Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «» Том 17, №4, 2024

Вернуться к номеру

Ураження нирок при артеріальній гіпертензії (діагностичні й терапевтичні аспекти)

Ураження нирок при артеріальній гіпертензії (діагностичні й терапевтичні аспекти)

Авторы: Коваль С.М.1, Рєзнік Л.А.1, Старченко Т.Г.1, Литвинова О.М.2
(1) - Державна установа «Нацiональний iнститут терапії iменi Л.Т. Малої Національної академії медичних наук України», м. Харків, Україна
(2) - Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Одним з найбільш частих і тяжких ускладнень артеріальної гіпертензії є ураження нирок з розвитком хронічної хвороби нирок. У даному огляді подані діагностичні критерії хронічної хвороби нирок і наведений алгоритм оцінки ризику її прогресування до термінальної стадії; проаналізовані особливості перебігу артеріальної гіпертензії в пацієнтів із хронічною хворобою нирок і наведені основні патогенетичні механізми прогресування гіпертензії в цієї категорії хворих. Особливу увагу приділено проблемі ефективного лікування хворих. Показано, що поліпшення контролю рівня артеріального тиску в осіб із хронічною хворобою нирок призводить до зниження ризику розвитку серцево-судинних подій, зменшує показник серцево-судинної та загальної смертності. Підкреслено, що рання інтенсивна терапія пацієнтів з артеріальною гіпертензією та хронічною хворобою нирок сприяє як профілактиці несприятливого перебігу самої гіпертензії, так і уповільненню прогресування уражень нирок. У статті подані рекомендації щодо контролю артеріального тиску і його цільових рівнів при лікуванні різних категорій хворих на артеріальну гіпертензію з хронічною хворобою нирок. Розглянуті переваги застосування різних класів антигіпертензивних препаратів при лікуванні цієї категорії хворих. Показано, що більшість пацієнтів з артеріальною гіпертензією та хронічною хворобою нирок потребують комбінованої антигіпертензивної терапії. Наведені додаткові переваги застосування інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу і нестероїдного антагоніста мінералокортикоїдних рецепторів фінеренону при лікуванні цієї категорії хворих. У статті подана поетапна схема лікування хворих на артеріальну гіпертензію з хронічною хворобою нирок. Також у статті наведені власні дані щодо частоти і вираженості ураження нирок у хворих на артеріальну гіпертензію. Наголошено на необхідності проведення регулярного скринінгу хворих з артеріальною гіпертензією на наявність хронічної хвороби нирок з метою її раннього виявлення і проведення ефективної немедикаментозної та медикаментозної терапії.

One of the most frequent and severe complications of hypertension is kidney damage with the development of chronic kidney disease. This review presents diagnostic criteria for chronic kidney disease and provides an algorithm for assessing the risk of its progression to the terminal stage, analyzes the peculiarities of hypertension in patients with chronic kidney disease and provides the main pathogenetic mechanisms of the progression of hypertension in this category of patients. Special attention is paid to the problem of effective treatment. It has been shown that improving blood pressure control in people with chronic kidney disease leads to a reduction in the risk of developing cardiovascular events and decreases the rate of cardiovascular and general mortality. It is emphasized that early intensive therapy of patients with hypertension and chronic kidney disease contributes both to the prevention of adverse course of hypertension itself and slowing down the progression of kidney lesions. The article provides recommendations on blood pressure control and its target levels in the treatment of various categories of patients with hypertension and chronic kidney disease. The advantages of different classes of antihypertensive drugs in the treatment of this category of patients are considered. It has been shown that most patients with hypertension and chronic kidney disease require combined antihypertensive therapy. Additional advantages of using sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors and non-steroidal mineralocorticoid receptor antagonist finerenone in the treatment of this category of patients are given. The article presents a step-by-step treatment scheme for patients with hypertension and chronic kidney disease. The article also presents own data on the frequency and severity of kidney damage in patients with hypertension. The need for regular screening of hypertensive patients for the presence of chronic kidney disease with the aim of early detection and effective non-drug and drug therapy is emphasized.


