Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №2, 2025

Вернуться к номеру

Телемедицина як інструмент цифровізації охорони здоров’я

Авторы: Дзюба Д.О. (1, 2), Хаврюченко О.В. (1), Доморацький О.Е. (1, 3), Маруняк С.Р. (1, 4), Мазур А.П. (1, 5), Шарікадзе О.В. (1), Вітер Д.В. (1)
(1) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) - Київська обласна клінічна лікарня, м. Київ, Україна
(3) - Клініка «Медіком», м. Київ, Україна
(4) - ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ, Україна
(5) - ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. У сучасних умовах постійного зростання попиту на медичні послуги проблема доступності охорони здоров’я у сільських та віддалених районах стає все більш актуальною. Недостатня інтеграція технологій у систему публічного управління потребує впровадження телемедицини як одного із рішень для покращення доступності медичних послуг. Метою дослідження є визначення перспектив розвитку цифровізації публічного управління у сфері охорони здоров’я на основі впровадження телемедичних технологій. Матеріали та методи. Для дослідження використовувались аналітичні огляди наукових публікацій, статистичні дані Міністерства охорони здоров’я України, а також порівняння міжнародного досвіду впровадження телемедицини. Результати. Встановлено, що наявні бар’єри, як-от недостатнє фінансування, законодавчі обмеження та проблеми безпеки даних, стримують розвиток телемедицини. Проте застосування телемедичних технологій дозволяє покращити доступ до медичних послуг, знизити витрати та підвищити якість охорони здоров’я. Висновки. Успішне впровадження телемедицини в Україні потребує розробки чіткої нормативно-правової бази, інвестування в інфраструктуру та підготовки медичних працівників. Співпраця з приватним сектором та міжнародними організаціями також є важливою для забезпечення доступності та якості медичних послуг.

Background. The growing demand for healthcare services highlights the importance of improving accessibility, particularly in rural and remote areas. Insufficient integration of technology in public administration calls for implementing telemedicine as a solution to enhance access to healthcare services. The purpose of the study is to determine the prospects for the development of digitization of public administration in the healthcare sector based on the implementation of telemedicine technologies. Materials and methods. The study utilized analytical reviews of scientific publications, statistical data from the Ministry of Health of Ukraine, and comparisons of international experiences in telemedicine implementation. Results. It was found that existing barriers, such as inadequate funding, legislative constraints, and data security issues, hinder the development of telemedicine. However, the application of telemedicine technologies can improve access to medical services, reduce costs, and enhance healthcare quality. Conclusions. Successful implementation of telemedicine in Ukraine requires the development of a clear regulatory framework, investment in infrastructure, and training of medical personnel. Collaboration with the private sector and international organizations is also crucial for ensuring accessibility and quality of healthcare services.


Ключевые слова

телемедицина; доступність медичних послуг; цифровізація; нормативно-правова база; безпека даних

telemedicine; accessibility of healthcare services; digitization; regulatory framework; data security


