lee JC, Kim KC, Choe SY, Hong YM. Reduced immunoreactivities of B-type natriuretic peptide in pulmonary arterial hypertension rats after ranolazine treatment. Anat Cell Biol. 2016;49(1):7-14. doi: 10.5115/acb.2016.49.1.7.
15. Klok FA, Huisman MV. How I assess and manage the risk of bleeding in patients treated for venous thromboembolism. Blood. 2020;135(10):724-734. doi: 10.1182/blood.2019001605.
16. Klok FA, Ageno W, Ay C et al. Optimal follow-up after acute pulmonary embolism: a position paper of the European Society of Cardiology Working Group on Pulmonary Circulation and Right Ventricular Function, in collaboration with the European Society of Cardiology Working Group on Atherosclerosis and Vascular Biology, endorsed by the European Respiratory Society. Eur Heart J. 2021;43(3):183-189. doi: 10.1093/eurheartj/ehab816.
17. Bikdeli B, Monreal M, Jiménez D. Pulmonary embolism in Europe remains a cause of concern despite declining deaths. Lancet Respir Med. 2020;8(3):222-224. doi: 10.1016/S2213-2600(19)30360-1.
18. Barco S, Valerio L, Ageno W et al. Age-sex specific pulmonary embolism-related mortality in the USA and Canada, 2000-18: an analysis of the WHO Mortality Database and of the CDC Multiple Cause of Death database. Lancet Respir Med. 2021;9(1):33-42. doi: 10.1016/S2213-2600(20)30417-3.
19. Evlakhov VI, Berezina TP, Pasatetskaya NA. Effects of Ranolazine and Ivabradine on Pulmonary Microhemodynamics in Experimental Model of Pulmonary Thromboembolism. Bull Exp Biol Med. 2024;177(2):203-206. doi: 10.1007/s10517-024-06156-2.
20. Khan SS, Cuttica MJ, Beussink-Nelson L et al. Effects of ranolazine on exercise capacity, right ventricular indices, and hemodynamic characteristics in pulmonary arterial hypertension: a pilot study. Pulm Circ. 2015;5(3):547-556. doi: 10.1086/682427.