Ключевые слова

артеріальна гіпертензія; ураження нирок

hypertension; kidney damage

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.17.4.2024.369

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. McEvoy JW, McCarthy CP, Bruno RM, Brouwers S, Ca–navan MD, Ceconi C et al.; ESC Scientific Document Group. 2024 ESC Guidelines for the management of elevated blood pressure and hypertension. European Heart Journal. 2024;45(38):3912-4018. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehae178.
2. Mancia G, Kreutz R, Brunström M, et al. 2023 ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension. J Hypertens. 2023 Dec 1;41(12):1874-2071. doi: 10.1097/HJH.0000000000003480. Epub 2023 Sep 26. Erratum in: J Hypertens. 2024 Jan 1;42(1):194. PMID: 37345492.
3. NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in hypertension prevalence and progress in treatment and control from 1990 to 2019: a pooled analysis of 1201 population-representative studies with 104 million participants. Lancet. 2021; 398:957-980.
4. Неінфекційні захворювання в період та після збройних конфліктів [Текст]: наук. монографія / [уклад. Г.Д. Фадєєнко та ін.; за ред. проф. Г.Д. Фадєєнко; відп. ред. О.В. Колеснікова]; Нац. акад. мед. наук України, Держ. установа «Нац. ін-т терапії ім. Л.Т. Малої Нац. акад. мед. наук України». Харків: ІМПРЕСС-ПРІНТ, 2022. 247 с.
5. Koval S, Rieznik L, Penkova M, Mysnychenko O, Star–chenko T, Lytvynov V, Lytvynova O. Changes in the character of the course of arterial hypertension in patients in war zone — in the Kharkiv region of Ukraine. 32st ESH European Meeting on Hypertension and Cardiovascular Protection 23–26 June 2023. Journal of Hypertension. June 2023;40:341567.
6. Коваль С.М., Рєзнік Л.А., Старченко Т.Г. Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у хворих після перебування в зоні бойових дій в харківському регіоні України. Український терапевтичний журнал. 2023;3:41-48.
7. Радченко Г.Д., Рековець О.Л., Сіренко Ю.М. Прогноз та чинники ризику несприятливого перебігу захворювання у хворих з артеріальною гіпертензією та з її резистентною формою. Український терапевтичний журнал. 2023;1.
8. Cifkova R, Blankestijn P. Hypertensive as a cardiovascular risk factor. In: Manual of Hypertension of the European Society of Hepertension. Third Edition. Edited by G Mancia, G Grassi, KP Tsioufis, AF Dominiczak, E Agabiti Rosei. CRC Press; 2019. Р. 7-17.
9. National Institute for Health and Clinical Excellence (NICE). Hypertension in Adults: Diagosis and Management. NICE Guideline [NG136]. 2019. https:// www.nice.org.uk/guidance/ng136. Accessed January 23, 2021.
10. NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in hypertension prevalence and progress in treatment and control from 1990 to 2019: a pooled analysis of 1201 population-representative studies with 104 million participants. Lancet. 2021;398:957-980.
11. Adler AI, Stratton IM, Neil HA, Yudkin JS, Matthews DR, Cull CA, et al. Association of systolic blood pressure with macrovascular and microvascular complications of type 2 diabetes (UKPDS 36): prospective observational study. BMJ. 2000;321:412-419.
12. Коваль С.М. Цукровий діабет і серцево-судинна коморбідність. Коморбідність неінфекційних захворювань: керівництво для лікарів. Харків: Дім Реклами, 2020. С. 62-78. 
13. Levey AS, Stevens LA, Schmid CH, Zhang YL, Castro AF 3rd, Feldman HI, et al.; CKD-EPI (Chronic Kidney Disease Epidemiology Collaboration). A new equation to estimate glomerular filtration rate. Ann Intern Med. 2009;150:604-612.
14. Summary of recommendation statements. Kidney Int –Suppl. (2011). 2013;3:5-14. 
15. Matsushita K, Mahmoodi BK, Woodward M, Emberson JR, Jafar TH, Jee SH, et al. Chronic Kidney Disease Prognosis Consortium. Comparison of risk prediction using the CKD-EPI equation and the MDRD study equation for estimated glomerular filtration rate. JAMA. 2012;307:1941-1951.
16. KDIGO 2022 Clinical Practice Guideline for Diabetes Management in Chronic Kidney Disease. Kidney International. 2022;102(Suppl 5S):S1-S127.
17. Kosiborod MN, Bhatta M, Davies M, Deanfield JE, Garvey WT, Khalid U, et al. Semaglutide improves cardiometabolic risk factors in adults with overweight or obesity: STEP 1 and 4 exploratory analyses. Diabetes Obes Metab. 2023;25:468-478. 