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Darrudi A, Ketabchi Khoonsari MH, Tajvar M. Challenges to Achieving Universal Health Coverage Throughout the World: A Systematic Review. J Prev Med Public Health. 2022 Mar;55(2):125-133. doi: 10.3961/jpmph.21.542. Epub 2022 Mar 8. PMID: 35391524; PMCID: PMC8995934.
  2. Steeb DR, Dascanio SA, Kiser SN. Connecting Rural and Global Health Education for Workforce Development. Am J Trop Med Hyg. 2019 Sep;101(3):479-481. doi: 10.4269/ajtmh.19-0067. PMID: 31219003; PMCID: PMC6726954.
  3. Goldstuck ND. Healthcare in Low-resource Settings: the individual perspective. Healthcare in Low-Resource Settings. 2014;2(2).
  4. Apleni A, Smuts H. An e-Government Implementation Framework: A Developing Country Case Study. In: Hattingh, M., Matthee, M., Smuts, H., Pappas, I., Dwivedi, Y.K., Mäntymäki, M. (eds) Responsible Design, Implementation and Use of Information and Communication Technology. I3E 2020. Lecture Notes in Computer Science. 2020;12067. Springer, Cham.
  5. Prospects and Challenges of Next Generation ICT Technologies in Developing Countries: April 2019. In book: Handbook on ICT in developing Countries: Next Generation ICT TechnologiesPublisher: River Publishers Denmark.
  6. Mimbi L, Kyobe M. Public ICT Adoption in Developing Countries: A Qualitative Meta-Analysis of the Research Contexts, Strategies, and Theoretical Frameworks. Telematics and Informatics. 2017;34(7):947-965.
  7. Avgerou C. Information Systems in Developing Countries: A Critical Research Review. Journal of Information Technology. 2008;23(3):133-146.
  8. Kruse CS, Karem P, Shifflett K, Vegi L, Ravi K, Brooks M. Evaluating barriers to adopting telemedicine worldwide: A systematic review. Journal of Telemedicine and Telecare. 2018;24(1):4-12.
  9. AlDossary S, Martin-Khan M, Bradford N, Armfield NR. The development of a telemedicine planning framework based on needs assessment. Journal of Medical Systems. 2017;41(5):74.
  10. Olumide AO, Owolabi OO. Challenges and potential benefits of telemedicine in developing countries. Pan African Medical Journal. 2019;33:50.
  11. Scott Kruse C, Beane A. Health information technology continues to show positive effect on medical outcomes: Systematic review. Journal of Medical Internet Research. 2018;20(2):e41.
  12. Almathami HKY, Win KT, Vlahu-Gjorgievska E. Barriers and facilitators that influence telemedicine-based, real-time, online consultation at patients’ homes: A systematic literature review. Journal of Medical Internet Research. 2020;22(2):e16407.
  13. Gajarawala SN, Pelkowski JN. Telehealth Benefits and Barriers. The Journal for Nurse Practitioners. 2021;17(2):218-221.
  14. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. № 2801-XII. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text.
  15. Korotka VO. Osnovy medychnoi informatyky [Basics of medical informatics]. Lviv, 2023.
  16. Проєкт «Сталий розвиток національних систем охорони здоров’я» (LHSS) у межах проєкту USAID “Integrated Health Systems IDIQ”. Telemedicine in Ukraine: situational analysis. Rockville, MD: Abt Associates. 2023. Retrieved from https://www.lhssproject.org/sites/default/files/resource/2023-05/LHSS_UKRAINE_FY23_Landscape%20Assessment%20of%20Telemedicine%20in%20Ukraine_Ukr.pdf.
  17. Вебпортал «Дія. Проєкти цифрової трансформації». Retrieved from https://plan2.diia.gov.ua/projects.
  18. Соколенко Я.В., Харченко Ю.П. Аспекти цифрової трансформації територіальних громад у системі охорони здоров’я. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування. 2023;10.COVID-19. Retrieved from https://ehealth.gov.ua/covid-19/.
  19. Первинна медична допомога: лікар та пацієнт. НСЗУ. 2020. Retrieved from https://m.facebook.com/nszu.uk.
  20. Міністерство охорони здоров’я України. Тимчасові заходи у закладах охорони здоров’я з метою забезпечення їх готовності для надання медичної допомоги хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2: Наказ МОЗ від 23.03.2020 р. № 698. Retrieved from https://moz.gov.ua/uploads/3/19644-dn_23032020_-698_dod.pdf.
  21. National Health Service of Ukraine. More than 14,000 medical reports on the birth of babies have already been created in the electronic health care system. 2020. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/velektronnij-sistemi-ohoroni-zdorovya-stvoreno-vzheponad-14-tisyach-medvisnovkiv-pro-narodzhennyanemovlyat (Accessed 10 April 2023).
  22. Орган С.І. Теоретичні засади впровадження цифровізації у сучасну систему охорони здоров’я України. Рекомендовано до друку Вченою радою Державного університету «Житомирська політехніка». Протокол № 15 від 05.12. 2023 р. 2023:113.
  23. Квітка С., Миргородська М. Цифрова трансформація системи охорони здоров’я: фактори впливу на якість життя населення. Аспекти публічного управління. 2024;1(12):14-21.
  24. Пахомов І.М. Поняття цифровізації в державному управлінні в умовах воєнного стану. Ольвійський форум — 2024: стратегії країн Причорноморського регіону в геополітичному просторі. 2024:197.
  25. Самофалов Д. Сучасний стан електронної системи охорони здоров’я як базового комунікативного компоненту публічного управління та адміністрування в умовах трансформації системи охорони здоров’я України. Наукові перспективи (Naukovì perspektivi). 2020;6(6).
  26. Магеррамов А. Цифровізація як чинник конкурентоспроможності держави в умовах глобалізації та інтеграції: теоретичний аналіз та практичні рекомендації для України. Публічне управління та місцеве самоврядування. 2023;3:23-31.
  27. Гиренко Л. Ефективність застосування цифрових технологій в системі публічного управління в сфері охорони здоров’я. Наукові інновації та передові технології. 2023:10(24).
  28. Музика-Стефанчук О.А., Стефанчук М.О., Якимчук Н.Я. Система охорони здоров’я в умовах цифровізації та реформування фінансування. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023;5:359-365.

Вернуться к номеру