18. Stevens LA, Coresh J, Greene T, Levey AS. Assessing kidney function–measured and estimated glomerular filtration rate. N Engl J Med. 2006;354:2473-2483. 
19.  Drawz PE, Alper AB, Anderson AH, Brecklin CS, Charleston J, Chen J, et al.; Chronic Renal Insufficiency Cohort Study Investigators. Masked hypertension and elevated nighttime blood pressure in CKD: prevalence and association with target organ damage. Clin J Am Soc Nephrol. 2016;11:642-652. 
20. Rossignol P, Massy ZA, Azizi M, Bakris G, Ritz E, Covic A, et al.; ERA-EDTA EURECA-m working group, Red de Investigacion Renal (REDINREN) network, Cardiovascular and Renal Clinical Trialists (F-CRIN INI-CRCT) network. The double challenge of resistant hypertension and chronic kidney disease. Lancet. 2015;386:1588-1598. 
21. Ruiz-Hurtado G, Ruilope LM, de la Sierra A, Sarafidis P, de la Cruz JJ, Gorostidi M, et al. Association between high and very high albuminuria and nighttime blood pressure: influence of diabetes and chronic kidney disease. Diabetes Care. 2016;39:1729-1737.
22. Klag MJ, Whelton PK, Randall BL, Neaton JD, Brancati FL, Ford CE, et al. Blood pressure and end-stage renal disease in men. New Engl J Med. 1996;334:13-18. 
23. Sarafidis PA, Georgianos PI, Zebekakis PE. Comparative epidemiology of resistant hypertension in chronic kidney disease and the general hypertensive population. Semin Nephrol. 2014;34:483-491.
24. Sarafidis PA, Persu A, Agarwal R, Burnier M, de Leeuw P, Ferro C, et al. Hypertension in dialysis patients: a consensus document by the European Renal and Cardiovascular Medicine (EURECA-m) working group of the European Renal Association — European Dialysis and Transplant Association (ERA-EDTA) and the Hypertension and the Kidney working group of the European Society of Hypertension (ESH). J Hypertens. 2017;35:657-676.
25. Aggarwal R, Petrie B, Bala W, Chiu N. Mortality outcomes with intensive blood pressure targets in chronic kidney disease patients. Hypertension. 2019;73:1275-1282.
26. Benetos A, Petrovic M, Strandberg T. Hypertension management in older and frail older patients. Circ Res. 2019;124:1045-1060. 
27. Ji H, Kim A, Ebinger JE, Niiranen TJ, Claggett BL, Bairey Merz CN, Cheng S. Sex differences in blood pressure trajectories over the life course. JAMA Cardiol. 2020;5:255-262.
28. Parving HH, Brenner BM, McMurray JJ, de Zeeuw D, Haffner SM, Solomon SD, et al.; ALTITUDE Investigators. Cardiorenal end points in a trial of aliskiren for type 2 diabetes. N Engl J Med. 2012;367:2204-2213.
29. Hou FF, Zhang X, Zhang GH, Xie D, Chen PY, Zhang WR, et al. Efficacy and safety of benazepril for advanced chronic renal insufficiency. New Engl J Med. 2006;354:131-140
30. Fried LF, Emanuele N, Zhang JH, Brophy M, Conner TA, Duckworth W, et al.; VA NEPHRON-D Investigators. Combined angiotensin inhibition for the treatment of diabetic nephropathy. New Engl J Med. 2013;369:1892-1903.
31. Haller H, Ito S, Izzo JL, Januszewicz A, Katayama S, Menne J, et al.; ROADMAP Trial Investigators. Olmesartan for the delay or prevention of microalbuminuria in type 2 diabetes. N Engl J Med. 2011;364:907-917.
32. Rahman M, Pressel S, Davis BR, Nwachuku C, Wright JT, Whelton PK, et al. Renal outcomes in high-risk hypertensive patients treated with an angiotensin-converting enzyme inhibitor or a calcium channel blocker vs a diuretic: a report from the Antihypertensive and Lipid-Lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT). Arch Intern Med. 2005;165:936-946.
33. Sarafidis PA, Blacklock R, Wood E, Rumjon A, Simmonds S, Fletcher-Rogers J, et al. Prevalence and factors associated with hyperkalemia in predialysis patients followed in a low-clearance clinic. Clin J Am Soc Nephrol. 2012;7:1234-1241.
34. Einhorn LM, Zhan M, Hsu VD, Walker LD, Moen MF, Seliger SL, et al. The frequency of hyperkalemia and its significance in chronic kidney disease. Arch Intern Med. 2009;169:1156-1162.
35. Epstein M, Reaven NL, Funk SE, McGaughey KJ, Oestreicher N, Knispel J. Evaluation of the treatment gap between clinical guidelines and the utilization of renin-angiotensin-aldosterone system inhibitors. Am J Manag Care. 2015;21(11 Suppl):S212-S220.
36. Fu EL, Evans M, Clase CM, Tomlinson LA, van Diepen M, Dekker FW, et al. Stopping renin-angiotensin system inhibitors in patients with advanced CKD and risk of adverse outcomes: a nationwide study. J Am Soc Nephrol. 2021;32:424-435.
37. Walther CP, Winkelmayer WC, Richardson PA, Virani SS, Navaneethan SD. Renin-angiotensin system blocker discontinuation and adverse outcomes in chronic kidney disease. Nephrol Dial Transplant. 2021;36:1893-1899.
38. Bhandari S, Mehta S, Khwaja A, Cleland JGF, Ives N, Brettell E, et al.; STOP ACEi Trial Investigators. Renin-angiotensin system inhibition in advanced chronic kidney disease. N Engl J Med. 2022; 387:2021-2032.
39. Bakris GL, Pitt B, Weir MR, Freeman MW, Mayo MR, Garza D, et al.; AMETHYST-DN Investigators. Effect of patiromer on serum potassium level in patients with hyperkalemia and diabetic kidney disease: the AMETHYST-DN Randomized Clinical Trial. JAMA. 2015;314:151-161.
40. Sarafidis PA, Khosla N, Bakris GL. Antihypertensive therapy in the presence of proteinuria. Am J Kidney Dis. 2007;49:12-26. 
41. Adler AI, Stratton IM, Neil HA, Yudkin JS, Matthews DR, Cull CA, et al. Association of systolic blood pressure with macrovascular and microvascular complications of type 2 diabetes (UKPDS 36): prospective observational study. BMJ. 2000;321:412-419.
42. Bakris GL, Sarafidis PA, Weir MR, Dahlof B, Pitt B, Jamerson K, et al.; ACCOMPLISH Trial investigators. Renal outcomes with different fixed-dose combination therapies in patients with hypertension at high risk for cardiovascular events (ACCOMPLISH): a prespecified secondary analysis of a randomised controlled trial. Lancet. 2010;375:1173-1181.
43. Imprialos KP, Sarafidis PA, Karagiannis AI. Sodium-glucose cotransporter-2 inhibitors and blood pressure decrease: a valuable effect of a novel antidiabetic class? J Hypertens. 2015;33:2185-2197.
44. Papadopoulou E, Loutradis C, Tzatzagou G, Kotsa K, Zografou I, Minopoulou I, et al. Dapagliflozin decreases ambulatory central blood pressure and pulse wave velocity in patients with type 2 diabetes: a randomized, double-blind, placebo-controlled clinical trial. J Hypertens. 2021;39:749-758.
45. Mancia G, Cannon CP, Tikkanen I, Zeller C, Ley L, Woerle HJ, et al. Impact of empagliflozin on blood pressure in patients with type 2 diabetes mellitus and hypertension by background antihypertensive medication. Hypertension. 2016;68:1355-1364.
46. Cherney DZI, Cooper ME, Tikkanen I, Pfarr E, Johansen OE, Woerle HJ, et al. Pooled analysis of Phase III trials indicate contrasting influences of renal function on bloodpressure, body weight, and HbA1c reductions with empagliflozin. Kidney Int. 2018;93:231-244.
47. Caruso I, Cignarelli A, Sorice GP, Natalicchio A, Perrini S, Laviola L, et al. Cardiovascular and renal effectiveness of GLP-1 receptor agonists vs. other glucose-lowering drugs in type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis of real-world studies. Metabolites. 2022;12:183.
48. Agarwal R, Filippatos G, Pitt B, Anker SD, Rossing P, Joseph A, et al.; FIDELIO-DKD and FIGARO-DKD investigators. Cardiovascular and kidney outcomes with finerenone in patients with type 2 diabetes and chronic kidney disease: the FIDELITY pooled analysis. Eur Heart J. 2022;43:474-484.
49. Bakris GL, Agarwal R, Anker SD, Pitt B, Ruilope L, Rossing P, et al. Effect of finerenone on chronic kidney disease outcomes in type 2 diabetes. N Engl J Med. 2020;383:2219-2229.
50. Ruilope LM, Agarwal R, Anker SD, Bakris GL, Filippatos G, Nowack C, et al.; FIGARO-DKD study investigators. Design and baseline characteristics of the Finerenone in Reducing Cardiovascular Mortality and Morbidity in Diabetic Kidney Disease Trial. Am J Nephrol. 2019;50:345-356.
51. Коваль С.М., Рєзнік Л.А., Старченко Т.Г., Мисниченко О.В., Пенькова М.Ю. Зміни швидкості клубочкової фільтрації за даними визначення креатиніну сироватки крові та їх взаємозв’язки з особливостями перебігу артеріальної гіпертензії. Cучасні досягнення та перспективи клінічної лабораторної медицини у діагностиці хвороб людини та тварин: матеріали ІV науково-практичної міжнародної дистанційної конференції, 28 березня 2024 р., м. Харків, Україна. С. 39-41.

Вернуться к номеру